Ким був Степан Чубенко і чому він — Герой України?
24 серпня Володимир Зеленський вручив орден «Золота Зірка» батькам Степана Чубенка — 16-річного хлопця, якого у 2014 році проросійські бойовики вбили за відкриту проукраїнську позицію. У жовтні 2025 року хлопцю присвоїли посмертно Героя України. Ким був Степан Чубенко — докладніше в новині НЗЛ.
Ким був Степан Чубенко? Степан Чубенко родом із Краматорська. Із шести років хлопець займався греко-римською боротьбою. Також Степан був воротарем юнацької команди краматорського «Авангарда». Крім того, він волонтерив і активно допомагав українським військовим.
Чому він Герой України? У жовтні 2013 року хлопець брав участь у марші УПА в Києві. Степан також був організатором і учасником проукраїнських мітингів у Краматорську, а разом із друзями носив воду, продукти й засоби гігієни українським військовим. За даними Донецької ОВА, під час окупації Краматорська юнак зняв на місцевій площі прапор так званої ДНР. Він двічі їздив на Майдан до Києва. Удруге — у лютому 2014 року, під час найгарячіших днів Революції Гідності. За матеріалами «Музею Майдану», чергував на барикадах разом із «Сотнею Лева».
Чому його вбили росіяни? Наприкінці липня 2014 року Степан Чубенко повертався з Києва додому через тоді вже окупований Донецьк. Там його затримали бойовики так званої ДНР. На рюкзаку Степана була синьо-жовта стрічка, а серед його речей вони знайшли шарф футбольного клубу «Карпати».
Згодом Степана вивезли до селища Горбачево-Михайлівка біля Донецька, де його кілька днів катували. 27 липня 2014 року проросійські бойовики розстріляли юнака. Тіло Степана повернули до Краматорська через 3,5 місяця. У листопаді 2014 року Степана Чубенка поховали в рідному місті.
Що ще відомо? 10 листопада 2017 року суд у Торецьку заочно засудив трьох убивць Степана Чубенка — Вадима Погодіна, Юрія Москальова й Максима Сухомлинова — до довічного ув’язнення.
У Києві, а також у Вишгородському й Бучанському районах Київщини тривають екстрені відключення. Графіки відключень світла не діють. Про це повідомили в ДТЕК.
Що ще відомо? В «Укренерго» повідомили, що росіяни вдарили по енергетиці в Київській, Харківській, Сумській, Полтавській, Дніпропетровській, Вінницькій, Черкаській і Кіровоградській областях. Знеструмлення зафіксовано щонайменше в шести регіонах України.
Нагадаємо. Росіяни атакували цивільну інфраструктуру у Ладижині на Вінниччині. Унаслідок удару загинули двоє людей. У громаді оголосили триденну жалобу.
81-річний британський письменник М. Джон Гаррісон здобув Букерівську премію з літератури за постапокаліптичний роман «Кінець усього». Він став найстаршим лауреатом в історії премії. Про це повідомили на сайті премії.
Що ще відомо? Книжку Гаррісона «Кінець усього» обрали серед шести творів, які увійшли до короткого списку Букерівської премії 2026 року. Загалом журі розглянуло 163 книжки.
Про що книжка? «Кінець усього» — сатиричний роман-антиутопія. У центрі сюжету — чоловік, що збирає речі на узбережжі, та його тітка, озброєна пістолетом. Разом вони намагаються вижити на узбережжі графства Кент у недалекому майбутньому.
Довідка. Міжнародна Букерівська премія — одна з найпрестижніших літературних нагород у світі, яку щороку присуджують за найкращий роман, перекладений англійською мовою та опублікований у Великій Британії чи Ірландії.
Фото: David Parry / Букерівська премія.
Росіяни атакували цивільну інфраструктуру у Ладижині на Вінниччині. Унаслідок удару загинули двоє людей. У громаді оголосили триденну жалобу. Про це повідомив виконувач обов’язків голови Ладижинської громади Олександр Коломієць.
Що ще відомо? На Київщині внаслідок атаки РФ одна людина загинула, ще дев’ятеро — постраждали. Найбільше пошкоджень зафіксовано у Білоцерківському, Вишгородському та Бориспільському районах.
Володимир Зеленський нагородив волонтерку, засновницю книжкового застосунку UnderBooks і співачку Дашу Астаф’єву орденом княгині Ольги III ступеня. Про це йдеться в указі Президента.
Хто ще отримав нагороду? Зокрема, орденом княгині Ольги III ступеня також нагородили кінорежисерку, сценаристку й продюсерку Марину Горбач, громадську діячку й керівницю інтерактивних виставок Ukraine WOW і «Той день» Ярославу Гресь, а також виконавчу директорку Української кіноакадемії та співзасновницю онлайн-платформи Dzyga MDB Анну Мачух.
Загалом Президент відзначив державними нагородами низку діячів культури та мистецтва.
Нагадаємо. Цьогоріч Даша Астаф’єва разом з учителем української мови й літератури Артуром Пройдаковим читали текст для Радіодиктанту національної єдності.
Фото: Офіс Президента
Учора, 9 листопада, конгресмен-республіканець Томас Массі вніс ініціативу про імпічмент міністра оборони США Піта Гегсета у зв’язку з війною в Ірані. Він оголосив вісім статей імпічменту, звинувативши очільника Пентагону в незаконному веденні війни без дозволу Конгресу і зловживанні повноваженнями керівника відомства. Про це республіканець заявив під час виступу.
Що ще відомо? Сам Піт Гегсет назвав ініціативу Массі «фарсом», а конгресмена — «невдоволеним». На захист Гегсета також виступив держсекретар США Марко Рубіо.
Нагадаємо. Напередодні лідер Демократичної партії у Палаті представників Хакім Джеффріс повідомив, що партія розгляне резолюцію про імпічмент міністра оборони Піта Гегсета. Розгляд відбудеться 10 листопада.
Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт про відновлення декларування для працівників СБУ та розвідки, які не беруть безпосередньої участі в бойових діях. Про це свідчить картка законопроєкту. Президент закликав Раду невідкладно підтримати документ.
Що пропонується? Для військовослужбовців Нацгвардії, ДПСУ, Держспецзв’язку, УДО, ЗСУ, Держспецтрансслужби та поліцейських особливого призначення відстрочка від подання декларацій зберігатиметься.
Для військовослужбовців інших державних органів відстрочка діятиме лише тоді, коли на момент завершення строку декларування вони безпосередньо беруть участь у бойових діях. Подати декларацію потрібно буде протягом 90 днів після завершення участі в бойових діях, припинення воєнного стану або звільнення зі служби.
Військовослужбовці, які не подавали декларації після 2021 року, матимуть 90 днів після набрання законом чинності, щоб це зробити. Виняток — ті, для кого й надалі діятиме спеціальний порядок декларування.
Водночас для військовослужбовців ЗСУ відстрочка від подання декларацій зберігатиметься до кінця воєнного стану.
Що ще відомо? Також не можна буде приховувати від громадськості декларації низки високопосадовців. Зокрема, керівництва Офісу Президента і РНБО, народних депутатів, суддів, прокурорів, керівників правоохоронних органів і начальників військових адміністрацій.
Як було раніше? Раніше військовослужбовці СБУ могли не подавати декларації під час воєнного стану незалежно від того, чи брали вони безпосередню участь у бойових діях. Подати декларацію вони мали протягом 90 днів після припинення воєнного стану або звільнення зі служби. Водночас декларації окремих працівників СБУ могли бути закритими для публічного доступу з міркувань безпеки.
Нагадаємо. Законопроєкт з’явився на тлі операції НАБУ і САП «Карфаген». Зеленський відреагував на участь деяких співробітників СБУ у справі «Хімпрому», назвавши цю ситуацію «ганебною» та «абсолютно неприпустимою».
Контекст. 4 листопада НАБУ і САП викрили організацію, яка платила правоохоронцям за прикриття шахрайських кол-центрів і іншого незаконного бізнесу. Організація мала мережу з 52 шахрайських колцентрів, де працювали 2700 людей. За даними слідства, до схеми були залучені посадовці СБУ, Офісу генпрокурора, Нацполіції та представники кримінального середовища.
Докладніше про те, хто входив до організації — читайте у новині НЗЛ.
Фото: Володимир Зеленський / Telegram
Харківщина. Унаслідок російської атаки постраждали восьмеро людей. Пошкоджено житлові будинки, автомобілі, електромережі й господарські споруди.
