Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
09:00
загальнонаціональна
хвилина памʼяті
Чим є УПЦ МП?
УПЦ (МП) є релігійною організацією, яка функціонує на території України з 1990 року. Фактично, є наступницею українського екзархату (представництво церкви за межами метрополії, у цьому випадку РПЦ), який існував із 1921 року. Цікавим фактом є те, що згідно з документами, розсекреченими СБУ, у 1945 році більшість представників українських православних церков були завербовані НКВС. Після так званого Помісного собору РПЦ, українським церквам вирішили надати дозвіл більшого самоврядування та називатись Українською Православною Церквою, однак зі збереженням повного підпорядкування Московському Патріархату.
Так незалежна Україна мала три православні церкви, з яких кожна претендувала на канонічність: УПЦ МП, УПЦ КП (заснована Патріархом Філаретом, за що його на Московії визнано розкольником), та УАПЦ — Українська Автокефальна Православна Церква (створена у 20-х з ціллю протистояти знищенню та зросійщенню). Попри певні розбіжності, УАПЦ та УПЦ Київського патріархату багаторазово намагались об’єднатись. Це вдалось тільки у 2018 році після визнання канонічності УПЦ КП Константинополем та отримання Томоса. Відтоді ці дві церкви мають назву ПЦУ.
Хоча згідно з даними, парафіяни частіше вказують, що є прибічниками Української Православної церкви Київського патріархату, УПЦ МП мала перевагу в кількості церков та монастирів. Станом на 2017 рік в Українській православній церкві МП налічувалося 208 монастирів та 4807 ченців і черниць (проти 60 монастирів та 219 ченців у УПЦ КП та 13 монастирів та 21 ченця в УАПЦ). Московським патріархатом була зайнята найбільша українська Святиня — Києво-Печерська Лавра, а також Почаївська та Святогірські Лаври.
Останньою подією, яка призвела до реакції органів, був молебень у Києво-Печерській Лаврі вже після 24 лютого, на якому священник з парафіянами співав пісню «над Росієй звон пливьот».
Російський вплив УПЦ (МП)
З 1990-х років УПЦ (МП) просувала наративи про важливість об’єднання навколо Москви як головного християнського центру. Вона не визнавала Вселенський Константинопольський Патріархат, а надання Українській церкві Автокефалії називала розкольництвом.
Служби в церквах УПЦ МП відбувались церковнослов’янською та російською, під час служб молилися за московського патріарха та РФ, а одним з канонізованих «святих» вважався російський імператор Миколай ІІ та родина Романових.
Що таке «Чорний Вівторок» і до чого тут УПЦ МП
Нерідко позиція УПЦ МП перепліталась із позиціями проросійських політиків в Україні. Яскравим прикладом політичної заангажованості є так званий «Чорний Вівторок» — події 18 липня 1995 року під час похорону Патріарха Києва і всія Русі Володимира (Романюка).
Представники Московського Патріархату та Міністерства культури виступали категорично проти поховання Володимира на території Софії Київської. Як пізніше зазначав Євген Марчук, така вказівка була дана задля того, щоб не псувати близькі стосунки влади та УПЦ МП.
Під час похорону відбулись жорсткі сутички між членами УНА-УНСО, які виступали на стороні Київського Патріархату та «Беркутом», який виконував наказ не допустити поховання на території Софії. Попри спротив органів, активістам вдалось викопати могилу під стінами Софії. За словами очевидців, «Беркут» бив лежачих та нищив українську символіку, прапори.
УПЦ (МП) і «Партія регіонів»
Вже у 2000-2010 роки УПЦ (МП) активно співпрацювали з депутатами «Партії регіонів» та інших проросійських партій, будували храми за їхньої підтримки, друкували російськомовну агітаційну літературу.
УПЦ (МП) і Союз Козаків Росії
Впродовж тих самих років московська церква брала активну участь в подіях проросійської спрямованості, відкритті пам’ятників російським діячам, шануванні радянських воїнів, а також організовувала та підтримувала парамілітарні формування.
Наприклад, козацькі організації, які часто виступали як охорона не тільки на церковні свята, але й на політичних акціях, а також були членами Союзу Козаків Росії. Часто козацькі звання у таких організаціях могли мати диякони чи інші служителі церкви.
УПЦ (МП) і окупація Криму
У 2014 році із початком російської агресії УПЦ (МП) підтримала окупацію Криму та незаконний референдум, оточувала українські військові частини разом із прихильниками сепаратизму, а згодом церква у пряме підпорядкування РПЦ.
УПЦ (МП) і сепаратизм на Донбасі
Після початку АТО у Луганській та Донецькій областях окремі настоятелі храмів також активно співпрацювали із сепаратистами та російськими найманцями, зберігали зброю на територіях храмів, передавали розвіддані ворогу.
УПЦ (МП) і війна
Офіційні представники УПЦ (МП) багаторазово ухилялись від відповіді на питання, із ким воює Україна, заявляли, що АТО це «громадянська війна», а також траплялись випадки відмови відспівування полеглих українських бійців. На звільнених теренах Донбасу УПЦ (МП) проводили акції подібні до російської пропагандистської кампанії «безсмертний полк».
Фото: slovoidilo.ua
Текст створений у колаборації «Новин здорової людини» та інстаграм-сторінки «Ukraine25»
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики
Оновлено. Станом на 18:50 омбудсмен Дмитро Лубінець підтвердив заяву Меланії Трамп про гуманітарну місію в Олешках. За домовленістю, буде забезпечено режим тиші, доставлений гуманітарний вантаж і вільне пересування цивільного населення з міста.
Україна і Росія домовилися про тимчасове припинення бойових дій в Олешках на Херсонщині із 29 жовтня для забезпечення гуманітарної допомоги та підготовки евакуації цивільних. Про це повідомили в Білому домі.
Що ще відомо? Там додали, що домовленості вдалося досягнути за посередництва першої леді США Меланії Трамп.
Перша леді зазначила, що представники обох країн відвідуватимуть жителів удома, визначатимуть їхні потреби й допомагатимуть охочим евакуюватися до обраного місця. Процес супроводжуватиме американська медіаорганізація.
Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що максимальний рівень бронювання, зокрема для енергетики та оборонно-промислового комплексу (ОПК), більше не становитиме 100%. Підприємства зможуть просити про більший відсоток, якщо обґрунтують необхідність.
Що ще зміниться? Підприємства зможуть бронювати 100% працівників, якщо регулярно добровільно залучатимуть частину з них до військової служби. Працівник має заздалегідь знати, де й скільки служитиме. За ним зберігатимуть робоче місце та зарплату. Механізм мають розробити Міноборони й Мінекономіки разом із бізнесом до 1 грудня.
Статус критичного підприємства більше не залежатиме від його економічних показників. Галузеві та регіональні критерії переглянуть і перевірятимуть на зловживання.
Упродовж вересня росіяни пошкодили близько десяти українських датацентрів. Росія також посилює кібератаки на українські державні інформаційні системи та бізнес, зокрема використовує технології штучного інтелекту. Про це повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький.
Що ще відомо? Уряд доручив усім органам виконавчої влади терміново створити команди з кібербезпеки, закупити необхідне програмне забезпечення та запустити його в роботу.
За словами Корецького, ключові державні органи у цифровій сфері вже можуть протидіяти кібератакам із використанням штучного інтелекту. Такий рівень захисту мають забезпечити й інші державні установи.
Нагадаємо. 19 жовтня внаслідок російської балістичної атаки в Києві виведено з ладу обладнання й інфраструктуру датацентру «Датагруп». Його відновлення та подальша робота неможливі.
Унаслідок російської атаки на Чернігів одна людина загинула, ще 25 постраждали. Пошкоджено будівлі двох підприємств. Про це повідомили в ДСНС і обласній прокуратурі міста.
Що ще відомо? Унаслідок атаки виникла пожежа й сталися руйнування будівель.
Нагадаємо. РФ атакувала Полтавщину, Сумщину, Житомирщину і Дніпропетровщину.
Фото: ДСНС
Оновлено. До України повернули п’ятьох військових, які пережили російський теракт в Оленівці. Йдеться не про тих, кого вважали загиблими. Спочатку у першоджерелі — повідомленні на сторінці Володимира Зеленського — йшлося про загиблих. Проте зараз повідомлення оновили.
Оновлено. Станом на 15:24 омбудсман Дмитро Лубінець розповів, що вдалося повернути найбільшу кількість засуджених військових — 86. Також до України повернувся один військовослужбовець «Айдару».
З російського полону повернули 261 українського військового і дев’ятьох цивільних. Серед тих, хто повертається, п’ятеро людей, яких вважали загиблими під час російського теракту в Оленівці в липні 2022 року. Про це повідомив Володимир Зеленський.
Що ще відомо? До України повертаються військовослужбовці, які воювали на Донецькому, Луганському, Харківському, Запорізькому, Херсонському, Київському, Миколаївському та Чернігівському напрямках, а також оборонці ЧАЕС.
Серед звільнених — 38 офіцерів, бійці різних підрозділів, зокрема «Азову», а також військові, які потрапили в полон ще у 2018 та 2020 роках. Дев’ятеро повернених — важкохворі.
Фото: Володимир Зеленський / Telegram
Під час сьогоднішнього обміну до України вдалося повернути 61 військового 12-ї бригади «Азов». Серед них — 35 бійців окремого загону спеціального призначення «Азов», які боронили Маріуполь. Про це повідомив командир 1-го корпусу НГУ «Азов» Денис Прокопенко.
Що ще відомо? Денис Прокопенко зазначив, що в полоні ще залишаються понад 500 азовців.
Нагадаємо. Під час обміну 5 червня з російського полону повернули 33 бійців 1-го корпусу Нацгвардії «Азов». Серед них — два воїни окремого загону спеціального призначення «Азов», які боронили Маріуполь.
