Стрічка «Кузьма: Страшно веселий» вийде в прокат 13 серпня – The Ukrainians

09:00

загальнонаціональна
хвилина памʼяті

Війна 50 хв. тому
Україна і Росія дотримуються режиму тиші в Олешках 

Станом на 17:30 Україна і Росія дотримуються режиму тиші на територіях, пов’язаних із гуманітарною місією в Олешках на Херсонщині. Припинення вогню триватиме до 1 листопада. Про це повідомив Дмитро Лубінець.

Що ще відомо? За словами Меланії Трамп, географічні межі дії режиму припинення вогню розширили за межі Олешок, щоб забезпечити безпечний проїзд гуманітарних конвоїв.

Нагадаємо. 27 жовтня о 3:00 в Олешках на Херсонщині запровадили режим припинення вогню для проведення гуманітарної місії. Напередодні Володимир Зеленський повідомив, що Росія може провести розмінування в Олешках так, щоб під час евакуації місцеві мешканці могли виїхати лише в бік РФ. 

Контекст. 20 вересня очільник МЗС України Андрій Сибіга заявив, що росіяни блокують доставку продовольства й медикаментів, перешкоджають роботі гуманітарних місій і евакуації цивільних на тимчасово окупованому лівобережжі Херсонщини. В Олешках люди залишаються без їжі, світла й газу. Критична ситуація також у Голій Пристані, Старій і Новій Збур’ївці. 

Війна 3 год. тому
Сили оборони уразили склади боєприпасів і матеріально-технічних засобів

Сили оборони України уразили склади боєприпасів і матеріально-технічних засобів армії РФ на Донеччині й Луганщині. Про це повідомили в Генштабі.

Що ще атакували? Українські військові також уразили зосередження озброєння й військової техніки, а також зосередження живої сили росіян у Донецькій, Луганській і Запорізькій областях.

Нагадаємо. Сили оборони України завдали удару по підприємству «Енергія» в місті Єлець Липецької області РФ. На території підприємства виникла пожежа. Завод — єдиний виробник батарей для модулів планування і корекції авіабомб.

Культура 4 місяці тому

Стрічка «Кузьма: Страшно веселий» вийде в прокат 13 серпня

Біографічна документальна драма «Кузьма: Страшно веселий», присвячена лідеру гурту «Скрябін» Андрію Кузьменку, вийде в український прокат 13 серпня. Про це повідомило «Суспільне. Культура».

Про що стрічка? Фільм розповідає про життя і творчість Андрія Кузьменка через архівні матеріали, більшість із яких глядачі побачать уперше. В основі стрічки — понад 400 годин відео- та аудіозаписів, а також понад 22 тисячі фотографій. 

Автори хотіли показати Кузьму не лише як музиканта, а й як людину — через особисті моменти, самоіронію та важливі події його життя. 

Хто створив? Виробником фільму стала студія Khife! Films, відома за стрічкою «Яремчук: Незрівнянний світ краси». Режисером став Артем Григорян.

Команда працювала над фільмом півтора року. Для пошуку матеріалів автори  звернулися приблизно до 100 людей, які знали Андрія Кузьменка або були з ним пов’язані. Архівні матеріали отримували від родини й друзів музиканта, з телевізійних архівів та приватних колекцій. Серед матеріалів є домашні відео, зняті Кузьмою та його друзями, а також неопубліковане інтерв’ю 2013 року.

Що ще відомо? Паралельно з українським прокатом фільм покажуть ще у 20 країнах для глядачів за кордоном.

Фото: скриншот із трейлера фільму

Війна 50 хв. тому
Україна і Росія дотримуються режиму тиші в Олешках 

Станом на 17:30 Україна і Росія дотримуються режиму тиші на територіях, пов’язаних із гуманітарною місією в Олешках на Херсонщині. Припинення вогню триватиме до 1 листопада. Про це повідомив Дмитро Лубінець.

