У Києві встановлюють перше мобільне укриття біля транспортної зупинки

Коли і навіщо в Україні почали переводити годинники? У 1981 році у СРСР запровадили сезонне переведення годинників. Причина — економія електроенергії. У 1996 році Кабінет Міністрів ухвалив постанову «Про порядок обчислення часу на території України», яка передбачає щорічне переведення годинників.

Які ще країни переводять годину? Загалом сезонного переведення годинників дотримуються близько 70 країн. Серед них країни ЄС, Велика Британія, Норвегія, Швейцарія, Молдова, Ізраїль і інші.

Що відомо про скасування переведення годинників в Україні? Скасувати переведення годинників в Україні намагаються вже не вперше. У 2021 році Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №4201 «Про обчислення часу в Україні», який передбачав запровадження єдиного часу без сезонних змін. Однак після цього він не просунувся далі.

16 липня 2024 року Рада ухвалила цей закон у цілому. Згідно з ним, востаннє Україна мала б перевести годинники 27 жовтня 2024 року. Однак Володимир Зеленський досі не підписав закон.

Що кажуть науковці про переведення годинників? Серед науковців, які займаються хронобіологією — наукою про біологічні ритми — вже досить багато років є майже одностайна думка про недоцільність переведення годинників через причини пов’язані зі здоров’ям. Про це в етері «Громадського радіо» повідомила кандидатка біологічних наук Ольга Маслова.

Водночас у липні 2024 року Академія наук вищої школи України закликала Президента ветувати закон про скасування сезонного переведення годинників. В організації стверджували, що немає авторитетних досліджень, які підтверджували б серйозний негативний вплив такого переведення на фізіологічний і психологічний стан людини.

Також, на думку академії, відмова від літнього часу збільшить витрати підприємств на вечірнє освітлення навесні, влітку й восени. Натомість ранкове сонячне світло, за їхніми словами, витрачатиметься марно. 

Що ще відомо? Іван Дрозд планує фінішувати в усіх шести марафонах World Marathon Majors. Чиказький марафон став для нього третім. Раніше Іван брав участь у забігах у Бостоні та Нью-Йорку.

Цитата. «Для мене важливо продовжувати бігти й втілювати свою мрію. Попереду ще три марафони з шести, і я налаштований подолати їх усі. Я біжу, щоб пам’ятати. Тож якщо потрібно буде пробігти сто світових марафонів, то я пробіжу сто», — каже захисник.

Що відомо про Івана Дрозда? Іван — ветеран російсько-української війни. Під час оборони Попасної він зазнав тяжкого поранення і втратив частину лівої руки. Згодом, перебуваючи на тривалій реабілітації, чоловік отримав звістку про загибель сина Андрія під час бойового завдання. 

Довідка. World Marathon Majors — серія з шести найвідоміших марафонів світу, які відбуваються в Токіо, Бостоні, Лондоні, Берліні, Чикаго й Нью-Йорку. Бігуни, які фінішують на всіх шести марафонах, отримують відзнаку Six Star Finisher.

Фото: надали організатори

Що відомо про перинатальні втрати? За оцінками серії досліджень у The Lancet, викидень трапляється у близько 15% підтверджених вагітностей, а це близько 23 мільйонів випадків на рік у світі. За даними ООН, у 2021 році у світі було близько 1,9 мільйона мертвонароджень після 28-го тижня вагітності.

В Україні мертвонародженням вважають смерть дитини в утробі від 22-го тижня вагітності до пологів. За даними Державної служби статистики, у 2016 році мертвими народилися 2244 дитини, проте окремі українські фахівці вважають офіційну статистику заниженою. Втрати до 22-го тижня до цієї статистики не входять, а з 2022 року збір даних ускладнила війна. 

За кожною цифрою стоїть родина, яка переживає втрату. Батькам важливо не лише отримати медичну допомогу, а й мати можливість проживати своє горе. Ось що згадує Анастасія Махнюк, мама, яка пережила втрату передчасно народженої дитини.

«Після смерті донечки мене ранило, як деякі близькі люди намагалися швидше “вилікувати” горе, відволікти на щось позитивне, наче наша дитина — це дрібниця й не варта сліз, або взагалі не згадувати про неї, ніби її не було. Але єдине, чого я хотіла, — це горювати. Мені допомогли групи підтримки, де в оточенні інших батьків дітей-янголів я змогла відкрито проживати свій біль, згадувати й називати ім’я своєї дочки стільки, скільки цього потребувала. З часом стало легше, і я знайшла в собі сили жити далі, зберігаючи пам’ять про свою донечку та підтримуючи інших жінок, які переживають втрату дитини».

У світовій практиці підтримка родин після такої втрати передбачає визнання їхнього досвіду, збереження пам’яті про дитину, доступ до психологічної і соціальної підтримки.

Де шукати підтримку в Україні? Жінки й чоловіки, які пережили перинатальну втрату, можуть звернутися по допомогу до організації «Опіка Ангела». Вона системно підтримує родини з 2018 року, а створили її батьки, які самі втратили дитину. Для тих, хто потребує:

– онлайн-групи підтримки у форматі «рівний рівному»
– лінія кризового психологічного консультування.

Також організація створила цифровий меморіальний онлайн-простір «Небо пам’яті». Тут батьки й інші близькі можуть запалити зірку на честь дитини, життя якої згасло надто рано.

Що ще відомо? 15 жовтня о 19:00 за місцевим часом можна долучитися до міжнародної акції пам’яті «Хвиля світла». Ініціатива пропонує запалити свічку на честь дітей, які пішли з життя передчасною. Так утворюється символічна хвиля світла, що проходить часовими поясами світу. Акція відбувається також онлайн під #WaveOfLight і #хвилясвітла.

