Марія Примаченко

Синюватий глей, власна хата і Марія, якій 17 років — незабаром на неї чекає вже перше замовлення. За розмальовку хати сусідів дівчині дарують порося, яке пізніше допоможе врятуватися від голоду. 

Аварія на ЧАЕС та мистецтво. У своїх роботах Марія не лише втілювала фантазії, а фіксувала те, що було поряд з нею. Зокрема аварію на ЧАЕС. Після катастрофи Примаченко написала серію картин. «Отаким снився четвертий блок. По ньому будуть рости квіточки. А будуть нести діточки квіточки. Як пам’ятник буде навік коло нього. Будуть прилітати голубчики наші герої Спасли нас пішли від нас», — підписала одну зі свою картину «Четвертий енергоблок» 1988 року Марія Примаченко.

Світ і Примаченко. Картини Марії виставляли на експозиції Всесвітньої виставки у Парижі. А ще — у Варшаві, Софії, Монреалі, Празі. Переглянувши роботи Пікассо, Примаченко сказала: «У нас в селі цього б не зрозуміли».

Друга світова та мистецтво. Під час Другої світової війни у Примаченко помер чоловік. Майже на 10 років після війни Марія повністю припиняє писати картини. Проте згодом мисткиня все ж повертається до роботи — чимало картин художниці присвячені антивоєнній тематиці. «Братська могила незабутня ніколи, убрана могила завжди, від сліз материнських не висихає ніколи, щоб не повторилось ніколи». Це — підпис до однієї з картин Примаченко 1985 року. 

На початку 1970-х років Марія малювала більше побутових сценок. «Весілля», «Катерина співає пісню», «Роман і Оксана», «Галя на весілля запрошує», «Сватання», «Після весілля хрещеного батька та матку хрещену везуть до магазину». Також Примаченко творила квіти-присвяти. Одна з таких картин — «Людям, що пашуть хліб і Батьківщину кохають».

Фото: соцмережі

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики