знищення євреїв

Допомога Шептицьких. Під час нацистської окупації Львова у 1941–1944 роках митрополит Андрей Шептицький разом зі своїм братом Климентієм організував системну допомогу євреям. За даними дослідників, братам Шептицьким вдалося врятувати близько 200 людей.

У книжці «Щоденник львівського гетто» рабин Давид Кагане розповідає, що акція з порятунку євреїв у місті була спланованою, а не спонтанною. Греко-католицькі священники отримували вказівки від митрополита щодо передачі євреїв під опіку розгалуженої мережі, яка забезпечувала підроблені документи та безпечні місця для переховування.

У 1942 році митрополит Андрей Шептицький у листі до папи Пія ХІІ різко засудив німецький нацизм, назвавши його системою брехні, грабунку й деградації людства. Як розповідає історик Юрій Скіра, того ж року він перейшов до систематичного порятунку євреїв: створив координаційну мережу зі священників, монахів і монахинь, які таємно переховували людей у монастирях, сиротинцях і парафіях УГКЦ. Саме зі Святоюрської гори для багатьох починалася «дорога життя» — тут митрополит особисто опікувався долями врятованих, зокрема наполягав на тому, щоб не розлучати родини.

Фабрика «Солід». Одним із таких місць переховування стала львівська взуттєва фабрика «Солід», розташована на вулиці Трибунальській у центрі міста. Нині — це триповерхова кам’яниця на вулиці Шевській, 16. На фабриці євреї не лише переховувалися, а й працювали. Підприємство стало місцем порятунку завдяки його власнику Йозефу Петерсу — етнічному німцю, який присвятив своє життя служінню УГКЦ. Опіку над фабрикою також здійснювали митрополит Андрей Шептицький та монахи-студити, які працювали там.

Як зазначає історик Юрій Скіра у книжці «Солід. Взуттєва фабрика життя», на фабриці переховували чоловіків, жінок і дітей. Удень вони перебували в підвалах, а вночі виходили шити взуття. Загалом вдалося врятувати близько 50 євреїв.

Через обмеження в забезпечені їжею до допомоги долучалися і миряни. Парафіянки УГКЦ готували страви та передавали їх монахам-студитам для людей, які переховувалися на фабриці.

Водночас ця діяльність постійно перебувала під смертельною загрозою. Фабрика була під пильним контролем окупаційної влади. У 1942 році «Солід» конфіскували, однак усі євреї, які там переховувалися, змогли пережити німецьку окупацію.

Де ще переховували євреїв? За сприяння митрополита Андрея Шептицького євреїв також переховували в монастирях, притулках для дітей та парафіях. Інколи люди ховалися навіть у каналізаційних тунелях. Зокрема, єврейська родина Хігерів прожила так понад рік та змогла врятуватися від нацистського режиму.

Довідка. Голокост — це систематичне переслідування і вбивство шести мільйонів європейських євреїв режимом нацистської Німеччини та її союзників. Голокост також іноді називають «Шоа», що івритом означає «катастрофа».

Нацисти переслідували євреїв через свій радикальний антисемітизм — ненависть та упередження, які були основою їхньої ідеології. Вони безпідставно звинувачували євреїв у всіх бідах Німеччини: соціальних, економічних, політичних і культурних. Нацисти навіть вважали євреїв винними в поразці Німеччини в Першій світовій війні.

Авторка: Соломія Михайлюньо

Детальніше. Український переклад свідчень про Голокост «Чорна книга» уперше вийшов друком. Він написаний на основі даних, які зібрав Єврейський антифашистський комітет.

Книжку уклали за редакції Василя Гроссмана та Іллі Еренбурга. Автори нотували свідчення очевидців упродовж війни та у повоєнні роки. Однак через антисемітську кампанію в СРСР збірка так і не була видана. Вперше її надрукували у Єрусалимі у 1980 році на основі матеріалів, які дочка Іллі Еренбурга Ірина знайшла в особистому архіві батька.

Українською «Чорна книга» вийшла у видавництві «Дух і Літера» за сприяння Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр». В основу книжки покладене єрусалимське видання 1980 року, яке супроводжується новими детальними примітками. Це перше видання українського перекладу одного з перших зібрань свідчень про Голокост у Східній Європі.

Довідка. Голокост — геноцид єврейського народу у часи Другої світової війни, внаслідок якого загинуло до 6 мільйонів осіб. 

Копайте глибше:

• Навіщо нам пам’ятати Голокост? (Українська правда)
• Україна, Європа і пам’ять про Голокост (Історична правда)

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня.

Фото: duh-i-litera.com