Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
09:00
загальнонаціональна
хвилина памʼяті
«Це вже більше ніж подія, це вже життя»
У 2018 році Львів здобув титул Молодіжної столиці України. Однією з умов було проведення всеукраїнського заходу. Під час підготовки команда молодіжних організацій провела опитування, і саме тоді з’явилася назва «Молодвіж», яку запропонував хлопець із Запоріжжя.
«Для мене тоді, студента 4 курсу, це була історія неусвідомленого виклику. Без чіткого розуміння, як робити масові заходи, як наповнювати їх сенсом, як працювати з партнерами. Але результат був успішним — і сьогодні ми говоримо про “Молодвіж” як про історію, що вже відбулася», — пригадує Олег Малець, керівник мережі ТВОРИ!
Для Олега ця історія стала особливою традицією: «”Молодвіж” — це початок нового сезону життя молоді. Він має свої здобутки, традиції, мрії та втрати. Для мене це — лайфстайл @Молодвіж».
А ще Олег каже, що це місце для перших досвідів громадського життя: «Тут можна знайти партнерів, зароджуються ідеї та проєкти. Бо тут збираються ті, хто формує Україну сьогодні».
«Молодь задає ритм і напрямок руху»
Для Василя Мальця історія «Молодвіжу» почалася з відчуття, що подія не має бути «нудною і в піджаках». Вона мала стати простором для університетських і громадських спільнот, для тих, хто хоче себе знайти й реалізувати.
«Це мала бути подія на межі всього різного: щоб можна було розвиватися, знаходити себе, створювати місто можливостей. Так народився “Молодвіж” — історія проактивних молодих людей, яким не байдуже», — згадує Василь, співзасновник «Молодвіжу» та військовослужбовець підрозділу безпілотних систем «Прайм».
Особливим став третій «Молодвіж», що відбувся після суворого карантину: «Ми були одним із перших великих заходів після початку ковіду. Саме він розрухав усе, бо людям страшенно бракувало живого спілкування».
Василь вірить у визначальну роль молоді: «Молодь першою відчуває, коли країна рухається не туди, і першою виходить діяти. Вона задає ритм і напрямок руху». Для нього «Молодвіж» став школою впевненості: «Ти розумієш, що обмеження — лише у твоїй голові. І вчишся долати їх разом з іншими».
«”Молодвіж” — це школа життя»
Юлія Мартинюк — керівниця PR та комунікацій мережі ТВОРИ! — уже сім років у команді «Молодвіжу». Для неї це насамперед школа життя — з усіма його викликами й уроками. «Кілька місяців до заходу ти живеш лише підготовкою: не пам’ятаєш, який сьогодні день тижня, а все, що тебе цікавить, — скільки днів залишилось до старту», — каже вона.
«Молодвіж» для Юлії — це про людей: команду, що готує подію, і відвідувачів, які приходять бодай на один виступ. Після 2024 року захід набув нового змісту. Після втрати Ярини Базилевич (Ярина, її дві сестри та мама загинули 4 вересня 2024 року внаслідок російської ракетної атаки) він став для Юлії символом пам’яті, яка трансформується у дію.
Щороку команда змінюється — приходять нові волонтери, приєднуються люди з дружніх організацій. І саме вони формують програму, яка відображає настрої та запити молоді. «Таким чином молодь творить захід таким, яким вона хоче бачити його сама, і задає теми для всіх відвідувачів», — пояснює Юлія.
Найбільше Юлію мотивує відчуття, що навіть одна людина після «Молодвіжу» може змінити своє уявлення про культуру пам’яті чи відчути, що здатна впливати на процеси у країні. Для Юлії це був шлях постійного професійного й особистого росту, а також урок віри й любові навіть у найважчі моменти.
«”Молодвіж” — це про те, що на часі. Про спікерів, яких ми справді вважаємо інфлуенсерами. Про теми, які не завжди обговориш у буденності. І про атмосферу, яку варто відчути хоча б раз у житті», — ділиться Юлія.
Юлія впевнена в майбутньому події: «У нас навіть є чат із назвою “Молодвіж за 100 років”. І це найкращий опис нашої віри: щороку він об’єднуватиме молодь, надихатиме й залишатиметься тим місцем, де творяться зміни та ухвалюються рішення, що впливають на всю країну».
«Молодвіж — це місце, де я постійно тестую саму себе»
Віка Кравець потрапила на «Молодвіж» у 16 років — і називає це здійсненням мрії. Згодом вона стала програмною менеджеркою заходу.
«Для мене “Молодвіж” — це не просто подія. Це рік підготовки, коли ти спостерігаєш за світом і Україною, а потім складаєш із цього пазл: болючого, щирого, сміливого. Це місце, де я тестую саму себе, простір сили й команда авантюристів, яка втілює найнеймовірніші ідеї».
З роками для Віки все змінилося: від пошуку спікерів і комунікацій до менеджменту волонтерів та питань безпеки. «Переломним став 2024 рік і особливо — втрата колеги Ярини Базилевич. Вона вірила, що ми маємо продовжувати. Відтоді “Молодвіж” для мене також про культуру пам’яті», — говорить Віка.
Саме завдяки заходу Віка обрала професійний шлях — стала спеціалісткою із взаємодії з органами державної влади. «Хто б міг подумати, що волонтерський досвід так вплине?», — ділиться Віка.
Її головний аргумент, чому варто приїхати: «Заради людей і знайомств. Тут легко знайти свою спільноту, “розвіртуалитися” з тими, за ким стежиш у соцмережах, відкрити для себе нову сферу».
Майбутнє «Молодвіжу»
«Молодвіж» змінюється разом із людьми та часом, але завжди зберігає свою сутність. Це простір, що народжує ідеї, формує впевненість і дозволяє молоді відчути власну силу.
Він виростає з маленьких історій — першого волонтерського досвіду, першої дискусії, першого кроку до професії. І кожного разу доводить: справжні зміни починаються з тих, хто готовий діяти.
«Молодвіж» буде й надалі — бо доки є молодь, яка шукає, творить і бере на себе відповідальність, доти існуватиме простір, що об’єднує, надихає й рухає країну вперед.
Текст: команда «Молодвіжу»
Фото: колаж НЗЛ
Оновлено. Станом на 18:06 росіяни знову атакували Південний міст у Києві. Унаслідок попередніх атак міст закритий для руху транспорту та метро. Про це повідомив мер столиці Віталій Кличко.
Уночі росіяни втретє ударили по Південному мосту в Києві. Наразі міст повністю перекритий для руху транспорту в обох напрямках. Також повністю обмежили рух транспорту мостом Патона з правого на лівий берег. Про це повідомив мер столиці Віталій Кличко.
Що ще відомо? Також частково обмежили рух до однієї смуги на мосту Метро з лівого на правий берег. Громадський транспорт перенаправляють через Дарницький і Подільський мости.
Нагадаємо. 1 жовтня два російські БпЛА вдарили поблизу опорної частини Південного мосту.
Фото: ДСНС
Оновлено. Станом на 17:35 кількість загиблих у Харкові зросла до двох. Також відомо про 31 постраждалого. Серед них — двоє дітей. Про це повідомив очільник Харківської ОВА Олег Синєгубов.
У Немишлянському районі Харкова внаслідок російської атаки загинула одна людина. Є влучання у приватну забудову. Загалом у місті відомо про дев’ятьох постраждалих. Про це повідомив мер Харкова Ігор Терехов.
Що ще відомо? За однією з адрес повністю зруйновано житловий будинок. Під завалами може перебувати людина. У Слобідському районі також зафіксували влучання у приватну забудову.
Фото: Олег Синєгубов / Telegram
Під час пілотного етапу програми «Ветеранський спорт» траплялися випадки, коли деякі учасники знімали кошти готівкою та витрачали їх не за призначенням. У відомстві наголосили, що програму доопрацюють і продовжать на постійній основі у 2027 році. Про це заявили у Міністерстві у справах ветеранів.
Що ще відомо? У відомстві також зазначили, що не можуть перерозподіляти на «Ветеранський спорт» кошти з інших важливих програм. Зокрема, за їхніми словами, ресурс потрібен для виплати одноразової грошової допомоги ветеранам.
Нагадаємо. Кошти, передбачені на програму «Ветеранський спорт» у 2026 році, закінчилися. Подати заявку в «Дії» та отримати виплату в розмірі 1500 гривень буде неможливо. Для запуску жовтневого етапу потрібне додаткове фінансування, однак наразі виділити його з держбюджету неможливо. Водночас міністерство планує продовжити програму у 2027 році та перевести її з експериментального формату на постійну основу.
Російські спецслужби готують гібридні операції, спрямовані на підрив допомоги Україні та послаблення спроможностей Альянсу. Серед ймовірних цілей РФ — приймальні станції супутникового інтернету Starlink, розташовані в європейських державах. Про це повідомляє ГУР.
Що ще відомо? У ГУР кажуть, що Росія планує залучати до таких операцій завербованих агентів у Європі. Українська розвідка попередила партнерів про підготовку Росії до таких операцій.
28 вересня на старому Голосківському кладовищі у Львові завершили ексгумаційні роботи з пошуку останків вояків Війська Польського. Вони тривали з 25 серпня 2026 року. Під час досліджень виявили 113 останків військовослужбовців Війська Польського, які загинули у вересні 1939 року, а також останки 17 військових Вермахту. Про це сьогодні, 2 жовтня, повідомили в Українському інституті національної пам’яті.
Що ще відомо? Під час робіт також знайшли окремі розрізнені останки. Ймовірно, вони належать двом людям. Крім того, під час ексгумації виявили солдатські жетони, медальйони, ґудзики та інші частини уніформи, особисті речі й гільзи.
Хто проводив дослідження? Роботи проводило товариство з обмеженою відповідальністю «Українська пам’ять» за участі польських фахівців з Інституту національної пам’яті Польщі та Вроцлавського медичного університету.
Довідка. За даними УІНП, у вересні 1939 року на території села Голоско Велике біля Львова відбулися бої між підрозділами Вермахту та Війська Польського. Загиблих у бою вояків Війська Польського поховали у братській могилі на території сільського кладовища. У 1958 році село Голоско Велике увійшло до складу Львова.
Фото: УІНП
Україна отримала 2,9 мільярда євро від Європейського Союзу у межах програми Ukraine Facility. Це частина вже передбаченого фінансування. Отримати його вдалося після того, як Україна виконала десять умов у банківській сфері, енергетиці, аграрній політиці, транспорті та інших галузях. Три з них Україна виконала достроково. Про це повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький.
Що ще відомо? Водночас прем’єр-міністр наголосив, що потреба у фінансуванні залишається критичною. За його словами, уряд разом із парламентом працює над якнайшвидшим ухваленням необхідних законопроєктів.
Нагадаємо. Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що ситуація з державними фінансами залишається складною, зокрема через затримку міжнародного фінансування, оскільки Україна не виконала частину зобов’язань перед партнерами. Держава насамперед фінансуватиме оборону, пенсії та соціальні виплати, а також зарплати вчителям, лікарям та іншим працівникам бюджетної сфери. Натомість відкладатимуть видатки, які не є критично важливими.
Сили оборони України уразили нафтопереробний завод «Лукойл-Волгограднефтепереработка» у Волгограді, а також лінійно-виробничу диспетчерську станцію «Самара» в Самарській області РФ. Про це повідомили у Генштабі.
Що ще уразили? Володимир Зеленський повідомив, що українські військові також атакували аеродроми, підприємства, НПЗ, ракетно-космічний центр та склад боєприпасів росіян.
Нагадаємо. Сили оборони України уразили російський склад БпЛА в Донецькій області. На Луганщині також атакували командно-спостережний пункт і ремонтну базу.
Центр громадянських свобод відкрив номінування на Премію імені Ігоря Козловського. До 1 листопада можна висунути на премію людину, ініціативу, проєкт або організацію, які у 2026 році зробили внесок в утвердження людської гідності. Номінувати можна представників різних сфер — культури, освіти, бізнесу, медіа, науки, громадського сектору, війська та інших. Про це НЗЛ повідомили організатори.
Подати заявку на номінацію може будь-хто за посиланням. Також можна самономінуватися.
Кого можна номінувати? На премію можна висунути:
Як обиратимуть лауреата? Кандидатів оцінюватимуть за тим, наскільки важливим був їхній внесок у 2026 році, як він вплинув на утвердження людської гідності, а також за новаторством і тривалістю результатів. Лауреата оголосять 10 грудня.
Хто такий Ігор Козловський? Ігор Козловський — український релігієзнавець і громадський діяч. Після початку російської окупації Донецька він залишився у місті. У 2016 році його ув’язнили російська окупаційна влада. У російській неволі Козловський провів близько 700 днів. У 2023 році Ігор Козловський помер.
Нагадаємо. Першим лауреатом Премії імені Ігоря Козловського у 2025 році став ветеран Олексій Ануля. Він провів майже десять місяців у російському полоні, а після звільнення видав книжку Jingle Bellz.
Фото: надали організатори
В Україні оголосили переможців першого фестивалю AI-реклами AAAIF. Учасники створювали рекламний ролик тривалістю 30–45 секунд для одного із шести вигаданих продуктів. Для роботи вони використовували інструменти штучного інтелекту. Про це НЗЛ розповіли організатори.
Що ще відомо про фестиваль? Участь брали незалежні AI-креатори, працівники креативних і рекламних агенцій і команди авторів. Роботи оцінювали за ідеєю, технічною якістю, відповідністю брифу й загальним враженням. Троє переможців розділили 100 тисяч гривень.
Хто переміг? Перше місце посіла Олена Павліді з роботою «До Смерті Смачно», друге — Олександр Сайфуллін із Krapka, третє — Валерія та Сергій Артеменки з The Anaconda Effect.
Переглянути роботи переможців можна за посиланням.
Хто організував фестиваль? AAAIF провела and action — студія рекламного продакшену й анімації, яка створює рекламні кампанії, відеоконтент і візуальні рішення для брендів.
Міністерство фінансів США запровадили санкції проти російської мережі А7. Росія використала цю систему для проведення оплат через міжнародні банки у 2024 та 2025 роках. Про це повідомили в американському відомстві.
Що відомо про систему А7? Наприкінці 2024 року молдовський проросійський олігарх Ілан Шор та російський державний Промзв’язокбанк заснували фінансову мережу А7.
Зокрема, мережа використовувала компанії-посередники, підроблені документи та неправдиві описи товарів, щоб маскувати платежі, пов’язані з підсанкційними людьми та компаніями.
Хто такий Ілан Шор? Ілан Шор — молдовський олігарх та проросійський політик. У 2019 році він утік з Молдови: спершу до Ізраїлю, а згодом — до Росії. У 2023 році його заочно засудили в Молдові на 15 років у справі про «крадіжку мільярда» з банківської системи та відмивання коштів. Його партію «Шор» заборонили в Молдові у червні 2023 року.
Більше про те, як Росія втручалася у вибори в Молдові і до чого тут Шор — читайте у спецпроєкті The Ukrainians Media та НЗЛ у партнерстві з Центральною виборчою комісією.
Запросіть друга до Спільноти
Вкажіть, будь ласка, контактні дані людини, яку хочете запросити
Придбайте для друга подарунок від TUM
Вкажіть, будь ласка, контактні дані цієї людини, щоби ми надіслали їй посилку
Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
Вхід в кабінет
Відновлення пароля
Оберіть рівень підтримки
Амбасадорський
digital & print
на 17% дешевше499 грн/міс
Амбасадорський
digital & print
на 17% дешевше416 грн/міс
499 грн/міс
При оплаті 4999 грн за рік
Вітаємо у спільноті!
