Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
09:00
загальнонаціональна
хвилина памʼяті
В Україні гральний бізнес легалізували у 2020 році, а у 2025-му запрацювало Державне агентство PlayCity для його регулювання. Відомство створили після петиції щодо обмеження роботи онлайн-казино, яку ініціював загиблий військовослужбовець та Герой України Павло Петриченко. Зокрема, агентство перебрало повноваження ліквідованої Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ).
Попри блокування й штрафи, майже половина онлайн-казино досі працює нелегально. Як їм це вдається, чому досі залишається багато реклами онлайн казино в соцмережах та які інструменти держава використовує для їхнього контролю читайте в тексті НЗЛ.
Почнімо з того, як загалом працюють онлайн-казино. Вони поєднують роботу сайту-організатора та сервісу розробника ігор. Другий слідкує, щоб ігри працювали без збоїв та шахрайства, а перший відповідає за гроші, бонуси, залучення гравців та технічну підтримку. Між ними діє договір партнерства.
Роботу легальних казино контролює PlayCity, а діяльність можлива лише за наявності ліцензії, яку видає державний регулятор. Нелегальні ж платформи працюють поза цією системою — без ліцензії, державного нагляду та будь-якої відповідальності перед гравцями.
Чому досі є реклама азартних ігор?
Один із викликів — реклама через Telegram Ads. Це та реклама, яка зʼявляється автоматично, без участі адміністраторів каналів. Вони не розміщують її, не контролюють її зміст і, відповідно, не можуть нести за неї відповідальність. У TikTok нелегальний гемблінг часто маскують під розважальні стріми, огляди чи особисті рекомендації, що ускладнює автоматичне виявлення. Також не існує чіткого правового статусу таких платформ і прямих зобов’язань реагувати на запити регулятора.
На запитання НЗЛ у Міністерстві цифрової трансформації, яке координує роботу PlayCity, кажуть, що держава постійно комунікує із цифровими платформами Meta, TikTok, Telegram і Viber щодо протидії нелегальній рекламі азартних ігор. З двома першими вдалося налагодити системну взаємодію з блокування сторінок. З Telegram — усе складніше. Втім після штрафування каналу-мільйонника «Труха Україна» обсяг реклами нелегального гемблінгу в Telegram скоротився.
Довідка. 8 січня 2026 року «Труха Україна» отримав статус онлайн-медіа і наразі відповідає законодавчим вимогам, зокрема в частині про розміщення реклами.
Реклама онлайн-казино та блогери
Відповідальність за рекламу азартних ігор, зокрема й через інфлюенсерів, існує. Закон передбачає штраф у 600 мінімальних зарплат (з початку 2026 — майже 5,2 млн грн) за просування нелегального контенту. За даними Мінцифри, наразі вже ухвалили 14 рішень щодо незаконної реклами казино на загальну суму понад 67 мільйонів гривень.
Але такі штрафи не накладають автоматично. Регулятор має довести, що сторінка в соцмережі пов’язана з конкретною людиною, яка рекламувала незаконні послуги. Для цього потрібно зібрати докази, тому процес триває довше, ніж може здаватися.
«Водночас чинна модель відповідальності є жорсткою і негнучкою. Вона не враховує охоплення чи потенційно заподіяну шкоду. Саме тому Мінцифра ініціює зміни до законодавства, зокрема запровадження градації розміру штрафів залежно від масштабу порушення», — кажуть у Мінцифрі.
Як блокують онлайн-казино?
За даними Мінцифри, щотижня PlayCity блокує близько 100 сайтів. Команда регулятора самотужки або за скаргами користувачів фіксує діяльність нелегального казино і формує список для блокування, який надсилають до Національної комісії електронних комунікацій (НКЕК). Рішення потім передають провайдерам для обмеження доступу.
Зазвичай від моменту подачі запиту до блокування проходить близько семи днів. Але процес часто затягується через погодження рішень у НКЕК. Швидкість блокування напряму залежить від понад чотирьох тисяч провайдерів. Водночас санкцій за невиконання рішень немає, а системних інструментів контролю не застосовують. Через це PlayCity змушене повторно формувати списки та направляти їх провайдерам, які не виконали рішення.
Однак блокування — лише один з інструментів швидкого реагування, який не вирішує проблему повністю. Онлайн-казино адаптивні — змінюють домени та дзеркала (повна або часткова копія сайту, розміщена на іншій адресі) швидше, ніж настає блокування, проте це ускладнює їхню діяльність. Оператори постійно перезапускаються, втрачають трафік, довіру користувачів і гроші.
У міністерстві визнають, що тіньовий онлайн-гемблінг рухається швидше за державу, бо не обмежений законами, процедурами чи фінансами.
Як онлайн-казино намагаються обійти систему?
Після блокування основних доменів нелегальні сайти швидко змінюють адреси, а трафік перенаправляють через рекламу, соцмережі, месенджери та партнерські мережі. Також для обходу блокувань використовують рахунки фізичних осіб, розподіляючи кошти між десятками або сотнями акаунтів. Це ускладнює фінансовий моніторинг, маскує реальні обсяги операцій та приховує походження грошей.
«Додатково використовують міскодинг — навмисну підміну призначення платежів. Замість оплати азартних ігор транзакції проходять як платежі за онлайн-послуги, цифровий контент, маркетинг чи інші менш ризикові категорії. Це дозволяє обходити банківські запобіжники», — пояснюють у Мінцифрі.
Також як альтернативний спосіб поповнення або виведення коштів використовують криптовалюту. Водночас у міністерстві визнають, що нинішня модель радше стримує, ніж повністю зупиняє нелегальний ринок.
Чи можуть банки скасовувати транзакції, які повʼязані з онлайн-казино?
Ні регулятор грального ринку PlayCity, ні Мінцифра не можуть напряму вказувати банкам, які саме операції блокувати. Якщо транзакція має ознаки потенційного порушення чи пов’язана з нелегальною діяльністю — її можуть заблокувати. Водночас на практиці виявити такі операції буває складно, особливо коли платіж виглядає як звичайна оплата дозволеної послуги.
Щоб швидше знаходити й блокувати платежі, пов’язані з нелегальними онлайн-казино, потрібно змінити правила фінансового контролю. На запитання НЗЛ у Мінцифрі кажуть, що вже обговорюють це питання з Національним банком.
Які є законодавчі прогалини?
Законодавство щодо онлайн-гемблінгу має кілька суттєвих прогалин. По-перше, відсутні ефективні механізми блокування піратських сайтів та контролю платіжних маршрутів. Це дозволяє нелегальним платформам швидко працювати. По-друге, чинна модель не враховує масштаб реклами нелегального гемблінгу та потенційну шкоду для суспільства. По-третє, законодавство про азартні ігри не узгоджене з податковими нормами. Через це нелегально працювати вигідніше, ніж дотримуватися закону. Також це спотворює конкуренцію та підштовхує частину гравців до тіньового ринку.
Авторка: Соломія Михайлюньо
Оновлено. Станом на 18:50 омбудсмен Дмитро Лубінець підтвердив заяву Меланії Трамп про гуманітарну місію в Олешках. За домовленістю, буде забезпечено режим тиші, доставлений гуманітарний вантаж і вільне пересування цивільного населення з міста.
Україна і Росія домовилися про тимчасове припинення бойових дій в Олешках на Херсонщині із 29 жовтня для забезпечення гуманітарної допомоги та підготовки евакуації цивільних. Про це повідомили в Білому домі.
Що ще відомо? Там додали, що домовленості вдалося досягнути за посередництва першої леді США Меланії Трамп.
Перша леді зазначила, що представники обох країн відвідуватимуть жителів удома, визначатимуть їхні потреби й допомагатимуть охочим евакуюватися до обраного місця. Процес супроводжуватиме американська медіаорганізація.
Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що максимальний рівень бронювання, зокрема для енергетики та оборонно-промислового комплексу (ОПК), більше не становитиме 100%. Підприємства зможуть просити про більший відсоток, якщо обґрунтують необхідність.
Що ще зміниться? Підприємства зможуть бронювати 100% працівників, якщо регулярно добровільно залучатимуть частину з них до військової служби. Працівник має заздалегідь знати, де й скільки служитиме. За ним зберігатимуть робоче місце та зарплату. Механізм мають розробити Міноборони й Мінекономіки разом із бізнесом до 1 грудня.
Статус критичного підприємства більше не залежатиме від його економічних показників. Галузеві та регіональні критерії переглянуть і перевірятимуть на зловживання.
Упродовж вересня росіяни пошкодили близько десяти українських датацентрів. Росія також посилює кібератаки на українські державні інформаційні системи та бізнес, зокрема використовує технології штучного інтелекту. Про це повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький.
Що ще відомо? Уряд доручив усім органам виконавчої влади терміново створити команди з кібербезпеки, закупити необхідне програмне забезпечення та запустити його в роботу.
За словами Корецького, ключові державні органи у цифровій сфері вже можуть протидіяти кібератакам із використанням штучного інтелекту. Такий рівень захисту мають забезпечити й інші державні установи.
Нагадаємо. 19 жовтня внаслідок російської балістичної атаки в Києві виведено з ладу обладнання й інфраструктуру датацентру «Датагруп». Його відновлення та подальша робота неможливі.
Унаслідок російської атаки на Чернігів одна людина загинула, ще 25 постраждали. Пошкоджено будівлі двох підприємств. Про це повідомили в ДСНС і обласній прокуратурі міста.
Що ще відомо? Унаслідок атаки виникла пожежа й сталися руйнування будівель.
Нагадаємо. РФ атакувала Полтавщину, Сумщину, Житомирщину і Дніпропетровщину.
Фото: ДСНС
Оновлено. До України повернули п’ятьох військових, які пережили російський теракт в Оленівці. Йдеться не про тих, кого вважали загиблими. Спочатку у першоджерелі — повідомленні на сторінці Володимира Зеленського — йшлося про загиблих. Проте зараз повідомлення оновили.
Оновлено. Станом на 15:24 омбудсман Дмитро Лубінець розповів, що вдалося повернути найбільшу кількість засуджених військових — 86. Також до України повернувся один військовослужбовець «Айдару».
З російського полону повернули 261 українського військового і дев’ятьох цивільних. Серед тих, хто повертається, п’ятеро людей, яких вважали загиблими під час російського теракту в Оленівці в липні 2022 року. Про це повідомив Володимир Зеленський.
Що ще відомо? До України повертаються військовослужбовці, які воювали на Донецькому, Луганському, Харківському, Запорізькому, Херсонському, Київському, Миколаївському та Чернігівському напрямках, а також оборонці ЧАЕС.
Серед звільнених — 38 офіцерів, бійці різних підрозділів, зокрема «Азову», а також військові, які потрапили в полон ще у 2018 та 2020 роках. Дев’ятеро повернених — важкохворі.
Фото: Володимир Зеленський / Telegram
Під час сьогоднішнього обміну до України вдалося повернути 61 військового 12-ї бригади «Азов». Серед них — 35 бійців окремого загону спеціального призначення «Азов», які боронили Маріуполь. Про це повідомив командир 1-го корпусу НГУ «Азов» Денис Прокопенко.
Що ще відомо? Денис Прокопенко зазначив, що в полоні ще залишаються понад 500 азовців.
Нагадаємо. Під час обміну 5 червня з російського полону повернули 33 бійців 1-го корпусу Нацгвардії «Азов». Серед них — два воїни окремого загону спеціального призначення «Азов», які боронили Маріуполь.
Контекст. Сьогодні, 23 жовтня, з російського полону повернули 261 українського військового і дев’ятьох цивільних. Серед тих, хто повертається, п’ятеро людей, яких вважали загиблими під час російського теракту в Оленівці в липні 2022 року.
Фото: Володимир Зеленський / Telegram
На підконтрольну Україні територію повернули сімох цивільних з тимчасово окупованих територій. Серед них — 90-річна маломобільна жінка та 50-річна українка, яка перенесла інфаркт і інсульт. Водночас Україна повернула до Росії сімох людей. Про це повідомив омбудсман Дмитро Лубінець.
Що ще відомо? Також вдалося повернути матір із дитиною. На початку повномасштабного вторгнення вони опинилися в Маріуполі й через бойові дії та окупацію не могли повернутися до родини.
Нагадаємо. У межах Bring Kids Back з тимчасово окупованої території вдалося повернути трьох дітей.
