Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
09:00
загальнонаціональна
хвилина памʼяті
Сьогодні, 25 травня, на Національному військовому меморіальному кладовищі перепоховали другого голову ОУН Андрія Мельника та його дружину Софію Федак-Мельник. Їхній прах повернули з Люксембургу до України через десятки років після смерті. НЗЛ поспілкувалися з дослідником українського визвольного руху Ігорем Бігуном про подружжя Мельників.
Що ми знаємо про Андрія Мельника? Майбутній голова ОУН Андрій Мельник зростав на Дрогобиччині в сім’ї громадського активіста. Під час Першої світової війни він добровільно вступив до легіону Українських січових стрільців, хоча мав звільнення від військової служби за станом здоров’я. За словами історика Ігоря Бігуна, найкраще Мельник проявив себе саме як старшина легіону Українських січових стрільців в армії Австро-Угорщини та як один із творців формування Січових стрільців Армії УНР під час визвольних змагань 1917–1921-х років.
У 1916 році Андрій Мельник потрапив до російського полону, де в таборі для військовополонених у Царицині (нині — Волгоград) познайомився з засновником ОУН Євгеном Коновальцем. Пізніше Мельник став першим крайовим комендантом Української військової організації (УВО) на західноукраїнських землях. За цю діяльність він відбув чотири роки у польській в’язниці, де пережив тортури. Після звільнення, за словами історика Ігоря Бігуна, Мельник уникав активної участі в підпіллі й працював легально — управителем маєтків митрополита ГКЦ Андрея Шептицького.
Чому постать Мельника називають суперечливою?
Водночас у біографії Андрія Мельника рідко згадують епізод наради, скликаної Симоном Петлюрою 11 квітня 1919 року в Здолбунові. За словами Ігоря Бігуна, тодішній начальник штабу Дієвої армії УНР Мельник виступав за перемир’я з більшовицькою Росією та концентрацію сил у боротьбі з Польщею.
Після смерті засновника ОУН Євгена Коновальця очолив організацію Андрій Мельник. Однак у 1940 році вона розкололася — на ОУН на чолі з Андрієм Мельником (відому як ОУН(м) або ж мельниківців) та на Революційну ОУН, яку очолив Степан Бандера (відому як ОУН(б) або ж бандерівців). Історик зазначає, що під час німецько-радянської війни ОУН(м) під керівництвом Андрія Мельника переважно співпрацювала з Третім Райхом, навіть попри репресії з боку гітлерівських спецслужб. Також історик каже, що ОУН(м) не підтримала Акта відновлення Української держави 30 червня 1941 року, ініційованого ОУН(б).
Що відомо про Софію Федак-Мельник? Софія Федак-Мельник була співзасновницею осередку «Пласту» у Відні. Її родина була тісно пов’язана з українським націоналістичним рухом. Зокрема, брат, Степан Федак, входив до УВО; батько, Степан Федак, був відомим філантропом, юристом і директором «Дністра», якого сучасники жартома називали «тестем ОУН», а її сестра Ольга була дружиною засновника ОУН Євгена Коновальця.
У 1920-х роках Софія підтримувала Андрія Мельника під час його ув’язнення польською владою, а після звільнення вийшла за нього заміж. Після загибелі Коновальця у 1938 році подружжя виїхало за кордон, де Мельник очолив ОУН. Під час Другої світової війни вони перебували під домашнім арештом у Берліні, а в 1944 році були інтерновані нацистами до концтабору Заксенгаузен.
Життя та смерть у Люксембурзі. Після Другої світової війни подружжя Мельників оселилося в Люксембурзі. Андрій Мельник продовжував політичну та організаційну діяльність в еміграції, зокрема у 1957 році запропонував створити світове об’єднання українців. Уже після його смерті ця ідея стала основою для заснування Світового конгресу вільних українців. Водночас Софія Федак-Мельник працювала в банківській сфері й допомагала чоловікові підтримувати діяльність ОУН(м) та впорядковувати матеріали з історії визвольного руху.
Андрій Мельник помер 1964 року в німецькому Кельні. Його поховали в Люксембурзі, де він прожив останні 18 років. Софія Федак-Мельник пережила чоловіка на понад чверть століття й померла у 1990 році.
Що означає це перепоховання для України? На думку історика Ігоря Бігуна, перепоховання історичних діячів на території України є важливою подією. Завдяки цьому українці матимуть змогу відвідувати Національний пантеон і вшановувати пам’ять загиблих. Водночас, за словами Ігоря Бігуна, те, що цей процес розпочався саме з перепоховання Андрія Мельника, може ускладнити сприйняття всієї кампанії, адже він залишається доволі суперечливою постаттю в історії українського визвольного руху.
Що ще відомо? Перше поховання відбулося відповідно до ухвали Кабміну про перепоховання на Національному військовому меморіальному кладовищі (НВМК) видатних борців за незалежність України у 20 столітті. Заступниця керівника Офісу Президента Ірина Верещук також зазначила, що має бути закон про пантеон видатних українців, який визначить основні критерії, хто може бути перепохований в Україні.
Ще у березні 2026-го голова Офісу Президента Кирило Буданов доручив напрацювати ідеї щодо створення пантеону видатних українців. Йдеться про перепоховання видатних українців, які захоронені за кордоном. За його словами, значну роль у цьому процесі має відіграти НВМК. На запит НЗЛ у відомстві відповіли, що станом на 30 березня 2026-го не отримували доручення щодо напрацювання ідеї створення пантеону видатних українців. Також представники НВМК не брали участі в нараді 28 березня, де обговорювали створення пантеону. Проте перше перепоховання у межах ініціативи відбулося саме на території НВМК.
Співробітник Українського інституту національної пам’яті Іван Стичинський у коментарі НЗЛ зазначив, що пантеон видатних українців та Меморіал українських героїв — це різні проєкти. Зокрема, пантеон видатних українців — це ініціатива щодо перепоховання видатних українців, які захоронені за кордоном.
Сьогодні, 1 жовтня, під час виконання бойового завдання загинув український пілот Марат Мамбетов. Літак підбила російська ракета. Пілот катапультувався, але не вижив. Про це повідомили в Повітряних силах ЗСУ.
Що ще відомо? На винищувачі МіГ-29 український пілот завдавав ракетно-бомбових ударів по росіянах на одному з напрямків фронту. У відомстві зазначили, що капітан Марат Мамбетов був командиром ланки 40-ї бригади тактичної авіації «Привид Києва».
Фото: Повітряні сили ЗСУ
Унаслідок атаки РФ 1 жовтня датацентр «Парковий» у Києві зазнав критичних пошкоджень та припинив роботу. Відновити сервіси на цій локації неможливо. Про це компанія повідомила у соцмережах.
Що ще відомо? У компанії зазначили, що серед працівників немає постраждалих, а дані клієнтів розгорнули на резервних майданчиках у країнах ЄС.
Нагадаємо. У «Новій пошті» заявили, що на системи компанії відбувається DDoS-атака. Там додали, що можливі незначні тимчасові складнощі в роботі сервісів.
Довідка. Датацентр — це місце, де розміщують сервери, на яких зберігаються дані та працюють сайти, застосунки й онлайн-сервіси.
У «Новій пошті» заявили, що на системи компанії відбувається DDoS-атака. Там додали, що можливі незначні тимчасові складнощі в роботі сервісів.
Що ще відомо? У компанії повідомили, що ситуація під контролем, а ІТ-фахівці вже запустили резервні схеми роботи та протидіють атаці.
Сьогодні, 1 жовтня, суд оголосив довічне ув’язнення В’ячеславу Зінченку за убивство Ірини Фаріон. Також суддя зобов’язав його виплатити відшкодування моральної шкоди розміром п’ять мільйонів гривень доньці Ірини Фаріон Софії. Вирок може бути оскаржений у апеляційному суді. Зінченко заперечував свою вину, а його адвокатка називала справу сфальсифікованою. Про це НЗЛ повідомляє із зали суду.
Що передувало? Сьогодні, 1 жовтня, у Львові з 10:30 тривало засідання щодо оголошення вироку В’ячеславу Зінченку у справі про вбивство Ірини Фаріон. Під судом зібралися люди з українськими прапорами й плакатами з написами «Зінченку — довічне!».
Під час засідання судді зачитали матеріали справи, зокрема листування Зінченка про купівлю зброї й нотатки про намір переховуватися у Дніпрі після вбивства. У його телефоні також знайшли особисті дані Ірини Фаріон, зокрема домашню адресу.
За словами судді, з 2022 року Зінченко долучався до Telegram-груп, де пропагували насильство, жорстокість і нетерпимість за расовою, національною й релігійною ознаками.
Нагадаємо. Прокурор Дмитро Петльований повідомив, що під час досудового розслідування провели понад 60 експертиз, допитали понад 1500 людей й опрацювали масив інформації з камер відеоспостереження. Обвинувальний акт передали до суду 26 грудня 2024 року. Увесь цей час Зінченко перебуває під вартою.
Контекст. 19 липня 2024 року близько 19:30 у Львові на вулиці Масарика вистрелили в Ірину Фаріон. 60-річну мовознавицю, професорку Львівської політехніки й колишню депутатку госпіталізували з пораненням голови, вона померла в реанімації. 25 липня 2024 року поліція затримала підозрюваного у вбивстві — 18-річного мешканця Дніпра.
Учора, 30 вересня, росіяни атакували Інститут ядерних досліджень Національної академії наук у Києві. На його території розташований дослідницький реактор. Про це повідомили у Держатомрегулюванні.
Що ще відомо? Унаслідок атаки виникла пожежа, яку згодом ліквідували. Минулося без постраждалих. Сам реактор і системи, важливі для безпеки, не зазнали пошкоджень. Змін радіаційного фону не зафіксували.
Нагадаємо. Сьогодні, 1 жовтня, два російські БпЛА вдарили поблизу опорної частини Південного мосту.
Оновлено. Станом на 14:41 рух наземного громадського транспорту через Південний міст відновлюють у звичайному режимі. Попередньо критичних пошкоджень не виявили. На Південному мосту тривають обстеження конструкцій метро. Про це повідомили в КМДА.
Сьогодні, 1 жовтня, два російські БпЛА вдарили поблизу опорної частини Південного мосту. Про це повідомив мер столиці Віталій Кличко.
Що відомо? Наразі рух метро й наземного громадського транспорту мостом зупинили. Фахівці обстежують стан споруди після влучань.
Нагадаємо. 1 жовтня у Києві росіяни атакували навчальний заклад у Солом’янському районі. Діти перебували в укритті.
Кошти, передбачені на програму «Ветеранський спорт» у 2026 році, закінчилися. Подати заявку в «Дії» та отримати виплату в розмірі 1500 гривень буде неможливо. Для запуску жовтневого етапу потрібне додаткове фінансування, однак наразі виділити його з держбюджету неможливо. Водночас міністерство планує продовжити програму у 2027 році та перевести її з експериментального формату на постійну основу. Про це повідомили в Міністерстві у справах ветеранів.
Що ще відомо? У міністерстві зазначили, що у 2026 році на «Ветеранський спорт» заклали 600 мільйонів гривень і розраховували приблизно на 100 тисяч учасників програми кожні три місяці.
Однак за дев’ять місяців програмою скористалися понад 800 тисяч разів замість очікуваних 300 тисяч. Через це протягом року на неї додатково спрямовували гроші. Загальна сума виплат перевищила 1,2 мільярда гривень.
Нагадаємо. У проєкті держбюджету на 2027 рік на ветеранську політику загалом передбачили 20,5 мільярда гривень. Це на три мільярди гривень більше, ніж у 2026 році.
Довідка. «Ветеранський спорт» — державна ініціатива, яка пропонує ветеранам та ветеранкам щоквартальну фінансову підтримку — 1500 грн для занять спортом у спортивних закладах.
Сьогодні, 1 жовтня, у Львові з 10:30 триває оголошення вироку В’ячеславу Зінченку у справі про вбивство Ірини Фаріон. Під судом зібралися люди з українськими прапорами й плакатами з написами «Зінченку — довічне!».
Що відомо про засідання? Судді зачитують матеріали справи, зокрема листування Зінченка про купівлю зброї й нотатки про намір переховуватися у Дніпрі після вбивства. У його телефоні також знайшли особисті дані Ірини Фаріон, зокрема домашню адресу.
За словами судді, з 2022 року Зінченко долучався до Telegram-груп, де пропагували насильство, жорстокість і нетерпимість за расовою, національною й релігійною ознаками.
Що ще відомо? Під час судового розгляду Зінченко свою вину заперечував, а також він відмовився від останнього слова. Водночас слідчі вимагали довічне ув’язнення для нього.
Нагадаємо. Прокурор Дмитро Петльований повідомив, що під час досудового розслідування провели понад 60 експертиз, допитали понад 1500 людей й опрацювали масив інформації з камер відеоспостереження. Обвинувальний акт передали до суду 26 грудня 2024 року. Увесь цей час Зінченко перебуває під вартою.
Контекст. 19 липня 2024 року близько 19:30 у Львові на вулиці Масарика вистрелили в Ірину Фаріон. 60-річну мовознавицю, професорку Львівської політехніки й колишню депутатку госпіталізували з пораненням голови, вона померла в реанімації. 25 липня 2024 року поліція затримала підозрюваного у вбивстві — 18-річного мешканця Дніпра.
З 1 жовтня «Укрзалізниця» довозитиме пасажирів автобусами на визначених прифронтових ділянках, щоб зберегти сполучення на Сумщині й Харківщині. Про це повідомили в компанії.
Що відомо? У дні, коли поїзд з міркувань безпеки не може проїхати безпосередньо до пункту призначення або з нього, буде організовано комбіноване сполучення «поїзд + автобус». У разі затримок вони чекатимуть один на одного, а моніторингові центри «Укрзалізниці» відстежуватимуть загрози.
Як отримати квиток? Пересадкові квитки вже зʼявилися у застосунку «Укрзалізниці». Такий формат не впливатиме на доступність і вартість повного квитка.
Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) ухвалила резолюцію щодо виборів до Державної думи РФ, які відбулися 18–20 вересня. Рішення підтримали 59 голосами. Про це повідомила депутатка України і членкиня української делегації у ПАРЄ Євгенія Кравчук.
Що відомо? Серед того, що проголосувала ПАРЄ:
Нагадаємо. 18 вересня у Росії розпочалося триденне голосування на виборах до Державної думи. Голосування тривало до 20 вересня. На тимчасово окупованих територіях України воно стартувало раніше.
Запросіть друга до Спільноти
Вкажіть, будь ласка, контактні дані людини, яку хочете запросити
Придбайте для друга подарунок від TUM
Вкажіть, будь ласка, контактні дані цієї людини, щоби ми надіслали їй посилку
Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
Вхід в кабінет
Відновлення пароля
Оберіть рівень підтримки
Амбасадорський
digital & print
на 17% дешевше499 грн/міс
Амбасадорський
digital & print
на 17% дешевше416 грн/міс
499 грн/міс
При оплаті 4999 грн за рік
Вітаємо у спільноті!
