молодь

Що ще відомо? Загалом освітня програма охоплює п’ять тематичних модулів — життєві навички та впевненість у собі, цифрову грамотність і безпеку онлайн, фінансову самостійність, права людини та гендерну рівність, а також профорієнтацію й планування майбутнього у сфері праці.

Крім того, учасниці матимуть змогу працювати над власними соціальними ініціативами та реалізовувати їх разом з менторками. 

Як долучитися? Набір на освітню програму триватиме до 29 січня. Зареєструватися можна за посиланням. 

Фото: надали організатори

Детальніше. Отже, список цьогорічних переможців:

Наріман Алієв, 26 років, режисер.

Марія Артеменко, 28 років, експертка з комунікацій. 

Роман Багаєв, 29 років, військовий офіцер

Дар’я Білодід, 19 років, дзюдоїстка

Софія Челяк, 22 роки, культурна менеджерка

Олександр Черкас, 26 років, вчитель української мови та літератури, інформатики

Оксана Драхан, 29 років, скрипалька, викладачка музики

Юрій Двіжон, 26 років, кіно- та музичний режисер, ЛГБТ-активіст

Валерія Єгошина, 29 років, журналістка-розслідувачка

Михайло Федоров, 28 років, міністр цифрової трансформації

Валентин Фречка, 18 років, винахідник та біотехнолог

Іван Фролов, 26 років, модельєр

Максим Фролов, 26 років, підприємець, вчений

Леся Іванова, 29 років, журналістка-розслідувачка

Ольга Харасахал, 18 років, винахідниця, майбутня онкологиня

Вікторія Лучка, 27 років, засновниця ініціативи «Доступне кіно»

Катерина Лихогляд, 28 років, журналістка-розслідувачка

Павло Медига, 28 років, засновник молодіжного ресурсного центру «Нові крила»

Катерина Михалко, 18 років, підприємиця

Роман Набожняк, 29 років, співзасновник «Veterano Brownie»

Ганна Новосад, 29 років, міністерка освіти та науки

Зоя Овсій, 25 років, спортсменка

Аліна Паш, 26 років, співачка

Максим Петрук, 27 років, підприємець, гендиректор компанії «WeSoft You»

Альона Савраненко (Alyona Alyona), 28 років, реперка

Ірина Шиба, 27 років, юристка

Наталка Сосницька, 28 років, координаторка вільного простору «Друзі»

Максим Студілко, 29 років, лідер громадянського суспільства

Лідія Терпель, 27 років, ІТ-підприємиця

Олександр Зінченко, 22 роки, футболіст

Довідка. «Top 30 Under 30» присуджується молодим українцям, які досягли видатних результатів у різних галузях. Нагороду заснували у 2016 році. Відтоді 30 молодих українців отримують її щороку. До списку переможців 2019 року, який складали працівники Kyiv Post та минулорічні переможці, увійшли вчителі, вчені, правозахисники, політики, засновники стартапів, зірки шоу-бізнесу та керівники з інших галузей.

⟶ Молодь зможе мандрувати Україною частіше. Понад 100 тисяч дітей у 2020 році зможе мандрувати містами України завдяки новій програмі обміну від Уряду. Так Кабмін хоче стимулювати мобільність дітей. 

Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук сказав: «У нас в Україні дуже часто людина не виїжджає впродовж свого життя зі свого міста і часто її розуміння світу звужується до цього міста. Ми вважаємо, що це неприйнятно, ми хочемо, щоб українці були людьми світу. Це своєрідна інвестиція, яка позитивно вплине на мобільність населення».

Він також зазначив, що в уряді планують «оптимізувати» мережу шкіл, щоб усі учні мали доступ до інтернету та якісної освіти. Загалом на освіту у 2020 році передбачили понад 145 мільярдів гривень.

⟶ Молодь почала скачувати менше піратського контенту. 51% жителів Євросоюзу віком від 15 до 24 років за останній рік не скачали жодного піратського (нелегального та безкоштовного) контенту. Це з’ясувало у своєму дослідженні Відомство з інтелектуальної власності Європейського Союзу.

