Словаччина приєдналася до Міжнародної коаліції за повернення українських дітей
Словаччина стала 53-м членом Міжнародної коаліції за повернення українських дітей. Про це повідомили у МЗС України. Також учора, 5 листопада, премʼєр Словаччини Роберт Фіцо і премʼєр України Сергій Корецький підписали Спільну декларацію про співробітництво.
Що відомо про допомогу Україні? Словаччина також виділила пакет енергетичної допомоги на суму 500 тисяч євро. За ці гроші до кінця місяця в Україну доставлять 54 генератори.
Ще 300 тисяч євро країна спрямує як другий внесок до Коаліції укриттів цивільного захисту, а 200 тисяч євро — на медичне обладнання для лікарень.
Також Словаччина передасть «Укрзалізниці» три електровози. Очікується, що Україна введе їх в експлуатацію вже до кінця 2026 року.
Фото: Сергій Корецький / Telegram
Європейська федерація стрільби з лука повертає російських спортсменів до міжнародних змагань з 1 січня 2027 року. Про це повідомили в організації. Водночас там зазначили, що повернення до змагань не скасовує дії відповідних законів, вимог країн-господарів, візових обмежень чи розпоряджень органів державної влади.
Що передувало? 30 жовтня спортивний арбітражний суд (CAS) скасував рішення про недопуск російських хокейних збірних до міжнародних змагань. Росіяни повернуться на міжнародні змагання вже із сезону 2026/27. Вони змагатимуться на чемпіонатах світу серед дорослих і юніорів.
Нагадаємо. Канада не дозволить російським і білоруським хокеїстам виступити на юніорському чемпіонаті світу з хокею, який відбудеться з 26 грудня до 5 січня в канадській провінції Альберта. Напередодні хокейні збірні Норвегії, Данії, Швеції, Латвії, Чехії й Фінляндії також заявили про намір бойкотувати матчі проти збірної Росії.
Одинадцятикласник зі Львівщини Іван Дзяйло увійшов до п’ятірки найсильніших армрестлерів світу. Він виступав у складі національної збірної України серед юніорів у віковій категорії U18 та ваговій категорії до 70 кілограмів. Про це повідомили у Львівській ОВА.
Що ще відомо? Для Івана це був перший чемпіонат світу в новій віковій групі. За підсумками змагань він посів п’яте місце на лівій і правій руках, увійшовши до п’ятірки найсильніших армрестлерів світу у своїй категорії.
Нагадаємо. 13-річна тенісистка Марія Кочерженко виграла європейський Підсумковий турнір у віковій категорії до 14 років. Вона стала першою українкою, яка тріумфувала на цьому турнірі.
Фото: Львівська ОВА / Telegram
Унаслідок російської атаки в Бориспільському районі Київщини постраждали троє людей. У Білоцерківському і Обухівському районах пошкоджено об’єкти енергетичної інфраструктури. Також в Обухівському районі вибуховою хвилею пошкоджено вікна у навчальному корпусі і гуртожитку. Про це повідомив очільник Київської ОВА Тимур Ткаченко.
Дніпропетровщина. Росіяни ударили по Кам’янському — пошкоджено спортивний комплекс. Відомо про одну постраждалу. У неї гостра реакція на стрес. Упродовж доби РФ понад 10 разів атакувала п’ять районів області.
Кіровоградщина. У Кропивницькому внаслідок атаки російського БпЛА травмовано трьох людей. Зруйновано житловий будинок. На місці влучання виникла пожежа на площі 40 квадратних метрів.
Харківщина. В області відомо про сімох постраждалих. Пошкоджено приватні будинки, автомобілі й господарські споруди.
Фото: Олександр Ганжа / Telegram
Оновлено. Станом на 17:43 суд обрав запобіжний захід Віталію Рибалку, який фігурує як «Боксер» у справі «Карфаген». Йому призначили тримання під вартою до 2 січня 2027 року. Про це повідомляє «Суспільне». За даними слідства, він був одним з виконавців насильницьких злочинів.
ВАКС обрав запобіжний захід Володимиру Ценову — першому заступнику начальника Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції. Його відправили під варту на два місяці із альтернативою застави у 15 мільйонів гривень. Про це повідомляє «Суспільне». Він є підозрюваним у справі «Карфаген» і фігурує на відео НАБУ як Прайс.
