Ще до 2016 року українські жінки, які йшли на війну, не могли офіційно оформити своїх справжніх посад — у законі просто не було снайперок чи, скажімо, гранатометниць. Тих, що воювали, записували «швачками» та «кухарками».
Три роки тому в Міністерстві оборони України врешті підписали наказ, згідно з яким перелік штатних посад для солдатського, сержантського та старшинського складу розширили. Командирки мінометів, кулеметниці, радіотелефоністки — цей список удосконалюють дотепер, останні на сьогодні зміни внесли у серпні 2018 року.
Згідно з «Білою книгою» Міністерства оборони, у Збройних силах України служать і працюють понад п’ятдесят п’ять тисяч жінок. Це 22% від загального особового складу. Для порівняння: у Канаді цей показник сягає 15%, в Іспанії — 14%, Німеччині — понад 10%.
У Міжнародний жіночий день ми вирішили розповісти більше про українських захисниць, які ламають стереотипи про військових. Жінки-воїни прийняли нелегкі рішення, але віднайшли себе у справі та стали в оборону країни.
***
***
[Спецпроект створений в рамках спецпроекту «Справжня країна» за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов‘язково збігаються з офіційною позицією уряду США. — Supported by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.]
