Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
09:00
загальнонаціональна
хвилина памʼяті
Чому це важливо? Поки наша країна була в складі СРСР, українські спортсмени могли виступати на міжнародних змаганнях лише як представники Союзу. Тому ми мало знаємо про олімпійських чемпіонів й переможців інших змагань з України тих часів. Зараз наша країна представлена на міжнародній арені у більшості видів спорту: від шахів до паралімпійських ігор. Ми маємо ким пишатися — їх варто знати.
«Чемпіон чемпіонів» Іван Піддубний або Василь Вірастюк 19 століття
Якщо говорити про українських силачів, то, мабуть, першим на думку спадає володар титулу «Найсильніша людина світу» Василь Вірастюк. Втім, століттям перед ним українську силу всьому світу показав Іван Піддубний. За 40 років професійної діяльності український борець з тодішньої Полтавської губернії не програв жодного турніру і став шестиразовим чемпіоном світу. За це його називали «чемпіоном чемпіонів».
Іван Піддубний походив з козацького роду, і коріння далося взнаки. Часто можна натрапити на історію про те, як він власноруч виправив у паспорті своє прізвище з «Поддубный» на «Піддубний», а національність з росіянина на українця, після того, як це вказали в його документах.
У Книзі рекордів Гіннеса: гандбольна команда чемпіонів «Спартак» і її тренер
Не так часто Україну згадують в контексті перемог у гандболі, а даремно. Київську гандбольну команду «Спартак» і її тренера Ігоря Турчина внесли до Книги рекордів Гіннеса за видатні досягнення у спорті. Турчин самостійно створив цей клуб у 1962 році, коли гандбол у СРСР ще не був популярним видом спорту, і очолював його аж до своєї смерті у 1993-му.
«Спартак» 20 разів поспіль вигравав Чемпіонат СРСР і здобув 13 перемог на Кубку європейських чемпіонів. Ігоря Турчина визнали найкращим тренером світу у 1976 році, а його вихованка, згодом дружина, киянка Зінаїда Турчина стала найкращою гандболісткою 20 століття за версією Міжнародної федерації гандболу. В останній рік свого життя Ігор Турчин очолював збірну вже незалежної України з гандболу, і допоміг їй вийти до фіналу чемпіонату Європи.
Перші Олімпійські ігри у 1994-му й запис Гімну України, який шукали 45 хвилин
До 1994 року українці брали участь в Олімпійських іграх або у складі збірних СРСР, або як члени Об’єднаної команди, як це було в 1992-му. Першою олімпійською чемпіонкою, яка представляла саме незалежну Україну, стала 16-річна фігуристка Оксана Баюл. Організатори ігор не очікували цієї перемоги, тому не підготували Гімн України й пропонували ввімкнути натомість… гімн Росії.
Так згадував це перший міністр спорту незалежної України Валерій Борзов: «Коли я представився, чоловік запропонував: «Оскільки в нас немає запису Гімну України, чи не буде проблемою, якщо на честь Баюл пролунає гімн… Росії?». «Для вас це дрібничка? — запитав я. — Але через цю «дрібничку» я повернуся додому безробітним». Український Гімн таки пролунав у момент нагородження після тривалої перерви в 45 хвилин.
Рекорд Лілії Подкопаєвої, який досі не можуть перевершити
Літня Олімпіада у 1996-му принесла Україні найбільшу кількість нагород на цей момент. Тоді українці здобули 23 медалі, зокрема 9 золотих. Втім, абсолютним відкриттям тієї Олімпіади стала українська гімнастка Лілія Подкопаєва. Її подвійне сальто вперед з поворотом на 180 градусів досі ніхто у світі не зміг повторити. Загалом Подкопаєва здобула 45 золотих, 21 срібну та 14 бронзових медалей на міжнародних змаганнях.
Рекорди братів Кличків
У 2018 році український боксерський дует Кличків внесли до Книги рекордів Гіннеса як братів-чемпіонів з найбільшою кількістю боїв на двох. Віталій Кличко також став першим українцем, який увійшов до Міжнародної зали боксерської слави у США. На професійному ринзі він провів 47 боїв, з яких 45 — переможні. Його молодший брат Володимир — здобув 64 перемог у 69 професійних боях.
