У КМДА вирішили не змінювати маршрут тепломережі на Теремках, але обіцяють зберегти більше дерев

Кого вдалося повернути? На підконтрольну Україні територію вдалося вивезти 17-річного юнака, який примусово ходив до окупаційної російської школи. Також вдалося повернути 20-річного хлопця, якого змусили отримати російський паспорт, а згодом йому вручили повістку до військкомату. 

Нагадаємо. 19 вересня з тимчасово окупованих територій вдалося повернути 15 українців. Найстаршій — 96 років, наймолодшому — 49.

Сьогодні, 15 вересня, Верховна Рада проголосувала за відставку Руслана Кравченка з посади генерального прокурора України. Рішення підтримали 317 депутатів. Про це стало відомо з трансляції засідання.

Що ще відомо? Напередодні голосування в парламенті Руслан Кравченко написав у своєму телеграм-каналі, що повідомлення про підозру керівнику НАБУ Семену Кривоносу було законним та обґрунтованим. Також він закликав депутатів самостійно ухвалити рішення щодо його звільнення. За його словами, це має бути рішення парламенту, а не результат вказівок президента, керівництва Верховної Ради чи тиску з боку антикорупційних органів.

Нагадаємо. В Офісі генпрокурора заявили, що інформація про підозру одному із керівників антикорупційних органів не відповідає дійсності. У відомстві зазначили, що в межах відповідного кримінального провадження жодній людині про підозру не повідомили. Також відповідні позначки в Єдиному реєстрі досудових розслідувань щодо повідомлення про підозру скасували.

Водночас Руслан Кравченко стверджує, що представники НАБУ, зокрема Олександр Абакумов, вимагали від керівництва Офісу генпрокурора та ДБР скасувати повідомлення про підозру директору НАБУ Семену Кривоносу «за будь-яку ціну».

4 вересня, генеральний прокурор Руслан Кравченко заявив, що на тлі своєї відставки підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу у підробленні офіційних документів для отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі. За його словами, від такого кроку його політично стримував Зеленський, а також керівництво НАБУ і САП, яке пропонувало «недоторканність в обмін на відмову». 

Докладніше про це — читайте у новині НЗЛ.

Фото: Руслан Кравченко / Facebook

Що ще відомо? Також українські військові уразили місце зосередження живої сили російської армії в Бєлгородській області РФ.

Нагадаємо. Українські військові звільнили Шандриголове та Дерилове на півночі Донецької області, а також встановили повний контроль над Дробишевим. Загалом у межах двох етапів операції «Вівальді» вдалося повернути під український контроль 125 квадратних кілометрів території, 50 квадратних кілометрів із яких — деокупувати. Про це 20 вересня повідомили в Третьому армійському корпусі.

Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід фігуранту справи «Карфаген» Сергію Куцому — тримання під вартою до 3 листопада з можливістю внесення застави у розмірі трьох мільйонів гривень. Він — водій посадовця Офісу генпрокурора Сергія Кропиви. Його підозрюють в участі у злочинній організації і легалізації майна, одержаного злочинним шляхом. Про це повідомляє «Суспільне».

Що відомо про засідання? Під час засідання прокурор САП просив обрати Куцому тримання під вартою з можливістю внесення застави у 20 мільйонів гривень. За даними слідства, Куций був тісно пов’язаний із Кропивою та залежав від його дій. Слідство вважає, що він може знищити певні речі й документи, щоб виправдати Кропиву або інших фігурантів. Слідство зафіксувало розмову, у якій обговорювали встановлення на телефон Куцого програми для видалення всього його вмісту. Це відбулося після слідчих дій НАБУ у липні в межах іншого кримінального провадження.

Під час засідання прокурор зачитав розмови, які, за версією слідства, свідчать про систематичне отримання Куцим грошей і їх подальше передавання іншим людям. Згодом ці кошти, як стверджує слідство, надходили на рахунки ФОПів.

Водночас сторона захисту заявила, що доказів отримання Куцим неправомірної вигоди або сприяння приховуванню протиправних дій немає.

