Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
Учора, 11 серпня, у Роттердамі на кладовищі «Кросвейк» провели ексгумацію останків полковника Євгена Коновальця. Про це повідомили в Офісі Президента. Про те, ким він був, читайте в новині НЗЛ.
Що ми знаємо про Євгена Коновальця? Засновник ОУН Євген Коновалець народився на Львівщині у вчительській сім’ї. Навчався в академічній гімназії та на правничому факультеті Львівського університету, а згодом став секретарем «Просвіти» у Львові. Під час Першої світової війни Коновальця мобілізували до австрійсько-угорської армії. У червні 1915 року після бою на горі Маківка він потрапив у російський полон. У таборі для військовополонених у Царицині (нині — Волгоград) познайомився з Андрієм Мельником — майбутнім другим головою ОУН.
Після втечі з табору Коновалець прибув до Києва, де сформував Галицько-буковинський курінь Січових стрільців. За даними Українського інституту національної пам’яті, під його керівництвом Січові стрільці стали однією з найбоєздатніших частин Армії УНР. У 1918–1919 роках Коновалець керував дивізією, корпусом і групою Січових стрільців у боях проти більшовицьких військ. Після рішення уряду УНР 6 грудня 1919 року про розпуск регулярного війська та перехід до партизанської боротьби Євген Коновалець видав наказ про розпуск підрозділів Січових стрільців. Наприкінці 1919 року він опинився в польському таборі для військовополонених у Луцьку. Після звільнення виїхав за кордон, зокрема жив у Відні та Празі.
Створення УВО та ОУН. Перебуваючи за кордоном, Євген Коновалець шукав спосіб продовжити боротьбу за українську державність. Так у серпні 1920 року з’явилася Українська Військова Організація (УВО). Коновалець очолив та активізував її діяльність. Організація діяла підпільно на західноукраїнських землях, а також розбудовувала мережу в еміграційних осередках за кордоном.
Наприкінці січня 1929 року у Відні зібралися представники різних українських націоналістичних організацій. Серед них — УВО, Легія українських націоналістів, Союз української націоналістичної молоді та Група української національної молоді. Зібрання тривало з 28 січня до 3 лютого 1929 року. Саме тоді створили Організацію українських націоналістів (ОУН), яку очолив Євген Коновалець.
Загалом наприкінці 1920-х–на початку 1930-х років Євген Коновалець зміцнював УВО та ОУН і розбудовував міжнародні зв’язки українського націоналістичного руху. Він налагоджував контакти з політичними колами різних європейських країн та організовував українські інформаційні служби за кордоном. За його участю осередки ОУН або споріднених організацій з’явилися у Франції, Бельгії, Канаді, Маньчжурії та США.
Вбивство провідника ОУН. Український інститут національної пам’яті пише, що Євген Коновалець пережив кілька замахів. У 1933 році радянські спецслужби почали готувати операцію щодо вбивства Євгена Коновальця. До неї залучили агента зовнішньої розвідки Павла Судоплатова.
23 травня 1938 року в Роттердамі Судоплатов зустрівся з провідником ОУН у ресторані «Атланта» й передав йому коробку шоколадних цукерок із запискою «від друзів», а також із вибуховим пристроєм усередині. За кілька хвилин після зустрічі, коли Коновалець вийшов на вулицю, стався вибух. Унаслідок цього він загинув. 28 травня 1938 року Євгена Коновальця поховали на цвинтарі Кросвейк у Роттердамі.
Що відомо про Ольгу Коновалець? Ольга Коновалець походила з львівської родини Федаків, яка була тісно пов’язана з українським націоналістичним рухом. Зокрема, брат, Степан Федак, входив до УВО; батько, Степан Федак, був відомим філантропом, юристом і директором «Дністра», якого сучасники жартома називали «тестем ОУН», а її сестра Софія була дружиною другого голови ОУН Андрія Мельника.
У Львові Ольга познайомилася з Євгеном Коновальцем, а у 1922 році вони одружилися. Згодом, переїхавши за кордон, вона підтримувала діяльність свого чоловіка в українському визвольному русі. Під час проживання у Швейцарії закінчила навчання на здобуття фаху бібліотекаря. Після смерті Євгена Коновальця жінка працювала в бібліотеці патріарха Йосифа Сліпого у Римі. Померла Ольга Коновалець 6 червня 1979 року. Її поховали на цвинтарі «Кампо Верано» в Римі.
Що відомо про Юрія Коновальця? У Берліні у 1924 році в подружжя Коновальців народився син Юрій. Проживав з батьками в Німеччині, Литві, Швейцарії та Італії. У Женеві Юрій навчався у французькій школі, а в Римі закінчив ліцей і політехнічний університет.
Після вбивства Євгена Коновальця у 1938 році 14-річний Юрій залишився з матір’ю Ольгою. Після Другої світової війни він жив у Римі й працював керівником римської філії голландської авіакомпанії. Помер 19 грудня 1958 року від раку. Похований на цвинтарі «Кампо Верано» в Римі.
Що передувало? 25 травня на НВМК перепоховали другого голову ОУН Андрія Мельника та його дружину Софію Федак-Мельник. Їхній прах повернули з Люксембургу до України. Андрій Мельник помер 1 листопада 1964 року в Кельні та був похований на міському цвинтарі Бонвуа в Люксембурзі. Його дружина Софія Федак-Мельник померла 31 липня 1990 року. Докладніше про Андрія Мельника та його дружину Софію Федак-Мельник — читайте у матеріалі НЗЛ.
Нагадаємо. Поховання Андрія Мельника та його дружини Софії Федак-Мельник на території Національного військового меморіального кладовища (НВМК) є тимчасовим. У майбутньому їх перепоховають на території Українського національного пантеону. Сам пантеон планують створити не на території НВМК. Про це НЗЛ повідомили в Українському інституті національної пам’яті.
Контекст. У березні 2026-го голова Офісу Президента Кирило Буданов доручив напрацювати ідеї щодо створення пантеону видатних українців. Йдеться про перепоховання видатних українців, які захоронені за кордоном.
Співробітник Українського інституту національної пам’яті Іван Стичинський раніше у коментарі НЗЛ зазначив, що пантеон видатних українців та Меморіал українських героїв — це різні проєкти. Зокрема, пантеон видатних українців — це ініціатива щодо перепоховання видатних українців, які захоронені за кордоном.
Фото: Архів ОУН
Оновлено. Станом на 18:50 омбудсмен Дмитро Лубінець підтвердив заяву Меланії Трамп про гуманітарну місію в Олешках. За домовленістю, буде забезпечено режим тиші, доставлений гуманітарний вантаж і вільне пересування цивільного населення з міста.
Україна і Росія домовилися про тимчасове припинення бойових дій в Олешках на Херсонщині із 29 жовтня для забезпечення гуманітарної допомоги та підготовки евакуації цивільних. Про це повідомили в Білому домі.
Що ще відомо? Там додали, що домовленості вдалося досягнути за посередництва першої леді США Меланії Трамп.
Перша леді зазначила, що представники обох країн відвідуватимуть жителів удома, визначатимуть їхні потреби й допомагатимуть охочим евакуюватися до обраного місця. Процес супроводжуватиме американська медіаорганізація.
Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що максимальний рівень бронювання, зокрема для енергетики та оборонно-промислового комплексу (ОПК), більше не становитиме 100%. Підприємства зможуть просити про більший відсоток, якщо обґрунтують необхідність.
Що ще зміниться? Підприємства зможуть бронювати 100% працівників, якщо регулярно добровільно залучатимуть частину з них до військової служби. Працівник має заздалегідь знати, де й скільки служитиме. За ним зберігатимуть робоче місце та зарплату. Механізм мають розробити Міноборони й Мінекономіки разом із бізнесом до 1 грудня.
Статус критичного підприємства більше не залежатиме від його економічних показників. Галузеві та регіональні критерії переглянуть і перевірятимуть на зловживання.
