студенти

Чого хочуть студенти? Вони вимагають звільнення Вітренка з посади заступника міністра освіти та недопущення його призначення міністром або виконувачем обов’язків міністра.

Хто такий Андрій Вітренко? Посадовець — чинний заступник міністра освіти та голова фракції «Слуга народу» у Київраді. У квітні 2025 року Вітренка звинуватили в плагіаті у шести його наукових роботах. Відповідний аналіз опублікували на ресурсі «Помилки та фальсифікації в наукових працях», повідомляє «Українська правда».

У 2020 році Вітренко працював заступником міністра освіти і науки — спочатку в команді Сергія Шкарлета, а згодом Оксена Лісового.

Які вимоги студентів? Молодь закликає звільнити Андрія Вітренка з посади заступника міністра освіти і науки України. А також не допустити його призначення на посаду міністра або виконувача обов’язків міністра освіти.

Цитата. «Українська освіта — за крок до повернення в часи Шкарлета. Невдовзі влада може призначити соратника одіозного ексміністра новим очільником МОН», — заявляють організатори акції.

Хто організовував протест? Серед ініціаторів акції: громадські організації «Українські Студенти за Свободу», «Українська асоціація студентів», а також студентські самоврядування Українського католицького університету, Київської школи економіки та Києво-Могилянської академії.

Фото: Володимир Тунік-Фриз / УП

Ми зібрали 6 важливих прикладів з історії України за останні 100 років, які показали дух молоді, що бажає змін на краще.

Бій під Крутами (29 січня 1918 р.)

Одним з перших та визначних проявів студентського патріотизму став бій під Крутами. Тоді більшовицька армія мала значну перевагу: її чисельність була майже в 10 разів більшою за армію УНР (Української Народної Республіки), і їхня техніка була значно потужнішою: бронепотяг та артилерія — проти гармат та кулеметів. Однак тодішні армія УНР, яка налічувала лише 520 осіб, змогла зупинити наступ більшовиків на 4 дні, завдяки чому було підписано Берестейський мирний договір. А план очільника радянської армії Михайла Муравйова захопити Київ у той же день провалився.

Революція на граніті (2-17 жовтня 1990 р.)

Таку назву отримали протести молоді (переважно студентів), які в центрі Києва влаштували масову акцію з голодування, аби тодішня влада прислухалася до їхніх вимог. Оскільки керівництво СРСР направило всі гроші країни на військовий промисел, фінансів на звичні побутові речі не вистачало. Так виник дефіцит товарів, що і стало однією з причин виходу молоді на протест.

На тодішній площі Жовтневої революції (нині це Майдан Незалежності) протестувальники розгорнули наметове містечко, а кількість людей, що долучалися до цієї акції, зростала. Серед вимог учасники цього дійства висували:

• відкласти підписання нового союзного договору (після цього рішення СРСР мав постати оновленим союзом, що означало збереження цієї держави);
• перевибори Верховної Ради УРСР з веденням багатопартійної основи (тоді провідною партією була комуністична);
• аби українці проходили службу на території УРСР (тоді багатьох відсилали до різних куточків Радянського Союзу);
• здійснити націоналізацію майна Компартії України та Ленінської Комуністичної Спілки Молоді України;
• відправити у відставку голову Ради Міністрів УРСР Віталія Масола.

Коли 16 жовтня мітинги набули всеукраїнського масштабу, влада пішла на поступки. Наступного дня виконали частину з вимог. Дії і рішучість цих студентів та молоді, яка долучилася до Революції на граніті, стали одним із поштовхів до розпаду СРСР та продемонстрували бажання українців розвиватися у самостійній країні.

Революція Гідності (21 листопада 2013 — 22 лютого 2014)

Після рішення Віктора Януковича не підписувати угоду про асоціацію України з ЄС на саміті «Східного партнерства» небайдужі вийшли на Майдан Незалежності у Києві на мирну акцію протесту, аби показати невдоволення діями очільників країни.

Українці, значною частиною серед яких були саме студенти, долучилися до масової акції проти відхилення українського керівництва від курсу інтеграції у ЄС та засилля влади в руках Януковича та його прибічників з орієнтацією на Росію.

Однак тодішні очільники держави не були налаштовані на поступки, що продемонстрували використанням фізичної сили проти мирних протестувальників. Унаслідок цього загинули 107 людей, а отримали поранення 1372 людини.

