РФ знищила датацентр «Датагруп» у Києві
Унаслідок російської балістичної атаки в Києві виведено з ладу обладнання й інфраструктуру датацентру «Датагруп». Його відновлення та подальша робота неможливі. Про це повідомили у компанії.
Що ще відомо? У «Датагруп» зазначили, що співробітники не постраждали. Компанія продовжує надавати сервіси клієнтам із резервних майданчиків.
Що відомо про «Датагруп»? У датацентрах компанії розміщують сервери й інше телекомунікаційне обладнання. «Датагруп» має п’ять таких майданчиків із резервним живленням і зв’язком.
Довідка. Датацентр — це місце, де розміщують сервери, на яких зберігаються дані та працюють сайти, застосунки й онлайн-сервіси.
Служба безпеки України завершила розслідування і скерувала до суду обвинувальний акт щодо теракту у Львові 22 лютого 2026 року. Тоді внаслідок подвійного вибуху загинули поліцейська і військовослужбовець Нацгвардії. Також 26 людей отримали поранення. Про це повідомили в СБУ.
Що відомо про фігурантку справи? За даними слідства, увечері 21 лютого жінка заклала дві вибухівки у сміттєві контейнери поблизу тимчасового помешкання. У вікні орендованої квартири вона залишила смартфон з увімкненою онлайн-трансляцією, щоб росіяни могли стежити за місцем і дистанційно активувати вибухівки.
До схеми також залучили мешканку Харкова. За даними слідства, вона зателефонувала до поліції і повідомила про нібито пограбування магазину у Львові.
Після прибуття патрульних пролунав перший вибух. Коли на місце приїхали додаткові наряди поліції і Нацгвардії, дистанційно активували другу вибухівку.
Що відомо про покарання? Жінку судитимуть за вчинення теракту, незаконне поводження зі зброєю і вибухівкою, а також незаконне виготовлення вибухових пристроїв. Їй загрожує довічне увʼязнення з конфіскацією майна.
Нагадаємо. 22 лютого у Нацполіції заявили, що підозрювана у підриві — 33-річна мешканка Рівненщини. За даними слідства, вона виготовила саморобні вибухівки та заклала їх у сміттєві баки за вказівкою спецслужб РФ.
До суду скерували обвинувальний акт щодо російського військового, якого обвинувачують у розстрілі полоненого українського військовослужбовця. За даними слідства, він за наказом командира вистрілив у потилицю військовому ЗСУ. Про це повідомили в Донецькій прокуратурі.
Що ще відомо? За даними прокуратури, 10 жовтня 2025 року під час спроби захоплення села Шахове Покровського району піхотна група армії РФ проникла на околиці населеного пункту. Російські військові взяли в полон двох військовослужбовців Сил оборони України. Серед них — командир одного з підрозділів.
Після допиту російський військовий вивів одного з полонених до лісосмуги, де, за даними слідства, за наказом командира вистрілив йому з автомата в потилицю. Другий український військовослужбовець також загинув. Обставини його загибелі в повідомленні прокуратури не уточнюють.
Під час подальших бойових дій на цьому напрямку Сили оборони взяли російського військового в полон. Наразі він перебуває під вартою без права внесення застави.
Уночі 9 листопада Сили оборони України уразили «Завод імені Морозова» неподалік Санкт-Петербурга. Там виробляють вибухові речовини і розробляють тверде паливо для двигунів ракетних комплексів «Тополь-М». Про це повідомили в Генштабі.
Що ще відомо? У відомстві зазначили, що підприємство входить до державної корпорації «Ростех» і є однією з важливих ланок виробничого ланцюга, який забезпечує російську армію балістичними ракетами.
Мер Києва Віталій Кличко відреагував на ідею Володимира Зеленського щодо безплатного проїзду в столиці та організації резервного транспортного сполучення. За його словами, додаткові автобуси у Києві є, однак бракує водіїв. Про це написав міський голова у Telegram.
Що ще відомо? Кличко зазначив, що «Київпастранс» може випустити на маршрути ще 25 автобусів. Для цього потрібно щонайменше 50 водіїв категорії D. Забронювати нових працівників підприємство не може через встановлені ліміти.
Він також зазначив, що для повноцінної заміни метро за кількістю перевезених пасажирів знадобилося б до 1020 автобусів. Водночас, за словами мера, наземний транспорт не може забезпечити таку саму регулярність руху, оскільки їздить дорогами разом з іншим транспортом.
Що відомо про безплатний проїзд? Коментуючи ідею безплатного проїзду в Києві, Кличко заявив, що держава заборгувала місту понад вісім мільярдів гривень за пільгові перевезення.
Нагадаємо. 8 листопада Володимир Зеленський доручив премʼєр-міністру Сергію Корецькому представити програму безплатного проїзду в міському наземному транспорті і достатнього резерву автобусів для Києва.
Контекст. 9 листопада у Києві запровадять резервні схеми транспортного сполучення між лівим і правим берегами. Зокрема, через міст Патона та Південний і Північний мости.
Докладніше про це — читайте у новині НЗЛ.
Оновлено. Станом на 11:55 в Одесі загинули троє людей внаслідок російської атаки на об’єкт інфраструктури. Також відомо про одного постраждалого. Про це повідомив очільник Одеської МВС Сергій Лисак.
У Сумах росіяни атакували FPV-дроном автомобіль, у якому перебували енергетики. Троє працівників «Укренерго» дістали поранення. Про це повідомили в компанії.
Нагадаємо. Росіяни атакували житловий масив у Кременчуці на Полтавщині, а також приватне підприємство. Відомо про сімох постраждалих. Також вдалося врятувати 15 людей.
Фото: «Укренерго»
Росіяни нищать українські книжки. Через це видавництва замість звичної роботи змушені шукати нові приміщення для зберігання, змінювати шляхи доставлення, пришвидшувати одні процеси й сповільнювати інші. Деяким доводиться зупиняти роботу. Інші ж, яким вдалося вистояти фінансово й не лише, продовжують працювати й давати читачам змогу гортати сторінки українських книжок.
НЗЛ поспілкувалися з українськими видавництвами. Читайте в тексті про їхню роботу зараз, після російських ударів і хвилі уваги.
Vivat
28 серпня Росія атакувала склад Vivat — видавництво втратило 35,5 тисячі книжок на суму понад 16,6 млн гривень. Разом із втратами після обстрілу друкарні «Фактор-Друк» у травні 2024 року прямі збитки перевищили 36 млн гривень. Після ударів по українському книговидавництву Vivat отримали значну підтримку від читачів: люди замовляли книжки, писали про них і поширювали інформацію, як допомогти.
«Але важливо розуміти, що навіть велика кількість замовлень не може миттєво компенсувати втрати», — каже у коментарі НЗЛ співвласниця Vivat Юлія Орлова.
Через знищення книжок і перебудову логістики зʼявилися затримки з доставкою. Частину новинок і продовжень популярних серій довелося відкласти, адже треба було відновити запаси й відправити людям те, що вони вже замовили. Vivat вдалося обійтися без іще більших втрат: до обстрілу частину запасів перевезли до Львова, а частину розподілили між книгарнями.
«Для великого видавництва складська логістика є складною системою. Недостатньо просто розвезти книжки по різних містах. Потрібно забезпечити облік, комплектацію замовлень, транспортування й координацію всіх процесів», — ділиться Юлія Орлова.
Попри наслідки атаки й втрати, у вересні команда Vivat представила видавництво романтичної прози Lilith. Також на кінець вересня відкрилося 15 нових книгарень видавництва. Однак зараз відкриття призупинили, а дві книгарні закрили.
Також видавництво продовжує розвивати цифрові формати. До прикладу, у третьому кварталі 2026 року дохід від аудіокнижок зріс на 118,33 %, а від електронних — на 38,46 % порівняно з аналогічним періодом 2025-го. Попри це, основним форматом для видавництва залишаються паперові книжки.
