09:00
загальнонаціональна
хвилина памʼяті
Сьогодні, 25 травня, на Національному військовому меморіальному кладовищі перепоховали другого голову ОУН Андрія Мельника та його дружину Софію Федак-Мельник. Їхній прах повернули з Люксембургу до України через десятки років після смерті. НЗЛ поспілкувалися з дослідником українського визвольного руху Ігорем Бігуном про подружжя Мельників.
Що ми знаємо про Андрія Мельника? Майбутній голова ОУН Андрій Мельник зростав на Дрогобиччині в сім’ї громадського активіста. Під час Першої світової війни він добровільно вступив до легіону Українських січових стрільців, хоча мав звільнення від військової служби за станом здоров’я. За словами історика Ігоря Бігуна, найкраще Мельник проявив себе саме як старшина легіону Українських січових стрільців в армії Австро-Угорщини та як один із творців формування Січових стрільців Армії УНР під час визвольних змагань 1917–1921-х років.
У 1916 році Андрій Мельник потрапив до російського полону, де в таборі для військовополонених у Царицині (нині — Волгоград) познайомився з засновником ОУН Євгеном Коновальцем. Пізніше Мельник став першим крайовим комендантом Української військової організації (УВО) на західноукраїнських землях. За цю діяльність він відбув чотири роки у польській в’язниці, де пережив тортури. Після звільнення, за словами історика Ігоря Бігуна, Мельник уникав активної участі в підпіллі й працював легально — управителем маєтків митрополита ГКЦ Андрея Шептицького.
Чому постать Мельника називають суперечливою?
Водночас у біографії Андрія Мельника рідко згадують епізод наради, скликаної Симоном Петлюрою 11 квітня 1919 року в Здолбунові. За словами Ігоря Бігуна, тодішній начальник штабу Дієвої армії УНР Мельник виступав за перемир’я з більшовицькою Росією та концентрацію сил у боротьбі з Польщею.
Після смерті засновника ОУН Євгена Коновальця очолив організацію Андрій Мельник. Однак у 1940 році вона розкололася — на ОУН на чолі з Андрієм Мельником (відому як ОУН(м) або ж мельниківців) та на Революційну ОУН, яку очолив Степан Бандера (відому як ОУН(б) або ж бандерівців). Історик зазначає, що під час німецько-радянської війни ОУН(м) під керівництвом Андрія Мельника переважно співпрацювала з Третім Райхом, навіть попри репресії з боку гітлерівських спецслужб. Також історик каже, що ОУН(м) не підтримала Акта відновлення Української держави 30 червня 1941 року, ініційованого ОУН(б).
Що відомо про Софію Федак-Мельник? Софія Федак-Мельник була співзасновницею осередку «Пласту» у Відні. Її родина була тісно пов’язана з українським націоналістичним рухом. Зокрема, брат, Степан Федак, входив до УВО; батько, Степан Федак, був відомим філантропом, юристом і директором «Дністра», якого сучасники жартома називали «тестем ОУН», а її сестра Ольга була дружиною засновника ОУН Євгена Коновальця.
У 1920-х роках Софія підтримувала Андрія Мельника під час його ув’язнення польською владою, а після звільнення вийшла за нього заміж. Після загибелі Коновальця у 1938 році подружжя виїхало за кордон, де Мельник очолив ОУН. Під час Другої світової війни вони перебували під домашнім арештом у Берліні, а в 1944 році були інтерновані нацистами до концтабору Заксенгаузен.
Життя та смерть у Люксембурзі. Після Другої світової війни подружжя Мельників оселилося в Люксембурзі. Андрій Мельник продовжував політичну та організаційну діяльність в еміграції, зокрема у 1957 році запропонував створити світове об’єднання українців. Уже після його смерті ця ідея стала основою для заснування Світового конгресу вільних українців. Водночас Софія Федак-Мельник працювала в банківській сфері й допомагала чоловікові підтримувати діяльність ОУН(м) та впорядковувати матеріали з історії визвольного руху.
Андрій Мельник помер 1964 року в німецькому Кельні. Його поховали в Люксембурзі, де він прожив останні 18 років. Софія Федак-Мельник пережила чоловіка на понад чверть століття й померла у 1990 році.
Що означає це перепоховання для України? На думку історика Ігоря Бігуна, перепоховання історичних діячів на території України є важливою подією. Завдяки цьому українці матимуть змогу відвідувати Національний пантеон і вшановувати пам’ять загиблих. Водночас, за словами Ігоря Бігуна, те, що цей процес розпочався саме з перепоховання Андрія Мельника, може ускладнити сприйняття всієї кампанії, адже він залишається доволі суперечливою постаттю в історії українського визвольного руху.
Що ще відомо? Перше поховання відбулося відповідно до ухвали Кабміну про перепоховання на Національному військовому меморіальному кладовищі (НВМК) видатних борців за незалежність України у 20 столітті. Заступниця керівника Офісу Президента Ірина Верещук також зазначила, що має бути закон про пантеон видатних українців, який визначить основні критерії, хто може бути перепохований в Україні.
Ще у березні 2026-го голова Офісу Президента Кирило Буданов доручив напрацювати ідеї щодо створення пантеону видатних українців. Йдеться про перепоховання видатних українців, які захоронені за кордоном. За його словами, значну роль у цьому процесі має відіграти НВМК. На запит НЗЛ у відомстві відповіли, що станом на 30 березня 2026-го не отримували доручення щодо напрацювання ідеї створення пантеону видатних українців. Також представники НВМК не брали участі в нараді 28 березня, де обговорювали створення пантеону. Проте перше перепоховання у межах ініціативи відбулося саме на території НВМК.
Співробітник Українського інституту національної пам’яті Іван Стичинський у коментарі НЗЛ зазначив, що пантеон видатних українців та Меморіал українських героїв — це різні проєкти. Зокрема, пантеон видатних українців — це ініціатива щодо перепоховання видатних українців, які захоронені за кордоном.
Сили оборони України уразили пункти управління підрозділів росіян на Донеччині й Луганщині. Про це повідомили у Генштабі.
Що ще уразили? Українські військові атакували склади матеріально-технічних засобів росіян у тимчасово окупованому українському Криму й на Донеччині.
Нагадаємо. Сили оборони уразили пункт управління підрозділу росіян у Запорізькій області, а також ремонтний підрозділ армії РФ у Донецькій області.
Росіяни завдали удару по закладу торговельної мережі «Метро» на Рівненщині. Попередньо минулося без постраждалих. Про це повідомив очільник Рівненської ОВА Олександр Коваль.
Черкащина. В Умані відомо про п’ятьох постраждалих унаслідок атаки РФ. Пошкоджено приватний житловий сектор. Також виникли пожежі в житлових будинках.
Житомирщина. В області внаслідок нічної атаки загорілося одне з приватних підприємств на Коростенщині. Пожежу ліквідували.
Волинь. У Ковельському та Луцькому районах виникли пожежі на територіях автостоянок, а також на одному з підприємств обласного центру. Рятувальники ліквідували пожежі.
Фото: ДСНС
Очільник МЗС Польщі Радослав Сікорський підписав заяву про внесення депутата Львівської обласної ради Святослава Шеремети до списку небажаних у країні. Причина — український депутат є ініціатором ідеї щодо оголошення 2027 року — роком Романа Шухевича, Олега Ольжича й УПА. Про це повідомляє RMF24.
Яка реакція? Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск назвав рішення Львівської обласної ради нерозумним і шкідливим для України.
Також МЗС України назвало таке рішення контрпродуктивним для розвитку відносин із Польщею. У міністерстві зазначили, депутати не консультувалися з центральною владою щодо можливих наслідків такого кроку.
Що передувало? Учора, 20 жовтня, Львівська обласна рада ухвалила рішення щодо оголошення 2027 року роком головнокомандувача Української повстанської армії Романа Шухевича. Крім того, депутати проголосували за оголошення 2027 року роком УПА, а також поета й одного з провідних діячів Організації українських націоналістів Олега Ольжича.
Оновлено. Станом на 15:40 у Нацбанку спростували інформацію про відставку Андрія Пишного. Про це заявили «Радіо Свобода» в пресслужбі установи. Раніше у медіа писали, що голова НБУ написав заяву «за власним бажанням через стан здоров’я».
НАБУ проводить обшуки у приміщенні Національного банку України й за місцем проживання одного зі співробітників. Там додали, що нікого не затримували й нікому не повідомляли про підозру. Інші деталі не розголошують через таємницю досудового розслідування.
Що передувало? «Українська правда» з посиланням на джерела повідомила, що обшуки проводять у голови Нацбанку Андрія Пишного.
Нагадаємо. НАБУ та САП виявили групу, яка через рахунки підставних компаній легалізувала гроші зі злочинних схем. Йдеться про 150 млн гривень готівкою, які, за даними слідства, використали для сплати застави за одного з учасників справи «Мідас». Гроші легалізували через державний «Сенс Банк». Серед підозрюваних, зокрема, голова правління банку й голова наглядової ради.
Що відбулося у травні 2026 року? 1 травня «Українська правда» опублікувала другу частину «плівок Міндіча» — про ймовірний вплив братів Андрія та Василя Веселих на наглядову раду «Сенс Банку» й «Карпатнафтохім» через зв’язки з Міндічем та ексочільником Офісу Президента Андрієм Єрмаком. У записах Олександр Цукерман («Шугармена») та радник керівника банку Василь Веселий обговорюють склад наглядової ради «Сенс Банку».
У вересні 2026 року голова Нацбанку Андрій Пишний заявив, що не давав рекомендацій наглядовій раді «Сенс Банку» щодо призначення фігуранта розслідувань Василя Веселого.
Завтра, 22 жовтня, Росія відправить до США перший танкер із 40 тисячами тонн дизельного пального. Його вистачить менше ніж дві години американського споживання. Про це повідомив уповноважений президента України із питань санкційної політики Владислав Власюк.
Що ще відомо? Владислав Власюк пояснив, що 40 тисяч тонн — це приблизно 300 тисяч барелів. США споживають близько чотирьох мільйонів барелів дизельного пального на добу. Тож весь цей танкер покриває менше ніж дві години американського споживання. Водночас дорога з російської Усть-Луги до американських терміналів займає до трьох тижнів.
Нагадаємо. 9 жовтня під час телефонної розмови Трамп і Путін домовилися, що росіяни постачатимуть дизпаливо на американський і світовий ринки. За словами Президента США, РФ поставить понад 300 тисяч тонн дизелю, упродовж листопада — ще 500 тисяч тонн, а після другої поставки — ще мільйон тонн.
У Києві й області «Укрзалізниця» встановила 33 мобільні укриття на залізничних об’єктах. Загалом компанія планує встановити ще 128 таких укриттів в області, а ще 650 — в інших регіонах України. Про це повідомили в «Укрзалізниці».
Що ще відомо? Загалом із початку повномасштабного вторгнення на залізничних об’єктах уже встановили 434 мобільні укриття. Їх розташовують біля критичної інфраструктури, яка забезпечує рух поїздів, і на станціях, де немає інших захисних споруд.
Нагадаємо. На Берестейському проспекті в Києві облаштували перше мобільне укриття поблизу зупинки громадського транспорту «Парк Івана Багряного». Усередині передбачено до десяти місць для сидіння й місце для колісного крісла.
59% опитаних українців читають або слухають книжки щонайменше кілька разів на місяць, а третина — кілька разів на тиждень або частіше. Решта 41% роблять це рідше, не читають узагалі або не змогли відповісти. Про це йдеться в дослідженні «Читання в Україні: поведінка, мотивація та інструменти залучення» від Мінкульту.
Що обирають? Найпопулярніші жанри — детективи та історичні романи. Найчастіше їх обирають люди віком від 55 років.
Друковані книжки читають 58% читачів, електронні — 44%, а аудіокнижки слухають 35%. Протягом останнього року українською читали або слухали 87%, російською — 42%. Водночас після початку повномасштабного вторгнення 49% читачів відмовилися від книжок російською або стали читати їх значно рідше.
Навіщо читають? Для 69% читачів це спосіб відпочити, для 54% — отримати задоволення, а для 43% — дізнатися нове й розвиватися. Також 32% кажуть, що книжки допомагають їм зменшити тривожність.
Чому перестають читати? Серед тих, хто читає рідко або не читає, 59% назвали брак мотивації чи звички, а 15% — відсутність доступу до книжок.
Також 70% читачів мали періоди тривалістю щонайменше пів року, коли майже не читали й не слухали книжок. З них 35% повернулися до регулярного читання, а ще 62% беруться за книжки час від часу.
Учасники глибинних інтерв’ю описували такі періоди словами «читання не йшло». Книжки відходили на другий план через роботу, виснаження чи звичку до коротшого контенту.
