Олімпійські ігри

Міжнародний олімпійський комітет (МОК) заборонив скелетоністу Владиславу Гераскевичу використовувати шолом із зображенням загиблих українських спортсменів на офіційних тренуваннях та змаганнях. Про це повідомив спортсмен у своїх соцмережах.

Що ще відомо? Водночас український спортсмен зауважив, що італійський сноубордист перед тим виступав у шоломі, на якому був зображений прапор Росії.

Президент України відреагував на рішення МОК, зазначивши, що «це нагадування всьому світу про те, що таке сучасна Росія».

Що передувало? Український скелетоніст Владислав Гераскевич виступив на перших тренуваннях Олімпіади-2026 в шоломі на якому зображені загиблі українські спортсмени. Вони загинули внаслідок повномасштабного вторгнення Росії в Україну. 

Цитата. «Серед них є Дмитро Шарпар, з яким ми разом в одній збірній змагалися на Олімпійських іграх у 2016 році. Серед них є призер Олімпійських ігор Максим Галінічев, боксер. Серед них, на жаль, дуже багато дітей, які загинули від російських обстрілів. Серед них люди, які розвивали ветеранський спорт. Я буду змагатися за них», — розповів спортсмен. 

Нагадаємо. 6 лютого відбулася церемонія відкриття зимових Олімпійських ігор 2026 року. Україну цьогоріч представлять 46 спортсменів в 11 видах спорту.

Серія складається із чотирьох марок, які присвячені зимовим видам спорту: фігурному катанню, біатлону, санному спорту та фристайлу. Автор та художник марок — Володимир Таран. Церемонія спеціального погашення відбулася в Олімпійському домі за участю керівництва Укрпошти, Мінмолодьспорту, Національного олімпійського комітету України, а також олімпійської чемпіонки-біатлоністки Олени Підгрушної. До події долучилися 46 спортсменів, які будуть представляти Україну в 11 видах спорту.

Тираж поштового блоку становитиме 55 200 примірників. Придбати марки можна у відділеннях Укрпошти, так і онлайн у Поштовому маркеті.

Де дивитися прямий ефір? З 4 по 22 лютого трансляцію зимової Олімпіади можна буде переглянути на «Суспільне Спорт», а також на регіональних каналах «Суспільного».

Фото: Укрпошта

Олімпійські ігри 1920 в Антверпені

На першу Олімпіаду після завершення Першої світової не допустили країн-агресорів: Німеччину, Австрію, Угорщину, Болгарію та Туреччину. Ба більше, Німеччину не запросили й на Олімпійські ігри у 1924 році, на відміну від інших країн, які зазнали поразки у війні.

Олімпійські ігри 1948 у Лондоні

Усупереч тому, що минуло 3 роки після закінчення Другої світової, Німеччину та Японію, знову ж таки як агресорів, не допустили до змагань. У повоєнному Лондоні досі були помітні наслідки німецьких бомбардувань, а учасники Олімпіади жили у старих військових таборах. Тому британський уряд вирішив заборонити обом країнам брати участь в Олімпіаді попри незадоволення японських чиновників. 

Олімпійські ігри 1964 у Токіо

Команді з Південно-Африканської республіки заборонили змагатися через політику апартеїду, впроваджену урядом. Апартеїд — офіційна політика расової дискримінації проти місцевого темношкірого населення, а також переселенців з Азії. Заборона тривала 32 роки, доки до влади ПАР не прийшов новий уряд. Спортсменів цієї країни допустили до змагань у 1992 році, де вони здобули 2 срібні медалі.

Олімпійські ігри 1972 у Мюнхені

Спортсменів з Родезії (нині відома як Зімбабве) не допустили до Олімпіади за 4 дні до її початку. Заборону спричинив тиск з боку країн Африки, які відмовлялися визнавати проголошену незалежність Родезії та погрожували бойкотом.  

Олімпійські ігри 2000 у Сіднеї

До цих змагань не допустили команду з Афганістану. Причиною заборони стала дискримінація жінок. У 2004 році Афганістан вперше представляла команда, у складі якої була жінка. 

Авторка тексту: Софія Сидоренко.

Фото: sport.24tv.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики