Пантеон видатних українців

Після ексгумації на кладовищі «Кросвейк» у Роттердамі його останки 13 серпня доправили до Києва. У Патріаршому соборі УГКЦ провели заупокійну службу. Також 14 серпня біля труни полковника Коновальця «Азов» освятив хоругви підрозділів.

Поховання на НВМК — тимчасове. Згодом Коновальця перепоховають на Українському пантеоні. Він розташовуватиметься на території національного заповідника «Києво-Печерська Лавра».

Ким був Євген Коновалець? Під час Першої світової війни Коновальця мобілізували до австрійсько-угорської армії. У червні 1915 року після бою на горі Маківка він потрапив у російський полон. 

Після втечі з табору Коновалець прибув до Києва, де сформував Галицько-буковинський курінь Січових стрільців. За даними Українського інституту національної пам’яті, під його керівництвом Січові стрільці стали однією з найбоєздатніших частин Армії УНР. Після рішення уряду УНР 6 грудня 1919 року про розпуск регулярного війська та перехід до партизанської боротьби Євген Коновалець видав наказ про розпуск підрозділів Січових стрільців. Наприкінці 1919 року він опинився в польському таборі для військовополонених у Луцьку. Після звільнення виїхав за кордон, зокрема жив у Відні та Празі.

Перебуваючи за кордоном, Євген Коновалець шукав спосіб продовжити боротьбу за українську державність. Так у серпні 1920 року з’явилася Українська Військова Організація (УВО). Організація діяла підпільно на західноукраїнських землях, а також розбудовувала мережу в еміграційних осередках за кордоном.

Наприкінці січня 1929 року у Відні зібралися представники різних українських націоналістичних організацій. Серед них — УВО, Легія українських націоналістів, Союз української націоналістичної молоді та Група української національної молоді. Зібрання тривало з 28 січня до 3 лютого 1929 року. Саме тоді створили Організацію українських націоналістів (ОУН), яку очолив Євген Коновалець.

Вбивство провідника ОУН. Український інститут національної пам’яті пише, що Євген Коновалець пережив кілька замахів. У 1933 році радянські спецслужби почали готувати операцію щодо вбивства Євгена Коновальця. До неї залучили агента зовнішньої розвідки Павла Судоплатова.

23 травня 1938 року в Роттердамі Судоплатов зустрівся з провідником ОУН у ресторані «Атланта» й передав йому коробку шоколадних цукерок із запискою «від друзів», а також із вибуховим пристроєм усередині. За кілька хвилин після зустрічі, коли Коновалець вийшов на вулицю, стався вибух. Унаслідок цього він загинув. 28 травня 1938 року Євгена Коновальця поховали на цвинтарі Кросвейк у Роттердамі. 

Контекст. У березні 2026-го голова Офісу Президента Кирило Буданов доручив напрацювати ідеї щодо створення пантеону видатних українців. Йдеться про перепоховання видатних українців, які захоронені за кордоном.

Фото: Валентина Поліщук

Що передувало? 11 серпня у Роттердамі на кладовищі «Кросвейк» провели ексгумацію останків полковника Євгена Коновальця. Про це повідомили в Офісі Президента. Прах Євгена Коновальця після повернення до України перепоховають на Національному військовому меморіальному кладовищі. Церемонія прощання відбудеться в Патріаршому соборі Воскресіння Христового УГКЦ у Києві. Про те, ким він був, читайте в новині НЗЛ.

Нагадаємо. У березні 2026-го голова Офісу Президента Кирило Буданов доручив напрацювати ідеї щодо створення пантеону видатних українців. Йдеться про перепоховання видатних українців, які захоронені за кордоном.

Український національний пантеон розмістять на території Національного заповідника «Києво-Печерської лавра». Згідно з постановою, концепцію та структуру пантеону розроблятиме Український інститут національної памʼяті.

