Олімпіада у Парижі

Олімпійські ігри 1920 в Антверпені

На першу Олімпіаду після завершення Першої світової не допустили країн-агресорів: Німеччину, Австрію, Угорщину, Болгарію та Туреччину. Ба більше, Німеччину не запросили й на Олімпійські ігри у 1924 році, на відміну від інших країн, які зазнали поразки у війні.

Олімпійські ігри 1948 у Лондоні

Усупереч тому, що минуло 3 роки після закінчення Другої світової, Німеччину та Японію, знову ж таки як агресорів, не допустили до змагань. У повоєнному Лондоні досі були помітні наслідки німецьких бомбардувань, а учасники Олімпіади жили у старих військових таборах. Тому британський уряд вирішив заборонити обом країнам брати участь в Олімпіаді попри незадоволення японських чиновників. 

Олімпійські ігри 1964 у Токіо

Команді з Південно-Африканської республіки заборонили змагатися через політику апартеїду, впроваджену урядом. Апартеїд — офіційна політика расової дискримінації проти місцевого темношкірого населення, а також переселенців з Азії. Заборона тривала 32 роки, доки до влади ПАР не прийшов новий уряд. Спортсменів цієї країни допустили до змагань у 1992 році, де вони здобули 2 срібні медалі.

Олімпійські ігри 1972 у Мюнхені

Спортсменів з Родезії (нині відома як Зімбабве) не допустили до Олімпіади за 4 дні до її початку. Заборону спричинив тиск з боку країн Африки, які відмовлялися визнавати проголошену незалежність Родезії та погрожували бойкотом.  

Олімпійські ігри 2000 у Сіднеї

До цих змагань не допустили команду з Афганістану. Причиною заборони стала дискримінація жінок. У 2004 році Афганістан вперше представляла команда, у складі якої була жінка. 

Авторка тексту: Софія Сидоренко.

Фото: sport.24tv.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики