Ольга Коновалець

Що ми знаємо про Євгена Коновальця? Засновник ОУН Євген Коновалець народився на Львівщині у вчительській сім’ї. Навчався в академічній гімназії та на правничому факультеті Львівського університету, а згодом став секретарем «Просвіти» у Львові. Під час Першої світової війни Коновальця мобілізували до австрійсько-угорської армії. У червні 1915 року після бою на горі Маківка він потрапив у російський полон. У таборі для військовополонених у Царицині (нині — Волгоград) познайомився з Андрієм Мельником — майбутнім другим головою ОУН.

Після втечі з табору Коновалець прибув до Києва, де сформував Галицько-буковинський курінь Січових стрільців. За даними Українського інституту національної пам’яті, під його керівництвом Січові стрільці стали однією з найбоєздатніших частин Армії УНР. У 1918–1919 роках Коновалець керував дивізією, корпусом і групою Січових стрільців у боях проти більшовицьких військ. Після рішення уряду УНР 6 грудня 1919 року про розпуск регулярного війська та перехід до партизанської боротьби Євген Коновалець видав наказ про розпуск підрозділів Січових стрільців. Наприкінці 1919 року він опинився в польському таборі для військовополонених у Луцьку. Після звільнення виїхав за кордон, зокрема жив у Відні та Празі.

Створення УВО та ОУН. Перебуваючи за кордоном, Євген Коновалець шукав спосіб продовжити боротьбу за українську державність. Так у серпні 1920 року з’явилася Українська Військова Організація (УВО). Коновалець очолив та активізував її діяльність. Організація діяла підпільно на західноукраїнських землях, а також розбудовувала мережу в еміграційних осередках за кордоном.

Наприкінці січня 1929 року у Відні зібралися представники різних українських націоналістичних організацій. Серед них — УВО, Легія українських націоналістів, Союз української націоналістичної молоді та Група української національної молоді. Зібрання тривало з 28 січня до 3 лютого 1929 року. Саме тоді створили Організацію українських націоналістів (ОУН), яку очолив Євген Коновалець.

Загалом наприкінці 1920-х–на початку 1930-х років Євген Коновалець зміцнював УВО та ОУН і розбудовував міжнародні зв’язки українського націоналістичного руху. Він налагоджував контакти з політичними колами різних європейських країн та організовував українські інформаційні служби за кордоном. За його участю осередки ОУН або споріднених організацій з’явилися у Франції, Бельгії, Канаді, Маньчжурії та США.

Вбивство провідника ОУН. Український інститут національної пам’яті пише, що Євген Коновалець пережив кілька замахів. У 1933 році радянські спецслужби почали готувати операцію щодо вбивства Євгена Коновальця. До неї залучили агента зовнішньої розвідки Павла Судоплатова.

23 травня 1938 року в Роттердамі Судоплатов зустрівся з провідником ОУН у ресторані «Атланта» й передав йому коробку шоколадних цукерок із запискою «від друзів», а також із вибуховим пристроєм усередині. За кілька хвилин після зустрічі, коли Коновалець вийшов на вулицю, стався вибух. Унаслідок цього він загинув. 28 травня 1938 року Євгена Коновальця поховали на цвинтарі Кросвейк у Роттердамі. 

Що відомо про Ольгу Коновалець? Ольга Коновалець походила з львівської родини Федаків, яка була тісно пов’язана з українським націоналістичним рухом. Зокрема, брат, Степан Федак, входив до УВО; батько, Степан Федак, був відомим філантропом, юристом і директором «Дністра», якого сучасники жартома називали «тестем ОУН», а її сестра Софія була дружиною другого голови ОУН Андрія Мельника.

У Львові Ольга познайомилася з Євгеном Коновальцем, а у 1922 році вони одружилися. Згодом, переїхавши за кордон, вона підтримувала діяльність свого чоловіка в українському визвольному русі. Під час проживання у Швейцарії закінчила навчання на здобуття фаху бібліотекаря. Після смерті Євгена Коновальця жінка працювала в бібліотеці патріарха Йосифа Сліпого у Римі. Померла Ольга Коновалець 6 червня 1979 року. Її поховали на цвинтарі «Кампо Верано» в Римі. 

Що відомо про Юрія Коновальця? У Берліні у 1924 році в подружжя Коновальців народився син Юрій. Проживав з батьками в Німеччині, Литві, Швейцарії та Італії. У Женеві Юрій навчався у французькій школі, а в Римі закінчив ліцей і політехнічний університет.

Після вбивства Євгена Коновальця у 1938 році 14-річний Юрій залишився з матір’ю Ольгою. Після Другої світової війни він жив у Римі й працював керівником римської філії голландської авіакомпанії. Помер 19 грудня 1958 року від раку. Похований на цвинтарі «Кампо Верано» в Римі.

Що передувало? 25 травня на НВМК перепоховали другого голову ОУН Андрія Мельника та його дружину Софію Федак-Мельник. Їхній прах повернули з Люксембургу до України. Андрій Мельник помер 1 листопада 1964 року в Кельні та був похований на міському цвинтарі Бонвуа в Люксембурзі. Його дружина Софія Федак-Мельник померла 31 липня 1990 року. Докладніше про Андрія Мельника та його дружину Софію Федак-Мельник — читайте у матеріалі НЗЛ. 

Нагадаємо. Поховання Андрія Мельника та його дружини Софії Федак-Мельник на території Національного військового меморіального кладовища (НВМК) є тимчасовим. У майбутньому їх перепоховають на території Українського національного пантеону. Сам пантеон планують створити не на території НВМК. Про це НЗЛ повідомили в Українському інституті національної пам’яті.  

Контекст. У березні 2026-го голова Офісу Президента Кирило Буданов доручив напрацювати ідеї щодо створення пантеону видатних українців. Йдеться про перепоховання видатних українців, які захоронені за кордоном.

Співробітник Українського інституту національної пам’яті Іван Стичинський раніше у коментарі НЗЛ зазначив, що пантеон видатних українців та Меморіал українських героїв — це різні проєкти. Зокрема, пантеон видатних українців — це ініціатива щодо перепоховання видатних українців, які захоронені за кордоном.

Фото: Архів ОУН