«Для стабільної роботи видавництву потрібен не лише сплеск замовлень після трагічних подій, а й постійний попит на книжки. Саме тому для галузі важливі доступне кредитування, можливість притомного страхування від воєнних ризиків і державні програми підтримки читання. Це інвестиції не лише в окремі видавництва, а й у розвиток української культури», — підсумовує Юлія Орлова.
«Урбіно»
На початку жовтня видавництво повідомило, що шукає новий склад для своєї продукції через примусове виселення з попереднього приміщення. Через це протягом жовтня на всі книжки діє знижка 25 %. За три дні на сайті придбали 1,5 тисячі книжок — для невеликого видавництва це суттєва підтримка. А після російських атак на книжкові склади надходження від продажів в інтернет-магазині «Урбіно» зросли у 2,5 разу.
«Нового приміщення ми досі не знайшли. Книжки поки що перевозимо до нашого невеликого офісу», — каже менеджер з прав і комунікації Павло Івченко.
Через переїзд зі складу видавництву довелося змінити робочі плани. Зокрема, частину процесів пришвидшили, щоб раніше передати книжки до друку, інші — тимчасово призупинили. Також «Урбіно» зосереджується на комерційних книжках, щоб відновитися й мати гроші для поточної роботи.
«Ми маємо постійно балансувати: не брати забагато проєктів, але й не зупинятися. Можливо, це дещо наївно, проте ми відчуваємо певну відповідальність. Якщо зупинимося ми, то, можливо, зупиниться ще хтось, і так далі — цей ланцюг може продовжуватися», — ділиться думками Павло Івченко.
книголав#
Після російських атак #книголав довелося відновлювати втрачені наклади. Для цього команда намагалася взяти пільговий кредит за державною програмою «5–7–9 %», яка дозволяє бізнесу позичати гроші під нижчі відсотки. Однак через обмеження програми скористатися нею поки що не вдалося. Також до них зверталися різні міністерства з пропозицією допомогти.
«На жаль, більшість грантових програм орієнтовані на відновлення виробничих потужностей, складських приміщень, обладнання й іншої техніки. Вони не покривають потреби в оборотному капіталі, не передбачають компенсації за знищені книги і фактично не дають можливості застрахувати майбутні потенційні втрати у випадку нових атак», — каже в коментарі НЗЛ Максим Праздніков, СЕО #книголав.
Видавництво також перенесло 15–20 % нових видань, запланованих на цей рік, на 2027-й. У середньому їхній вихід затримається на три–чотири місяці.
Після атак #книголав отримало значну підтримку від читачів. Для них команда створила ініціативу — «Вогонь не дочитав», у межах якої продають книжки, пошкоджені під час пожежі. У видавництві пояснюють, що це був один із найпоширеніших запитів серед людей. Ініціатива допомагає повернути частину вартості втрачених накладів, а самі книжки залишаються свідченням того, що переживає українська культура під час війни.
Також видавництво активніше працює з електронними книжками. Це дозволяє швидше повертати видання у продаж, навіть якщо фізичні наклади потребують повторного друку або їх пошкодили росіяни.
Окремо у видавництві працюють над відновленням складської інфраструктури й шукають нове приміщення.
«Для видавництва, яке вже пережило знищення складів через російські атаки, це тепер не просто питання логістики, а питання існування бізнесу взагалі», — ділиться Максим Праздніков.
Ми запитали в міністерки культури, чи готують механізм компенсації за знищені книжки. Тетяна Бережна відповіла, що Міністерство економіки розширює програму компенсацій, щоб вона охоплювала всі постраждалі бізнеси.
«Багато українських бізнесів, зокрема видавництва, отримують сертифікати від торгово-промислових палат про розмір збитків. Для того щоб компенсувати збитки, треба розуміти їхній точний розмір. Це надзвичайно складно в час війни, коли Росія ще не виплачує репарацій. Наше домашнє завдання в будь-якому разі — документувати збитки», — додає Тетяна Бережна.
«Основи»
Підтримка людей, а також книгарень, через які «Основи» розповсюджують книжки, була своєчасною і достатньо тривалою, понад місяць.
«Декілька книгарень достроково погасили свої фінансові зобовʼязання перед нами, більшість книгарень зробили кількакратно більші замовлення, ніж зазвичай. Ця підтримка дала нам змогу продовжити роботу над усіма поточними проєктами, не зупиняючи і не відкладаючи їх», — розповідають у видавництві «Основи».
Через втрату складу видавництву довелося повністю перебудувати логістику. Тепер книжки зберігають у кількох місцях у трьох областях. Туди їх доставляють із друкарень, а звідти — відправляють замовникам. Така система суттєво збільшує транспортні витрати й час доставки.
«Ймовірно, найближчим часом нам доведеться переглядати умови співпраці з книгарнями. Оскільки ті умови, на яких ми наразі співпрацюємо і які є більш сприятливим для книгарень, ми навряд чи зможемо собі дозволити надалі — це стає для нас просто невигідним», — діляться у видавництві «Основи».
Минулоріч за видатний внесок в українське книговидання й літературу «Основи» отримали спеціальну відзнаку Франкфуртського книжкового ярмарку у межах Премії Читомо. Тож цьгоріч вони мали окремий стенду на ярмарку.
«Несподівано для нас усі витрати, повʼязані з участю у ярмарку, ми повинні були профінансувати самі. На жаль, повноцінно взяти участь у цьогорічному Франкфурті наша команда не змогла. Але наш стенд не був порожнім: він маніфестував присутність без присутності і привертав увагу до стану книговидання в Україні, що виник внаслідок російської збройної агресії», — підсумовують у видавництві.
«Хто це?»
Після російських атак видавництво «Хто це?» повідомило, що не відновлюватиме роботу. Воно втратило весь товар і було змушене розпустити команду. Крім того, видавництво досі очікує на частину виплат від магазинів, які продавали його книжки.
Зараз на сайті «Хто це?» доступні три книжки. Купуючи їх, ви допомагаєте видавництву покривати операційні витрати й закривати борги.
BookChef
Росіяни тричі атакували видавництво BookChef. Загалом було втрачено понад 900 тисяч примірників. У команді кажуть, що відновити весь втрачений асортимент неможливо й економічно недоцільно. Тож довелося переглянути пріоритети. Багато видань, за словами команди, уже не вдасться відновити, тож обирають з огляду на попит та інтерес читачів. Першочергове завдання — додрукувати найпопулярніші книжки.
Нині BookChef повернувся до звичної роботи, зокрема продовжує додруковувати книжки й випускати всі заплановані новинки, а також продовження книжкових серій. Свої склади команда перенесла за межі Києва, що допомогло покращити логістику та пришвидшити доставлення книжок для продажу. Водночас BookChef тимчасово відмовилося від акцій. Наразі пріоритет — відновити асортимент і додрукувати найпопулярніші книжки.
«Для нас найважливіше — щоб люди обирали українські книги не лише в моменти трагедій, а й у звичайні буденні дні», — каже керівниця департаменту маркетингу BookChef Анна Вертегел.
Попри те, що деяким видавництва буквально немає де зберігати свої книжки, хтось, попри атаки і всі витрати, фінансує свою участь у міжнародному ярмарку. Усі видавництва, з яким ми поговорили, кажуть про важливість підтримки читачів після атак. Для когось це були сотні замовлень, для когось — можливість не зупиняти роботу чи швидше відновлювати втрачені наклади.
Підтримувати українські видавництва можна й у найпростіший спосіб — читати їхні книжки. Тому в The Ukrainians Media замість листопада тепер Читень. Це місяць якого завгодно читання: громадськотранспортного, обідньоперервного, підковдрового, собакогуляльного і будь-якого ще — обираєте ви.
Щодня із 1 до 30 читня надсилаємо листа, де розповідаємо, як уперше або знову зробити читання своєю звичкою, а ще рекомендуємо книжки і не тільки. Залишайте свою пошту на сайті.
Текст: Соломія Михайлюньо
Фото: Данило Павлов
Лідер Демократичної партії у Палаті представників Хакім Джеффріс повідомив, що партія розгляне резолюцію про імпічмент міністра оборони Піта Гегсета. Розгляд відбудеться 10 листопада. Про це пише Bloomberg.