Євро-2012, три «Золоті м’ячі» й інші здобутки у футболі
Кілька тижнів тому ми всією країною раділи проходженню української футбольної збірної на Євро-2024. Втім, здобутки українців у футболі ставали причиною всенародного піднесення і раніше.
Українські футболісти тричі здобували нагороду «Золотий м’яч»: Олег Блохін у 1975-му, Ігор Бєланов у 1986-му й Андрій Шевченко у 2004 році. Вона вручається найкращому європейському гравцеві року. У 2009-му футбольний клуб «Шахтар» здобув Кубок УЄФА — це другий за престижністю європейський клубний турнір. Згодом змагання перейменували на Лігу Європи, тож «Шахтар» став останнім переможцем Кубка.
Українська юніорська футбольна збірна «U-20» стала чемпіоном світу у 2019 році, це найвища нагорода у цій віковій категорії. Тоді українці перемогли у фіналі збірну Республіки Корея з рахунком 3:1.
Та все ж наймасштабнішою футбольною подією для України стало проведення Євро-2012. Тоді головний чемпіонат Європи з футболу приймали Україна й Польща. Підготовка до події тривала п’ять років, і на неї витратили близько 12 мільярдів євро. За два футбольні тижні в Україну в’їхало понад 8 мільйонів людей, а в дні фінальних турнірів київський та донецький аеропорти приймали по 200 літаків за день.
Наймолодші чемпіони світу: Дар’я Білодід і Руслан Пономарьов
У різних видах спорту вони стали наймолодшими рекордсменами світу. Дар’я Білодід у 2018-му здобула першість у чемпіонаті світу з дзюдо. Наступного року вона знову виграла золоту медаль на цих змаганнях, і завдяки цьому стала ще й наймолодшою дворазовою чемпіонкою світу в цьому спорті. Тоді їй було 18 років і 11 місяців.
Руслан Пономарьов здобув звання гросмейстера у 14 років (1997-й): його присвоюють шахістам світового класу. Перед тим він виграв чемпіонати Європи й світу у віковій категорії до 18 років. Одразу після настання повноліття Пономарьов повторив цей успіх уже в загальній категорії, ставши наймолодшим чемпіоном світу з шахів.
Матеріал підготувала Роксолана Кривенко
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики
Оновлено. Станом на 18:06 росіяни знову атакували Південний міст у Києві. Унаслідок попередніх атак міст закритий для руху транспорту та метро. Про це повідомив мер столиці Віталій Кличко.
Уночі росіяни втретє ударили по Південному мосту в Києві. Наразі міст повністю перекритий для руху транспорту в обох напрямках. Також повністю обмежили рух транспорту мостом Патона з правого на лівий берег. Про це повідомив мер столиці Віталій Кличко.
Що ще відомо? Також частково обмежили рух до однієї смуги на мосту Метро з лівого на правий берег. Громадський транспорт перенаправляють через Дарницький і Подільський мости.
Нагадаємо. 1 жовтня два російські БпЛА вдарили поблизу опорної частини Південного мосту.
Фото: ДСНС
Оновлено. Станом на 17:35 кількість загиблих у Харкові зросла до двох. Також відомо про 31 постраждалого. Серед них — двоє дітей. Про це повідомив очільник Харківської ОВА Олег Синєгубов.
У Немишлянському районі Харкова внаслідок російської атаки загинула одна людина. Є влучання у приватну забудову. Загалом у місті відомо про дев’ятьох постраждалих. Про це повідомив мер Харкова Ігор Терехов.
Що ще відомо? За однією з адрес повністю зруйновано житловий будинок. Під завалами може перебувати людина. У Слобідському районі також зафіксували влучання у приватну забудову.
Фото: Олег Синєгубов / Telegram
Під час пілотного етапу програми «Ветеранський спорт» траплялися випадки, коли деякі учасники знімали кошти готівкою та витрачали їх не за призначенням. У відомстві наголосили, що програму доопрацюють і продовжать на постійній основі у 2027 році. Про це заявили у Міністерстві у справах ветеранів.