Що ще відомо? За словами Меланії Трамп, географічні межі дії режиму припинення вогню розширили за межі Олешок, щоб забезпечити безпечний проїзд гуманітарних конвоїв.

Нагадаємо. 27 жовтня о 3:00 в Олешках на Херсонщині запровадили режим припинення вогню для проведення гуманітарної місії. Напередодні Володимир Зеленський повідомив, що Росія може провести розмінування в Олешках так, щоб під час евакуації місцеві мешканці могли виїхати лише в бік РФ. 

Контекст. 20 вересня очільник МЗС України Андрій Сибіга заявив, що росіяни блокують доставку продовольства й медикаментів, перешкоджають роботі гуманітарних місій і евакуації цивільних на тимчасово окупованому лівобережжі Херсонщини. В Олешках люди залишаються без їжі, світла й газу. Критична ситуація також у Голій Пристані, Старій і Новій Збур’ївці. 

Війна 3 год. тому
Сили оборони уразили склади боєприпасів і матеріально-технічних засобів

Сили оборони України уразили склади боєприпасів і матеріально-технічних засобів армії РФ на Донеччині й Луганщині. Про це повідомили в Генштабі.

Що ще атакували? Українські військові також уразили зосередження озброєння й військової техніки, а також зосередження живої сили росіян у Донецькій, Луганській і Запорізькій областях.

Нагадаємо. Сили оборони України завдали удару по підприємству «Енергія» в місті Єлець Липецької області РФ. На території підприємства виникла пожежа. Завод — єдиний виробник батарей для модулів планування і корекції авіабомб.

Війна 3 год. тому
«Нова пошта» створила приватну ППО і вже збиває російські дрони

«Нова пошта» створила власну систему протиповітряної оборони, яка вже збиває російські дрони. Про це заявив співвласник групи компаній Nova В’ячеслав Климов, передає «Інтерфакс-Україна».

Що ще відомо? В’ячеслав Климов також зазначив, що підприємства можуть створювати власні пожежні служби. За його словами, працівники «Нової пошти» самостійно гасять значну частину пожеж, спричинених російськими атаками, ще до прибуття рятувальників ДСНС.

Нагадаємо. 17 квітня 2026 року група приватної ППО в Харківській області вперше збила реактивний шахед на швидкості понад 400 кілометрів на годину.

Контекст. Приватна ППО — це експериментальний проєкт Кабміну, що дозволяє бізнесу, зокрема критичній інфраструктурі, фінансувати та створювати власні мобільні групи протиповітряної оборони.

Суспільство 3 год. тому
У Раді знову планують розглянути законопроєкт, який може загрожувати журналістським розслідуванням

До порядку денного Верховної Ради цього тижня знову внесли законопроєкт №10242, який пропонує посилити відповідальність за оприлюднення інформації з державних реєстрів. Зокрема, під загрозою можуть опинитися ті, хто використовує інформацію із закритих баз для викриття корупції і зловживань посадовців. Про це повідомляє Transparency International Ukraine. Медіа і громадські організації закликають депутатів не голосувати за цей законопроєкт.

Що відомо про законопроєкт? Зокрема, положення законопроєкту можуть використати для стеження за журналістами та їхніми джерелами й прослуховування їхніх розмов. Під загрозою можуть опинитися ті, хто використовує інформацію із закритих баз для викриття корупції. За незаконне копіювання таких даних законопроєкт передбачає до восьми років ув’язнення.

Нагадаємо. 4 грудня 2024 року Верховна Рада не підтримала законопроєкт №10242 і відправила його на повторне друге читання.

Політика 4 год. тому
У Сербії «Студентський список» не обіцяв зупинити експорт зброї, зокрема для України

Учора, 26 жовтня, агентство Reuters повідомило, що «Студентський список», який переміг на парламентських виборах у Сербії, планує повністю припинити експорт зброї до зон бойових дій, зокрема продаж західним посередникам, які відправляють її Україні. Згодом агентство виправило матеріал, уточнивши, що переможці виборів не заявляли про такі плани.

Що ще відомо? Водночас у матеріалі залишили інформацію, що студентський альянс не планує приєднуватися до санкцій ЄС проти Росії. 

Нагадаємо. 26 жовтня у Белграді святкували результати дострокових парламентських виборів — переміг «Студентський список», який виник із студентського протестного руху проти корупції і влади Александара Вучича. Люди скандували: «Народ переміг!» та «Народ переміг диктатора!». 

Контекст. Мітинги проти влади в Сербії почалися в листопаді 2024 року після того, як на вокзалі міста Нові Сад обвалився навіс, унаслідок чого загинуло 16 людей. Протестувальники звинувачують у трагедії державну корупцію. Відтоді студентські протести розрослися, зібравши сотні тисяч людей, які виступали проти уряду президента Александара Вучича. Мітингувальники вимагали оголошення дострокових парламентських виборів.

Александар Вучич став президентом Сербії 31 травня 2017 року та був переобраний у квітні 2022 року. Він утримує тісні стосунки з Росією та Китаєм.

Війна 4 год. тому
Військовий 9-го загону перебуває 294 дні на позиції. Командування поки що не відповіло на запит НЗЛ

15 вересня 2026 року до нашої редакції звернулася дружина військового 9-го прикордонного загону Марина і повідомила, що її чоловік перебуває на позиції з 7 січня 2026 року. Жінка підтримує зв’язок з ним через командування. Марина говорить про необхідність евакуації бійців. За її словами, чоловіка прикомандували до бригади «Рубіж». 

Запити на отримання інформації ми надіслали 16 вересня до бригади «Рубіж», 12 жовтня до 13-ї бригади Нацгвардії «Хартія», а 19 жовтня до Генштабу. Однак станом на 27 жовтня відповіді ми не отримали. Ми просили уточнити інформацію щодо забезпечення і пояснити причини затримки ротації.

Водночас у 9-му загоні нам підтвердили, що бойовий підрозділ, у якому служить чоловік Марини, перебуває в оперативному підпорядкуванні іншого органу Сил оборони.

Що ще відомо? За словами Марини, військовим доставляли їжу та, ймовірно, ліки. Вона припускає, що після розголосу постачання продовольства дещо поліпшилося.

Жінка розповіла, що у вересні–жовтні кількох бійців вивели з позицій, проте серед тих, хто досі там залишається, є поранений військовий. За її словами, командування пояснює затримку з виведенням бійців складною ситуацією і несприятливою погодою.

Що передувало? У вересні до НЗЛ також звернулися рідні інших військових 9-го прикордонного загону. Дружина одного з бійців Людмила розповіла, що на той час її чоловік перебував на позиції з 21 квітня 2026 року. Донька іншого бійця, повідомила, що її батько на позиції з 26 квітня 2026 року. 

Політика 6 год. тому
Оновлено. Південна Корея відкликає частину працівників свого посольства в Україні

Оновлено. Станом на 27 жовтня міністр закордонних справ Південної Кореї Чо Хьон повідомив, що країна відкликала з України вісьмох дипломатів. Причиною стали непорозуміння щодо розголошення інформації про передачу північнокорейських військовополонених. Водночас в Україні залишається персонал, необхідний для роботи.

Південна Корея ухвалила рішення відкликати частину працівників посольства в Україні на тлі дипломатичного конфлікту щодо передачі північнокорейських військовополонених. Ще однією причиною такого рішення стала загроза повітряних атак РФ. Про це повідомляє Yonhap із посиланням на МЗС Кореї.

Що ще відомо? За словами речника МЗС Кореї, попри таке рішення, Південна Корея підтримуватиме дипломатичні комунікації з Україною. У Києві залишаться тимчасовий повірений у справах і всі консульські працівники для дипломатичного зв’язку й допомоги громадянам Південної Кореї. 

Нагадаємо. 8 жовтня Південна Корея ухвалила рішення відкликати свого посла з України на тлі дипломатичного конфлікту щодо передачі північнокорейських військовополонених. 

Контекст. Напередодні в Південній Кореї заявили, що Київ порушив домовленість про конфіденційність передачі північнокорейських полонених. В Офісі Президента заявили, що Київ не обіцяв не розголошувати факт передачі полонених.

Війна 7 год. тому
З окупації вдалося врятувати 19 дітей і підлітків

У межах Bring Kids Back вдалося врятувати 19 дітей і підлітків з тимчасово окупованих територій. Про це повідомили в організації.

Що ще відомо? Серед врятованих — 17-річний юнак, якого шантажем змусили навчатися в російській школі, а згодом — у коледжі. Також вдалося повернути 18-річного хлопця, якого росіяни жорстоко побили, звинувативши нібито в шпигунстві.

Нагадаємо. 23 жовтня на підконтрольну Україні територію повернули сімох цивільних з тимчасово окупованих територій. Серед них — 90-річна маломобільна жінка та 50-річна українка, яка перенесла інфаркт і інсульт. Водночас Україна повернула до Росії сімох людей. 

Війна 9 год. тому
У Києві росіяни пошкодили один з офісів ДТЕК

Унаслідок російської атаки у Києві пошкоджено один з офісів ДТЕК. Наразі ліквідовують наслідки обстрілів і оцінюють масштаби пошкоджень. Про це повідомили в компанії.

Нагадаємо. Конотоп у Сумській області четверту добу залишається без електропостачання. Прогнозів щодо його відновлення наразі немає. 

Фото: ДТЕК

Війна 10 год. тому
Оновлено. Росія атакувала Південний міст у Києві

Оновлено. Станом на 10:30 кількість постраждалих внаслідок удару по Києву зросла до 12. Про це повідомив Володимир Зеленський.

Росіяни завдали удару по Південному мосту в Києві. Пошкоджено інфраструктуру метрополітену. Наразі рух мостом, а також рух поїздів між станціями «Осокорки» й «Червоний хутір» на зеленій гілці тимчасово призупинили. Про це повідомив мер столиці Віталій Кличко.

Що ще відомо? Увечері 26 жовтня внаслідок російської атаки одна людина загинула, ще 14 — постраждали. У Деснянському районі столиці пошкоджено корпус університету, гуртожитки, житлові будинки і три автомобілі. Також під обстріл потрапила бригада медиків, які прямували на виклик.

Унаслідок атаки РФ також були пошкодження між станціями «Дарниця» і «Чернігівська» та на виходах зі станції «Лісова». Фахівці метрополітену працювали вночі, щоб забезпечити рух поїздів через усі станції.

Фото: ДСНС

Суспільство 1 д. тому
Максим Буткевич отримав міжнародну премію імені Пола Вайса

Український журналіст і правозахисник Максим Буткевич став лавреатом міжнародної премії імені Пола Вайса. Його відзначили в категорії «Міжнародна діяльність» за роботу з підтримки біженців та захисту їхнього права на притулок. Про це повідомили у правозахисній організації «Принцип надії».

Що ще відомо? Протягом понад 15 років Максим Буткевич і його колеги з ініціативи «Проєкт Без Кордонів» допомагали біженцям, які шукали притулку в Україні, рятуючись від політичних і релігійних переслідувань та війн у своїх країнах. У 2014 році організація почала допомагати людям, які були змушені виїхати з тимчасово окупованих Росією територій до інших регіонів України.

Що відомо про премію? Премія Пола Вайса призначена для правозахисників, журналістів і активістів, які захищають права людини та універсальне право біженців на притулок.

Довідка. Максим Буткевич — український правозахисник, журналіст і військовослужбовець. Після початку повномасштабного вторгнення у березні 2022 року Буткевич вступив до ЗСУ. У червні того ж року він потрапив у російський полон на Луганщині. У березні 2023 року окупаційний російський суд засудив його до 13 років ув’язнення за сфабрикованою справою. 

18 жовтня 2024 року Максима Буткевича звільнили з російського полону в межах обміну. 

Фото: організація «Принцип надії».

Війна 1 д. тому
«У нашій сім’ї локомотивом була я». Якою непомітною роботою опікуються дружини ветеранів

Після поранення військового й повернення до цивільного життя дружина часто стає тією людиною, яка шукає лікарів, збирає документи, телефонує на гарячі лінії і з’ясовує, на які виплати й допомогу має право родина. Команда «Дружина ветерана» поділилася з НЗЛ історіями двох жінок, які пройшли разом із чоловіками лікування, реабілітацію й оформлення документів. Їхні думки публікуємо у тексті.

Тетяна, дружина ветерана

У січні 2025 року чоловік Тетяни дістав тяжке поранення. Відтоді родина проходить лікування й реабілітацію й паралельно оформлює необхідні документи.

Через тяжкість поранення, зазначену у висновку ВЛК, військова частина мала виплачувати чоловікові 100 тисяч гривень протягом лікування. Однак, за словами Тетяни, спочатку родина отримувала лише грошове забезпечення (стандартну зарплату військовослужбовця, без нарахування бойових) з поясненням, що на більше «немає грошей». Домогтися виплат вдалося приблизно через рік — після звернення до адвоката.

«Це дико, коли в складний період треба буквально виборювати кожен крок», — говорить Тетяна.

«Основна проблема — відсутність чітких алгоритмів»

Тетяна працює науковицею у державному університеті й звикла мати справу з бюрократією. Та навіть їй було складно зрозуміти, куди звертатися і які документи збирати. Однією з головних проблем вона називає відсутність зрозумілої інформації. Повний перелік документів часто можна отримати лише безпосередньо в установі, а поки родина їх збирає, вимоги можуть змінитися.

«Про багато речей взагалі не говориться», — каже Тетяна.

Наприклад, для одного з медичних висновків, окрім печатки лікаря, родині знадобилася адміністративна печатка закладу. За словами Тетяни, за замовчуванням її могли не поставити. Особливо складними такі процедури стають для людей, які живуть не у великих містах і мусять щоразу їхати до установи через один документ чи уточнення.

За півтора року родина Тетяни, за її підрахунками, близько 30 разів подавала копію однієї й тієї самої довідки про безпосередню участь у бойових діях. «Основна проблема — це відсутність чітких алгоритмів або доступу до них. Там, де вони є, проблем мінімум».

Хто може допомогти

Частину інформації Тетяна знаходила через знайомих і спільноту «Пласту»: писала про проблему у Facebook, і їй відповідали люди, які вже проходили схожий шлях.

Допомогти родині на перших етапах, за її словами, може й патронатна служба військової частини.

«Нам дуже не поталанило зі ставленням частини. Я бачила геть інші приклади, коли справді працює патронатна служба, наприклад, у Третій штурмовій бригаді. Тоді родина принаймні на перших етапах має підтримку», — ділиться Тетяна.

Серед інших місць, де родині вдалося отримати допомогу, Тетяна називає адміністративний відділ ТЦК, фахівців «Мілітарі Хаб» у ЦНАПі і службу супроводу Командування Медичних сил.

Оксана, дружина ветерана

У червні 2023 року чоловік Оксани підірвався на міні під час виконання бойового завдання. Спочатку його лікували у Львові. За словами Оксани, через велике навантаження на медзаклад лікарі пропонували ампутацію ноги. Родина хотіла спробувати зберегти ногу, тому продовжила шукати інші можливості лікування.

Згодом одна з лікарок запропонувала подати документи на лікування за кордоном. Чоловіка погодилася прийняти Норвегія. Туди родина поїхала разом із дворічним сином. Чоловік Оксани був лежачим пацієнтом і потребував постійної допомоги. Оксана допомагала йому пересуватися, митися й одягатися, водночас була вагітна другою дитиною.

«У нашій сім’ї локомотивом була я»

Коли за рік родина повернулася до України, частина процедур уже змінилася. Потрібно було оформити інвалідність, звернутися до ТЦК, Пенсійного фонду й інших установ. 

Якось родина дізналася про можливість стати на квартирний облік. За словами Оксани, у громаді їм про це не розповіли. Коли чоловік звернувся туди, працівники навіть запитали, звідки він знає про таку можливість.

«В нашій сім’ї локомотивом була я. Якщо знаєш свої права — заходиш у двері», — говорить Оксана.

Для консультацій вона телефонувала на урядову гарячу лінію, зверталася до Міністерства у справах ветеранів й системи правничої допомоги. Частину відповідей знаходила у ветеранських спільнотах.

За її спостереженнями, саме дружини часто стають тими, хто шукає інформацію і нагадує чоловікам, якими можливостями вони можуть скористатися. 

«Вони шукають цю інформацію, постійно десь у чатах спілкуються, передають одна одній, говорять це своїм чоловікам. Дзвонять по гарячих лініях — правова допомога, психологічна допомога, урядова гаряча лінія, пенсійні фонди. Це дуже кропітка робота», — каже Оксана.

І все це відбувається паралельно з доглядом за чоловіком, дітьми й побутом. «Ти контролюєш своє життя. Треба себе підняти, елементарні побутові речі зробити, їсти зварити, бо двоє маленьких діток, попрати, щоб у квартирі була чистота. І оце все — важко».

Однією з головних проблем Оксана також називає відсутність системного супроводу на рівні громад. Коли вона зверталася до місцевого відділу ветеранської політики, щоб дізнатися про програми для ветеранів, їй відповідали, що інформація є на сайті. Однак, каже Оксана, цього недостатньо. 

«У нас ветерани різної вікової категорії. У когось є сенсорний телефон з усіма додатками, а в когось просто кнопковий. Не всі можуть бачити інформацію на сайті», — розповідає Оксана.

Інформацію Оксана шукала через урядову гарячу лінію, систему правничої допомоги, Міністерство у справах ветеранів і ГО «Юридична сотня». Багато відповідей знаходила також у спільнотах та онлайн-групах — у людей, які вже проходили через подібні ситуації.

Пізніше Оксана сама почала публічно розповідати про можливості для ветеранів. За її словами, після цього в одній із місцевих установ відмовилися з нею спілкуватися.

Вона також намагалася стати фахівчинею із супроводу ветеранів у своїй громаді. Оксана стверджує, що їй відмовили, бо вона «багато знає» і розповідатиме іншим ветеранам про доступні можливості.

«Мене розуміє така сама дружина ветерана»

Найбільше Оксана хотіла б змінити ставлення людей, які працюють із ветеранами та їхніми родинами. На її думку, працівники державних і місцевих установ мають не лише виконувати процедури, а й пояснювати людям, які можливості вони мають і що робити далі.

Окремої уваги, каже Оксана, потребують родини загиблих, безвісти зниклих і військовополонених. Особливо бракує підтримки у невеликих громадах, де менше громадських і волонтерських організацій. Тому зараз Оксана разом із чоловіком працює над створенням власної громадської організації для ветеранів та їхніх родин.

Сама ж вона досі часто звертається по допомогу до жінок із подібним досвідом.

«Мене розуміє така сама дружина ветерана, як і я. Мене розуміють у чаті “Дружина ветерана”, де я можу поставити питання — і дівчата з таким самим горем чи такою самою ситуацією мене зрозуміють», — ділиться Оксана.

Авторка: Ірина Бондар

Культура 4 д. тому
Документальний фільм про війну в Україні увійшов до конкурсу Талліннського кінофестивалю

Документальну українську стрічку To Die to Live відібрали до Балтійського конкурсу документального кіно 30-го Талліннського міжнародного кінофестивалю «Темні ночі». Про це повідомили в Держкіно.

Про що фільм? У сюжеті кінострічки To Die to Live — історія трьох українських добровольців: Шахти, Танцюриста та Гончара. У 2014 році вони без військового досвіду долучилися до ЗСУ. Після двох років на фронті чоловіки намагалися повернутися до мирного життя, однак після початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року знову приєдналися до війська.

Хто створив? Фільм створено в копродукції України, Латвії та Словаччини. Режисерка стрічки — Юлія Гонтарук. Загалом фільм знімали впродовж 12 років.

Довідка. Талліннський кінофестиваль — один із найбільших кінофестивалів Північної Європи. Його проводять у столиці Естонії з 1997 року. Щороку в програмі показують близько 250 повнометражних і 300 короткометражних фільмів з різних країн. У 2026 році фестиваль відбудеться з 6 до 22 листопада.

Фото: кадр з трейлеру

Інновації 5 д.в тому
У «Дії» відтепер можна залучити перекладача жестової мови до онлайн-церемонії шлюбу

У застосунку «Дія» тепер можна зареєструвати шлюб онлайн за участі перекладача жестової мови. Послуга безплатна. Про це повідомили у «Дії».

Що ще відомо? Щоб залучити перекладача, під час подання заяви потрібно вказати, які потреби слід врахувати — порушення слуху та/або мовлення.

Нагадаємо. З вересня 2024 року українці можуть укласти шлюб по відеозв’язку в застосунку «Дія», а на початку вересня 2026-го у запрацювала онлайн послуга розірвання шлюбу.

Культура 5 д.в тому
В Україні створили перший «Путівник мілітарними традиціями»

В Україні створили перший цифровий «Путівник мілітарними традиціями». У ньому зібрали матеріали про історію українського воїнства, традиції сучасних підрозділів, військове повсякдення, символіку, ритуали, ветеранський досвід і культуру пам’яті. Про це НЗЛ повідомили творці проєкту.

Видання можна завантажити безплатно за посиланням.

Про що йдеться? До прикладу, в путівнику 1-й окремий центр безпілотних систем розповів про скіфську стрілу на своїй нарукавній емблемі та її зв’язок із Deep Strike — ураженням цілей далеко за лінією фронту.

26-та окрема артилерійська бригада імені генерал-хорунжого Романа Дашкевича описала посвяту в гармаші. Після першого пострілу новачка символічно приймають до артилерійського розрахунку за допомогою ритуалу з піропатроном і сажею.

Що ще відомо? Наприкінці путівника є форма, через яку військові, підрозділи, дослідники й інституції можуть додати інформацію про інші традиції. Команди проєктів планують оновлювати видання.

Хто працював над путівником? Цифрове видання разом з істориками, дослідниками та бойовими підрозділами створили проєкти «Витоки» і «Гальт».

Загалом над проєктом працювали 30 експертів, серед яких історики, етнографи, антропологи, журналісти і люди з військовим досвідом. Історичні матеріали також доповнили своїми традиціями й практиками близько 30 сучасних підрозділів ЗСУ.

Фото: надали організатори

Запросіть друга до Спільноти

Вкажіть, будь ласка, контактні дані людини, яку хочете запросити

Придбайте для друга подарунок від TUM

Вкажіть, будь ласка, контактні дані цієї людини, щоби ми надіслали їй посилку

Майже готово

Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.

Дякуємо і до зв’язку незабаром!

Вхід в кабінет

Відновлення пароля

Оберіть рівень підтримки

Вітаємо у спільноті!

Ваша підтримка буде активована впродовж 10 хвилин. До зв’язку незабаром. Повернутися до читання