Нагадаємо. ВАКС вже обрав запобіжний захід іншим фігурантам справи «Карфаген» — Сергію Кропиві (Канцлеру) та Єлизаветі Івахненко (Музі). 

Контекст. 5 вересня НАБУ і САП викрили організацію, учасники якої систематично отримували гроші від шахрайських кол-центрів та легалізовували мільйонні статки. За даними слідства, організатором схеми був один із керівників підрозділів Офісу генпрокурора, який створив організацію в середині 2025 року та залучив до неї працівників прокуратури й наближених осіб. Учасники отримували хабарі за те, що не перешкоджали роботі шахрайських кол-центрів, від дій яких страждали українці та іноземці. Отримані гроші легалізовували за різними схемами.

Докладніше про спецоперацію «Карфаген» — читайте у новині НЗЛ.

Громадський активіст Богдан Гдаль повідомив, що сьогодні, 21 вересня, на територію парку на Теремках приїхала поліція, яка, за його словами, намагається зупинити протест. Крім того, активіст та ветеран Олег Симороз зазначив, що на території також планують встановити паркан. У серпні 2026 року на Теремках почали вирубувати лісосмугу, що має статус парку відпочинку. Місцеві жителі виступають проти будівництва тепломагістралі через лісосмугу. 

Що ще відомо? У соцмережі Threads користувачі опублікували відео, на якому видно, як техніка ламає дерева, а поруч стоять поліцейські. Також активісти повідомляли, що станом на ранок на територію приїхало близько 50 правоохоронців.

Що передувало? 11 вересня у КМДА заявили, що планують втілити оптимізований план будівництва тепломережі на Теремках у Києві. Там додали, що це дасть змогу зберегти близько 160 дерев. Видалити планують близько десяти насаджень, частину лише кронують.

Водночас активістка Наталія Чернишова у коментарі НЗЛ повідомила, що 14 вересня на територію парку на Теремках заїхала техніка та розпочала роботи. Чернишова стверджує, що роботи ведуть за попередньою схемою, а не за ощадливішим маршрутом, про який раніше заявляла КМДА.

Нагадаємо. Активістка Наталія Чернишова заявила, що 24 серпня відбулася зустріч із представниками КМДА. Архітектори Максим Мятка й Дмитро Казаков запропонували три альтернативні варіанти прокладання тепломережі, які дадуть змогу повністю або частково обійти парк і зменшити кількість дерев, які потрібно буде зрубати.

Докладніше про альтернативні маршрути тепломережі — читайте у новині НЗЛ,

Контекст. Ще у травні 2023 року «Теплоенерго» закупило послуги з розроблення проєкту перемички від районної котельні «Теремки» до тепломагістралі №4 від ТЕЦ-5. Очікувана вартість становила 6 млн гривень. За даними громадської ініціативи «Голка», у початковій тендерній специфікації тепломережу планували прокласти вздовж вулиці Теремківської. 

Нині маршрут проходить через паркову лісосмугу. У липні 2026 року у КМДА заявили про будівництво теплотраси для житлових масивів Теремки-1 та Теремки-2 у межах Плану стійкості столиці. 

Що відомо про вирубку дерев та будівництво тепломережі на Теремках, читайте в новині НЗЛ.

Фото: Богдан Гдаль / Facebook

Що відомо? За даними прокуратури, у 2021 році двоє громадян Румунії і громадянин Італії створили групу, яка діяла в Румунії і Великій Британії. Учасники пропонували підприємцям кредити від іноземних банків у обмін на попередню грошову гарантію. Один з потерпілих переказав понад один мільйон євро для отримання кредиту, а згодом ще 100 тисяч євро за обіцянку збільшити кредит.

Нагадаємо. Келін Джорджеску — колишній кандидат у президенти Румунії. У листопаді 2024 року в першому турі виборів він набрав 22% голосів і посів перше місце. Згодом Конституційний суд скасував результати голосування після оприлюднення даних спецслужб про ймовірне зовнішнє втручання і скоординоване просування його кампанії в соцмережах.

