Оновлено. Активістка Наталія Чернишова повідомила про відновлення робіт на Теремках попри двотижневий мораторій

Жіночий пансіон. Будівлю звели у 1851–1852-х роках. Спершу тут діяло училище для бідних дівчат і сиріт, а згодом — Пансіон благородних дівиць приблизно на 100 вихованок. Дівчата жили в пансіоні, а навчалися у Фундуклеївській гімназії неподалік.

Академія наук. У 1919 році будівлю на Володимирській передали Українській академії наук. Тут працювали бібліотеки, наукові кафедри та численні комісії, які досліджували українську мову, історію, право, економіку, соціологію та інші напрями.

Хто працював в будівлі НАН? 

• Володимир Вернадський — природознавець і перший президент Української академії наук, який долучився до її створення.
• Олександр Богомолець — патофізіолог і президент Академії наук УРСР у 1930–1946-х роках.
• Олександр Палладін — біохімік, який очолював академію у 1946–1962 роках. За його керівництва будівлю реконструювали після Другої світової війни.
• Борис Патон — інженер і президент академії у 1962–2020 роках. Його робочий кабінет зберегли як меморіальний музей.
• Михайло Грушевський — після повернення до радянської України у 1924 році очолював Історичну секцію Всеукраїнської академії наук.

Що ще відомо? Зараз будівля є президією Національної академії наук України. У будинку працює керівництво НАН України, зокрема президент академії віцепрезиденти й головний учений секретар.

Нагадаємо. 28 вересня у центрі Києва росіяни атакували будівлю Національної академії наук, яка має статус культурної спадщини. Унаслідок удару загинули двоє людей. Колишній секретар Ради національної безпеки і оборони Володимир Горбулін отримав легку травму внаслідок атаки РФ по Києву. Він перебував на роботі під час російського удару по будівлі Національної академії наук. Його асистентка, яка була поруч із будівлею, загинула. 

Фото: Інститут історії України

Що ще відомо? Якщо це звичайний робочий день, компанія може задонатити свій денний дохід або валовий прибуток — залежно від можливостей.

Куди підуть кошти? Організатори спрямують зібрані гроші, зокрема, на закупівлю автомобілів для українських військових. Компанії також можуть використати гроші для власних проєктів підтримки Сил оборони.

Унаслідок російського удару по Києву загинули двоє людей, ще четверо — постраждали. Пожежі та руйнування зафіксовано у Святошинському, Подільському, Голосіївському та Соломʼянському районах столиці. Пошкоджено приватні будинки, склади, нежитлову будівлю й лазня. Про це повідомили у ДСНС.

Київщина. У Вишгороді з-під завалів деблокували тіло дитини. Також вдалося врятувати трьох людей. У Бучанському районі пошкоджено приватні будинки, автомобілі й складські приміщення. Наслідки атаки також зафіксували на об’єктах інфраструктури в Бучанському, Вишгородському та Обухівському районах.

Фото: ДСНС

Що ще відомо? У петиції зазначають, що протести на тлі звільнення Михайла Федорова з посади міністра оборони тривали понад місяць. Однак після їх завершення суспільство так і не отримало від влади відповідей на свої вимоги.

Кого пропонують запросити? Авторка петиції Анна Репіна пропонує запросити на відкриту пресконференцію представників незалежних медіа, зокрема «Української правди», Bihus.Info, «Слідство.Інфо», Радіо Свобода, hromadske, The Kyiv Independent, «Суспільного», NV, «Дзеркала Тижня», BBC Україна, Liga.net та інших медіа.

Нагадаємо. 23 серпня головна редакторка «Української правди» Севгіль Мусаєва на своїй сторінці у Facebook зазначила, що остання відкрита пресконференція Володимира Зеленського відбулася ще в лютому 2025 року. 

Що передувало? 21 вересня у Румунії правоохоронці затримали проросійського колишнього кандидата у президенти Келіна Джорджеску. Його затримали на дорозі й відвезли на обшуки через підозру в шахрайстві. Загальну суму збитків слідство оцінює у понад один мільйон євро.

Нагадаємо. Келін Джорджеску — колишній кандидат у президенти Румунії. У листопаді 2024 року в першому турі виборів він набрав 22% голосів і посів перше місце. Згодом Конституційний суд скасував результати голосування після оприлюднення даних спецслужб про ймовірне зовнішнє втручання і скоординоване просування його кампанії в соцмережах.

Більше про те, як Росія втручалася у вибори в Румунії і до чого тут Джорджеску — читайте у спецпроєкті The Ukrainians Media та НЗЛ у партнерстві з Центральною виборчою комісією.

Що ще відомо? Серед повернутих — шістнадцятирічний хлопець, якого росіяни змушували стати на військовий облік, а також сімнадцятирічна дівчина, яка хотіла здобувати українську освіту. 

Нагадаємо. У межах ініціативи Bring Kids Back з тимчасово окупованих територій упродовж тижня вдалося повернути 30 дітей та підлітків.

Що ще відомо про ініціативу? У межах віртуального музею можна побачити такі експонати, як чотки з хліба, які правозахисник Сервер Мустафаєв зробив у російській в’язниці для свого сина, тюремна бирка звільненого політв’язня Нарімана Джеляла, щоденник Аппаза Куртамета й листи українців із російських в’язниць.

Також ініціатива розповідає історію кримського художника Богдана Зізи, якого російська окупаційна влада засудила до 15 років ув’язнення. У 2022 році він облив двері будівлі російської окупаційної адміністрації в Євпаторії блакитною та жовтою фарбами.

Хто створив? До проєкту долучилися родичі політв’язнів, звільнені бранці Кремля, правозахисні та громадські організації. Частину оригінальних експонатів зберігають у берлінському Mauermuseum am Checkpoint Charlie.

Фото: скриншот з сайту віртуального музею

Що ще відомо? Унаслідок російського удару по приватному сектору в Сумах загинули двоє людей. Також відомо про шістьох постраждалих, серед них — троє дітей.

Фото: Володимир Зеленський / Telegram

Нагадаємо. 18 червня міністр оборони Бельгії Тео Франкен повідомив, що до кінця 2026 року Бельгія передасть Україні сім винищувачів F-16. Зокрема, три винищувачі передадуть для захисту від російської авіації, крилатих ракет та дронів типу Shahed. Чотири борти надійдуть як донори — на запчастини. 

Контекст. Бельгія входить до складу міжнародної авіаційної коаліції, яку очолюють Данія та Нідерланди. Брюссель зобовʼязався передати Україні всі свої винищувачі F-16, проте літаки постачатимуть партіями. Темпи передачі залежатимуть від оновлення бельгійського авіапарку новими американськими F-35.

Що відомо про петицію? Петицію оприлюднили 28 серпня 2026 року. Її ініціювала Катерина Таран. На початку вересня петиція набрала необхідні 25 тисяч підписів для розгляду Президентом.

Авторка петиції згадує про співпрацю Потапа з представниками РФ, популяризацію російської культури, а також його висловлювання про українську мову, які, на її думку, знецінюють або висміюють її.

Нагадаємо. 17 вересня 2026 року Верховна Рада України не підтримала звернення до Володимира Зеленського щодо позбавлення Потапа почесного звання.

Фото: realpotap / Instagram