Контекст. Сьогодні, 23 жовтня, з російського полону повернули 261 українського військового і дев’ятьох цивільних. Серед тих, хто повертається, п’ятеро людей, яких вважали загиблими під час російського теракту в Оленівці в липні 2022 року.
Фото: Володимир Зеленський / Telegram
На підконтрольну Україні територію повернули сімох цивільних з тимчасово окупованих територій. Серед них — 90-річна маломобільна жінка та 50-річна українка, яка перенесла інфаркт і інсульт. Водночас Україна повернула до Росії сімох людей. Про це повідомив омбудсман Дмитро Лубінець.
Що ще відомо? Також вдалося повернути матір із дитиною. На початку повномасштабного вторгнення вони опинилися в Маріуполі й через бойові дії та окупацію не могли повернутися до родини.
Нагадаємо. У межах Bring Kids Back з тимчасово окупованої території вдалося повернути трьох дітей.
Сили оборони України уразили місце зберігання, підготовки й пуску ударних БпЛА армії РФ у Донецьку, а також пункт управління російського підрозділу в Криму. Про це повідомили в Генштабі.
Що ще атакували? Українські військові також уразили склад боєприпасів і матеріально-технічних засобів росіян на Донеччині і Запоріжжі. Крім того, завдали удару по зосередженню живої сили підрозділу зі складу «Рубікон» в Запорізькій області.
Що ще відомо? У Генштабі також додали, що наразі ще фіксуються випадки втрат зв’язку у роботі Starlink/StarShield на певних швидкостях.
Нагадаємо. Дональд Трамп повідомив, що Ілон Маск зняв обмеження швидкості для військової версії Starlink в Україні. Однак він відмовився уточнити, чи телефонував особисто Маску з щодо цієї ситуації.
Оновлено. Станом на 12:14 у Міноборони наразі немає підтверджень, що обмеження роботи Starlink/Starshield зняли. Про це повідомили джерела «Суспільного» в міністерстві.
Дональд Трамп повідомив, що Ілон Маск зняв обмеження швидкості для військової версії Starlink в Україні. Однак він відмовився уточнити, чи телефонував особисто Маску з цього приводу. Про це повідомляє «Суспільне».
Що передувало? Учора, 22 жовтня, The Wall Street Journal писало, що Трамп зателефонував Маскові й попросив зняти обмеження на використання Starlink в Україні. За даними видання, Президент США сказав американському бізнесмену, що його не влаштовує обмеження швидкості, яке досі діє.
Нагадаємо. Майже 20 конгресменів США підписали груповий лист, у якому закликають дозволити Україні застосовувати Starlink для ураження місць запуску на території Росії.
Контекст. 14 жовтня запровадили обмеження швидкості роботи терміналів Starlink під час руху. Вони стосуються «військового пакету» послуг StarShield.
15 жовтня власник SpaceX Ілон Маск повідомив, що ліміти швидкості для військового пакета Starshield залежать не від його компанії, а від уряду США.
19 жовтня Володимир Зеленський заявив, що сигнал обмежити роботу Starlink на високих швидкостях надійшов від уряду США, а технічно це реалізувала SpaceX. Водночас міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що адміністрація Президента США не давала вказівок обмежувати роботу Starlink для України. Про це раніше також заявили Дональд Трамп і держсекретар Марко Рубіо.
21 жовтня The Wall Street Journal з посиланням на американських посадовців повідомило, що засновник SpaceX Ілон Маск розпорядився обмежити роботу військової версії Starlink.
Фото: Білий дім
Документальну українську стрічку To Die to Live відібрали до Балтійського конкурсу документального кіно 30-го Талліннського міжнародного кінофестивалю «Темні ночі». Про це повідомили в Держкіно.
Про що фільм? У сюжеті кінострічки To Die to Live — історія трьох українських добровольців: Шахти, Танцюриста та Гончара. У 2014 році вони без військового досвіду долучилися до ЗСУ. Після двох років на фронті чоловіки намагалися повернутися до мирного життя, однак після початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року знову приєдналися до війська.
Хто створив? Фільм створено в копродукції України, Латвії та Словаччини. Режисерка стрічки — Юлія Гонтарук. Загалом фільм знімали впродовж 12 років.
Довідка. Талліннський кінофестиваль — один із найбільших кінофестивалів Північної Європи. Його проводять у столиці Естонії з 1997 року. Щороку в програмі показують близько 250 повнометражних і 300 короткометражних фільмів з різних країн. У 2026 році фестиваль відбудеться з 6 до 22 листопада.
Фото: кадр з трейлеру
Запросіть друга до Спільноти
Вкажіть, будь ласка, контактні дані людини, яку хочете запросити
Придбайте для друга подарунок від TUM
Вкажіть, будь ласка, контактні дані цієї людини, щоби ми надіслали їй посилку
Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
Вхід в кабінет
Відновлення пароля
Оберіть рівень підтримки
Амбасадорський
digital & print
на 17% дешевше499 грн/міс
Амбасадорський
digital & print
на 17% дешевше416 грн/міс
499 грн/міс
При оплаті 4999 грн за рік
Вітаємо у спільноті!