Що ще відомо? За словами Джеффріса, міністр оборони зловжив своїми повноваженнями та підірвав національну безпеку США. Він також звинуватив його в розвʼязанні війни в Ірані, яка, за його словами, призвела до зростання цін для американців і зробила країну менш безпечною.
Нагадаємо. За результатами проміжних виборів у США, Демократична партія здобула більшість в обох палатах Конгресу.
Фото: Білий дім
Росіяни атакували житловий масив у Кременчуці на Полтавщині, а також приватне підприємство. Відомо про сімох постраждалих. Також вдалося врятувати 15 людей. Про це повідомили в ДСНС.
Харківщина. В області відомо про 14 постраждалих. Серед них — двоє дітей. Пошкоджено житлові будинки, складські приміщення, магазини й електромережі.
Черкащина. Унаслідок атаки РФ у Черкасах пошкоджено будинки, підприємство й обʼєкт критичної інфраструктури. Минулося без постраждалих.
Хмельниччина. Унаслідок атаки російського безпілотника в області пошкоджено житлову забудову. Виникла пожежа в приватних житлових будинках.
Фото: ДСНС
У лікарні помер 24-річний чоловік, який 7 листопада влаштував стрілянину в центрі Кракова і вбив шістьох людей. Про це повідомила Малопольська поліція.
Що сталося? 7 листопада в центрі Кракова чоловік, який є громадянином Польщі, влаштував стрілянину, унаслідок якої загинули шестеро людей, ще 15 дістали поранення. Серед постраждалих — двоє поліцейських. Поліція відкрила вогонь по нападнику. Він дістав поранення, після чого його доставили до лікарні.
В будинку нападника також знайшли мертвими двох жінок і чоловіка. Ймовірно, це його найближчі родичі. Про це заявив прем’єр Польщі Дональд Туск під час пресконференції.
Нагадаємо. У МЗС України повідомили, що, за інформацією польської поліції, українських громадян немає серед постраждалих унаслідок стрілянини.
Сьогодні, 9 листопада, у Києві запровадять резервні схеми транспортного сполучення між лівим і правим берегами. Зокрема, через міст Патона та Південний і Північний мости. Про це повідомили в МВС.
Що відомо про схему руху?
- Міст Патона. Тут запровадять реверсивний рух: з 07:00 до 10:00 три з пʼяти смуг працюватимуть у напрямку правого берега, а з 16:00 до 20:00 — у напрямку лівого.
- Північний міст. Вантажівки на підʼїздах до мосту спрямовуватимуть в обʼїзд через Подільський мостовий перехід. Водночас відновлять рух громадського транспорту з лівого берега на правий, а легкового й громадського транспорту — з правого на лівий.
- Південний міст. Вантажівки, які їдуть з лівого берега на правий, скеровуватимуть через Дарницький міст. Для легкових автомобілів і громадського транспорту обмежень не буде.
Що ще відомо? Станом на 8 листопада у столиці частково відновлюють рух Північним мостом. Рух з лівого на правий берег здійснюватиметься однією смугою лише для пасажирського транспорту, а з правого на лівий — двома смугами для пасажирського транспорту та легкових автомобілів. Рух автобусів мостом відновлять.
Учора, 8 листопада, Володимир Зеленський також доручив премʼєр-міністру Сергію Корецькому представити програму безплатного проїзду в міському наземному транспорті і достатнього резерву автобусів для Києва.
Нагадаємо. 7 листопада росіяни влучили в Північний міст у Києві. Пошкоджено дорожнє полотно, контактна тролейбусна лінія, а також лінія електропередач.
Город може початися з кількох грядок біля підʼїзду або теплиці за парканом. Для людей, чиї історії зібрали в тексті, земля стала місцем, де можна вирощувати їжу для себе й інших, вчитися нового, працювати разом із сусідами й потроху облаштовувати життя.
Після початку повномасштабного вторгнення Юлія і Євген Моїсеєви виїхали з Київщини до Стрия на Львівщині. Хоча родина й сама вимушено покинула домівку, вона почала допомагати іншим людям, які також переїхали через війну: шукала для них житло, збирала речі й готувала безплатні обіди для близько 200 людей.
Спочатку людям вистачало даху над головою і наявноі їжі, проте бойові дії тривали, і подружжя почало думати, як далі годувати стільки людей.
Юлія і Євген знайшли 16 гектарів землі на закинутій фермі в селі Горішньому на Львівщині — це майже 22 футбольні поля. Люди, яких вони годували, допомогли відновити будівлі й облаштувати ферму. Улітку 2022 року подружжя зібрало перший урожай.
Згодом господарство почало розростатися: на фермі з’явилися тварини й теплиця, а землю зорали. Зараз там працюють близько 30 сімей, а ще приблизно 300 родин господарство підтримує.
Людям, які через війну залишили свої домівки, ця земля дала змогу знову господарювати, працювати й забезпечувати продуктами себе та інших.
Світлана і Володимир Петрови хоча все життя прожили в місті, давно хотіли мати город і самостійно вирощувати хоча б частину овочів та фруктів. Власна земля означала для них меншу залежність від магазинів і цін на продукти. Зрештою вони знайшли недорогий старий будинок у Гранові на Вінниччині, оселилися там, знайшли роботу й почали господарювати.
За кілька років у обох зʼявилися проблеми зі здоров’ям: лікарі заборонили чоловікові важку фізичну працю, а Світлані стало складніше працювати на землі. Відмовлятися від городу вони не хотіли, тож почали думати про теплицю й мотоблок, які могли б полегшити роботу. На їхнє придбання Світлана отримала 40 тисяч гривень у межах програми «Урожайний шлях».
З теплицею довелося розбиратися довше — перший урожай довелося вирощувати методом спроб і помилок. Помідори там росли помітно краще, ніж просто неба, але родині бракувало знань, як за ними доглядати. Тоді Світлана почала вчитися разом із сусідкою Оленою.
Олена Овчіннікова у серпні 2014 року виїхала з Єнакієвого на Донеччині до Одеси. Синові тоді було чотири роки, а сама Олена була вагітна другою дитиною. Родина планувала провести в Одесі два тижні, але до Єнакієвого вони більше не повернулися. У 2016 році придбали будинок у Гранові, а ще через два роки в родині народилася третя дитина.
З часом біля будинку з’явилася теплиця, у якій родина тепер вирощує овочі для себе. Саме тоді Олена із сусідкою Світланою почали шукати, де навчитися, і розбиратися, як вирощувати овочі в теплиці.
У Боярці є дві ініціативи, які з приватних подвір’їв зробили спільний город. Одну з них започаткувала Людмила Тюрменко. Вона зібрала побажання мешканців свого багатоквартирного будинку, а згодом сусіди облаштували грядки біля під’їздів і почали вирощувати там їжу для себе. Тепер люди, які можуть не мати власної землі, мають спільну ділянку, а разом з нею і спільну відповідальність за те, що на ній росте.
Для людей, які не мають власної землі, ці грядки стали місцем, де можна вирощувати щось своє просто біля дому. Водночас спільний город потребує спільних рішень: мешканцям потрібно домовлятися, що садити, як доглядати за рослинами та як розподіляти врожай.
За кілька кілометрів, на території районної лікарні, створили інший громадський город — «Сади здоров’я». Поки що тут є чотири підвищені грядки, двосекційний компостер та інструменти. Ініціатива поєднує вирощування їжі з гарденотерапією — роботою із землею та рослинами, яка допомагає психологічно розвантажитися.
Важливий тут не так майбутній урожай, як сам процес: посадити рослину, доглядати за нею, спостерігати, як вона росте, і знаходити спокій у звичній праці.
Усі ці історії об’єднує бажання людей мати свою землю й вирощувати на ній їжу для себе та інших. Тож вони віднаходять способи це зробити: хтось разом із сусідами шукає, де навчитися, інші діляться досвідом, а комусь вдається отримати грант на розвиток господарства.
Текст: Данило Четверіков
Фото: проєкт «Урожайний шлях»