Фото: фейсбук-сторінка Ірини Верещук

Що відомо? Прах Євгена Коновальця повернуть до України й перепоховають на Національному військовому меморіальному кладовищі. Церемонія прощання відбудеться в Патріаршому соборі Воскресіння Христового УГКЦ у Києві.

Що передувало? 25 травня на Національному військовому меморіальному кладовищі перепоховали другого голову ОУН Андрія Мельника та його дружину Софію Федак-Мельник. 

Перепоховання Андрія Мельника стало першим у межах ініціативи з повернення праху видатних українців, похованих за кордоном. 

Поховання Андрія Мельника та його дружини на НВМК є тимчасовим — згодом їх перепоховають на території пантеону

Контекст. У березні 2026-го голова Офісу Президента Кирило Буданов доручив напрацювати ідеї щодо створення пантеону видатних українців. Йдеться про перепоховання видатних українців, які захоронені за кордоном.

Український національний пантеон розмістять на території Національного заповідника «Києво-Печерської лавра». Згідно з постановою, концепцію та структуру пантеону розроблятиме Український інститут національної памʼяті.

Фото: Офіс Президента

Поховання Андрія Мельника та його дружини Софії Федак-Мельник на території Національного військового меморіального кладовища (НВМК) є тимчасовим. У майбутньому їх перепоховають на території Українського національного пантеону. Сам пантеон планують створити не на території НВМК. Про це НЗЛ повідомили в Українському інституті національної пам’яті. 

Що передувало? 25 травня на НВМК перепоховали другого голову ОУН Андрія Мельника та його дружину Софію Федак-Мельник. Їхній прах повернули з Люксембургу до України. Андрій Мельник помер 1 листопада 1964 року в Кельні та був похований на міському цвинтарі Бонвуа в Люксембурзі. Його дружина Софія Федак-Мельник померла 31 липня 1990 року. 

Що ще відомо? Поховання відбулося відповідно до ухвали Кабміну про перепоховання на НВМК видатних борців за незалежність України у 20 столітті. Заступниця керівника Офісу Президента Ірина Верещук зазначила, що має бути закон про пантеон видатних українців, який визначить основні критерії того, хто може бути перепохований в Україні.

Нагадаємо. Перепоховання Андрія Мельника стало першим у межах ініціативи з повернення праху видатних українців, похованих за кордоном. Україна також отримала дозвіл на перепоховання Євгена Коновальця — засновника та першого голови ОУН. Йдеться про перенесення його праху з цвинтаря Кросвейк у Роттердамі (Нідерланди) до України. Про це повідомила Ірина Верещук, передає «Інтерфакс-Україна».

Контекст. У березні 2026-го голова Офісу Президента Кирило Буданов доручив напрацювати ідеї щодо створення пантеону видатних українців. Йдеться про перепоховання видатних українців, які захоронені за кордоном.

Співробітник Українського інституту національної пам’яті Іван Стичинський раніше у коментарі НЗЛ зазначив, що пантеон видатних українців та Меморіал українських героїв — це різні проєкти. Зокрема, пантеон видатних українців — це ініціатива щодо перепоховання видатних українців, які захоронені за кордоном. Докладніше про Андрія Мельника та його дружину Софію Федак-Мельник — читайте у матеріалі НЗЛ.

Чиї перепоховання передбачає пантеон?

• Глав держав або прирівняні до них посади в Русі, Руському королівстві, Українській козацькій державі — Війську Запорозькому, Українській Народній Республіці, Західноукраїнській Народній Республіці, Українській Державі та Карпатській Україні.

• Президентів України, крім тих, яких усунули з посади в порядку імпічменту.
  
• Головнокомандувачі, головні командири або прирівняні до них посади в армії УНР, Галицькій армії — Українській Галицькій армії, Організації народної оборони «Карпатська Січ» та УПА.

• Головнокомандувачів ЗСУ під час війни за незалежність України.
  
• Діячів, які зробили внесок у здобуття й відновлення незалежності України, розвиток культури, мистецтва, науки і спорту, становлення української літературної мови та розвиток громадянського суспільства або релігії.
  
• Лауреатів Нобелівської премії з науки або літератури, а також діячів науки й культури світового рівня, які були громадянами України, народилися чи проживали на її території або чия діяльність була пов’язана з Україною.

Що ще відомо? За результатами конкурсу затвердять архітектурне рішення пантеону, а також вигляд надмогильних споруд, кенотафів, меморіальних табличок та інших елементів на його території. У межах проєкту також створять Книгу пам’яті, у якій зберігатимуть інформацію про всіх перепохованих діячів.

Що ще відомо про пантеон? Співробітник Українського інституту національної пам’яті Іван Стичинський раніше у коментарі НЗЛ зазначив, що пантеон видатних українців та Меморіал українських героїв — це різні проєкти. Зокрема, пантеон видатних українців — це ініціатива щодо перепоховання видатних українців, які захоронені за кордоном.

Кого вже перепоховали? 25 травня на НВМК перепоховали другого голову ОУН Андрія Мельника та його дружину Софію Федак-Мельник. Їхній прах повернули з Люксембургу до України. Їхнє поховання на території НВМК є тимчасовим. У майбутньому їх перепоховають на території Українського національного пантеону. Сам пантеон планують створити не на території НВМК. Про це НЗЛ повідомили в Українському інституті національної пам’яті.

Докладніше про Андрія Мельника та його дружину Софію Федак-Мельник — читайте у матеріалі НЗЛ. 

Нагадаємо. У березні 2026-го голова Офісу Президента Кирило Буданов доручив напрацювати ідеї щодо створення пантеону видатних українців. Йдеться про перепоховання видатних українців, які захоронені за кордоном. 

Що ми знаємо про Андрія Мельника? Майбутній голова ОУН Андрій Мельник зростав на Дрогобиччині в сім’ї громадського активіста. Під час Першої світової війни він добровільно вступив до легіону Українських січових стрільців, хоча мав звільнення від військової служби за станом здоров’я. За словами історика Ігоря Бігуна, найкраще Мельник проявив себе саме як старшина легіону Українських січових стрільців в армії Австро-Угорщини та як один із творців формування Січових стрільців Армії УНР під час визвольних змагань 1917–1921-х років.

У 1916 році Андрій Мельник потрапив до російського полону, де в таборі для військовополонених у Царицині (нині — Волгоград) познайомився з засновником ОУН Євгеном Коновальцем. Пізніше Мельник став першим крайовим комендантом Української військової організації (УВО) на західноукраїнських землях. За цю діяльність він відбув чотири роки у польській в’язниці, де пережив тортури. Після звільнення, за словами історика Ігоря Бігуна, Мельник уникав активної участі в підпіллі й працював легально — управителем маєтків митрополита ГКЦ Андрея Шептицького.

Чому постать Мельника називають суперечливою?

Водночас у біографії Андрія Мельника рідко згадують епізод наради, скликаної Симоном Петлюрою 11 квітня 1919 року в Здолбунові. За словами Ігоря Бігуна, тодішній начальник штабу Дієвої армії УНР Мельник виступав за перемир’я з більшовицькою Росією та концентрацію сил у боротьбі з Польщею. 

Після смерті засновника ОУН Євгена Коновальця очолив організацію Андрій Мельник. Однак у 1940 році вона розкололася — на ОУН на чолі з Андрієм Мельником (відому як ОУН(м) або ж мельниківців) та на Революційну ОУН, яку очолив Степан Бандера (відому як ОУН(б) або ж бандерівців). Історик зазначає, що під час німецько-радянської війни ОУН(м) під керівництвом Андрія Мельника переважно співпрацювала з Третім Райхом, навіть попри репресії з боку гітлерівських спецслужб. Також історик каже, що ОУН(м) не підтримала Акта відновлення Української держави 30 червня 1941 року, ініційованого ОУН(б). 

Що відомо про Софію Федак-Мельник? Софія Федак-Мельник була співзасновницею осередку «Пласту» у Відні. Її родина була тісно пов’язана з українським націоналістичним рухом. Зокрема, брат, Степан Федак, входив до УВО; батько, Степан Федак, був відомим філантропом, юристом і директором «Дністра», якого сучасники жартома називали «тестем ОУН», а її сестра Ольга була дружиною засновника ОУН Євгена Коновальця.

У 1920-х роках Софія підтримувала Андрія Мельника під час його ув’язнення польською владою, а після звільнення вийшла за нього заміж. Після загибелі Коновальця у 1938 році подружжя виїхало за кордон, де Мельник очолив ОУН. Під час Другої світової війни вони перебували під домашнім арештом у Берліні, а в 1944 році були інтерновані нацистами до концтабору Заксенгаузен.

Життя та смерть у Люксембурзі. Після Другої світової війни подружжя Мельників оселилося в Люксембурзі. Андрій Мельник продовжував політичну та організаційну діяльність в еміграції, зокрема у 1957 році запропонував створити світове об’єднання українців. Уже після його смерті ця ідея стала основою для заснування Світового конгресу вільних українців. Водночас Софія Федак-Мельник працювала в банківській сфері й допомагала чоловікові підтримувати діяльність ОУН(м) та впорядковувати матеріали з історії визвольного руху.

Андрій Мельник помер 1964 року в німецькому Кельні. Його поховали в Люксембурзі, де він прожив останні 18 років. Софія Федак-Мельник пережила чоловіка на понад чверть століття й померла у 1990 році.

Що означає це перепоховання для України? На думку історика Ігоря Бігуна, перепоховання історичних діячів на території України є важливою подією. Завдяки цьому українці матимуть змогу відвідувати Національний пантеон і вшановувати пам’ять загиблих. Водночас, за словами Ігоря Бігуна, те, що цей процес розпочався саме з перепоховання Андрія Мельника, може ускладнити сприйняття всієї кампанії, адже він залишається доволі суперечливою постаттю в історії українського визвольного руху.

Що ще відомо? Перше поховання відбулося відповідно до ухвали Кабміну про перепоховання на Національному військовому меморіальному кладовищі (НВМК) видатних борців за незалежність України у 20 столітті. Заступниця керівника Офісу Президента Ірина Верещук також зазначила, що має бути закон про пантеон видатних українців, який визначить основні критерії, хто може бути перепохований в Україні.

Ще у березні 2026-го голова Офісу Президента Кирило Буданов доручив напрацювати ідеї щодо створення пантеону видатних українців. Йдеться про перепоховання видатних українців, які захоронені за кордоном. За його словами, значну роль у цьому процесі має відіграти НВМК. На запит НЗЛ у відомстві відповіли, що станом на 30 березня 2026-го не отримували доручення щодо напрацювання ідеї створення пантеону видатних українців. Також представники НВМК не брали участі в нараді 28 березня, де обговорювали створення пантеону. Проте перше перепоховання у межах ініціативи відбулося саме на території НВМК.

Співробітник Українського інституту національної пам’яті Іван Стичинський у коментарі НЗЛ зазначив, що пантеон видатних українців та Меморіал українських героїв — це різні проєкти. Зокрема, пантеон видатних українців — це ініціатива щодо перепоховання видатних українців, які захоронені за кордоном.

Сьогодні, 19 травня, в Люксембурзі ексгумували прах другого голови Організації українських націоналістів (ОУН) Андрія Мельника та його дружини Софії. Їх перепоховають у Києві на Національному військовому меморіальному кладовищі у Пантеоні видатних українців. Про це повідомив голова ОУН Богдан Червак.

Що ще відомо? Патріарший собор Воскресіння Христового УГКЦ повідомив, що подружжя мають перепоховати в Україні на території Національного військового меморіального кладовища 22-24 травня. 

Що відомо Пантеон видатних українців? 28 березня голова Офісу Президента Кирило Буданов доручив напрацювати ідеї щодо створення Пантеону видатних українців. Йдеться про перепоховання видатних українців, які захоронені за кордоном.

Що відомо про подружжя? Андрій Мельник — військовий і політичний діяч 20 століття, полковник Армії УНР, співзасновник Української військової організації та другий голова ОУН. Він був близьким соратником Євгена Коновальця, а після його загибелі 1938 року очолив Провід українських націоналістів. За українську діяльність Мельника арештували 1924 році, після чого він провів п’ять років у польських тюрмах. Під час Другої світової війни очолив помірковане крило ОУН.

Софія Федак-Мельник стала дружиною Андрія Мельника в 1929 році після того, як чоловіка звільнили з польського ув’язнення. Подружжя поховали на міському цвинтарі Бонвуа в Люксембурзі.

Днями, 28 березня, голова Офісу Президента Кирило Буданов доручив напрацювати ідеї щодо створення Пантеону видатних українців. Йдеться про перепоховання видатних українців, які захоронені за кордоном. За його словами, значну роль у цьому процесі має відіграти Національне військове меморіальне кладовище (НВМК). На запит НЗЛ у відомстві відповіли, що станом на 30 березня не отримували доручення щодо напрацювання ідеї створення Пантеону видатних українців. Також представники НВМК не брали участі в нараді 28 березня, де обговорювали створення Пантеону.

Хто був на зустрічі 28 березня? У нараді взяли участь представники Інституту національної пам’яті, громадськості та науковці, а також Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, заступниця керівника Офісу Президента Ірина Верещук та народні депутати.

Кого із загиблих видатних українців вдалося ідентифікувати? Дипломатичні представництва ідентифікували поховання 98 українців у 21 країні. Серед них є політичні, військові, культурні та громадські діячі УНР, ЗУНР, ОУН-УПА, уряду в екзилі та національно-визвольних змагань.

Що відомо про спроби створення місця, де спочиватимуть видатні українці? 

2015 рік. Ідею створення такої ділянки обговорюють уже не вперше. У 2015 році за розпорядженням тодішнього Президента Петра Порошенка навіть створили Організаційний комітет, який мав займатися створенням Меморіалу українських героїв. 

2020 рік. Згодом, у 2020-му, вже теперішній Президент Володимир Зеленський вніс зміни до розпорядження. Зокрема, йдеться про вшанування пам’яті воїнів, які загинули в боротьбі з російською агресією, а також українських борців за незалежність 20 століття. 

2023 рік. Вже у 2023-му військова медикиня та депутатка Київради Аліна Михайлова зареєструвала петицію про створення Пантеону на Аскольдовій могилі. У тексті петиції йшлося про те, що це має бути місце спочинку лідерів національно-визвольних змагань усіх часів, військових командирів та визначних осіб. Зокрема, Героїв Крут, Героїв Холодного Яру, Української Повстанської Армії, Героїв Небесної Сотні, «Кіборгів» та Героїв України російсько-української війни.

Тоді за три дні петиція набрала необхідні 25 тисяч голосів. Президент відповів, що Міністерство культури спільно з Українським інститутом національної пам’яті (УІНП) опрацьовують проєкт Меморіалу героїв. Також у 2023 році у коментарі НЗЛ співробітник УІНП Іван Стичинський сказав: «Інститут вважає, що необхідно розмістити такий меморіальний обʼєкт на території поблизу Арки свободи українського народу або ж поблизу Національного музею історії України у Другій світовій війні». 

Водночас наразі незрозуміло, чи Пантеон видатних українців та Меморіал українських героїв — це одна ініціатива чи різні проєкти.