святкування

Що відбулося 14 лютого?

За легендою, Валентин був християнським священником і жив у ІІІ столітті за часів імператора Клавдія. У той час римські воїни не мали права одружуватися й створювати сім`ю ― імператор вважав, що це заважає їм воювати. Валентин попри заборону вінчав солдатів та їхніх обраниць.

Також є легенда, згідно з якою Валентин повернув зір незрячій дочці одного з офіцерів, у яку закохався. Після того її родина прийняла християнство. Саме за це йому, нібито, відтяли голову 14 лютого. Однак існувало ще як мінімум троє Валентинів, яких вшановує католицька церква, тому легенд довкола постаті покровителя закоханих — чимало.

Відколи 14 лютого ― День закоханих?

496 року Папа Римський Геласій I замінив святкування язичницького свята луперкалій (на честь бога Фавна або на честь богині шлюбу та сім’ї Юнони) на День святого Валентина. Однак справді популярним у Європі воно стало після XV століття.

Згідно з переказами, першу відому валентинку створив племінник короля Карла Божевільного Карл, герцог Орлеанський. Він, сидячи в лондонській в’язниці, писав своїй дружині: «Я втомився без кохання, моя солодка Валентина».

День святого Валентина як комерційний хід

Відколи День закоханих став популярним, на ньому стали заробляти виробники продукції, яку купують лише з цієї нагоди, як-от листівки-валентинки й різні речі у вигляді сердець чи квіток. Не завжди це речі потрібні й не всім подобаються саме такі подарунки.

Аналітики YouControl, посилаючись на дослідження ресурса Picodi, зазначили, що 2019 року українці витрачали на подарунки своїм коханим до Дня святого Валентина приблизно 52 долари, тобто майже півтори тисячі гривень. Найбільше з 38 країн, у яких провели опитування, з цієї нагоди витрачають в Ірландії. У середньому на романтичні подарунки вони готові віддати 132 долари ― понад 3,5 тисяч гривень.

Також цікавими є дані про те, скільки українці витрачають на День закоханих, від платіжної системи Mastercard. За аналізом грошових транзакцій вдалося з’ясувати, що «економіка любові» зростає уп’ятеро швидше, ніж світова економіка. З 2017 року витрати на подарунки до Дня святого Валентина у світі зросли на 17%, а в Україні ― на 122%. 

За 2019 рік українці витратили на подарунки подарунки понад 400 мільйонів гривень, якщо брати до уваги лише витрати, зафіксовані Mastercard. Зросли витрати на квіти, ювелірні вироби, листівки-валентинки, романтичні подорожі, походи до ресторанів. Окрім цього, більше людей купують подарунки онлайн. Маємо для вас кілька порад, як зробити шопінг в інтернеті правильним і безпечним.

Сайт ckp.ua зібрав поради юриста про те, як зробити шопінг в інтернеті правильним і безпечним:

• перевірте, чи вказана фізична адреса магазину на сайті. Також там мають бути вказані кілька номерів телефонів. Відсутність контактних даних викликає підозри, не варто купувати в такому магазині навіть за найвигідніших цін. Зателефонуйте та з’ясуйте, як можна повернути товар у разі, якщо він вам не підійде.
• Перевірте, які способи оплати існують на сайті. Зазвичай покупцеві пропонують кілька способів на вибір, і принаймні один із них повинен дозволяти платити після отримання товару. Якщо усі перелічені способи вимагають передоплату – це підозріло.
• Звертайте увагу на гарантійний талон. Зазвичай, гарантію надає компанія-виробник. Якщо гарантія надається безпосередньо магазином – це ризик, адже ви не зможете звернутись до сервісного центру за безкоштовним ремонтом. Також печатка про гарантію ставиться на гарантійному талоні, а не на жодному іншому документі. Тільки талон з печаткою може бути приводом для гарантійного техобслуговування.

Як українці ставляться до Дня святого Валентина?

Для 43% опитаних українців важливіше бути коханими, ще 38% ― кохати самим. Для   молоді,   чоловіків і людям,  у яких стосунки тривають менше ніж  три  роки, важливіше кохати самим. А от жінкам більше хочеться бути коханими. 55%  респондентів даруватимуть щось своїм половинці до Дня закоханих.  У 2019 році таких було 49%. А ще 43% українців не планують робити подарунки.