Дослідники хотіли краще зрозуміти, що мотивує та зупиняє молодь перед офіційною покупкою цифрового контенту.

Третина опитаних зізналися, що використовують нелегальні сайти з безкоштовним контентом. А 80% опитуваних використовують ліцензійні ресурси.

Найчастіше молоді люди скачують або стрімлять музику, таких — 97%. 94% — качають фільми і серіали, 92% — ігри. 82% опитаних завантажують освітні програми і 76% вибирають ТВ-шоу та спортивні програми.

Фото: pexels.com

Детальніше. Сьогодні, 10 вересня, Всесвітній день запобігання самогубствам. За даними ВООЗ,  79% усіх самогубств припадає на країни з низьким і середнім рівнем доходу. Однак найвищий показник самогубств серед населення відзначаються в країнах з високим рівнем доходу (11, 5 самогубств на 100 тисяч жителів). У країнах з високим рівнем доходу чоловіки здійснюють суїцид втричі частіше, ніж жінки, а в країнах з низьким і середнім рівнем доходу — приблизно однаково.

У країнах з високим рівнем доходу суїцид займає другу позицію (на першому місці ДТП) у списку основних причин смерті серед молоді. Там він становить 11,5 самогубств на 100 тисяч людей. У групі підлітків віком 15-19 років самогубство — друга причина смерті серед дівчат (після ускладнень вагітності та пологів) і третя причина смерті серед юнаків (після ДТП і міжособистісного насильства).

З 2010 по 2016 року кількість самогубств знизилося на 9,8%. Ймовірно, у зв’язку з тим, що 38 країн у світі займаються стратегічною профілактикою самогубств. У ВООЗ закликали інші країни долучитися до співпраці у цьому напрямку задля запобігання більшій кількості суїцидів.

Найбільш поширені способи самогубства: повішення, отруєння пестицидами і самогубство з використанням вогнепальної зброї. Найважливішим для зменшення кількості самогубств є обмеження доступу до пестицидів, вважають у ВООЗ. У Шрі-Ланці запровадження заборон на пестициди призвело до скорочення кількості самогубств на 70% і дозволило зберегти життя 93 тисяч людей за період з 1995 по 2015 р.

⟶ Запобігти самогубству: куди звернутися за допомогою. Міністерство охорони здоров’я розповіло про локальні гарячі лінії допомоги, які допомагають людям справлятися з емоційними проблемами:

• телефон Довіри благочинного фонду Ставропігіон у Львові — 1558;
• телефон екстренної психологічної допомоги при Кризовому Центрі медико-психологічної допомоги:  +38 0687703770, +38 0996321818, +38 0936093003;
• Лiнiя допомоги — (067) 975 76 76, (066) 975 76 76,  (093) 975 76 76;
• Ла Страда-Україна 0 800 500 335 або 386 (з мобільного);
• Лінія психологічної допомоги для учасників АТО та членів їх сімей – 0 800 505 085.

⟶ Оптимісти живуть довше — результати дослідження. В оптимістів — більше шансів дожити до 85 років, ніж у людей з поганим настроєм.  Таке дослідження провела Школа медицини Бостонського університету. Учені опитали дві групи людей, зібраних для окремих досліджень — 70 тисяч учасниць дослідження здоров’я медсестер і півтори тисячі чоловіків з подібного дослідження ветеранів.

Дослідники оцінили їхній рівень оптимізму та загалом здоров’я. До уваги брали також фізичні вправи, харчування і шкідливі звички. Оптимісти жили приблизно на 10-15% довше, ніж менш позитивно налаштовані. Ймовірність дожити до 85 років у перших була теж вищою. Питання, чому оптимісти живуть довше, досі є предметом дискусій.

Дізнайтеся на цю тему більше:

• Альо, мене хтось чує? (Reporters)

Фото: pexels.com