міфи

Скільки годин тривав бій під Крутами?

Бій під Крутами тривав близько шести годин. Армія УНР затримала більшовиків на чотири дні, що дало змогу укласти Берестейський мирний договір. 

Більшовицькі війська по кількості від армії УНР переважали армію УНР майже вдесятеро. 

Правда. За даними Інституту національної пам’яті,  радянська армія налічувала 4800 бійців, водночас кількість українців не перевищувала 520 людей. Більшовики мали перевагу і в техніці: бронепотяг та артилерія проти кулеметів та гармати.

Як ще називають бій під Крутами?

Бій під Крутами часто називають «Українськими Фермопілами». Із 2015 року таку саму назву отримала операція з оборони Донецького аеропорту. Битва під Фермопілами  — героїчний подвиг 300 спартанців проти багатотисячного війська.

Михайло Муравйов, Головнокомандувач радянської армії, розраховував дойти до Києва того ж дня.

Правда. Амбіції та плани Муравйова не здійснилися. Натомість радянські війська були змушені акумулювати свої сили та лагодити колію.

Скільки українців загинуло у бою під Крутами?

Загалом втрати української сторони у бою під Крутами, за різними оцінками, налічують 70–100 осіб. 

Під час відступу армії УНР близько тридцяти студентів свідомо пішли на станцію Крути, щоб розстріляти більшовиків. 

Міф. Під час відступу близько тридцяти студентів заблукали й вийшли на станцію Крути, що вже була захоплена радянськими військами. Прізвища частини розстріляних крутянців досі невідомі.

Яку пісню співали полонені студенти під час розстрілу?

Близько тридцяти полонених студентів були розстріляні на станції Крути. Перед смертю вони співали «Ще не вмерла Україна». Розстріл полонених студентів став резонансною подією російсько-українського конфлікту. 

Більшовицька армія зазнала набагато менше втрат, ніж армія УНР 

Міф. Попри те, що радянські війська мали перевагу в особовому складі та озброєнні, їхні втрати налічують 300 бійців. Водночас втрати українського війська майже втричі менше.

Хто брав участь у бою під Крутами?

У битві під Крутами брали участь не лише студенти, а й старшини та курсанти Першої української військової школи ім. Богдана Хмельницького, бійці Куреня смерті (добровольці) та вільні козаки з міста Глухова. Загальна кількість досвідчених бійців налічувала близько 400 осіб. Студентів і гімназистів було від 114 до 130 осіб.

Де поховані Герої Крут?

Через сорок днів після розстрілу на станції Крути рідні змогли забрати понівечені тіла. Вірш Тичини «Пам’яті тридцяти» описує Аскольдову могилу, проте фото похоронної процесії в тогочасній пресі фіксують Нове Братське кладовище. Існує версія, що на Аскольдовій могилі поховали двох загиблих, а решту у братній могилі на Новому Братському кладовищі.

Це підтверджують записи 9 грудня 1918 року, де вказується поховання героя Крут Володимира Наумовича у родинному склепі на Аскольдовій могилі. За родинною версією Шульгіних (ще жива племінниця героя Крут Володимира Шульгіна) на території кладовища разом були поховані два героя  — Володимир Наумович та Володимир Шульгін. Вони двоє брали участь в подіях та були друзями. Під час розстрілу вони востаннє обнялись і заклякли в обіймах.

Бій під Крутами  — це поразка та провальна операція УНР. 

Міф. Бій під Крутами — це бій за майбутнє України. Майже вдесятеро менша українська армія змогла дати відсіч більшовикам. Втрати радянської армії майже втричі більші, попри значну перевагу в особовому складі та артилерії. Подвиг Героїв Крут дав змогу уряду УНР підписати Берестейський договір. Саме тому, бій під Крутами  — це подвиг, а не поразка.

Фото: tvoemisto.tv

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Medical daily ж згадують, що люди почали досліджувати цю хворобу ще задовго до нашої ери. Вперше злоякісні пухлини згадують у єгипетському підручнику з хірургії та медицини приблизно 1500-3000 років до нашої ери. Автори стверджують просто: «Немає лікування».

Відтоді ми багато дізналися про рак: як він поширюється, як протидіє і як з ним боротися, але ми також багато чого зрозуміли про нас самих і силу людської стійкості.

Щороку з’являються нові дослідження у сфері онкології. Ми вже писали, що сьогодні понад 50 видів раку можна виявити через аналіз крові, а до лікування залучають можливості штучного інтелекту. 

