У Києві прокуратура подала до суду на КМДА через відсутність мобільних укриттів
Київська міська прокуратура подала до суду на Київську міську держадміністрацію і Київську міську раду через відсутність у місті мобільних укриттів. Також прокуратура вимагає зобов’язати місцеву владу терміново організувати роботи зі встановлення таких укриттів. Йдеться про сховища біля зупинок громадського транспорту, у парках і скверах. Про це повідомили у прокуратурі.
Що ще відомо? У прокуратурі наголошують, що за створення укриттів відповідають місцева влада та місцеві органи виконавчої влади. За їхніми словами, попри повномасштабне вторгнення, у публічних місцях Києва досі немає наземних мобільних укриттів.
За даними прокуратури, під час російських обстрілів частина людей гине на вулицях, оскільки не встигає дістатися до станцій метро або стаціонарних укриттів.
Нагадаємо. 28 вересня у КМДА повідомили, що Київпастранс оголосив тендер на придбання 14 мобільних укриттів. Кожне матиме площу щонайменше 30 м² і зможе вмістити до 50 людей. На закупівлю підприємство планує витратити 54,2 млн гривень власних коштів.
У КМДА у відповідь на запит «Слідства.Інфо» повідомили, що загалом у Києві потрібно встановити 7894 звичайних і 620 мобільних укриттів.
Унаслідок російської атаки на Харківщині загинули пʼятеро жінок, які працювали у філії Харківського обласного центру контролю та профілактики хвороб. Про це повідомили в МОЗ. У міністерстві додали, що після деокупації міста жінки власноруч розчищали пошкоджені приміщення, прибирали скло та відновлювали роботу лабораторій.
Що відомо про загиблих?
- Вікторія Прокопенко — завідувачка санітарно-гігієнічною лабораторії;
- Юлія Довженко— лаборантка бактеріологічної лабораторії;
- Валентина Прус — лаборантка санітарно-гігієнічної лабораторії;
- Анжела Прохорцева — бухгалтерка;
- Олена Грищенко — прибиральниця службових приміщень.
У межах Bring Kids Back упродовж тижня вдалося повернути 13 дітей і підлітків з тимчасово окупованих територій. Про це повідомили в організації.
Кого повернули? Серед них — 13-річний хлопець, якого змусили навчатися в російській школі. Також на підконтрольну Україні територію повернувся 18-річний юнак, будинок якого захопили росіяни. Після досягнення повноліття окупаційна влада надіслала йому повістку.
Нагадаємо. У межах ініціативи Bring Kids Back вдалося вивезти трьох молодих людей з тимчасово окупованих територій.
Вищий антикорупційний суд обирає запобіжний захід першому заступнику начальника Департаменту захисту національної державності СБУ Сергію Дуці. Його затримали в межах операції «Карфаген». На плівках НАБУ він фігурує як Акім. Про це повідомляє «Суспільне».
Що ще відомо? Засідання перенесли до іншої зали, куди не пустили журналістів. Суддя вирішив, що прокурор виступатиме у закритому режимі, а виступи сторони захисту будуть частково відкритими. Прокурор САП заявив про відвід судді. За його словами, підставою для закриття засідання став лист СБУ про нібито загрозу теракту, однак стороні обвинувачення не дали з ним ознайомитися.
За словами прокурора, 72 години від затримання Дуки минають завтра, 7 листопада, о 13:00. Якщо до цього часу не обрати запобіжний захід підозрюваному, його доведеться звільнити з-під варти. Прокурор зазначив, що фігурант справи може втекти.
Також прокурор зазначив, що САП просить обрати Дуці запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави розміром 100 мільйонів гривень.
У чому підозрюють Дуку? За даними слідства, він знав про діяльність злочинної організації і допомагав її учасникам розв’язувати питання у СБУ й Офісі генерального прокурора.
Нагадаємо. Станом на 15:41 ВАКС обрав запобіжний захід Олександру Дем’янчуку — заступнику начальника відділу Управління карного розшуку ГУНП на Київщині, якого викрили в межах операції «Карфаген». Йдеться про тримання під вартою без альтернативи внесення застави. На плівках НАБУ він фігурує як Консультант.
Контекст. 4 листопада НАБУ і САП викрили організацію, яка платила правоохоронцям за прикриття шахрайських кол-центрів і іншого незаконного бізнесу. Організація мала мережу з 52 шахрайських колцентрів, де працювали 2700 людей. За даними слідства, до схеми були залучені посадовці СБУ, Офісу генпрокурора, Нацполіції та представники кримінального середовища.
Оновлено. Станом на 15:41 ВАКС обрав запобіжний захід Олександру Дем’янчуку — заступнику начальника відділу Управління карного розшуку ГУНП на Київщині, якого викрили в межах операції «Карфаген». Йдеться про тримання під вартою без альтернативи внесення застави. На плівках НАБУ він фігурує як Консультант.
За Володимира Ценова — першого заступника начальника Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції — внесли заставу в розмірі 15 мільйонів гривень. Він є підозрюваним у справі «Карфаген» і фігурує на відео НАБУ під псевдонімом Прайс. Про це пишуть «Схеми» з посиланням на джерела у правоохоронних органах. За даними слідства, Ценов прикривав діяльність незаконних кол-центрів з боку Нацполіції.
Хто вніс гроші? За даними «Схем», 13 мільйонів гривень вніс батько Ценова, а ще два мільйони — інша фізична особа.
Нагадаємо. Станом на 5 листопада НАБУ і САП повідомили про підозру п’ятьом учасникам організації, викритої напередодні в межах операції «Карфаген». Учасники забезпечували функціонування шахрайських кол-центрів, які ошукували громадян України й іноземців, продаж наркотичних засобів, а також незаконне виробництво контрафактних цигарок і підробленої іноземної валюти.
Контекст. 4 листопада НАБУ і САП викрили організацію, яка платила правоохоронцям за прикриття шахрайських кол-центрів і іншого незаконного бізнесу. Організація мала мережу з 52 шахрайських колцентрів, де працювали 2700 людей. За даними слідства, до схеми були залучені посадовці СБУ, Офісу генпрокурора, Нацполіції та представники кримінального середовища.
Докладніше про те, хто входив до організації — читайте у новині НЗЛ.
Фото: «Суспільне» / Олексій Арунян
Оновлено. Станом на 14:23 у Київській міській прокуратурі повідомили, що не проводили слідчі дії у приміщеннях «Київтеплоенерго», а також не вилучали документи, необхідні для початку робіт у межах плану стійкості міста. Обшуки відбулися у помешканнях двох працівників підприємства та співробітників підрядних організацій. Слідство перевіряє можливе привласнення бюджетних коштів через завищення цін на матеріали за договорами 2024-го та березня 2026 року, а також переказ коштів на рахунки підконтрольних ФОП.
У кабінетах і помешканнях кількох працівників «Київтеплоенерго» проводять обшуки. Під час них могли вилучити оригінали проєктно-кошторисної документації та документи щодо проєктів за «Планом енергостійкості». Про це повідомили у КМДА.
Що ще відомо? У відомстві зазначили, що йдеться про проєкти облаштування резервного живлення та об’єктів розподіленої когенерації для споживачів Деснянського, Голосіївського та інших районів столиці.
У «Київтеплоенерго» пояснили, що ці проєктні роботи ще не оплачувалися, адже кошти перераховують виключно після їхнього завершення. Комунальники називають слідчі дії політичним тиском.
Нагадаємо. 13 жовтня Володимир Зеленський заявив, що виконання планів стійкості Києва відстає від інших регіонів України, зокрема прифронтових і прикордонних областей. За його словами, готують зміну алгоритмів управління Києвом.
18-річному жителю Київщини повідомили про підозру після сутичок 2 листопада на території тимчасового пункту дислокації військової частини у Петропавлівській Борщагівці. За даними слідства, хлопець бив молотом по службовому автомобілю, у якому перебували військовослужбовці. Про це повідомила речниця Київської обласної прокуратури Юлія Колтак, передає «Суспільне».
Що ще відомо? За даними слідства, хлопець разом з іншими людьми блокував входи й виходи з приміщення, а також рух службових автомобілів. Крім того, він кілька разів ударив молотом по автомобілю, у якому перебували нацгвардійці.
Йому інкримінують перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань. Санкція статті передбачає до восьми років ув’язнення.
Нагадаємо. Суд відправив під варту трьох учасників сутичок у Петропавлівській Борщагівці — Віктора Єну, Валентину Молоду і Тетяну Кірєєву.
Контекст. Події в Петропавлівській Борщагівці сталися 2 листопада на території тимчасового пункту дислокації військової частини 3121, яка належить до 1-го корпусу НГУ «Азов».
За повідомленням корпусу, біля військового містечка почали збиратися цивільні з вимогою видати мобілізованих військовослужбовців, які перебували на території пункту. Після відмови вони заблокували роботу військового містечка й намагалися потрапити всередину.
Після того як на місце прибув командувач Національної гвардії України Олександр Півненко, він провів родичів деяких військовослужбовців на територію військового об’єкта й показав умови, у яких перебувають мобілізовані та військовослужбовці, затримані після СЗЧ. Четверо військовослужбовців, затриманих після СЗЧ, мали травми. Їх доправили до госпіталю на обстеження.
Докладніше про події у Петропавлівській Борщагівці — читайте у новині НЗЛ.
Унаслідок російського удару по Комишувасі на Запоріжжі 2 листопада відомо про 53 загиблих. На місці атаки п’яту добу тривають пошуково-рятувальні роботи. Про це повідомив очільник Запорізької ОВА Михайло Семікін.
Нагадаємо. У Комишувасі на Запоріжжі росіяни ударили по школі, яку використовували для гуманітарних потреб.Після першого удару авіабомб Росія завдала повторного удару ще дев’ятьма бомбами. Зокрема, по укриттю, де перебували люди.
Фото: ДСНС
Сили оборони України уразили два склади боєприпасів у Запорізькій області. Про це повідомили в Генштабі.
Що ще атакували? Українські військові також уразили пункт управління російського підрозділу, а також склад пально-мастильних матеріалів на Донеччині.
Нагадаємо. Сили оборони України уразили місце зберігання, підготовки і пуску ударних БпЛА в тимчасово окупованому Криму, а також мобільну вогневу групу росіян на Луганщині.
Європейська федерація стрільби з лука повертає російських спортсменів до міжнародних змагань з 1 січня 2027 року. Про це повідомили в організації. Водночас там зазначили, що повернення до змагань не скасовує дії відповідних законів, вимог країн-господарів, візових обмежень чи розпоряджень органів державної влади.
Що передувало? 30 жовтня спортивний арбітражний суд (CAS) скасував рішення про недопуск російських хокейних збірних до міжнародних змагань. Росіяни повернуться на міжнародні змагання вже із сезону 2026/27. Вони змагатимуться на чемпіонатах світу серед дорослих і юніорів.
Нагадаємо. Канада не дозволить російським і білоруським хокеїстам виступити на юніорському чемпіонаті світу з хокею, який відбудеться з 26 грудня до 5 січня в канадській провінції Альберта. Напередодні хокейні збірні Норвегії, Данії, Швеції, Латвії, Чехії й Фінляндії також заявили про намір бойкотувати матчі проти збірної Росії.
Одинадцятикласник зі Львівщини Іван Дзяйло увійшов до п’ятірки найсильніших армрестлерів світу. Він виступав у складі національної збірної України серед юніорів у віковій категорії U18 та ваговій категорії до 70 кілограмів. Про це повідомили у Львівській ОВА.
Що ще відомо? Для Івана це був перший чемпіонат світу в новій віковій групі. За підсумками змагань він посів п’яте місце на лівій і правій руках, увійшовши до п’ятірки найсильніших армрестлерів світу у своїй категорії.
Нагадаємо. 13-річна тенісистка Марія Кочерженко виграла європейський Підсумковий турнір у віковій категорії до 14 років. Вона стала першою українкою, яка тріумфувала на цьому турнірі.
Фото: Львівська ОВА / Telegram
Город може початися з кількох грядок біля підʼїзду або теплиці за парканом. Для людей, чиї історії зібрали в тексті, земля стала місцем, де можна вирощувати їжу для себе й інших, вчитися нового, працювати разом із сусідами й потроху облаштовувати життя.