Як результат, тодішній президент України Янукович утік, тодішній голова Верховної Ради Рибак подав у відставку, майже 20 депутатів вийшли з «Партії регіонів», а низку високопосадовців звільнили. Однак найголовнішим стало те, що Україна вийшла з-під сфери контролю РФ в економічному та політичному планах.

Боротьба студентів НАУ проти корупції у своїй альма-матер (кінець 2015 р.)

До кінця 2015-го корупційна схема Національного авіаційного університету була настільки масштабною, що до неї були залучені не лише працівники, а й студенти і навіть Студентська рада університету (орган ЗВО, метою якого є працювати над удосконаленням навчання та розвитку студентів).

Наприклад, з 2004 по 2013 роки в цьому навчальному закладі працювала Наталія Корчак, яка з 2016 по 2018 роки обіймала посаду голови Національного агентства України з питань запобігання корупції. Під час роботи в НАУ вона не була помічена в антикорупційній діяльності.

Навіть коли 2013 року активні учасники партії «Свобода» запропонували студентам НАУ долучитися до мітингу, адже умови й тих, і тих збігалися, останні побоялися погодитися на це рішення. Ба більше — їм могло бути непереливки лише через те, що вони підтримали цю ініціативу деінде в соціальних мережах.

Однак наприкінці 2015 року в НАУ з’явилися активні студенти та аспіранти, які вирішили протистояти цій корупційній схемі. Вони створили Наукове товариство, яке сприяло та проводило науково-популярні заходи. Серед них TEDxNAU, Літня школа по безпілотниках, курс Дата-аналітики від УКУ та курс програмування CS50.

Після цього активісти товариства вирішили відновити діяльність Студентської ради НАУ на демократичних засадах. Однак, інші студенти через схему махінацій провели свого ставленика на голову Студради.

Як результат, Студентське самоврядування у НАУ так і не було повноцінно відновлено. Але студенти цього ЗВО довели, що можна творити нове, долаючи стару прогнилу систему. Просто іноді на це треба трохи більше часу.

Фіктивне збільшення стипендій (1 вересня 2021 р. — січень 2022 р.)

Після виходу 1 вересня 2021 року постанови №933, яка внесла зміни до постанов №882 та №1047 про збільшення розміру стипендій студентам-відмінникам українських ЗВО, зменшивши ліміт стипендіантів, у мережі виникло масштабне обурення. Адже тоді кількість людей, що отримають стипендію зменшилась з попереднього значення у розмірі 40-45% до 35-40%.

Тобто одні студенти мали отримувати гроші коштом інших, тому що Міносвіти не виділило більше фінансів, а скоротило кількість отримувачів стипендії.

Студенти не змогли змовчати та почали активну онлайн-компанію. У символічну дату, 17 листопада, профспілкова та студрадівська молодь випустили відео, де студенти університетів Львова, Харкова, Києва, Черкас та інших міст записали звернення до Міністерства освіти підняти розмір стипендій до прожиткового мінімуму, не зменшуючи при цьому кількість осіб, що отримують цю державну виплату.

Також у соціальних мережах студенти активно вимагали, аби Міністерство Освіти переглянуло це рішення та зробило все як слід. Навіть запустили #дотримуйтеся_слова, дописи та сторіз з яким публікували на своїх сторінках як і студенти, так і студентські організації.

Як результат, ліміт стипендіатів повернули до попереднього рівня, а стипендії дійсно збільшили.

Російсько-українська війна (2014 р. — і нині)

Після початку російсько-української війни студенти не змогли сидіти спокійно, і взяли до рук зброю, аби захистити територіальну цілісність своєї країни.

А з 24 лютого 2022 року університетська молодь активно долучилася не лише до захисту країни, а й до оборони тилу також. У закладах освіти масово почали виготовляти сітки, збирати та відправляти гуманітарну допомогу, готувати їжу для бійців Тероборони. Значна частина з них і досі активно тримає тил, поєднуючи це з навчанням. Наприклад, студенти Львівського національного університету ім. І. Франка щосуботи виготовляють окопні свічки, які відправляють бійцям для обігріву.

