Чому існує дві дати відзначення Дня перемоги, чому неправильно говорити, що «СРСР переміг фашистів», що означає червоний мак на аватарках ваших друзів та як Україна відновлює власну історичну пам’ять про Другу світову війну — найкривавішу в історії людства? Зібрали відповіді у матеріалі. Як в Україні відзначатимуть День перемоги у 2020 році?
Цьогоріч через пандемію в Україні не буде масових заходів до Дня пам’яті та примирення, 8 травня, та Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, 9 травня. Але на рівні областей індивідуально відзначать ветеранів. Про це сказав прем’єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні Уряду.
Чому існує дві дати відзначення Дня перемоги — 8 та 9 травня?
В Україні 8 травня відзначають День пам’яті та примирення, який присвячений пам’яті жертв Другої світової війни. І це не одне й те ж, що й День перемоги. Справа у тому, що Друга світова війна стала найбільш кривавою і жорстокою в історії людства. Тому цей день (саме 8 травня) присвячений пам’яті понад 80 мільйонів людей, чиє життя було обірване: тим, хто загинув на фронтах, в окопах, під час бомбардувань, побував у полоні, концтаборах, чи просто зник безвісти.
Таку дату, 8 травня, обрали невипадково. 7 травня 1945 року був підписаний Акт воєнної капітуляції Німеччини. Він набув чинності 8 травня о 23:01. З такої нагоди того дня у багатьох містах Європи та США провели святкування. Але на вимогу СРСР 8 травня 1945 року, о 22:43 за середньоєвропейським часом (о 00:43 9 травня за московським), у передмісті німецької столиці Карлсхорсті підписали ще один «Акт про беззастережну капітуляцію Німеччини». Він підтвердив аналогічний документ, підписаний днем раніше у Реймсі, і підтвердив час припинення вогню: 8 травня о 23:01 за середньоєвропейським часом (9 травня о 1:01 за московським). Тому День перемоги у СРСР та у країнах, які були ним окуповані, відзначали 9 травня.
«Росія перемогла над фашистськими загарбниками»: що з цим твердженням не так?
Росія з допомогою власної історичної пропаганди намагається приписати перемогу у війні лише собі, свідомо нехтуючи внеском інших народів, які воювали у складі радянської армії, та інших країн, які разом із Росією боролися із нацистською Німеччиною.
Ще одна типова маніпуляція: перемога над фашизмом. Росія свідомо сплутує поняття. Адже у Німеччині панував саме нацизм, який передбачав вищість однієї раси над іншою. А от фашизм (від італійського слова «фашіо» — пучок) панував в Італії та означав становлення корпоративної держави. Так, у часі Другої світової Італія була союзницею Німеччини, але ці режими не можна плутати? Чому ж це робить Росія? Бо нацизм розшифровується як націонал-соціалізм. А СРСР якраз намагався збудувати соціалізм і не хотів, щоб його асоціювали з нацизмом, тож усіляко уникав вживання цього терміну.
Як Україна відновлює власну історичну пам’ять про війну?
Всеукраїнську безстрокову акцію «Родинні історії війни» розпочав Український інститут національної пам’яті (УІНП) до Дня пам’яті та примирення 8 травня та до 75-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, який відзначають сьогодні, 9 травня. Щоб узяти участь в акції, потрібно опублікувати свою розповідь у соцмережі під хештегом #РодинніІсторіїВійни. Про це йдеться на сайті інституції.
В УІНП нагадують: «Захищати своїх рідних та свій дім до лав Червоної армії пішли понад 7 мільйонів українців. В арміях Союзників воювали 250 тисяч військових українського походження, а в Українській повстанській армії — понад 100 тисяч воїнів. Українці зробили значний внесок у спільну перемогу над нацизмом. Без їхніх історій наша пам’ять про Другу світову війну не буде цілісною».
Георгіївська стрічка — табу
Під час вшанування жертв Другої світової війни заборонено використовувати тоталітарну символіку (свастику, комуністичні символи, георгіївську стрічку), нагадують у Міністерстві внутрішніх справ, що: «Щоб згадати своїх рідних, які поклали життя за волю України, не треба навішувати на себе стрічки незрозумілого походження. Тим більше, з такою символікою (мова про георгіївську стрічку) російські бойовики на Донбасі вбивають наших захисників». Нагадаємо, що ця стрічка заборонена в Україні з червня 2015 року як символ сепаратизму та бойовиків, керованих Росією, на Донбасі.
Червоний мак на аватарках у соцмережах — що він означає?
Квітка маку стала символом Дня пам’яті та примирення у 2014 році. ЇЇ графічне зображення має подвійний натяк: з одного боку воно уособлює квітку маку, з іншого — кривавий слід від кулі.
Що ще важливо знати на цю тему:
СРСР разом із Німеччиною відповідальний за початок Другої світової війни — так вважають 56% українців. Водночас 52% опитаних українців дотримуються радянської інтерпретації, що День перемоги — це відзначення перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні. 32% розуміють цю дату як день відзначення перемоги антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні та внеску у неї українського народу. Для 6% цей день — просто додатковий вихідний. Про це свідчить останнє дослідження Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.
Фото: pexels.com