Що ще відомо? За даними слідства, Ценов прикривав діяльність незаконних кол-центрів з боку Нацполіції.
Сторона обвинувачення просила про тримання під вартою з альтернативою застави у 20 мільйонів гривень. Водночас адвокат Прайса просив обрати домашній арешт або визначити заставу у розмірі понад 998 тисяч гривень.
Нагадаємо. Станом на 5 листопада НАБУ і САП повідомили про підозру п’ятьом учасникам організації, викритої напередодні в межах операції «Карфаген». Учасники забезпечували функціонування шахрайських кол-центрів, які ошукували громадян України й іноземців, продаж наркотичних засобів, а також незаконне виробництво контрафактних цигарок і підробленої іноземної валюти.
Контекст. 4 листопада НАБУ і САП викрили організацію, яка платила правоохоронцям за прикриття шахрайських кол-центрів і іншого незаконного бізнесу. Організація мала мережу з 52 шахрайських колцентрів, де працювали 2700 людей. За даними слідства, до схеми були залучені посадовці СБУ, Офісу генпрокурора, Нацполіції та представники кримінального середовища.
Докладніше про те, хто входив до організації — читайте у новині НЗЛ.
Фото: «Суспільне» / Олексій Арунян
Європейський суд з прав людини визнав, що Україна порушила право на життя і свободу вираження поглядів активістки Катерини Гандзюк, на яку в липні 2018 року напали з сірчаною кислотою. Про це повідомили у відомстві.
Що відомо? Суд встановив, що напад на Катерину Гандзюк був пов’язаний з її громадською та політичною діяльністю, зокрема викриттям корупції та критикою місцевої влади. Метою нападу було залякати активістку й змусити її припинити цю діяльність. Суд також зазначив, що такий напад міг залякати інших журналістів і громадських активістів.
Водночас ЄСПЛ визнав розслідування неефективним. За висновком суду, правоохоронці недостатньо ретельно перевірили можливу причетність до нападу інших посадовців Херсонщини.
Україна має виплатити батькам Гандзюк спільно 40 тисяч євро компенсації, ще 40 тисяч — її партнеру. Також заявникам присудили чотири тисячі євро на відшкодування судових і юридичних витрат.
Нагадаємо. 26 червня 2023 року Дніпровський райсуд Києва ухвалив вирок у справі про вбивство громадської активістки Катерини Гандзюк. Колишнього голову Херсонської облради Владислава Мангера та експомічника депутата облради Олексія Левіна позбавили волі на 10 років. Наразі Мангер і Левін оскаржують рішення в Київському апеляційному суді.
Громадська ініціатива «Хто замовив Катю Гандзюк?» також заявляла, що захист Владислава Мангера та Олексія Левіна неодноразово затягував процес і тепер, після відставки судді, може вимагати розгляду справи спочатку.
Що відомо про Катерину Гандзюк? Катерина Гандзюк була громадською діячкою та волонтеркою. У Херсоні її знали завдяки проукраїнській позиції. 31 липня 2018 року Гандзюк облили сірчаною кислотою біля її дому. Вона отримала опіки понад 30 % тіла й потрапила до реанімації. 4 листопада 2018 року активістка померла в лікарні.
Журналісти та знайомі Катерини Гандзюк заявляли, що напад міг бути пов’язаний з її публічною діяльністю, а також боротьбою проти проросійських сил у регіоні, корумпованих політиків і представників силових структур.
Фото: «Хто замовив Катю Гандзюк?» / Facebook
Оновлено. Станом на 5 листопада НАБУ і САП повідомили про підозру п’ятьом учасникам організації, викритої напередодні в межах операції «Карфаген». Учасники забезпечували функціонування шахрайських кол-центрів, які ошукували громадян України й іноземців, продаж наркотичних засобів, а також незаконне виробництво контрафактних цигарок і підробленої іноземної валюти. Про це повідомили у відомстві.
НАБУ і САП викрили організацію, яка платила правоохоронцям за прикриття шахрайських колцентрів та іншого незаконного бізнесу. Йдеться також про продаж наркотиків, виробництво контрафактних цигарок, підроблення валюти, напади й викрадення людей.
Що ще відомо? Організація мала мережу з 52 шахрайських колцентрів, де працювали 2700 людей, займалася збутом наркотиків і друкувала фальшиві євро. За прикриття правоохоронцям щомісяця передавали мільйони доларів у криптовалюті.