Кого опитували? Дослідження складалося з двох етапів: 41 глибинного інтерв’ю з фахівцями книжкової галузі й людьми, які повернулися до читання, а також кількісного опитування 2200 людей віком від 14 років.
Прочитати дослідження можна за посиланням.
Фото: Галина Зварич
Засновник SpaceX Ілон Маск розпорядився обмежити роботу військової версії Starlink, якою користується Україна. Про це пише The Wall Street Journal з посиланням на американських посадовців.
Що відомо? За даними видання, Маск і Трамп «висловлювали гнів» на Україну за атаки на російські паливні заводи. Після цього Маск наказав обмежити швидкість, на якій працюють термінали в Україні.
Водночас двоє співрозмовників видання розповіли, що Маск й Трамп обговорили рішення щодо Starlink телефоном після того, як про обмеження стало відомо публічно.
Деякі американські посадовці стверджують, що Маск діяв самостійно, а Трамп не наказував уживати заходів у відповідь проти України. Водночас інше джерело WSJ каже, що бізнесмен спілкувався з Президентом США й кількома представниками його адміністрації ще до запровадження обмежень.
Нагадаємо. 15 жовтня власник SpaceX Ілон Маск повідомив, що ліміти швидкості для військового пакета Starshield залежать не від його компанії, а від уряду США. Він пояснив, що системи Starshield належать уряду США, а Starlink — це комерційна послуга, яка належить компанії SpaceX і контролюється нею.
Контекст. 14 жовтня Міністерство оборони України повідомило, що SpaceX зберігає обмеження швидкості на рівні 161 км/год. Однак якість зв’язку на швидкості до 160 км/год покращилася.
Фото: Білий дім
Підрозділ GROUP 10 департаменту активних дій Головного управління розвідки взяв у полон 29 російських військових під час операції на Сумщині. Також українські розвідники ліквідували 108 росіян і уразили понад 1100 цілей. Про це повідомили у відомстві.
Що ще відомо? За сім тижнів українські військові зачистили від росіян понад 600 гектарів лісу й передали позиції Силам оборони України.
Нагадаємо. Українські військові вперше провели повітряну евакуацію пораненого бійця з позиції на лінії фронту. Військовий 30-ї окремої механізованої бригади дістав поранення, однак вивезти його наземним роботизованим комплексом було неможливо через високу активність російських дронів і заміновану місцевість. Про це повідомили в Сухопутних військах.
Учора, 20 жовтня, парламент у Румунії затвердив новий уряд на чолі з Лукою Нікулеску. 280 депутатів підтримали новий уряд, а 58 проголосували проти. За Конституцією Румунії, для затвердження уряду потрібно щонайменше 233 голоси. Про це пише Digi24.
Що відомо про Луку Нікулеску? Лука Нікулеску — дипломат і колишній журналіст. Раніше він виконував обов’язки заступника міністра закордонних справ Румунії. Його кандидатуру на посаду прем’єра запропонував румунський Президент Нікушор Дан.
Що передувало? У квітні 2026 року в Румунії загострилася політична криза, коли соціал-демократи вийшли з урядової коаліції. У результаті уряд Іліє Боложана пішов у відставку. Після цього Президент Румунії Нікушор Дан кілька разів намагався сформували новий уряд, однак попередні кандидати не набирали достатньо голосів в парламенті.
Нагадаємо. 30 вересня Апеляційний суд Бухареста ухвалив рішення арештувати колишнього кандидата в президенти Румунії Келіна Джорджеску. Раніше він перебував під судовим наглядом.
Більше про те, як Росія втручалася у вибори в Румунії й до чого тут Джорджеску — читайте у спецпроєкті The Ukrainians Media та НЗЛ у партнерстві з Центральною виборчою комісією.
Запросіть друга до Спільноти
Вкажіть, будь ласка, контактні дані людини, яку хочете запросити
Придбайте для друга подарунок від TUM
Вкажіть, будь ласка, контактні дані цієї людини, щоби ми надіслали їй посилку
Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
Вхід в кабінет
Відновлення пароля
Оберіть рівень підтримки
Амбасадорський
digital & print
на 17% дешевше499 грн/міс
Амбасадорський
digital & print
на 17% дешевше416 грн/міс
499 грн/міс
При оплаті 4999 грн за рік
Вітаємо у спільноті!