Також безліч студентів ще на початку повномасштабного вторгнення так і не повернулися до навчання після вимушених канікул у всіх ЗВО України. Деякі з них назавжди запам’яталися історії країни бійцями, що полягли, захищаючи рідну державу. Наприклад, на сайті Каразінського університету є окрема сторінка, яка присвячена тим студентам та випускникам цього ЗВО, що померли внаслідок російської агресії.

А у Львові, зокрема, 12 серпня 2022 року провели акцію «Дипломи, які ніколи не видадуть». Тоді на площі Ринок повісили 40 іменних документів про закінчення навчання, які вже ніколи не побачать своїх власників, адже вони в перші дні повномасштабного вторгнення узяли до рук зброю та загинули, борючись за свободу нашої країни.

Колаж: Тетяна Єрко

Підготувала Олександра Литвин

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Що таке FLEX?

FLEX (Future Leaders Exchange Program) — це програма обміну юних лідерів, яка надає учням старшої школи стипендії, які дають їм змогу подорожувати до США, навчатися в школі протягом одного академічного року й проживати в американській родині. 

Програма діє у 21 країні, у тому числі й в Україні. Обмін здійснюють за підтримки Бюро у справах освіти і культури Державного департаменту США, яке адмініструється організацією Американські Ради з міжнародної освіти (American Councils).

Як триває відбір?

Щоб стати фіналістом програми та поїхати на навчання, потрібно пройти кілька етапів. Вони включають невеликий тест на знання англійської, кілька ситуативних есе, інтерв’ю, пакет потрібних документів, у тому числі й медичних, лист до сім’ї, яка прийматиме учасника чи учасницю, та рекомендаційний лист від викладача.

Хоча знання мови є потрібним, але для того, щоб стати учасником програми, проте воно не є ключовим критерієм відбору. Важливим аспектом є особисті лідерські якості учасників, що дадуть їм змогу пристосуватися до життя у США, а після повернення — ділитися набутим досвідом з українською спільнотою.

Як взяти участь?

Набір в програму цьогоріч уже завершили, проте учні 8-10 класів, які відповідають критеріям, які зазначені на сайті American Councils (бути громадянином України, навчатися у 8-10 класі під час проходження програми, володіти англійською мовою і т.д.), можуть спробувати свої сили вже з наступного навчального року восени 2022 року. Відбірні етапи відбуваються онлайн через спеціальний сайт, де також можна побачити результати кожного туру.

Фото: americancouncils.org.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики.

Детальніше. З 2 по 17 жовтня 1990 року у Києві на Майдані Незалежності тривало політичне голодування студентів. У той час у Москві (тодішній столиці СРСР) готували новий Союзний договір між країнами СРСР. 

В Україні тодішня влада продовжувала утримувати не йшла на жодні реформи. Тому лідери студентства організували наметове містечко на центральній площі Києва (тоді вона називалася Жовтневою). Студенти розпочали голодування. 

На їхню підтримку почали страйкувати і студенти усіх вищих навчальних закладів Києва (а також студенти технікумів, ПТУ і учні старших класів шкіл). Студентські акції протесту пройшли також і в обласних центрах.

Студенти висували політичні вимоги: відставка Голови Ради Міністрів УРСР Віталія Масола, відмова республіканського керівництва від підписання нового Союзного договору, передача місцевим органам влади майна Компартії на території України, відбування юнаками України військової служби за межами республіки лише на добровільних засадах, перевиборів Верховної Ради УРСР. 

На розгін Революції на граніті влада тоді не наважилися. Українське керівництво на чолі з Леонідом Кравчуком вирішило піти на поступки. 23 жовтня Верховна Рада УРСР скасувала 6-ту статтю Конституції про керівну роль партії, а також прийняла відставку Масола. 

⟶ Українська революція 1917-1921 років. Поштовхом до її початку стала Лютнева революція в Російській імперії. В Україні створили Українську Центральну Раду (УЦР), яку очолив Михайло Грушевський. У цей час українці боролися за свою незалежність, пережили різні влади: УЦР, Директорію, владу більшовиків. Проте через незгуртованість національних сил Українська революція зазнала поразки.

⟶ Помаранчева революція. Вона розпочалася у листопаді 2004 рокц після другого туру президентських виборів, у яких шляхом фальсифікацій переміг Віктор Янукович. Мітингувальники домоглися проведення третього туру виборів, у якому перемогу здобув Віктор Ющенко, який і став згодом президентом.

Фото: ukrnationalism.com