Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
09:00
загальнонаціональна
хвилина памʼяті
«Це вже більше ніж подія, це вже життя»
У 2018 році Львів здобув титул Молодіжної столиці України. Однією з умов було проведення всеукраїнського заходу. Під час підготовки команда молодіжних організацій провела опитування, і саме тоді з’явилася назва «Молодвіж», яку запропонував хлопець із Запоріжжя.
«Для мене тоді, студента 4 курсу, це була історія неусвідомленого виклику. Без чіткого розуміння, як робити масові заходи, як наповнювати їх сенсом, як працювати з партнерами. Але результат був успішним — і сьогодні ми говоримо про “Молодвіж” як про історію, що вже відбулася», — пригадує Олег Малець, керівник мережі ТВОРИ!
Для Олега ця історія стала особливою традицією: «”Молодвіж” — це початок нового сезону життя молоді. Він має свої здобутки, традиції, мрії та втрати. Для мене це — лайфстайл @Молодвіж».
А ще Олег каже, що це місце для перших досвідів громадського життя: «Тут можна знайти партнерів, зароджуються ідеї та проєкти. Бо тут збираються ті, хто формує Україну сьогодні».
«Молодь задає ритм і напрямок руху»
Для Василя Мальця історія «Молодвіжу» почалася з відчуття, що подія не має бути «нудною і в піджаках». Вона мала стати простором для університетських і громадських спільнот, для тих, хто хоче себе знайти й реалізувати.
«Це мала бути подія на межі всього різного: щоб можна було розвиватися, знаходити себе, створювати місто можливостей. Так народився “Молодвіж” — історія проактивних молодих людей, яким не байдуже», — згадує Василь, співзасновник «Молодвіжу» та військовослужбовець підрозділу безпілотних систем «Прайм».
Особливим став третій «Молодвіж», що відбувся після суворого карантину: «Ми були одним із перших великих заходів після початку ковіду. Саме він розрухав усе, бо людям страшенно бракувало живого спілкування».
Василь вірить у визначальну роль молоді: «Молодь першою відчуває, коли країна рухається не туди, і першою виходить діяти. Вона задає ритм і напрямок руху». Для нього «Молодвіж» став школою впевненості: «Ти розумієш, що обмеження — лише у твоїй голові. І вчишся долати їх разом з іншими».
«”Молодвіж” — це школа життя»
Юлія Мартинюк — керівниця PR та комунікацій мережі ТВОРИ! — уже сім років у команді «Молодвіжу». Для неї це насамперед школа життя — з усіма його викликами й уроками. «Кілька місяців до заходу ти живеш лише підготовкою: не пам’ятаєш, який сьогодні день тижня, а все, що тебе цікавить, — скільки днів залишилось до старту», — каже вона.
«Молодвіж» для Юлії — це про людей: команду, що готує подію, і відвідувачів, які приходять бодай на один виступ. Після 2024 року захід набув нового змісту. Після втрати Ярини Базилевич (Ярина, її дві сестри та мама загинули 4 вересня 2024 року внаслідок російської ракетної атаки) він став для Юлії символом пам’яті, яка трансформується у дію.
Щороку команда змінюється — приходять нові волонтери, приєднуються люди з дружніх організацій. І саме вони формують програму, яка відображає настрої та запити молоді. «Таким чином молодь творить захід таким, яким вона хоче бачити його сама, і задає теми для всіх відвідувачів», — пояснює Юлія.
Найбільше Юлію мотивує відчуття, що навіть одна людина після «Молодвіжу» може змінити своє уявлення про культуру пам’яті чи відчути, що здатна впливати на процеси у країні. Для Юлії це був шлях постійного професійного й особистого росту, а також урок віри й любові навіть у найважчі моменти.
«”Молодвіж” — це про те, що на часі. Про спікерів, яких ми справді вважаємо інфлуенсерами. Про теми, які не завжди обговориш у буденності. І про атмосферу, яку варто відчути хоча б раз у житті», — ділиться Юлія.
Юлія впевнена в майбутньому події: «У нас навіть є чат із назвою “Молодвіж за 100 років”. І це найкращий опис нашої віри: щороку він об’єднуватиме молодь, надихатиме й залишатиметься тим місцем, де творяться зміни та ухвалюються рішення, що впливають на всю країну».
«Молодвіж — це місце, де я постійно тестую саму себе»
Віка Кравець потрапила на «Молодвіж» у 16 років — і називає це здійсненням мрії. Згодом вона стала програмною менеджеркою заходу.
«Для мене “Молодвіж” — це не просто подія. Це рік підготовки, коли ти спостерігаєш за світом і Україною, а потім складаєш із цього пазл: болючого, щирого, сміливого. Це місце, де я тестую саму себе, простір сили й команда авантюристів, яка втілює найнеймовірніші ідеї».
З роками для Віки все змінилося: від пошуку спікерів і комунікацій до менеджменту волонтерів та питань безпеки. «Переломним став 2024 рік і особливо — втрата колеги Ярини Базилевич. Вона вірила, що ми маємо продовжувати. Відтоді “Молодвіж” для мене також про культуру пам’яті», — говорить Віка.
Саме завдяки заходу Віка обрала професійний шлях — стала спеціалісткою із взаємодії з органами державної влади. «Хто б міг подумати, що волонтерський досвід так вплине?», — ділиться Віка.
Її головний аргумент, чому варто приїхати: «Заради людей і знайомств. Тут легко знайти свою спільноту, “розвіртуалитися” з тими, за ким стежиш у соцмережах, відкрити для себе нову сферу».
Майбутнє «Молодвіжу»
«Молодвіж» змінюється разом із людьми та часом, але завжди зберігає свою сутність. Це простір, що народжує ідеї, формує впевненість і дозволяє молоді відчути власну силу.
Він виростає з маленьких історій — першого волонтерського досвіду, першої дискусії, першого кроку до професії. І кожного разу доводить: справжні зміни починаються з тих, хто готовий діяти.
«Молодвіж» буде й надалі — бо доки є молодь, яка шукає, творить і бере на себе відповідальність, доти існуватиме простір, що об’єднує, надихає й рухає країну вперед.
Текст: команда «Молодвіжу»
Фото: колаж НЗЛ
Оновлено. Станом на 18:50 омбудсмен Дмитро Лубінець підтвердив заяву Меланії Трамп про гуманітарну місію в Олешках. За домовленістю, буде забезпечено режим тиші, доставлений гуманітарний вантаж і вільне пересування цивільного населення з міста.
Україна і Росія домовилися про тимчасове припинення бойових дій в Олешках на Херсонщині із 29 жовтня для забезпечення гуманітарної допомоги та підготовки евакуації цивільних. Про це повідомили в Білому домі.
Що ще відомо? Там додали, що домовленості вдалося досягнути за посередництва першої леді США Меланії Трамп.
Перша леді зазначила, що представники обох країн відвідуватимуть жителів удома, визначатимуть їхні потреби й допомагатимуть охочим евакуюватися до обраного місця. Процес супроводжуватиме американська медіаорганізація.
Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що максимальний рівень бронювання, зокрема для енергетики та оборонно-промислового комплексу (ОПК), більше не становитиме 100%. Підприємства зможуть просити про більший відсоток, якщо обґрунтують необхідність.
Що ще зміниться? Підприємства зможуть бронювати 100% працівників, якщо регулярно добровільно залучатимуть частину з них до військової служби. Працівник має заздалегідь знати, де й скільки служитиме. За ним зберігатимуть робоче місце та зарплату. Механізм мають розробити Міноборони й Мінекономіки разом із бізнесом до 1 грудня.
Статус критичного підприємства більше не залежатиме від його економічних показників. Галузеві та регіональні критерії переглянуть і перевірятимуть на зловживання.
Упродовж вересня росіяни пошкодили близько десяти українських датацентрів. Росія також посилює кібератаки на українські державні інформаційні системи та бізнес, зокрема використовує технології штучного інтелекту. Про це повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький.
Що ще відомо? Уряд доручив усім органам виконавчої влади терміново створити команди з кібербезпеки, закупити необхідне програмне забезпечення та запустити його в роботу.
За словами Корецького, ключові державні органи у цифровій сфері вже можуть протидіяти кібератакам із використанням штучного інтелекту. Такий рівень захисту мають забезпечити й інші державні установи.
Нагадаємо. 19 жовтня внаслідок російської балістичної атаки в Києві виведено з ладу обладнання й інфраструктуру датацентру «Датагруп». Його відновлення та подальша робота неможливі.
Унаслідок російської атаки на Чернігів одна людина загинула, ще 25 постраждали. Пошкоджено будівлі двох підприємств. Про це повідомили в ДСНС і обласній прокуратурі міста.
Що ще відомо? Унаслідок атаки виникла пожежа й сталися руйнування будівель.
Нагадаємо. РФ атакувала Полтавщину, Сумщину, Житомирщину і Дніпропетровщину.
Фото: ДСНС
Оновлено. До України повернули п’ятьох військових, які пережили російський теракт в Оленівці. Йдеться не про тих, кого вважали загиблими. Спочатку у першоджерелі — повідомленні на сторінці Володимира Зеленського — йшлося про загиблих. Проте зараз повідомлення оновили.
Оновлено. Станом на 15:24 омбудсман Дмитро Лубінець розповів, що вдалося повернути найбільшу кількість засуджених військових — 86. Також до України повернувся один військовослужбовець «Айдару».
З російського полону повернули 261 українського військового і дев’ятьох цивільних. Серед тих, хто повертається, п’ятеро людей, яких вважали загиблими під час російського теракту в Оленівці в липні 2022 року. Про це повідомив Володимир Зеленський.
Що ще відомо? До України повертаються військовослужбовці, які воювали на Донецькому, Луганському, Харківському, Запорізькому, Херсонському, Київському, Миколаївському та Чернігівському напрямках, а також оборонці ЧАЕС.
Серед звільнених — 38 офіцерів, бійці різних підрозділів, зокрема «Азову», а також військові, які потрапили в полон ще у 2018 та 2020 роках. Дев’ятеро повернених — важкохворі.
Фото: Володимир Зеленський / Telegram
Під час сьогоднішнього обміну до України вдалося повернути 61 військового 12-ї бригади «Азов». Серед них — 35 бійців окремого загону спеціального призначення «Азов», які боронили Маріуполь. Про це повідомив командир 1-го корпусу НГУ «Азов» Денис Прокопенко.
Що ще відомо? Денис Прокопенко зазначив, що в полоні ще залишаються понад 500 азовців.
Нагадаємо. Під час обміну 5 червня з російського полону повернули 33 бійців 1-го корпусу Нацгвардії «Азов». Серед них — два воїни окремого загону спеціального призначення «Азов», які боронили Маріуполь.
Контекст. Сьогодні, 23 жовтня, з російського полону повернули 261 українського військового і дев’ятьох цивільних. Серед тих, хто повертається, п’ятеро людей, яких вважали загиблими під час російського теракту в Оленівці в липні 2022 року.
Фото: Володимир Зеленський / Telegram
На підконтрольну Україні територію повернули сімох цивільних з тимчасово окупованих територій. Серед них — 90-річна маломобільна жінка та 50-річна українка, яка перенесла інфаркт і інсульт. Водночас Україна повернула до Росії сімох людей. Про це повідомив омбудсман Дмитро Лубінець.
Що ще відомо? Також вдалося повернути матір із дитиною. На початку повномасштабного вторгнення вони опинилися в Маріуполі й через бойові дії та окупацію не могли повернутися до родини.
Нагадаємо. У межах Bring Kids Back з тимчасово окупованої території вдалося повернути трьох дітей.
Сили оборони України уразили місце зберігання, підготовки й пуску ударних БпЛА армії РФ у Донецьку, а також пункт управління російського підрозділу в Криму. Про це повідомили в Генштабі.
Що ще атакували? Українські військові також уразили склад боєприпасів і матеріально-технічних засобів росіян на Донеччині і Запоріжжі. Крім того, завдали удару по зосередженню живої сили підрозділу зі складу «Рубікон» в Запорізькій області.
Що ще відомо? У Генштабі також додали, що наразі ще фіксуються випадки втрат зв’язку у роботі Starlink/StarShield на певних швидкостях.
Нагадаємо. Дональд Трамп повідомив, що Ілон Маск зняв обмеження швидкості для військової версії Starlink в Україні. Однак він відмовився уточнити, чи телефонував особисто Маску з щодо цієї ситуації.
Оновлено. Станом на 12:14 у Міноборони наразі немає підтверджень, що обмеження роботи Starlink/Starshield зняли. Про це повідомили джерела «Суспільного» в міністерстві.
Дональд Трамп повідомив, що Ілон Маск зняв обмеження швидкості для військової версії Starlink в Україні. Однак він відмовився уточнити, чи телефонував особисто Маску з цього приводу. Про це повідомляє «Суспільне».
Що передувало? Учора, 22 жовтня, The Wall Street Journal писало, що Трамп зателефонував Маскові й попросив зняти обмеження на використання Starlink в Україні. За даними видання, Президент США сказав американському бізнесмену, що його не влаштовує обмеження швидкості, яке досі діє.
Нагадаємо. Майже 20 конгресменів США підписали груповий лист, у якому закликають дозволити Україні застосовувати Starlink для ураження місць запуску на території Росії.
Контекст. 14 жовтня запровадили обмеження швидкості роботи терміналів Starlink під час руху. Вони стосуються «військового пакету» послуг StarShield.
15 жовтня власник SpaceX Ілон Маск повідомив, що ліміти швидкості для військового пакета Starshield залежать не від його компанії, а від уряду США.
19 жовтня Володимир Зеленський заявив, що сигнал обмежити роботу Starlink на високих швидкостях надійшов від уряду США, а технічно це реалізувала SpaceX. Водночас міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що адміністрація Президента США не давала вказівок обмежувати роботу Starlink для України. Про це раніше також заявили Дональд Трамп і держсекретар Марко Рубіо.
21 жовтня The Wall Street Journal з посиланням на американських посадовців повідомило, що засновник SpaceX Ілон Маск розпорядився обмежити роботу військової версії Starlink.
Фото: Білий дім
Документальну українську стрічку To Die to Live відібрали до Балтійського конкурсу документального кіно 30-го Талліннського міжнародного кінофестивалю «Темні ночі». Про це повідомили в Держкіно.
Про що фільм? У сюжеті кінострічки To Die to Live — історія трьох українських добровольців: Шахти, Танцюриста та Гончара. У 2014 році вони без військового досвіду долучилися до ЗСУ. Після двох років на фронті чоловіки намагалися повернутися до мирного життя, однак після початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року знову приєдналися до війська.
Хто створив? Фільм створено в копродукції України, Латвії та Словаччини. Режисерка стрічки — Юлія Гонтарук. Загалом фільм знімали впродовж 12 років.
Довідка. Талліннський кінофестиваль — один із найбільших кінофестивалів Північної Європи. Його проводять у столиці Естонії з 1997 року. Щороку в програмі показують близько 250 повнометражних і 300 короткометражних фільмів з різних країн. У 2026 році фестиваль відбудеться з 6 до 22 листопада.
Фото: кадр з трейлеру
Запросіть друга до Спільноти
Вкажіть, будь ласка, контактні дані людини, яку хочете запросити
Придбайте для друга подарунок від TUM
Вкажіть, будь ласка, контактні дані цієї людини, щоби ми надіслали їй посилку
Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
Вхід в кабінет
Відновлення пароля
Оберіть рівень підтримки
Амбасадорський
digital & print
на 17% дешевше499 грн/міс
Амбасадорський
digital & print
на 17% дешевше416 грн/міс
499 грн/міс
При оплаті 4999 грн за рік
Вітаємо у спільноті!
