09:00
загальнонаціональна
хвилина памʼяті
У Брюсселі офіційно відкрили шостий переговорний кластер «Зовнішні відносини» щодо вступу України та Молдови до ЄС. Рішення ухвалили під час міжурядової конференції. Про це заявила єврокомісарка Марта Кос.
Що ще відомо? Цей кластер охоплює питання спільної політики безпеки й оборони, торгівлі, гуманітарної допомоги та співробітництва у сфері розвитку.
Що передувало? 15 червня усі країни ЄС домовилися відкрити перший кластер переговорів «Основи» щодо вступу України та Молдови. Він охоплює питання верховенства права, функціонування демократичних інституцій, державного управління, економічних критеріїв та захисту фундаментальних прав.
Нагадаємо. 4 червня Володимир Зеленський заявив, що Україна розраховує вже у червні перейти до відкриття переговорних кластерів у межах процесу вступу до ЄС.
Учора, 13 жовтня, для України й Молдови відкрили ще два кластери для вступу в ЄС. Йдеться про другий кластер — «Внутрішній ринок», і третій — «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання». Про це повідомили в Єврокомісії.
Що ще відомо? Другий кластер «Внутрішній ринок» охоплює правила інтеграції до єдиного ринку ЄС, зокрема умови для роботи бізнесу й торгівлі.
Третій кластер «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання» стосується конкурентоспроможності економіки, промислового розвитку, інновацій, освіти й умов праці.
Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявила, що реформи в межах цих кластерів мають полегшити Україні торгівлю з Європою, створити умови для інвестицій, підтримати бізнес і сприяти відновленню економіки.
Нагадаємо. Загалом для України відкриті вже чотири із шести кластерів. У червні відкрили перший кластер «Основи», а в липні — шостий кластер «Зовнішні відносини».
Компанія SpaceX запровадила обмеження швидкості роботи терміналів Starlink під час руху. Обмеження стосуються «військового пакету» послуг StarShield. Про це повідомив радник Президента з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій Бескрестнов (Флеш).
Що ще відомо? Сергій Бескрестнов додав, що Сили оборони України не отримували попередження про таке обмеження, і це призвело до зриву низки місій. На його думку, такі дії можуть бути повʼязані з поточною політичною ситуацією.
Нагадаємо. Володимир Зеленський заявив, що ввечері 13 жовтня партнери вдруге не попередили про російський удар по Києву. За словами Президента, українська система виявила ракети вже на підльоті до столиці.
Володимир Зеленський заявив, що ввечері 13 жовтня партнери вдруге не попередили про російський удар по Києву. За словами Президента, українська система виявила ракети вже на підльоті до столиці.
Які наслідки? Росіяни вдарили балістичними ракетами по ТЕЦ-4. Також було влучання в багатоповерховий житловий будинок.
Загалом у Києві загинули троє людей, ще 32 — постраждали.
Нагадаємо. Володимир Зеленський заявив, що партнери не попередили Україну про балістичну атаку по Києву ввечері 12 жовтня. За його словами, п’ять ракет влучили по цивільній інфраструктурі.
Контекст. Речник Повітряних сил України Юрій Ігнат підтвердив, що повітряна тривога в Києві увечері 12 жовтня пролунала вже після вибухів. За його словами, Повітряні сили отримують інформацію про повітряну загрозу від партнерів, але «бувають випадки, коли ця інформація не доходить, і це не перший такий випадок».
Фото: ДСНС
Унаслідок російської атаки в Києві загинули три людини. Також відомо про понад 32 постраждалих. Серед них — 8-річна дівчинка. У Деснянському районі російський снаряд влучив у багатоповерхівку. У Голосіївському районі РФ ударила по нежитловій будівлі. У Шевченківському районі росіяни влучили в одноповерхову будівлю, яку не використовували. Про це повідомили в ДСНС.
Луцьк. У місті внаслідок російського обстрілу виникла пожежа в одному з культурно-розважальних комплексів. Займання ліквідували. Попередньо минулося без постраждалих.
Хмельниччина. Унаслідок атаки РФ спалахнули пожежі на територіях підприємств у Хмельницькому та Шепетівському районах. Через падіння уламків загорілася автозаправна станція в Хмельницькому районі. Відомо про двох постраждалих.
