Епіцентр

Що відомо ще? У повідомленні йдеться, що від початку повномасштабної війни було знищено десятки об’єктів мережі у різних регіонах України. Згідно з оцінками незалежних експертів, загальна сума збитків групи компаній «Епіцентр», спричинених російською агресією, вже перевищила 1 млрд доларів США.

Фото: Facebook / «Епіцентр»

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Детальніше. 10 грудня громадська організація «Батарейки, здавайтеся!» запустила збір батарейок у гіпермаркетах «Епіцентр» і «Нова Лінія». Також активісти домовилися з чотирма виробниками батарейок — Duracell, VARTA, GP Batteries та Hausmark – про оплату переробки. Переробку оплачуватимуть торговельні мережі та виробники батарейок. На це йтимуть кошти від продажу нових батарейок. Для споживачів ціна на ці вироби не зміниться.

Дизайн контейнерів для збору використаних батарейок розробили «Агенти змін». В «Епіцентрі» батарейки «збиратиме» мальований бобер, у «Новій Лінії» — кріт, в офісах окремих компаній – котики. На кожному контейнері розміщено голограму «гарантована переробка», яку неможливо підробити.

Батарейки доправлятимуть на утилізацію на заводі GreenWEEE у Румунії. Першу партію відправлять на початку 2020 року. Використані батарейки в супермаркетах «Епіцентр» і «Нова Лінія» прийматимуть безкоштовно — до 20 штук за раз із особи.

В «Епіцентрі» кажуть, що планують зібрати та переробити щонайменше один мільйон батарейок за рік.

Але є одне але. В «Епіцентрі» та «Новій Лінії» приймають лише до 20 батарейок за раз з людини. Що робити, якщо у вас цього добра назбиралося більше і ви хочете здати його на гарантовану переробку? Зв’яжіться з ініціативою «Батарейки, здавайтесь!». Ось контакти організації:  телефони — 099 311 67 96 та 097 168 55 76, пошта — [email protected]. 

⟶ Як берегти природу власними зусиллями. Щоб піклуватися про довкілля, не обов’язково висаджувати 300 дерев на стадіоні чи 50 мільйонів саджанців на інших континентах. Достатньо щодня впроваджувати у своє життя еко-звички:

• носити з собою багаторазову пляшку для води. Адже щоразу купувати одноразові — це створювати нове сміття;
• носити із собою термогонятко. І просити наливати напій саме у неї, а не у паперовий одноразовий стаканчик. Деякі кав’ярні таким покупцям пропонують знижку;
• носити із собою еко-торбу. І складати усі покупки у неї, а не у безліч поліетиленових пакетиків, які майже одразу викидаються на смітник, а потім розкладаються купу років.
• обмежити використання поліетилену. Якщо купувати один банан чи два яблука, то одноразовий пакетик не потрібен. А для кілограма картоплі можна пошити самостійно або придбати багаторазові полотняні торбинки.

⟶ Відповідальне споживання: добірка онлайн-курсів, які допоможуть більше дізнатися про свідоме споживання природних ресурсів:

Побутові відходи — дій зараз! Україномовний курс на платформі Prometheus. На ньому розкажуть, як саме треба поводитись із різними типами відходів, аби зменшувати їх кількість та небезпечні властивості, а також чому відходи треба збирати роздільно та сортувати. Частина матеріалів курсу присвячені тому, яким чином відходи можна переробляти та скільки можна заробити на вторинній сировині, які можливості перероблення відходів як вторинної сировини вже існують в Україні.

Сталий розвиток: нова філософія мислення. Україномовний курс на платформі «Відкритий університет Майдану». В цьому онлайн-курсі автори розкажуть про основні принципи сталого розвитку; нову філософію сталого мислення; хто такі стейкхолдери і навіщо розуміти їхні цінності та потреби.

Вимкни спеку: від кліматичної науки до дій. Англомовний курс на платформі «Coursera». Курс орієнтований на практичні дії. Він дає змогу вивчити вплив зміни клімату на регіональному рівні, стратегії підвищення стійкості до них, та шляхи переходу до свідомого споживання.

Фото: pexels.com