ексгумація

На старому Голосківському кладовищі у Львові розпочали пошуково-ексгумаційні роботи для подальшого перепоховання останків вояків Війська Польського, які загинули у вересні 1939 року. Вони триватимуть з 25 серпня до 2 жовтня 2026 року. Про це повідомили в Українському інституті національної пам’яті (УІНП). 

Хто проводить дослідження? Роботи проводитиме товариство з обмеженою відповідальністю «Українська пам’ять» за участі польських фахівців з Інституту національної пам’яті Польщі та Вроцлавського медичного університету.

Що відомо про попередні роботи? Упродовж 2019 року на території колишнього села Голоско Велике, зокрема на старому Голосківському кладовищі, вже проводили пошуки останків вояків Війська Польського, які загинули у вересні 1939 року. Під час досліджень виявили ознаки місця поховань.

Довідка. За даними УІНП, у вересні 1939 року на території села Голоско Велике біля Львова відбулися бої між підрозділами Вермахту та Війська Польського. Загиблих у бою вояків Війська Польського поховали у братській могилі на території сільського кладовища. У 1958 році село Голоско Велике увійшло до складу міста Львів.

Що відомо? Прах Євгена Коновальця повернуть до України й перепоховають на Національному військовому меморіальному кладовищі. Церемонія прощання відбудеться в Патріаршому соборі Воскресіння Христового УГКЦ у Києві.

Що передувало? 25 травня на Національному військовому меморіальному кладовищі перепоховали другого голову ОУН Андрія Мельника та його дружину Софію Федак-Мельник. 

Перепоховання Андрія Мельника стало першим у межах ініціативи з повернення праху видатних українців, похованих за кордоном. 

Поховання Андрія Мельника та його дружини на НВМК є тимчасовим — згодом їх перепоховають на території пантеону

Контекст. У березні 2026-го голова Офісу Президента Кирило Буданов доручив напрацювати ідеї щодо створення пантеону видатних українців. Йдеться про перепоховання видатних українців, які захоронені за кордоном.

Український національний пантеон розмістять на території Національного заповідника «Києво-Печерської лавра». Згідно з постановою, концепцію та структуру пантеону розроблятиме Український інститут національної памʼяті.

Фото: Офіс Президента

Що ще відомо? Польські та українські науковці у місцях поховань знайшли обручки, намистини, ґудзики, натільні хрестики та маленькі ікони. Зі слів представника Українського інституту нацпам’яті Ярослава Онищука, наразі поховальна яма сягає двох метрів завширшки та шести метрів завдовжки. Ексгумаційні роботи планують проводити до 7 серпня. 

Що відомо про попередні роботи? Від 20 до 30 квітня 2026 року на території колишніх сіл Острівки та Воля Островецька вже проводили пошукові роботи. За результатами досліджень на трьох із дев’яти локацій виявили ознаки місць поховань та людські останки. 

Довідка. Острівки та Воля Островецька — колишні села на Волині, мешканці яких загинули в серпні 1943 року під час Волинської трагедії — соціально-етнічного протистояння між поляками та українцями у 1943–1944 роках.

Хто проводитиме дослідження? До робіт залучать фахівців установи «Волинські старожитності», Інституту національної пам’яті Республіки Польща та Вроцлавського медичного університету.

Також УІНП залучить фахівців Меморіально-пошукового центру «Доля».

Що відомо про попередні роботи? Від 20 до 30 квітня 2026 року на території колишніх сіл Острівки та Воля Островецька вже проводили пошукові роботи. За результатами досліджень на трьох із дев’яти локацій виявили ознаки місць поховань та людські останки. 

Довідка. Острівки та Воля Островецька — колишні села на Волині, мешканці яких загинули в серпні 1943 року під час Волинської трагедії — соціально-етнічного протистояння між поляками та українцями у 1943–1944 роках.

Що відомо ще? Ексгумаційні роботи триватимуть орієнтовно до 30 серпня.  За словами керівника справами виконавчого комітету Львівської міської ради Євген Бойко, цвинтар на Збоїщах проіснував до 1960-х років, остаточно його ліквідували в 1987-му. У 1990-х тут встановили символічний дерев’яний хрест із написом польською мовою: «Жовнірам польського війська, полеглим в обороні Вітчизни у вересні 1939 р.». 

Нагадаємо. У травні 2025 року в межах українсько-польської співпраці щодо Волинської трагедії завершили польовий етап ексгумації в селі Пужники на Тернопільщині. Там знайшли останки 42 людей. ДНК-дослідження проведуть у Польщі.

У червні Україна передала Польщі дозвіл на ексгумацію загиблих у 1939 році польських військових у Львові. Водночас польська сторона надала дозвіл Україні на пошук і ексгумацію в селі Юречкова на території Польщі.

Фото: mcsc.gov.ua