Херсонщина. Увечері 9 листопада російський FPV-дрон влучив у багатоповерхівку. На дев’ятому поверсі загорілася квартира. Постраждала жінка.
Полтавщина. У Кременчуці російський БпЛА влучив у промислове підприємство. Постраждалих немає.
Фото: ДСНС
У Вишгородському районі Київщини загинула жінка внаслідок російської атаки. Також відомо про двох постраждалих. Зруйновано двоповерховий приватний житловий будинок і гараж. Про це повідомив очільник Київської ОВА Тимур Ткаченко.
Що ще відомо? Унаслідок російської атаки на Одещині загинули три людини, ще троє — постраждали. Пошкоджено складську будівлю з продуктами харчування. В Одеському районі внаслідок влучання загорівся двоповерховий житловий будинок і гараж на території кооперативу.
Поліція повідомила про підозру ще одному учаснику сутичок у Петропавлівській Борщагівці на Київщині. Йдеться про хлопця 2004 року народження. За даними слідства, його підозрюють у перешкоджанні законній діяльності ЗСУ. Про це повідомила речниця Київської обласної прокуратури Юлія Колтак, передає «Суспільне».
Що відомо? За даними слідства, хлопець закликав перекинути службовий автобус, у якому перебували військовослужбовці Нацгвардії. Разом з іншими людьми він розхитував транспорт і бив ногами по кузову, намагаючись його пошкодити.
Сьогодні, 9 листопада, суд має обрати підозрюваному запобіжний захід. Прокуратура проситиме взяти його під варту без права внесення застави.
Нагадаємо. Суд відправив під варту трьох учасників сутичок у Петропавлівській Борщагівці — Віктора Єну, Валентину Молоду і Тетяну Кірєєву.
Контекст. Події в Петропавлівській Борщагівці сталися 2 листопада на території тимчасового пункту дислокації військової частини 3121, яка належить до 1-го корпусу НГУ «Азов».
За повідомленням корпусу, біля військового містечка почали збиратися цивільні з вимогою видати мобілізованих військовослужбовців, які перебували на території пункту. Після відмови вони заблокували роботу військового містечка й намагалися потрапити всередину.
Після того як на місце прибув командувач Національної гвардії України Олександр Півненко, він провів родичів деяких військовослужбовців на територію військового об’єкта й показав умови, у яких перебувають мобілізовані та військовослужбовці, затримані після СЗЧ. Четверо військовослужбовців, затриманих після СЗЧ, мали травми. Їх доправили до госпіталю на обстеження.
Докладніше про події в Петропавлівській Борщагівці — читайте у новині НЗЛ.
Служба безпеки України завершила розслідування і скерувала до суду обвинувальний акт щодо теракту у Львові 22 лютого 2026 року. Тоді внаслідок подвійного вибуху загинули поліцейська і військовослужбовець Нацгвардії. Також 26 людей отримали поранення. Про це повідомили в СБУ.
Що відомо про фігурантку справи? За даними слідства, увечері 21 лютого жінка заклала дві вибухівки у сміттєві контейнери поблизу орендованої квартири. У вікні помешкання вона залишила телефон з увімкненою онлайн-трансляцією, щоб росіяни могли стежити за місцем і дистанційно активувати вибухівки.
До схеми також залучили мешканку Харкова. За даними слідства, вона зателефонувала до поліції і повідомила про нібито пограбування магазину у Львові.
Після прибуття патрульних пролунав перший вибух. Коли на місце приїхали додаткові наряди поліції і Нацгвардії, дистанційно активували другу вибухівку.
Що відомо про покарання? Жінку судитимуть за вчинення теракту, незаконне поводження зі зброєю і вибухівкою, а також незаконне виготовлення вибухових пристроїв. Їй загрожує довічне увʼязнення з конфіскацією майна.
Нагадаємо. 22 лютого у Нацполіції заявили, що підозрювана у підриві — 33-річна мешканка Рівненщини. За даними слідства, вона виготовила саморобні вибухівки й заклала їх у сміттєві баки за вказівкою спецслужб РФ.
Город може початися з кількох грядок біля підʼїзду або теплиці за парканом. Для людей, чиї історії зібрали в тексті, земля стала місцем, де можна вирощувати їжу для себе й інших, вчитися нового, працювати разом із сусідами й потроху облаштовувати життя.
Після початку повномасштабного вторгнення Юлія і Євген Моїсеєви виїхали з Київщини до Стрия на Львівщині. Хоча родина й сама вимушено покинула домівку, вона почала допомагати іншим людям, які також переїхали через війну: шукала для них житло, збирала речі й готувала безплатні обіди для близько 200 людей.
Спочатку людям вистачало даху над головою і наявноі їжі, проте бойові дії тривали, і подружжя почало думати, як далі годувати стільки людей.
Юлія і Євген знайшли 16 гектарів землі на закинутій фермі в селі Горішньому на Львівщині — це майже 22 футбольні поля. Люди, яких вони годували, допомогли відновити будівлі й облаштувати ферму. Улітку 2022 року подружжя зібрало перший урожай.
Згодом господарство почало розростатися: на фермі з’явилися тварини й теплиця, а землю зорали. Зараз там працюють близько 30 сімей, а ще приблизно 300 родин господарство підтримує.
Людям, які через війну залишили свої домівки, ця земля дала змогу знову господарювати, працювати й забезпечувати продуктами себе та інших.
Світлана і Володимир Петрови хоча все життя прожили в місті, давно хотіли мати город і самостійно вирощувати хоча б частину овочів та фруктів. Власна земля означала для них меншу залежність від магазинів і цін на продукти. Зрештою вони знайшли недорогий старий будинок у Гранові на Вінниччині, оселилися там, знайшли роботу й почали господарювати.
За кілька років у обох зʼявилися проблеми зі здоров’ям: лікарі заборонили чоловікові важку фізичну працю, а Світлані стало складніше працювати на землі. Відмовлятися від городу вони не хотіли, тож почали думати про теплицю й мотоблок, які могли б полегшити роботу. На їхнє придбання Світлана отримала 40 тисяч гривень у межах програми «Урожайний шлях».
З теплицею довелося розбиратися довше — перший урожай довелося вирощувати методом спроб і помилок. Помідори там росли помітно краще, ніж просто неба, але родині бракувало знань, як за ними доглядати. Тоді Світлана почала вчитися разом із сусідкою Оленою.
Олена Овчіннікова у серпні 2014 року виїхала з Єнакієвого на Донеччині до Одеси. Синові тоді було чотири роки, а сама Олена була вагітна другою дитиною. Родина планувала провести в Одесі два тижні, але до Єнакієвого вони більше не повернулися. У 2016 році придбали будинок у Гранові, а ще через два роки в родині народилася третя дитина.
З часом біля будинку з’явилася теплиця, у якій родина тепер вирощує овочі для себе. Саме тоді Олена із сусідкою Світланою почали шукати, де навчитися, і розбиратися, як вирощувати овочі в теплиці.
У Боярці є дві ініціативи, які з приватних подвір’їв зробили спільний город. Одну з них започаткувала Людмила Тюрменко. Вона зібрала побажання мешканців свого багатоквартирного будинку, а згодом сусіди облаштували грядки біля під’їздів і почали вирощувати там їжу для себе. Тепер люди, які можуть не мати власної землі, мають спільну ділянку, а разом з нею і спільну відповідальність за те, що на ній росте.
Для людей, які не мають власної землі, ці грядки стали місцем, де можна вирощувати щось своє просто біля дому. Водночас спільний город потребує спільних рішень: мешканцям потрібно домовлятися, що садити, як доглядати за рослинами та як розподіляти врожай.
За кілька кілометрів, на території районної лікарні, створили інший громадський город — «Сади здоров’я». Поки що тут є чотири підвищені грядки, двосекційний компостер та інструменти. Ініціатива поєднує вирощування їжі з гарденотерапією — роботою із землею та рослинами, яка допомагає психологічно розвантажитися.
Важливий тут не так майбутній урожай, як сам процес: посадити рослину, доглядати за нею, спостерігати, як вона росте, і знаходити спокій у звичній праці.
Усі ці історії об’єднує бажання людей мати свою землю й вирощувати на ній їжу для себе та інших. Тож вони віднаходять способи це зробити: хтось разом із сусідами шукає, де навчитися, інші діляться досвідом, а комусь вдається отримати грант на розвиток господарства.
Текст: Данило Четверіков
Фото: проєкт «Урожайний шлях»