Упродовж вересня росіяни пошкодили близько десяти українських датацентрів. Росія також посилює кібератаки на українські державні інформаційні системи та бізнес, зокрема використовує технології штучного інтелекту. Про це повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький.
Що ще відомо? Уряд доручив усім органам виконавчої влади терміново створити команди з кібербезпеки, закупити необхідне програмне забезпечення та запустити його в роботу.
За словами Корецького, ключові державні органи у цифровій сфері вже можуть протидіяти кібератакам із використанням штучного інтелекту. Такий рівень захисту мають забезпечити й інші державні установи.
Нагадаємо. 19 жовтня внаслідок російської балістичної атаки в Києві виведено з ладу обладнання й інфраструктуру датацентру «Датагруп». Його відновлення та подальша робота неможливі.
Унаслідок російської атаки на Чернігів одна людина загинула, ще 25 постраждали. Пошкоджено будівлі двох підприємств. Про це повідомили в ДСНС і обласній прокуратурі міста.
Що ще відомо? Унаслідок атаки виникла пожежа й сталися руйнування будівель.
Нагадаємо. РФ атакувала Полтавщину, Сумщину, Житомирщину і Дніпропетровщину.
Фото: ДСНС
Оновлено. До України повернули п’ятьох військових, які пережили російський теракт в Оленівці. Йдеться не про тих, кого вважали загиблими. Спочатку у першоджерелі — повідомленні на сторінці Володимира Зеленського — йшлося про загиблих. Проте зараз повідомлення оновили.
Оновлено. Станом на 15:24 омбудсман Дмитро Лубінець розповів, що вдалося повернути найбільшу кількість засуджених військових — 86. Також до України повернувся один військовослужбовець «Айдару».
З російського полону повернули 261 українського військового і дев’ятьох цивільних. Серед тих, хто повертається, п’ятеро людей, яких вважали загиблими під час російського теракту в Оленівці в липні 2022 року. Про це повідомив Володимир Зеленський.
Що ще відомо? До України повертаються військовослужбовці, які воювали на Донецькому, Луганському, Харківському, Запорізькому, Херсонському, Київському, Миколаївському та Чернігівському напрямках, а також оборонці ЧАЕС.
Серед звільнених — 38 офіцерів, бійці різних підрозділів, зокрема «Азову», а також військові, які потрапили в полон ще у 2018 та 2020 роках. Дев’ятеро повернених — важкохворі.
Фото: Володимир Зеленський / Telegram
Під час сьогоднішнього обміну до України вдалося повернути 61 військового 12-ї бригади «Азов». Серед них — 35 бійців окремого загону спеціального призначення «Азов», які боронили Маріуполь. Про це повідомив командир 1-го корпусу НГУ «Азов» Денис Прокопенко.
Що ще відомо? Денис Прокопенко зазначив, що в полоні ще залишаються понад 500 азовців.
Нагадаємо. Під час обміну 5 червня з російського полону повернули 33 бійців 1-го корпусу Нацгвардії «Азов». Серед них — два воїни окремого загону спеціального призначення «Азов», які боронили Маріуполь.
Контекст. Сьогодні, 23 жовтня, з російського полону повернули 261 українського військового і дев’ятьох цивільних. Серед тих, хто повертається, п’ятеро людей, яких вважали загиблими під час російського теракту в Оленівці в липні 2022 року.
Фото: Володимир Зеленський / Telegram
На підконтрольну Україні територію повернули сімох цивільних з тимчасово окупованих територій. Серед них — 90-річна маломобільна жінка та 50-річна українка, яка перенесла інфаркт і інсульт. Водночас Україна повернула до Росії сімох людей. Про це повідомив омбудсман Дмитро Лубінець.
Що ще відомо? Також вдалося повернути матір із дитиною. На початку повномасштабного вторгнення вони опинилися в Маріуполі й через бойові дії та окупацію не могли повернутися до родини.
Нагадаємо. У межах Bring Kids Back з тимчасово окупованої території вдалося повернути трьох дітей.