За даними слідства, правоохоронці попереджали учасників організації про перевірки, допомагали вирішувати питання в судах і надавали доступ до міських камер спостереження.
За даними слідства, учасники організації також причетні до подій липня 2025 року, пов’язаних із позбавленням НАБУ і САП незалежності.
Що відомо про U420? Фігуранти справи забезпечували роботу мережі магазинів U420, яка торгувала наркотичними речовинами. Бізнес побудували на продажі розчину, який містить заборонену речовину. Зокрема, щоб обійти заборону на розповсюдження канабісу, його змішали з іншою речовиною. На опублікованих плівках видно, що у справі з магазинами U420 фігурує міністр, якого на відео позначили як «К».
Хто фігурує? За даними слідства, до схеми були залучені посадовці СБУ, Офісу генпрокурора, Нацполіції та представники кримінального середовища. Загалом до схеми були залучені щонайменше 12 людей. Зокрема:
- Кримінал — засновник і керівник організації; тричі засуджений;
- Мексиканець — засновник і керівник транснаціонального картелю «Хімпром»; росіянин, який у 2016 року втік з України, а з 2019-го перебуває у розшуку;
- Акім — генерал-майор СБУ, який забезпечував захист організації від уваги свої колег;
- Прайс — один з керівників Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції;
- Консультант — поліцейський, який прикривав злочинну діяльність;
- Боксер і Паша — підлеглі Кримінала.
Нагадаємо. У квітні 2026 року Нацполіція викрила організацію «Хімпром», яка займалася наркотрафіком, шахрайськими кол-центрами та насильницькими злочинами. Одним із напрямів їхньої діяльності була мережа магазинів U420.
Контекст. 7 березня користувачі соцмережі Threads звернули увагу на те, що актор Тарас Цимбалюк та блогерка Есті Рогова на своїх сторінках в Instagram прорекламували магазин U420 — мережу кофішопів. За словами власників цього бізнесу, вони «уособлюють унікальний простір для поціновувачів якісних продуктів на основі легалізованого канабісу». На сайті також зазначають, що працюють легально та продають сертифіковану продукцію. Водночас на сторінці U420 немає ані сертифікатів, які б підтверджували бодай якусь інформацію про продукт, ані складу товарів.
Детальніше про те, що відомо про мережу кофішопів U420 —читайте у матеріалі НЗЛ.
Сили оборони України уразили місце зберігання, підготовки і пуску ударних БпЛА в тимчасово окупованому Криму, а також мобільну вогневу групу росіян на Луганщині. Про це повідомили у Генштабі.
Що ще атакували? Українські військові також уразили склади БпЛА, боєприпасів і матеріально-технічних засобів росіян на Запоріжжі, Донеччині й Луганщині. Також Сили оборони атакували ремонтно-відновлювальні підрозділи на Луганщині й Донеччині.
Нагадаємо. Сили оборони України уразили два зенітні ракетно-гарматні комплекси «Панцир» і вогневу групу росіян у Криму.
Унаслідок аварійних знеструмлень об’єктів «Київводоканалу» наразі спостерігаються перебої з водопостачанням у всіх районах столиці. Про це повідомили у відомстві.
Нагадаємо. Уряд передасть Києву десять додаткових генераторів для забезпечення роботи водоканалу. Ще 21 генератор надійде до 12 громад у регіонах.
Україна отримала ще 4,36 мільярда євро від ЄС у межах Ukraine Support Loan. З них 3,7 мільярда євро — макрофінансова допомога, а 660 мільйонів євро — оборонний компонент. Про це повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький.
Що ще відомо? За словами прем’єра, гроші спрямують на пріоритетні бюджетні видатки і першочергові потреби Сил оборони України.
Нагадаємо. 7 жовтня у межах програми Ukraine Support Loan Україна отримала ще 1,2 мільярда євро від ЄС. Ці гроші спрямують на першочергові оборонні потреби.
Довідка. Ukraine Support Loan — це програма ЄС, яка передбачає до 90 мільярдів євро допомоги Україні у 2026–2027 роках коштом доходів від заморожених російських активів.
Город може початися з кількох грядок біля підʼїзду або теплиці за парканом. Для людей, чиї історії зібрали в тексті, земля стала місцем, де можна вирощувати їжу для себе й інших, вчитися нового, працювати разом із сусідами й потроху облаштовувати життя.
Після початку повномасштабного вторгнення Юлія і Євген Моїсеєви виїхали з Київщини до Стрия на Львівщині. Хоча родина й сама вимушено покинула домівку, вона почала допомагати іншим людям, які також переїхали через війну: шукала для них житло, збирала речі й готувала безплатні обіди для близько 200 людей.
Спочатку людям вистачало даху над головою і наявноі їжі, проте бойові дії тривали, і подружжя почало думати, як далі годувати стільки людей.
Юлія і Євген знайшли 16 гектарів землі на закинутій фермі в селі Горішньому на Львівщині — це майже 22 футбольні поля. Люди, яких вони годували, допомогли відновити будівлі й облаштувати ферму. Улітку 2022 року подружжя зібрало перший урожай.
Згодом господарство почало розростатися: на фермі з’явилися тварини й теплиця, а землю зорали. Зараз там працюють близько 30 сімей, а ще приблизно 300 родин господарство підтримує.
Людям, які через війну залишили свої домівки, ця земля дала змогу знову господарювати, працювати й забезпечувати продуктами себе та інших.
Світлана і Володимир Петрови хоча все життя прожили в місті, давно хотіли мати город і самостійно вирощувати хоча б частину овочів та фруктів. Власна земля означала для них меншу залежність від магазинів і цін на продукти. Зрештою вони знайшли недорогий старий будинок у Гранові на Вінниччині, оселилися там, знайшли роботу й почали господарювати.
За кілька років у обох зʼявилися проблеми зі здоров’ям: лікарі заборонили чоловікові важку фізичну працю, а Світлані стало складніше працювати на землі. Відмовлятися від городу вони не хотіли, тож почали думати про теплицю й мотоблок, які могли б полегшити роботу. На їхнє придбання Світлана отримала 40 тисяч гривень у межах програми «Урожайний шлях».
З теплицею довелося розбиратися довше — перший урожай довелося вирощувати методом спроб і помилок. Помідори там росли помітно краще, ніж просто неба, але родині бракувало знань, як за ними доглядати. Тоді Світлана почала вчитися разом із сусідкою Оленою.
Олена Овчіннікова у серпні 2014 року виїхала з Єнакієвого на Донеччині до Одеси. Синові тоді було чотири роки, а сама Олена була вагітна другою дитиною. Родина планувала провести в Одесі два тижні, але до Єнакієвого вони більше не повернулися. У 2016 році придбали будинок у Гранові, а ще через два роки в родині народилася третя дитина.
З часом біля будинку з’явилася теплиця, у якій родина тепер вирощує овочі для себе. Саме тоді Олена із сусідкою Світланою почали шукати, де навчитися, і розбиратися, як вирощувати овочі в теплиці.
У Боярці є дві ініціативи, які з приватних подвір’їв зробили спільний город. Одну з них започаткувала Людмила Тюрменко. Вона зібрала побажання мешканців свого багатоквартирного будинку, а згодом сусіди облаштували грядки біля під’їздів і почали вирощувати там їжу для себе. Тепер люди, які можуть не мати власної землі, мають спільну ділянку, а разом з нею і спільну відповідальність за те, що на ній росте.
Для людей, які не мають власної землі, ці грядки стали місцем, де можна вирощувати щось своє просто біля дому. Водночас спільний город потребує спільних рішень: мешканцям потрібно домовлятися, що садити, як доглядати за рослинами та як розподіляти врожай.
За кілька кілометрів, на території районної лікарні, створили інший громадський город — «Сади здоров’я». Поки що тут є чотири підвищені грядки, двосекційний компостер та інструменти. Ініціатива поєднує вирощування їжі з гарденотерапією — роботою із землею та рослинами, яка допомагає психологічно розвантажитися.
Важливий тут не так майбутній урожай, як сам процес: посадити рослину, доглядати за нею, спостерігати, як вона росте, і знаходити спокій у звичній праці.
Усі ці історії об’єднує бажання людей мати свою землю й вирощувати на ній їжу для себе та інших. Тож вони віднаходять способи це зробити: хтось разом із сусідами шукає, де навчитися, інші діляться досвідом, а комусь вдається отримати грант на розвиток господарства.
Текст: Данило Четверіков
Фото: проєкт «Урожайний шлях»