Що ще відомо? У відомстві також зазначили, що не можуть перерозподіляти на «Ветеранський спорт» кошти з інших важливих програм. Зокрема, за їхніми словами, ресурс потрібен для виплати одноразової грошової допомоги ветеранам.
Нагадаємо. Кошти, передбачені на програму «Ветеранський спорт» у 2026 році, закінчилися. Подати заявку в «Дії» та отримати виплату в розмірі 1500 гривень буде неможливо. Для запуску жовтневого етапу потрібне додаткове фінансування, однак наразі виділити його з держбюджету неможливо. Водночас міністерство планує продовжити програму у 2027 році та перевести її з експериментального формату на постійну основу.
Російські спецслужби готують гібридні операції, спрямовані на підрив допомоги Україні та послаблення спроможностей Альянсу. Серед ймовірних цілей РФ — приймальні станції супутникового інтернету Starlink, розташовані в європейських державах. Про це повідомляє ГУР.
Що ще відомо? У ГУР кажуть, що Росія планує залучати до таких операцій завербованих агентів у Європі. Українська розвідка попередила партнерів про підготовку Росії до таких операцій.
28 вересня на старому Голосківському кладовищі у Львові завершили ексгумаційні роботи з пошуку останків вояків Війська Польського. Вони тривали з 25 серпня 2026 року. Під час досліджень виявили 113 останків військовослужбовців Війська Польського, які загинули у вересні 1939 року, а також останки 17 військових Вермахту. Про це сьогодні, 2 жовтня, повідомили в Українському інституті національної пам’яті.
Що ще відомо? Під час робіт також знайшли окремі розрізнені останки. Ймовірно, вони належать двом людям. Крім того, під час ексгумації виявили солдатські жетони, медальйони, ґудзики та інші частини уніформи, особисті речі й гільзи.
Хто проводив дослідження? Роботи проводило товариство з обмеженою відповідальністю «Українська пам’ять» за участі польських фахівців з Інституту національної пам’яті Польщі та Вроцлавського медичного університету.
Довідка. За даними УІНП, у вересні 1939 року на території села Голоско Велике біля Львова відбулися бої між підрозділами Вермахту та Війська Польського. Загиблих у бою вояків Війська Польського поховали у братській могилі на території сільського кладовища. У 1958 році село Голоско Велике увійшло до складу Львова.
Фото: УІНП
Україна отримала 2,9 мільярда євро від Європейського Союзу у межах програми Ukraine Facility. Це частина вже передбаченого фінансування. Отримати його вдалося після того, як Україна виконала десять умов у банківській сфері, енергетиці, аграрній політиці, транспорті та інших галузях. Три з них Україна виконала достроково. Про це повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький.
Що ще відомо? Водночас прем’єр-міністр наголосив, що потреба у фінансуванні залишається критичною. За його словами, уряд разом із парламентом працює над якнайшвидшим ухваленням необхідних законопроєктів.
Нагадаємо. Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що ситуація з державними фінансами залишається складною, зокрема через затримку міжнародного фінансування, оскільки Україна не виконала частину зобов’язань перед партнерами. Держава насамперед фінансуватиме оборону, пенсії та соціальні виплати, а також зарплати вчителям, лікарям та іншим працівникам бюджетної сфери. Натомість відкладатимуть видатки, які не є критично важливими.
Сили оборони України уразили нафтопереробний завод «Лукойл-Волгограднефтепереработка» у Волгограді, а також лінійно-виробничу диспетчерську станцію «Самара» в Самарській області РФ. Про це повідомили у Генштабі.
Що ще уразили? Володимир Зеленський повідомив, що українські військові також атакували аеродроми, підприємства, НПЗ, ракетно-космічний центр та склад боєприпасів росіян.
Нагадаємо. Сили оборони України уразили російський склад БпЛА в Донецькій області. На Луганщині також атакували командно-спостережний пункт і ремонтну базу.
Центр громадянських свобод відкрив номінування на Премію імені Ігоря Козловського. До 1 листопада можна висунути на премію людину, ініціативу, проєкт або організацію, які у 2026 році зробили внесок в утвердження людської гідності. Номінувати можна представників різних сфер — культури, освіти, бізнесу, медіа, науки, громадського сектору, війська та інших. Про це НЗЛ повідомили організатори.
Подати заявку на номінацію може будь-хто за посиланням. Також можна самономінуватися.
Кого можна номінувати? На премію можна висунути:
Як обиратимуть лауреата? Кандидатів оцінюватимуть за тим, наскільки важливим був їхній внесок у 2026 році, як він вплинув на утвердження людської гідності, а також за новаторством і тривалістю результатів. Лауреата оголосять 10 грудня.
Хто такий Ігор Козловський? Ігор Козловський — український релігієзнавець і громадський діяч. Після початку російської окупації Донецька він залишився у місті. У 2016 році його ув’язнили російська окупаційна влада. У російській неволі Козловський провів близько 700 днів. У 2023 році Ігор Козловський помер.
Нагадаємо. Першим лауреатом Премії імені Ігоря Козловського у 2025 році став ветеран Олексій Ануля. Він провів майже десять місяців у російському полоні, а після звільнення видав книжку Jingle Bellz.
Фото: надали організатори
В Україні оголосили переможців першого фестивалю AI-реклами AAAIF. Учасники створювали рекламний ролик тривалістю 30–45 секунд для одного із шести вигаданих продуктів. Для роботи вони використовували інструменти штучного інтелекту. Про це НЗЛ розповіли організатори.
Що ще відомо про фестиваль? Участь брали незалежні AI-креатори, працівники креативних і рекламних агенцій і команди авторів. Роботи оцінювали за ідеєю, технічною якістю, відповідністю брифу й загальним враженням. Троє переможців розділили 100 тисяч гривень.
Хто переміг? Перше місце посіла Олена Павліді з роботою «До Смерті Смачно», друге — Олександр Сайфуллін із Krapka, третє — Валерія та Сергій Артеменки з The Anaconda Effect.
Переглянути роботи переможців можна за посиланням.
Хто організував фестиваль? AAAIF провела and action — студія рекламного продакшену й анімації, яка створює рекламні кампанії, відеоконтент і візуальні рішення для брендів.
Міністерство фінансів США запровадили санкції проти російської мережі А7. Росія використала цю систему для проведення оплат через міжнародні банки у 2024 та 2025 роках. Про це повідомили в американському відомстві.
Що відомо про систему А7? Наприкінці 2024 року молдовський проросійський олігарх Ілан Шор та російський державний Промзв’язокбанк заснували фінансову мережу А7.
Зокрема, мережа використовувала компанії-посередники, підроблені документи та неправдиві описи товарів, щоб маскувати платежі, пов’язані з підсанкційними людьми та компаніями.
Хто такий Ілан Шор? Ілан Шор — молдовський олігарх та проросійський політик. У 2019 році він утік з Молдови: спершу до Ізраїлю, а згодом — до Росії. У 2023 році його заочно засудили в Молдові на 15 років у справі про «крадіжку мільярда» з банківської системи та відмивання коштів. Його партію «Шор» заборонили в Молдові у червні 2023 року.
Більше про те, як Росія втручалася у вибори в Молдові і до чого тут Шор — читайте у спецпроєкті The Ukrainians Media та НЗЛ у партнерстві з Центральною виборчою комісією.
Запросіть друга до Спільноти
Вкажіть, будь ласка, контактні дані людини, яку хочете запросити
Придбайте для друга подарунок від TUM
Вкажіть, будь ласка, контактні дані цієї людини, щоби ми надіслали їй посилку
Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
Вхід в кабінет
Відновлення пароля
Оберіть рівень підтримки
Амбасадорський
digital & print
на 17% дешевше499 грн/міс
Амбасадорський
digital & print
на 17% дешевше416 грн/міс
499 грн/міс
При оплаті 4999 грн за рік
Вітаємо у спільноті!