Опитування упродовж 6-8 лютого 2021 року проводила соціологічної групи Рейтинг. У ньому взяли участь 2500 респондентів віком 18 років, які живуть в Україні. Їх опитували методом CATI (Computer Assisted TelephoneInterviewing ― телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера. Помилка репрезентативності дослідження складає не більше 2,0%.

Святкувати чи ні?

У різних країнах світу цей день святкують по-різному: дарують солодощі, ювелірні прикраси, листівки, влаштовують романтичні побачення, роблять сюрпризи. Святкувати чи ні ― особисте рішення кожного. Якщо це для вас можливість провести чудовий день з коханим чи коханою ― чому б і ні? Та нагадаємо, що 14 лютого також Міжнародний день дарування книжок. Його можуть святкувати всі. А можна й об’єднати обидва свята. Маємо для вас добірку книжкових новинок, які можна подарувати своїм близьким. А ще можете піти в кіно на фільми, які вийшли в лютому. Дізнатися про них детальніше й подивитися трейлери можна тут.

Важливо пам’ятати про першопочатковий сенс цього дня ― бути з коханою людиною, проявити свою любов та увагу. Однак для цього не обов’язково гнатися за модними подарунковими тенденціями.

Фото: pexels.com

Детальніше. Дата народження Ісуса Христа є умовною — у Біблії про неї не йдеться. Однак традиція святкувати Різдво 25 грудня за різними календарями залишилася й досі.

У 45 році до нашої ери Юлій Цезар запровадив Юліанський календар. Відповідно до нього почали святкувати Різдво 25 грудня. Цю дату пов’язували із давнім язичницьким святом «Непереможного сонця».

 Через те, що Земля робить оберт навколо Сонця приблизно на 12 хвилин повільніше, ніж думали давні римляни, календар почав зміщуватись. Різдво помалу наближалося до весни, а Великдень — до літа. За півтори тисячі років Юліанський календар відстав уже на цілих 10 днів.

Цю ситуацію виправив Папа Римський Григорій ХІІІ. Він реформував календар: наказав деякі роки «вважати» невисокосними й «перестрибнути» 10 днів. Тому у 1582 році замість 4 жовтня настало 15-те. Новий календар назвав Григоріанським.

Зараз українці користуються Григоріанським календарем. Але Православна церква України (ПЦУ) та Українська греко-католицька церква (УГКЦ) досі послуговуються Юліанським календарем. Також його використовують Російська, Грузинська, Сербська, Єрусалимська православні церкви.

Довідка. Митрополит Епіфаній (глава ПЦУ) заявив, що українці можуть святкувати Різдво за Григоріанським календарем, якщо вони цього хочуть. У Православній церкві України думатимуть про календарну реформу за умови, що її підтримає більшість вірян.

⟶ 64% українців проти перенесення святкування Різдва на 25 грудня — опитування. За результатами дослідження Соціологічної групи Рейтинг, 25% опитаних українців підтримують перенесення святкування Різдва з 7 січня на 25 грудня. 64% респондентів проти такої ідеї. Ще 7% зазначили, що їм байдуже це питання і 4% не змогли відповісти.

Найбільше прихильників ідеї перенесення Різдва на заході України: 43% підтримують і майже стільки ж не підтримують. В інших регіонах більшість респондентів проти перенесення: у центрі 23% – за і 66% – проти, на півдні – 15% і 74% відповідно, на сході – 14% і 74%.

⟶ Різдвяні фільми допомагають людям з деменцією (старечим слабоумством). Перегляд відомих різдвяних фільмів, сімейних фотоальбомів та наспівування святкових пісень може викликати емоційні спогади. Про це свідчить дослідження Алістера Бернса з Департаменту охорони здоров’я та соціального обслуговування Англії, пише ВВС.

«Людям з деменцією може бути нелегко слідкувати за суперечливими розмовами серед передріздвяного хаосу та шуму. А сімейний перегляд улюбленого класичного фільму, старого фотоальбому, сімейні ігри і навіть наспівування улюбленої колядки можуть зблизити людей і допомогти всім відчути себе частиною веселощів», − говорить Бернс.

Фото: pexels.com