Попри новітні досягнення, досі існує багато міфів і викривлень, пов’язаних з цією хворобою. Наприклад, у підручнику з хімії для 9 класів, який Міносвіти рекомендувало у 2017 році, вказано, що харчова сода допомагає у профілактиці та лікуванні раку. Чому це неправда та які ще міфи існують про рак, читайте далі.

Що таке рак?

Інститут раку США пояснює, що це генетична мутація у клітині, яка спричиняє порушення нормального її поділу та «вимикає» апоптоз (природна запрограмована смерть клітини). Ракові клітини утворюють пухлини, прокладають кровоносні судини для їхнього підживлення та поширюються різними частини тіла. Часто на це потрібні роки чи навіть десятиліття.

Злоякісні пухлини проникають у сусідні тканини і можуть подорожувати у віддалені місця організму і спровокувати ріст нових (метастазів). Однак не всі види раку утворюють тверді пухлини. Наприклад, лейкемія, як правило, не утворює.

Доброякісні пухлини не поширюються тілом і після видалення зазвичай не виростають знову. Проте вони також можуть бути смертельно небезпечними, наприклад, якщо з’являються в головному мозку. 

Рак — це смертний вирок

Наразі відомо понад 100 видів злоякісних пухлин, які потребують різного підходу, саме тому універсальних ліків від раку не існує. 

В Україні він посідає друге місце серед причин смертності — це 11% протягом січня-вересня 2021 року. На першому місці серцево-судинні хвороби (63%), на третьому — COVID-19 (8%). Статистику подає Опендатабот.

В Україні діє система державних закупівель лікарських засобів та медичних виробів. Точний перелік безкоштовних ліків та послуг для онкохворих пацієнтів можна переглянути на сайті Національного інституту раку.

Головною проблемою є невчасне виявлення хвороби, адже на ранніх стадіях позбутися раку простіше, а вже ІІІ і ІV стадія потребують дуже серйозного і витратного лікування, яке допоможе стримати прогресування хвороби. Щороку кількість пацієнтів, які повернулися до нормального життя після лікування онкологічного захворювання, збільшується. 

Рак можна вилікувати содою

Цілком зрозумілим є прагнення знайти прості та дешеві ліки, однак народні методи забирають у хворих такий важливий для них час і дають хибне відчуття контролю над раком.

Існує думка, що харчова сода створює в організмі людини лужне середовище, у якому не можуть жити й розмножуватися ракові клітини. Однак МОЗ пише: раковим клітинам потрібне те саме кислотне середовище, що і здоровим, а його рівень у всьому організмі різний. Та й немає досліджень, які підтверджують, що лужність якимось чином може вберегти від раку.

Рак заразний 

Такий міф виник на основі того, що деякі віруси підвищують ризик його виникнення. Наприклад, деякі типи вірусу папіломи людини можуть служити однією з причин розвитку онкології шийки матки, однак ці захворювання не передаються побутовим шляхом. Тож заразитися раком, спілкуючись із хворою людиною неможливо. На це звертає увагу платформа психологічної підтримки онкопацієнтів «Бути поруч».

Рак виникає через поганий стан довкілля та харчові добавки

Ми вже згадувати про те, що навіть динозаври хворіли на рак, а люди зіткнулися з цією хворобою тисячі років тому, тож харчові добавки тут ні до чого.

Натомість доведено, що ультрафіолетове випромінювання, хімічні компоненти цигарок та алкогольних напоїв значно підвищують ризик виникнення онкологічних захворювань. 

Хімієтерапія вбиває

Хімієтерапія належить до традиційних способів боротьби з раком, які значно збільшують здатність пацієнтів до виживання. Як і будь-які ліки, хімієтерапія має побічні ефекти, адже разом із раковими клітинами вона зупиняє поділ інших, здорових клітин. Щоб мінімізувати ризики, сеанси хімієтерапія проводять раз у 21 день, а паралельно призначають різні ліки, що допомагають здоровим клітинам.

Як дізнатися про рак більше?

• Послухати особисту історію довготривалої боротьби з раком, стосунків з рідними на тлі хвороби, про реалії української медицини, та коментарі експертів можна у подкасті журналістки Громадського Яни Сєдової «Я і воно: як пережити онко». 

• Почитати біографію самого раку у книжці «Імператор усіх хвороб» американського онколога індійського походження Сіддгартха Мукерджі. Праця отримала Пулітцерівську премію 2011 року.

• Подивитися українську документальну короткометражку «День пам’яті» від фонду «Таблеточки» та студії DocNoteFilms. «Ми багато говоримо про перемогу над раком, про те, які всі молодці й несправедливо забуваємо тих дітей, яких не стало. Вони теж по-своєму переможці та теж пройшли довгий час свого лікування» — згадує героїня фільму. 

Фото: pexels.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики.