КМДА

Що ще відомо? Депутатки Київради Аліна Михайлова та Ксенія Семенова пропонують розпустити комунальну організацію «Муніципальна охорона» на період  воєнного стану. Таку ініціативу вони висунули після сутичок між працівниками організації та активістами, які виступають проти вирубки дерев на Теремках. За словами депутаток,  «Муніципальна охорона» перевищила свої повноваження, застосувавши силу проти протестувальників.

Нагадаємо. У Голосіївському районі Києва під час акції протесту поблизу будівельного майданчика в парку на Теремках одна з учасниць отримала травму руки. Домедичну допомогу їй надав бойовий медик поліції. 

Громадський активіст і ветеран Олег Симороз опублікував відео, на якому видно, як працівники «Муніципальної охорони» застосовують силу до активістки. За словами чоловіка, у жінки травмована рука.

Докладніше про будівництво на Теремках — читайте в новині НЗЛ.

Контекст. Ще у травні 2023 року «Теплоенерго» закупило послуги з розроблення проєкту перемички від районної котельні «Теремки» до тепломагістралі №4 від ТЕЦ-5. Очікувана вартість становила 6 млн гривень. За даними громадської ініціативи «Голка», у початковій тендерній специфікації тепломережу планували прокласти вздовж вулиці Теремківської. 

Нині маршрут проходить через паркову лісосмугу. У липні 2026 року у КМДА заявили про будівництво теплотраси для житлових масивів Теремки-1 та Теремки-2 у межах Плану стійкості столиці. 

Що ще відомо? За словами міської влади, обидва альтернативні маршрути потребують додаткових інженерних вишукувань та досліджень, нової проєктно-кошторисної документації, повторної державної експертизи та більшого обсягу будівельних робіт. Йдеться про варіанти прокладання тепломережі через вулицю Теремківську та вздовж дублера проспекту Академіка Глушкова.

Що передувало? Активістка Наталія Чернишова заявила, що 24 серпня відбулася зустріч із представниками КМДА. Архітектори Максим Мятка й Дмитро Казаков запропонували три альтернативні варіанти прокладання тепломережі, які дадуть змогу повністю або частково обійти парк і зменшити кількість дерев, які потрібно буде зрубати.

Докладніше про альтернативні маршрути тепломережі — читайте у новині НЗЛ,

Контекст. Ще у травні 2023 року «Теплоенерго» закупило послуги з розроблення проєкту перемички від районної котельні «Теремки» до тепломагістралі №4 від ТЕЦ-5. Очікувана вартість становила 6 млн гривень. За даними громадської ініціативи «Голка», у початковій тендерній специфікації тепломережу планували прокласти вздовж вулиці Теремківської. 

Нині маршрут проходить через паркову лісосмугу. У липні 2026 року у КМДА заявили про будівництво теплотраси для житлових масивів Теремки-1 та Теремки-2 у межах Плану стійкості столиці. Проте там додали, що для цього необхідно вирубати частину зелених насаджень — 662 дерева.  

Станом на 6 серпня вирубали більшу частину лісосмуги з боку Кільцевої дороги на Теремках. Також зрізали найстаріші дерева, які росли там ще до появи лісосмуги. Про це в коментарі НЗЛ заявив громадський активіст Богдан Гдаль.

Що відомо про вирубку дерев та будівництво тепломережі на Теремках, читайте в новині НЗЛ.

Які варіанти пропонують архітектори від громади?

Перший маршрут передбачає прокладання тепломережі вулицею Теремківською. За словами учасників зустрічі, цей варіант складніший через каналізаційні мережі, а також потребуватиме зняття асфальту та зміни організації руху. Водночас його вважають технічно можливим.

Другий маршрут пропонують прокласти зеленим коридором уздовж проспекту Академіка Глушкова. У такому разі траса буде приблизно на 300 метрів довшою, проте, за попередніми оцінками громади, для її прокладання доведеться зрубати близько п’яти дерев.

Третій варіант передбачає прокладання мережі через парк, однак зі зменшенням ширини будівельного коридору з 18 до приблизно 8 метрів. Це, за задумом громади, має мінімізувати вирубування дерев.

За словами Наталії Чернишової, перший і другий варіанти потребують розроблення нової проєктної документації, а це може тривати близько двох місяців.

Що відповіли у КМДА? За словами активістки, представники міської влади заявили, що до 31 грудня 2026 року мешканці Теремків матимуть тепло. Водночас Наталія Чернишова зазначила, що громаді досі не показали документи зі строками виконання робіт на Кільцевій, передбаченими планом КМДА.

Що далі? Наталія Чернишова додала, що КМДА має передати архітектору Максиму Мятку документи, щоб він міг доопрацювати три запропоновані варіанти.

Контекст. Ще у травні 2023 року «Теплоенерго» закупило послуги з розроблення проєкту перемички від районної котельні «Теремки» до тепломагістралі №4 від ТЕЦ-5. Очікувана вартість становила 6 млн гривень. За даними громадської ініціативи «Голка», у початковій тендерній специфікації тепломережу планували прокласти вздовж вулиці Теремківської. 

Нині маршрут проходить через паркову лісосмугу. У липні 2026 року у КМДА заявили про будівництво теплотраси для житлових масивів Теремки-1 та Теремки-2 у межах Плану стійкості столиці. Проте там додали, що для цього необхідно вирубати частину зелених насаджень — 662 дерева.  

Станом на 6 серпня вирубали більшу частину лісосмуги з боку Кільцевої дороги на Теремках. Також зрізали найстаріші дерева, які росли там ще до появи лісосмуги. Про це в коментарі НЗЛ заявив громадський активіст Богдан Гдаль.

Що відомо про вирубку дерев та будівництво тепломережі на Теремках, читайте в новині НЗЛ.

Що відомо? За словами пам’яткоохоронця Дмитра Перова, 27 січня містяни й активісти помітили ремонтні роботи на території садиби. Згодом він повідомив, що інтер’єри будівлі вже знищені та частково вивезені, а частину конструкцій склали в мішки на території садиби.

Що передувало? Восени 2025 року ДОКС представив проєкт реставрації садиби, який передбачав демонтаж дерев’яних віконниць, декору та зміну кольору фасаду будівлі. За словами пам’яткоохоронця, інвестор також пропонував розібрати дах і всі внутрішні перекриття — фактично залишивши від пам’ятки лише зовнішні стіни, а всередині облаштувати сучасний відкритий простір.

Що кажуть в КМДА? У ДОКС запевняють, що жодних будівельних робіт на об’єкті зараз не проводять. За їхніми словами, те, що активісти сприйняли як розбирання садиби, насправді є прибиранням території та інженерними роботами для обстеження будівлі.

Також в департаменті наголошують, що статус пам’ятки не змінювався, землю під забудову не передавали. Будівля, за їхніми словами, надалі перебуває у власності міста та на балансі комунального підприємства «Київський науково-методичний центр».

Довідка. Будівлю вважають найстарішою садибою на Андріївському узвозі. Її побудували в 1846 році. До 2025 року там працювало кафе «Під липою», відоме багатьом киянам. Згодом заклад закрили, а орендарів виселили. У КМДА тоді пояснили це аварійним станом споруди.

Фото: Дмитро Перов

Що відомо? У КМДА пояснили, що злиття води з будинкових систем опалення є обов’язковим, коли тимчасово припиняється циркуляція теплоносія. Адже при морозі вода швидко замерзає, і саме злиття води запобігає пошкодженню мереж та обладнання. В Україні такі рекомендації діють уже майже 20 років.

Чи впливає це на теплопостачання? В адміністрації наголосили, що злиття води не означає, що тепло буде відсутнє тривалий час. Таку процедуру застосовують навіть тоді, коли відключення може тривати кілька годин або добу.

Яка наразі ситуація в Києві? На Київщині відновили електропостачання для понад 100 тисяч абонентів. Без світла досі залишаються понад 272 тисячі сімей.

Мер столиці Віталій Кличко закликав киян, за можливості, тимчасово виїхати за місто, де є альтернативні джерела живлення та тепла

Цитата. «Щодо наступної сесії достеменно невідомо, але сподіваємось — за декілька тижнів. Ще більше сподіваємось, що вони зберуться до 20 вересня. Щодо наступної акції — так, обовʼязково плануємо. Анонс буде на сторінці заздалегідь», — кажуть в організації «Захистимо Протасів Яр».

Що відбувається? 10 вересня, на сторінці організації «Захистимо Протасів Яр» з’явився заклик збиратися на вулиці Хрещатик, 36 у Києві. В ініціативі повідомили, що Київрада може зірвати процес захисту Протасового Яру від забудови

Чому так сталося? За словами активістів, 20 вересня спливає строк дії попереднього рішення про викуп земельних ділянок у Протасовому Яру, ухваленого 19 вересня 2024 року задля захисту зеленої зони від забудови. Викуп можна реалізувати через обмін ділянками із забудовником. Якщо 11 вересня 2025 року Київрада не проведе засідання та не проголосує за продовження строку дії рішення, ухваленого у 2024 році, воно втратить чинність. Це відкриє шлях новим спробам забудови Протасового Яру.

Фото: Facebook / «Захистимо Протасів Яр»

Що відомо? Соловйова зазначила, що відтепер на будівлю ринку поширюються положення Закону України «Про охорону культурної спадщини» та охоронні заходи, визначені законодавством. 

Заступниця голови КМДА Ганна Старостенко додала, що присвоєння статусу стало важливим кроком для Києва і пам’яткоохоронної спільноти, оскільки допоможе зберегти автентичний вигляд Житнього ринку. За її словами, наступним кроком є підготовка та подання пакета документів до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України для присвоєння ринку статусу пам’ятки та внесення його до Державного реєстру нерухомих пам’яток.

Довідка. Ще в 11 столітті на Житньому ринку існував один із перших торгових майданів Києва, де продавали зерно, зокрема жито, звідси й походить назва. Починаючи з 15 століття, ринок став головним торговим центром міста, двічі на рік тут відбувалися ярмарки, куди з’їжджалися торговці з Києва та навколишніх районів. Його важливість зберігалася завдяки близькості до Дніпра та гавані.

У 1980 році на Подолі відкрили нову будівлю критого ринку в стилі модерн, спроєктовану архітекторами Ольгою Моніною та Валентином Штолько. Штолько розробив вантове перекриття, яке нагадує український рушник з тонкими ребрами, який провисає, що утворюють вишитий орнамент. Фасади ринку захищають від сонця 256 алюмінієвих пелюсток, а будівлю прикрашає алюмінієве панно «Із варяг у греки» художника Анатолія Домнича. Новий павільйон відкрили до 1500-річчя Києва.

Фото: kyivcity.gov.ua