Сили оборони України уразили місце зберігання, підготовки й пуску ударних БпЛА армії РФ у Донецьку, а також пункт управління російського підрозділу в Криму. Про це повідомили в Генштабі.
Що ще атакували? Українські військові також уразили склад боєприпасів і матеріально-технічних засобів росіян на Донеччині і Запоріжжі. Крім того, завдали удару по зосередженню живої сили підрозділу зі складу «Рубікон» в Запорізькій області.
Що ще відомо? У Генштабі також додали, що наразі ще фіксуються випадки втрат зв’язку у роботі Starlink/StarShield на певних швидкостях.
Нагадаємо. Дональд Трамп повідомив, що Ілон Маск зняв обмеження швидкості для військової версії Starlink в Україні. Однак він відмовився уточнити, чи телефонував особисто Маску з щодо цієї ситуації.
Оновлено. Станом на 12:14 у Міноборони наразі немає підтверджень, що обмеження роботи Starlink/Starshield зняли. Про це повідомили джерела «Суспільного» в міністерстві.
Дональд Трамп повідомив, що Ілон Маск зняв обмеження швидкості для військової версії Starlink в Україні. Однак він відмовився уточнити, чи телефонував особисто Маску з цього приводу. Про це повідомляє «Суспільне».
Що передувало? Учора, 22 жовтня, The Wall Street Journal писало, що Трамп зателефонував Маскові й попросив зняти обмеження на використання Starlink в Україні. За даними видання, Президент США сказав американському бізнесмену, що його не влаштовує обмеження швидкості, яке досі діє.
Нагадаємо. Майже 20 конгресменів США підписали груповий лист, у якому закликають дозволити Україні застосовувати Starlink для ураження місць запуску на території Росії.
Контекст. 14 жовтня запровадили обмеження швидкості роботи терміналів Starlink під час руху. Вони стосуються «військового пакету» послуг StarShield.
15 жовтня власник SpaceX Ілон Маск повідомив, що ліміти швидкості для військового пакета Starshield залежать не від його компанії, а від уряду США.
19 жовтня Володимир Зеленський заявив, що сигнал обмежити роботу Starlink на високих швидкостях надійшов від уряду США, а технічно це реалізувала SpaceX. Водночас міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що адміністрація Президента США не давала вказівок обмежувати роботу Starlink для України. Про це раніше також заявили Дональд Трамп і держсекретар Марко Рубіо.
21 жовтня The Wall Street Journal з посиланням на американських посадовців повідомило, що засновник SpaceX Ілон Маск розпорядився обмежити роботу військової версії Starlink.
Фото: Білий дім
Документальну українську стрічку To Die to Live відібрали до Балтійського конкурсу документального кіно 30-го Талліннського міжнародного кінофестивалю «Темні ночі». Про це повідомили в Держкіно.
Про що фільм? У сюжеті кінострічки To Die to Live — історія трьох українських добровольців: Шахти, Танцюриста та Гончара. У 2014 році вони без військового досвіду долучилися до ЗСУ. Після двох років на фронті чоловіки намагалися повернутися до мирного життя, однак після початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року знову приєдналися до війська.
Хто створив? Фільм створено в копродукції України, Латвії та Словаччини. Режисерка стрічки — Юлія Гонтарук. Загалом фільм знімали впродовж 12 років.
Довідка. Талліннський кінофестиваль — один із найбільших кінофестивалів Північної Європи. Його проводять у столиці Естонії з 1997 року. Щороку в програмі показують близько 250 повнометражних і 300 короткометражних фільмів з різних країн. У 2026 році фестиваль відбудеться з 6 до 22 листопада.
Фото: кадр з трейлеру
Запросіть друга до Спільноти
Вкажіть, будь ласка, контактні дані людини, яку хочете запросити
Придбайте для друга подарунок від TUM
Вкажіть, будь ласка, контактні дані цієї людини, щоби ми надіслали їй посилку
Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
Вхід в кабінет
Відновлення пароля
Оберіть рівень підтримки
Амбасадорський
digital & print
на 17% дешевше499 грн/міс
Амбасадорський
digital & print
на 17% дешевше416 грн/міс
499 грн/міс
При оплаті 4999 грн за рік
Вітаємо у спільноті!