Після початку повномасштабного вторгнення Юлія і Євген Моїсеєви виїхали з Київщини до Стрия на Львівщині. Хоча родина й сама вимушено покинула домівку, вона почала допомагати іншим людям, які також переїхали через війну: шукала для них житло, збирала речі й готувала безплатні обіди для близько 200 людей.
Спочатку людям вистачало даху над головою і наявноі їжі, проте бойові дії тривали, і подружжя почало думати, як далі годувати стільки людей.
Юлія і Євген знайшли 16 гектарів землі на закинутій фермі в селі Горішньому на Львівщині — це майже 22 футбольні поля. Люди, яких вони годували, допомогли відновити будівлі й облаштувати ферму. Улітку 2022 року подружжя зібрало перший урожай.
Згодом господарство почало розростатися: на фермі з’явилися тварини й теплиця, а землю зорали. Зараз там працюють близько 30 сімей, а ще приблизно 300 родин господарство підтримує.
Людям, які через війну залишили свої домівки, ця земля дала змогу знову господарювати, працювати й забезпечувати продуктами себе та інших.
Світлана і Володимир Петрови хоча все життя прожили в місті, давно хотіли мати город і самостійно вирощувати хоча б частину овочів та фруктів. Власна земля означала для них меншу залежність від магазинів і цін на продукти. Зрештою вони знайшли недорогий старий будинок у Гранові на Вінниччині, оселилися там, знайшли роботу й почали господарювати.
За кілька років у обох зʼявилися проблеми зі здоров’ям: лікарі заборонили чоловікові важку фізичну працю, а Світлані стало складніше працювати на землі. Відмовлятися від городу вони не хотіли, тож почали думати про теплицю й мотоблок, які могли б полегшити роботу. На їхнє придбання Світлана отримала 40 тисяч гривень у межах програми «Урожайний шлях».
З теплицею довелося розбиратися довше — перший урожай довелося вирощувати методом спроб і помилок. Помідори там росли помітно краще, ніж просто неба, але родині бракувало знань, як за ними доглядати. Тоді Світлана почала вчитися разом із сусідкою Оленою.
Олена Овчіннікова у серпні 2014 року виїхала з Єнакієвого на Донеччині до Одеси. Синові тоді було чотири роки, а сама Олена була вагітна другою дитиною. Родина планувала провести в Одесі два тижні, але до Єнакієвого вони більше не повернулися. У 2016 році придбали будинок у Гранові, а ще через два роки в родині народилася третя дитина.
З часом біля будинку з’явилася теплиця, у якій родина тепер вирощує овочі для себе. Саме тоді Олена із сусідкою Світланою почали шукати, де навчитися, і розбиратися, як вирощувати овочі в теплиці.
У Боярці є дві ініціативи, які з приватних подвір’їв зробили спільний город. Одну з них започаткувала Людмила Тюрменко. Вона зібрала побажання мешканців свого багатоквартирного будинку, а згодом сусіди облаштували грядки біля під’їздів і почали вирощувати там їжу для себе. Тепер люди, які можуть не мати власної землі, мають спільну ділянку, а разом з нею і спільну відповідальність за те, що на ній росте.
Для людей, які не мають власної землі, ці грядки стали місцем, де можна вирощувати щось своє просто біля дому. Водночас спільний город потребує спільних рішень: мешканцям потрібно домовлятися, що садити, як доглядати за рослинами та як розподіляти врожай.
За кілька кілометрів, на території районної лікарні, створили інший громадський город — «Сади здоров’я». Поки що тут є чотири підвищені грядки, двосекційний компостер та інструменти. Ініціатива поєднує вирощування їжі з гарденотерапією — роботою із землею та рослинами, яка допомагає психологічно розвантажитися.
Важливий тут не так майбутній урожай, як сам процес: посадити рослину, доглядати за нею, спостерігати, як вона росте, і знаходити спокій у звичній праці.
Усі ці історії об’єднує бажання людей мати свою землю й вирощувати на ній їжу для себе та інших. Тож вони віднаходять способи це зробити: хтось разом із сусідами шукає, де навчитися, інші діляться досвідом, а комусь вдається отримати грант на розвиток господарства.
Текст: Данило Четверіков
Фото: проєкт «Урожайний шлях»
