Інститут національної пам'яті

Поховання Андрія Мельника та його дружини Софії Федак-Мельник на території Національного військового меморіального кладовища (НВМК) є тимчасовим. У майбутньому їх перепоховають на території Українського національного пантеону. Сам пантеон планують створити не на території НВМК. Про це НЗЛ повідомили в Українському інституті національної пам’яті. 

Що передувало? 25 травня на НВМК перепоховали другого голову ОУН Андрія Мельника та його дружину Софію Федак-Мельник. Їхній прах повернули з Люксембургу до України. Андрій Мельник помер 1 листопада 1964 року в Кельні та був похований на міському цвинтарі Бонвуа в Люксембурзі. Його дружина Софія Федак-Мельник померла 31 липня 1990 року. 

Що ще відомо? Поховання відбулося відповідно до ухвали Кабміну про перепоховання на НВМК видатних борців за незалежність України у 20 столітті. Заступниця керівника Офісу Президента Ірина Верещук зазначила, що має бути закон про пантеон видатних українців, який визначить основні критерії того, хто може бути перепохований в Україні.

Нагадаємо. Перепоховання Андрія Мельника стало першим у межах ініціативи з повернення праху видатних українців, похованих за кордоном. Україна також отримала дозвіл на перепоховання Євгена Коновальця — засновника та першого голови ОУН. Йдеться про перенесення його праху з цвинтаря Кросвейк у Роттердамі (Нідерланди) до України. Про це повідомила Ірина Верещук, передає «Інтерфакс-Україна».

Контекст. У березні 2026-го голова Офісу Президента Кирило Буданов доручив напрацювати ідеї щодо створення пантеону видатних українців. Йдеться про перепоховання видатних українців, які захоронені за кордоном.

Співробітник Українського інституту національної пам’яті Іван Стичинський раніше у коментарі НЗЛ зазначив, що пантеон видатних українців та Меморіал українських героїв — це різні проєкти. Зокрема, пантеон видатних українців — це ініціатива щодо перепоховання видатних українців, які захоронені за кордоном. Докладніше про Андрія Мельника та його дружину Софію Федак-Мельник — читайте у матеріалі НЗЛ.

Днями, 28 березня, голова Офісу Президента Кирило Буданов доручив напрацювати ідеї щодо створення Пантеону видатних українців. Йдеться про перепоховання видатних українців, які захоронені за кордоном. За його словами, значну роль у цьому процесі має відіграти Національне військове меморіальне кладовище (НВМК). На запит НЗЛ у відомстві відповіли, що станом на 30 березня не отримували доручення щодо напрацювання ідеї створення Пантеону видатних українців. Також представники НВМК не брали участі в нараді 28 березня, де обговорювали створення Пантеону.

Хто був на зустрічі 28 березня? У нараді взяли участь представники Інституту національної пам’яті, громадськості та науковці, а також Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, заступниця керівника Офісу Президента Ірина Верещук та народні депутати.

Кого із загиблих видатних українців вдалося ідентифікувати? Дипломатичні представництва ідентифікували поховання 98 українців у 21 країні. Серед них є політичні, військові, культурні та громадські діячі УНР, ЗУНР, ОУН-УПА, уряду в екзилі та національно-визвольних змагань.

Що відомо про спроби створення місця, де спочиватимуть видатні українці? 

2015 рік. Ідею створення такої ділянки обговорюють уже не вперше. У 2015 році за розпорядженням тодішнього Президента Петра Порошенка навіть створили Організаційний комітет, який мав займатися створенням Меморіалу українських героїв. 

2020 рік. Згодом, у 2020-му, вже теперішній Президент Володимир Зеленський вніс зміни до розпорядження. Зокрема, йдеться про вшанування пам’яті воїнів, які загинули в боротьбі з російською агресією, а також українських борців за незалежність 20 століття. 

2023 рік. Вже у 2023-му військова медикиня та депутатка Київради Аліна Михайлова зареєструвала петицію про створення Пантеону на Аскольдовій могилі. У тексті петиції йшлося про те, що це має бути місце спочинку лідерів національно-визвольних змагань усіх часів, військових командирів та визначних осіб. Зокрема, Героїв Крут, Героїв Холодного Яру, Української Повстанської Армії, Героїв Небесної Сотні, «Кіборгів» та Героїв України російсько-української війни.

Тоді за три дні петиція набрала необхідні 25 тисяч голосів. Президент відповів, що Міністерство культури спільно з Українським інститутом національної пам’яті (УІНП) опрацьовують проєкт Меморіалу героїв. Також у 2023 році у коментарі НЗЛ співробітник УІНП Іван Стичинський сказав: «Інститут вважає, що необхідно розмістити такий меморіальний обʼєкт на території поблизу Арки свободи українського народу або ж поблизу Національного музею історії України у Другій світовій війні». 

Водночас наразі незрозуміло, чи Пантеон видатних українців та Меморіал українських героїв — це одна ініціатива чи різні проєкти.