Сили оборони України уразили місце зберігання, підготовки й пуску ударних БпЛА армії РФ у Донецьку, а також пункт управління російського підрозділу в Криму. Про це повідомили в Генштабі.
Що ще атакували? Українські військові також уразили склад боєприпасів і матеріально-технічних засобів росіян на Донеччині і Запоріжжі. Крім того, завдали удару по зосередженню живої сили підрозділу зі складу «Рубікон» в Запорізькій області.
Що ще відомо? У Генштабі також додали, що наразі ще фіксуються випадки втрат зв’язку у роботі Starlink/StarShield на певних швидкостях.
Нагадаємо. Дональд Трамп повідомив, що Ілон Маск зняв обмеження швидкості для військової версії Starlink в Україні. Однак він відмовився уточнити, чи телефонував особисто Маску з щодо цієї ситуації.
Оновлено. Станом на 12:14 у Міноборони наразі немає підтверджень, що обмеження роботи Starlink/Starshield зняли. Про це повідомили джерела «Суспільного» в міністерстві.
Дональд Трамп повідомив, що Ілон Маск зняв обмеження швидкості для військової версії Starlink в Україні. Однак він відмовився уточнити, чи телефонував особисто Маску з цього приводу. Про це повідомляє «Суспільне».
Що передувало? Учора, 22 жовтня, The Wall Street Journal писало, що Трамп зателефонував Маскові й попросив зняти обмеження на використання Starlink в Україні. За даними видання, Президент США сказав американському бізнесмену, що його не влаштовує обмеження швидкості, яке досі діє.
Нагадаємо. Майже 20 конгресменів США підписали груповий лист, у якому закликають дозволити Україні застосовувати Starlink для ураження місць запуску на території Росії.
Контекст. 14 жовтня запровадили обмеження швидкості роботи терміналів Starlink під час руху. Вони стосуються «військового пакету» послуг StarShield.
15 жовтня власник SpaceX Ілон Маск повідомив, що ліміти швидкості для військового пакета Starshield залежать не від його компанії, а від уряду США.
19 жовтня Володимир Зеленський заявив, що сигнал обмежити роботу Starlink на високих швидкостях надійшов від уряду США, а технічно це реалізувала SpaceX. Водночас міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що адміністрація Президента США не давала вказівок обмежувати роботу Starlink для України. Про це раніше також заявили Дональд Трамп і держсекретар Марко Рубіо.
21 жовтня The Wall Street Journal з посиланням на американських посадовців повідомило, що засновник SpaceX Ілон Маск розпорядився обмежити роботу військової версії Starlink.
Фото: Білий дім
Документальну українську стрічку To Die to Live відібрали до Балтійського конкурсу документального кіно 30-го Талліннського міжнародного кінофестивалю «Темні ночі». Про це повідомили в Держкіно.
Про що фільм? У сюжеті кінострічки To Die to Live — історія трьох українських добровольців: Шахти, Танцюриста та Гончара. У 2014 році вони без військового досвіду долучилися до ЗСУ. Після двох років на фронті чоловіки намагалися повернутися до мирного життя, однак після початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року знову приєдналися до війська.
Хто створив? Фільм створено в копродукції України, Латвії та Словаччини. Режисерка стрічки — Юлія Гонтарук. Загалом фільм знімали впродовж 12 років.
Довідка. Талліннський кінофестиваль — один із найбільших кінофестивалів Північної Європи. Його проводять у столиці Естонії з 1997 року. Щороку в програмі показують близько 250 повнометражних і 300 короткометражних фільмів з різних країн. У 2026 році фестиваль відбудеться з 6 до 22 листопада.
Фото: кадр з трейлеру
Запросіть друга до Спільноти
Вкажіть, будь ласка, контактні дані людини, яку хочете запросити
Придбайте для друга подарунок від TUM
Вкажіть, будь ласка, контактні дані цієї людини, щоби ми надіслали їй посилку
Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
Вхід в кабінет
Відновлення пароля
Вітаємо у спільноті!