Як почути? Форум відбудеться в Довженко-Центрі. Вхід — безплатний.

Про що говоритимуть? Фоторедактор журналу Reporters Данило Павлов і фоторедакторка Kyiv Independent Іринка Громоцька поговорять про те, як війна змінює вибір сюжетів, відбір світлин і рішення про їхню публікацію. Модеруватиме розмову редакторка видавництва The Ukrainians Publishing Віра Курико.

Що ще у програмі форуму? На відвідувачів чекають зустрічі з українськими й іноземними фотографами, дискусії про етику воєнної фотографії, збереження візуальних свідчень війни і вплив технологій на її висвітлення.

Зокрема, Єфрем Лукацький і Олександр Глядєлов розкажуть про досвід у висвітленні світових та локальних конфліктів. Також відбудеться розмова з французьким фотожурналістом Патріком Шовелем і показ фільму «Справа Макса Левіна — докази страти».

Переглянути повну програму можна за посиланням.

Що відомо про виставки? На форумі представлять дві виставки: «Фотографія війни та конфліктів в епоху глобальних змін» і «ВАШ СПРОТИВ. Наша спільна Історія». Вони триватимуть з 15 жовтня до 8 листопада.

Хто організатори? Форум організовує Український Дім Фотографії у співпраці з Французьким інститутом в Україні за підтримки Посольства Франції в Україні.

Кому присудили премію з фізіології або медицини? Карлу Дейссероту, Петеру Гегеману й Георгу Нагелю — за відкриття світлочутливих іонних каналів і оптогенетику. В одноклітинній водорості вони виявили білок, який під дією блакитного світла пропускає у клітину заряджені частинки й генерує електричний імпульс. Дейссерот вбудував цей білок у нервові клітини — і їх стало можливо вмикати світлом.

Чому це важливо? Раніше науковці могли простежувати звʼязок лише між поведінкою й активністю ділянок мозку. Натомість оптогенетика дає змогу штучно змінювати активність конкретних нейронів і відстежувати, як це впливає на поведінку. Такий підхід допомагає ефективніше шукати причини та способи лікування неврологічних і психіатричних розладів.

Хто отримав премію з фізики? Френсіс Галзен — за вирішальний внесок у створення нейтринної обсерваторії IceCube й відкриття високоенергетичних нейтрино астрофізичного походження.

Що це за обсерваторія? Це льодовий куб з датчиками на Південному полюсі, де кожне ребро довжиною один кілометр. Галзен запропонував використати лід для пошуку нейтрино ще у 1988 році, а будівництво обсерваторії завершили у 2011 році. За її допомогою зафіксували перші нейтрино з-поза Сонячної системи.

Навіщо ловити нейтрино? Десь у космосі є прискорювачі, які надають частинкам енергію, у мільйони разів вищу за ту, яку можна отримати в лабораторіях на Землі. Що це за об’єкти та де вони розташовані, вчені не знають. Нейтрино з таких прискорювачів рухаються по прямій і досягають Землі, тож за напрямком їхнього руху можна з’ясувати, де розташований космічний прискорювач.

Хто отримав премію з хімії? Анрі Кагану та Кенсо Соаї — за відкриття нелінійних ефектів і автокаталізу в асиметричному органічному синтезі.

Що це означає? Багато сполук існують у двох варіантах, які є дзеркальними відображеннями один одного — як права й ліва рукавички. Їхні властивості можуть суттєво відрізнятися, тому під час створення ліків важливо отримати лише один варіант. Однак у лабораторії зазвичай утворюється суміш приблизно один до одного.

Як вони це вирішили? Каган у 1986 році виявив, що навіть невелика перевага одного «дзеркального» варіанта каталізатора дає непропорційно велику перевагу відповідної форми продукту. Це й називають нелінійними ефектами.

У 1995 році Соаї показав реакцію, у якій продукт сам діє як каталізатор. Це явище називають автокаталізом: початковий надлишок однієї форми лише у 0,00005 % за кілька циклів перетворювався на понад 99,5 %. Це нові принципи синтезу ліків — і можливе пояснення, чому в природі переважають здебільшого «ліві» амінокислоти.

Які ще премії отримували? Премію з літератури отримала канадська письменниця Енн Карсон, «за її сміливий і винахідливий доробок», який поєднав класичну й сучасну літературу. 

Премією миру нагородили південноафриканську юристку Наві Піллей, «за зусилля зі сприяння миру та міжнародному праву». Вона захищала противників апартеїду, була президенткою Міжнародного трибуналу щодо Руанди та Верховною комісаркою ООН з прав людини.

Премію з економіки отримали американські економісти Роберт Голл і Майкл Вудфорд, «за мікроекономічні основи макроекономічної стабілізації». Їхні дослідження пояснюють, як державам і центральним банкам регулювати економіку під час криз.

Що відомо про Нобелівську премію? Це — найпопулярніша й найпрестижніша наукова нагорода. Її заснував Альфред Нобель — шведський хімік, винахідник і власник 355 патентів, зокрема на динаміт. 

У заповіті Нобель розпорядився щороку присуджувати премії тим, чиї досягнення принесли найбільшу користь людству, у п’яти галузях: фізиці, хімії, фізіології або медицині, літературі та справі миру. Окремо вручають премію з економіки. Її в пам’ять про Нобеля заснував Шведський центральний банк у 1968 році. Цього року за кожну премію лауреати отримують 12 млн шведських крон, близько 57 млн гривень.

Фото: Нобелівський комітет