Більше про те, як Росія втручалася у вибори в Румунії і до чого тут Джорджеску — читайте у спецпроєкті The Ukrainians Media та НЗЛ у партнерстві з Центральною виборчою комісією.

Про що ще йдеться? Автор Павло Берсан також пропонує поширити додаткову винагороду на військовослужбовців, які перебувають на стаціонарному лікуванні або реабілітації через захворювання, пов’язане зі службою.

Наразі додаткову винагороду в розмірі 100 000 гривень на місяць передбачено, зокрема, для військових, які перебувають на стаціонарному лікуванні через поранення, контузію, травму чи каліцтво, пов’язані із захистом України.

Що відомо про автора петиції? Павло Берсан — офіцер Військово-морських сил ЗСУ й військовий юрист. Він брав участь у обороні Маріуполя і провів 992 дні в російському полоні. 

Що відомо про земельні вибори в Мекленбурзі-Передній Померанії? Партія AfD набрала 38,2% голосів. Водночас Соціал-демократична партія, яка зараз очолює уряд землі, набрала 35,5%. Християнсько-демократичний союз (ХДС) чинного канцлера Фрідріха Мерца отримав 4,9% голосів. Мерц назвав результат своєї партії в Мекленбурзі-Передній Померанії «катастрофою».

Довідка. Партія AfD є праворадикальною та проросійською. Зокрема, виступає проти постачання зброї Україні.

Що відомо про земельні вибори в Берліні? На земельних виборах до парламенту Берліна найбільше голосів отримала партія «Ліві» — 25,7%. На другому місці — Християнсько-демократичний союз (ХДС), до якого належить канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, — 18,8%. Третє місце посіла «Альтернатива для Німеччини» (AfD) із 16,3% голосів.

Довідка. Партія «Ліві» теж є проросійською у Німеччині, виступає проти постачань озброєння Україні. 

Нагадаємо. Земельні вибори в Німеччині — це вибори до парламенту окремої федеральної землі. Німеччина складається з 16 федеральних земель, кожна з яких має власний парламент і уряд. За результатами виборів визначають склад земельного парламенту й формують уряд землі. Це окремі вибори від виборів до Бундестагу — федерального парламенту Німеччини.

Яка ситуація в Олешках? За словами міністра закордонних справ, в Олешках наразі залишилося приблизно дві тисячі жителів, серед них — 50 дітей. Він зазначив, що до повномасштабного вторгнення там жило близько 24 тисяч людей.

Очільник МЗС також розповів, що в тимчасово окупованих Олешках люди шукають залишки їжі і збирають траву. Водночас російські FPV-дрони переслідують і атакують людей.

Що ще відомо? Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій звернулася до Папи Римського Лева XIV, релігійних лідерів і міжнародної спільноти із закликом допомогти жителям Олешок. У зверненні стверджується, що місто перебуває на межі голоду, а його жителі потребують термінової евакуації.

Нагадаємо. 16 вересня омбудсман Дмитро Лубінець повідомив, що в тимчасово окупованих Олешках на Херсонщині перебувають цивільні, які залишаються без їжі, питної води й медикаментів. За його словами, у місті може залишатися понад шість тисяч людей. Серед них — близько 200 дітей. 

Фото: Дмитро Лубінець / Telegram

Українські військові провели наступальну операцію «Вівальді» на півночі Донеччини. Сили оборони України зачистили 75 квадратних кілометрів території, а 10 квадратних кілометрів — деокупували. Зокрема, зачистили Новоселівку, Олександрівку, Ярову, околиці Корового Яру та звільнили Середнє. Про це повідомили в Третьому армійському корпусі.

Що ще відомо? Під час першого етапу операції «Вівальді» українським військовим вдалося перерізати російські логістичні маршрути на напрямку. У результаті армії РФ довелося перенести постачання палива й мастильних матеріалів до Воронезької області. Зокрема, росіяни згорнули трубопровід і змінили локації складів.

Які наслідки? Армія РФ втратила близько 1500 військових, понад 12 тисяч дронів, а також сотні одиниць бронетехніки, артилерії і автотранспорту.