Також пошкоджено логістичний розподільчий центр компанії «Епіцентр». За даними компанії, росіяни поцілили у нього десять разів за день. Унаслідок ударів виникло пʼять пожеж. Знищено близько 85% товарів, які зберігалися всередині. Травмованих і загиблих немає.
Що ще відомо? Також росіяни завдали ударів по залізниці на Харківщині, Київщині, Вінниччині, Хмельниччині й Тернопільщині.
Що відомо про відключення світла? У Дарницькому, Дніпровському, Печерському й Солом’янському районах Києва, а також у частині Голосіївського району запровадили аварійні відключення електроенергії.
За словами Президента, наразі 600 тисяч людей перебувають без електрики. Є пошкодження обʼєктів і обладнання на 26 елементах електроенергетичного комплексу і на чотирьох об’єктах нафтогазового комплексу.
Фото: ДСНС
Жовтень — місяць, коли у світі говорять про досвід родин, які втратили дитину під час вагітності, пологів або невдовзі після народження.
Що відомо про перинатальні втрати? За оцінками серії досліджень у The Lancet, викидень трапляється у близько 15% підтверджених вагітностей, а це близько 23 мільйонів випадків на рік у світі. За даними ООН, у 2021 році у світі було близько 1,9 мільйона мертвонароджень після 28-го тижня вагітності.
В Україні мертвонародженням вважають смерть дитини в утробі від 22-го тижня вагітності до пологів. За даними Державної служби статистики, у 2016 році мертвими народилися 2244 дитини, проте окремі українські фахівці вважають офіційну статистику заниженою. Втрати до 22-го тижня до цієї статистики не входять, а з 2022 року збір даних ускладнила війна.
За кожною цифрою стоїть родина, яка переживає втрату. Батькам важливо не лише отримати медичну допомогу, а й мати можливість проживати своє горе. Ось що згадує Анастасія Махнюк, мама, яка пережила втрату передчасно народженої дитини.
«Після смерті донечки мене ранило, як деякі близькі люди намагалися швидше “вилікувати” горе, відволікти на щось позитивне, наче наша дитина — це дрібниця й не варта сліз, або взагалі не згадувати про неї, ніби її не було. Але єдине, чого я хотіла, — це горювати. Мені допомогли групи підтримки, де в оточенні інших батьків дітей-янголів я змогла відкрито проживати свій біль, згадувати й називати ім’я своєї дочки стільки, скільки цього потребувала. З часом стало легше, і я знайшла в собі сили жити далі, зберігаючи пам’ять про свою донечку та підтримуючи інших жінок, які переживають втрату дитини».
У світовій практиці підтримка родин після такої втрати передбачає визнання їхнього досвіду, збереження пам’яті про дитину, доступ до психологічної і соціальної підтримки.
Де шукати підтримку в Україні? Жінки й чоловіки, які пережили перинатальну втрату, можуть звернутися по допомогу до організації «Опіка Ангела». Вона системно підтримує родини з 2018 року, а створили її батьки, які самі втратили дитину. Для тих, хто потребує:
– онлайн-групи підтримки у форматі «рівний рівному»
– лінія кризового психологічного консультування.
Також організація створила цифровий меморіальний онлайн-простір «Небо пам’яті». Тут батьки й інші близькі можуть запалити зірку на честь дитини, життя якої згасло надто рано.
Що ще відомо? 15 жовтня о 19:00 за місцевим часом можна долучитися до міжнародної акції пам’яті «Хвиля світла». Ініціатива пропонує запалити свічку на честь дітей, які пішли з життя передчасною. Так утворюється символічна хвиля світла, що проходить часовими поясами світу. Акція відбувається також онлайн під #WaveOfLight і #хвилясвітла.
Володимир Зеленський заявив, що виконання планів стійкості Києва відстає від інших регіонів України, зокрема прифронтових і прикордонних областей. За його словами, готують зміну алгоритмів управління Києвом.
Що ще відомо? Зеленський зазначив, що розпочав консультації щодо невідкладних безпекових й управлінських кроків, аби прискорити реалізацію плану стійкості Києва.
Що передувало? Мера Києва Віталія Кличка викликали для доповіді у Верховну Раду на завтра, 14 жовтня. Кличко заявив, що звинувачення у зриві опалювального сезону є безпідставними. Він додав, що міський голова не відповідає за ППО й руйнування енергетичної інфраструктури через обстріли.
Нагадаємо. Київська міська прокуратура подала до суду на Київську міську держадміністрацію і Київську міську раду через відсутність у місті мобільних укриттів. Також прокуратура вимагає зобов’язати місцеву владу терміново організувати роботи зі встановлення таких укриттів. Йдеться про сховища біля зупинок громадського транспорту, у парках і скверах.
Уранці 13 жовтня на Харківщині росіяни обстріляли з мінометів та артилерії групу цивільних, яких самі ж вели з Куп’янська до газогону «Шебелинка — Острогозьк». У групі були жінки й дитина. Про це повідомили в 2-му корпусі Нацгвардії «Хартія».
Що ще відомо? За даними «Хартії», на відео розвідувальних дронів видно, що серед цивільних є жертви. У корпусі додали, що українські військові не відкривали вогню. За їхніми даними, обстріл був зі східного берега Осколу зі сторони росіян.
У Малехові на Львівщині відомо про трьох постраждалих унаслідок російської атаки. Пошкоджено приватні житлові будинки. Про це повідомив очільник Львівської ОВА Максим Козицький.
Що ще відомо? Станом на 16:01 кількість постраждалих унаслідок удару по навчальному закладу у Рівному зросла до 25. Двоє людей перебувають у тяжкому стані. Окрім навчального закладу, пошкоджень зазнали житлові будинки.
Фото: Андрій Садовий / Telegram
Унаслідок російської атаки спалахнула пожежа в навчальному корпусі Рівненського державного гуманітарного університету. Попередньо приміщення факультету музичного мистецтва майже повністю вигоріло. Корпус непридатний для навчання й потребує відбудови. Про це повідомив міністр освіти і науки Андрій Бутенко.
Що ще відомо? За даними навчального закладу, всі студенти перебували в укриттях. Є постраждалі серед адміністративних працівників університету. Наразі триває розбір завалів.
Нагадаємо. Станом на 13:37 кількість постраждалих у Рівному зросла до 20. Про це повідомив очільник Рівненської ОВА Олександр Коваль.
Фото: ДСНС
15–18 жовтня у Києві відбудеться Impact Kyiv — міжнародний форум фотографії війн і конфліктів. У його межах 18 жовтня The Ukrainians Media проведе дискусію «Ми так (не) знімаємо: як війна змінює підхід до фотографії в українських медіа».
Як почути? Форум відбудеться в Довженко-Центрі. Вхід — безплатний.
Про що говоритимуть? Фоторедактор журналу Reporters Данило Павлов і фоторедакторка Kyiv Independent Іринка Громоцька поговорять про те, як війна змінює вибір сюжетів, відбір світлин і рішення про їхню публікацію. Модеруватиме розмову редакторка видавництва The Ukrainians Publishing Віра Курико.
Що ще у програмі форуму? На відвідувачів чекають зустрічі з українськими й іноземними фотографами, дискусії про етику воєнної фотографії, збереження візуальних свідчень війни і вплив технологій на її висвітлення.
Зокрема, Єфрем Лукацький і Олександр Глядєлов розкажуть про досвід у висвітленні світових та локальних конфліктів. Також відбудеться розмова з французьким фотожурналістом Патріком Шовелем і показ фільму «Справа Макса Левіна — докази страти».
Переглянути повну програму можна за посиланням.
Що відомо про виставки? На форумі представлять дві виставки: «Фотографія війни та конфліктів в епоху глобальних змін» і «ВАШ СПРОТИВ. Наша спільна Історія». Вони триватимуть з 15 жовтня до 8 листопада.
Хто організатори? Форум організовує Український Дім Фотографії у співпраці з Французьким інститутом в Україні за підтримки Посольства Франції в Україні.
Запросіть друга до Спільноти
Вкажіть, будь ласка, контактні дані людини, яку хочете запросити
Придбайте для друга подарунок від TUM
Вкажіть, будь ласка, контактні дані цієї людини, щоби ми надіслали їй посилку
Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
Вхід в кабінет
Відновлення пароля
Оберіть рівень підтримки
Амбасадорський
digital & print
на 17% дешевше499 грн/міс
Амбасадорський
digital & print
на 17% дешевше416 грн/міс
499 грн/міс
При оплаті 4999 грн за рік
Вітаємо у спільноті!