Трамп заявив, що США готові допомогти росіянам зі спалахом чуми
Дональд Трамп запропонував допомогу Росії в боротьбі зі спалахом легеневої чуми в Іркутській області РФ. Також американський Президент сказав, що США «дуже уважно вивчають питання» щодо ризиків поширення захворювання з російської території. Про це він сказав під час спілкування з журналістами.
Що відомо про захворювання? Російська служба «Радіо Свобода» писала, що 25 вересня співробітниця Іркутського протичумного інституту Дар’я Шипілова розбила пробірку зі збудником легеневої чуми. 29 вересня її госпіталізували із симптомами тяжкої пневмонії, а вночі 2 жовтня вона померла.
Згодом на низці об’єктів Іркутська запровадили карантин, а майже 200 людей, які контактували з нею, взяли під медичний нагляд. Російська влада смерть від чуми не підтвердила. «Роспотребнадзор» заявив про пневмонію невстановленого походження.
Мер Києва Віталій Кличко відреагував на ідею Володимира Зеленського щодо безплатного проїзду в столиці та організації резервного транспортного сполучення. За його словами, додаткові автобуси у Києві є, однак бракує водіїв. Про це написав міський голова у Telegram.
Що ще відомо? Кличко зазначив, що «Київпастранс» може випустити на маршрути ще 25 автобусів. Для цього потрібно щонайменше 50 водіїв категорії D. Забронювати нових працівників підприємство не може через встановлені ліміти.
Він також зазначив, що для повноцінної заміни метро за кількістю перевезених пасажирів знадобилося б до 1020 автобусів. Водночас, за словами мера, наземний транспорт не може забезпечити таку саму регулярність руху, оскільки їздить дорогами разом з іншим транспортом.
Що відомо про безплатний проїзд? Коментуючи ідею безплатного проїзду в Києві, Кличко заявив, що держава заборгувала місту понад вісім мільярдів гривень за пільгові перевезення.
Нагадаємо. 8 листопада Володимир Зеленський доручив премʼєр-міністру Сергію Корецькому представити програму безплатного проїзду в міському наземному транспорті і достатнього резерву автобусів для Києва.
Контекст. 9 листопада у Києві запровадять резервні схеми транспортного сполучення між лівим і правим берегами. Зокрема, через міст Патона та Південний і Північний мости.
Докладніше про це — читайте у новині НЗЛ.
Оновлено. Станом на 11:55 в Одесі загинули троє людей внаслідок російської атаки на об’єкт інфраструктури. Також відомо про одного постраждалого. Про це повідомив очільник Одеської МВС Сергій Лисак.
У Сумах росіяни атакували FPV-дроном автомобіль, у якому перебували енергетики. Троє працівників «Укренерго» дістали поранення. Про це повідомили в компанії.
Нагадаємо. Росіяни атакували житловий масив у Кременчуці на Полтавщині, а також приватне підприємство. Відомо про сімох постраждалих. Також вдалося врятувати 15 людей.
Фото: «Укренерго»
Росіяни нищать українські книжки. Через це видавництва замість звичної роботи змушені шукати нові приміщення для зберігання, змінювати шляхи доставлення, пришвидшувати одні процеси й сповільнювати інші. Деяким доводиться зупиняти роботу. Інші ж, яким вдалося вистояти фінансово й не лише, продовжують працювати й давати читачам змогу гортати сторінки українських книжок.
НЗЛ поспілкувалися з українськими видавництвами. Читайте в тексті про їхню роботу зараз, після російських ударів і хвилі уваги.
Vivat
28 серпня Росія атакувала склад Vivat — видавництво втратило 35,5 тисячі книжок на суму понад 16,6 млн гривень. Разом із втратами після обстрілу друкарні «Фактор-Друк» у травні 2024 року прямі збитки перевищили 36 млн гривень. Після ударів по українському книговидавництву Vivat отримали значну підтримку від читачів: люди замовляли книжки, писали про них і поширювали інформацію, як допомогти.
«Але важливо розуміти, що навіть велика кількість замовлень не може миттєво компенсувати втрати», — каже у коментарі НЗЛ співвласниця Vivat Юлія Орлова.
Через знищення книжок і перебудову логістики зʼявилися затримки з доставкою. Частину новинок і продовжень популярних серій довелося відкласти, адже треба було відновити запаси й відправити людям те, що вони вже замовили. Vivat вдалося обійтися без іще більших втрат: до обстрілу частину запасів перевезли до Львова, а частину розподілили між книгарнями.
«Для великого видавництва складська логістика є складною системою. Недостатньо просто розвезти книжки по різних містах. Потрібно забезпечити облік, комплектацію замовлень, транспортування й координацію всіх процесів», — ділиться Юлія Орлова.
Попри наслідки атаки й втрати, у вересні команда Vivat представила видавництво романтичної прози Lilith. Також на кінець вересня відкрилося 15 нових книгарень видавництва. Однак зараз відкриття призупинили, а дві книгарні закрили.
Також видавництво продовжує розвивати цифрові формати. До прикладу, у третьому кварталі 2026 року дохід від аудіокнижок зріс на 118,33 %, а від електронних — на 38,46 % порівняно з аналогічним періодом 2025-го. Попри це, основним форматом для видавництва залишаються паперові книжки.
«Для стабільної роботи видавництву потрібен не лише сплеск замовлень після трагічних подій, а й постійний попит на книжки. Саме тому для галузі важливі доступне кредитування, можливість притомного страхування від воєнних ризиків і державні програми підтримки читання. Це інвестиції не лише в окремі видавництва, а й у розвиток української культури», — підсумовує Юлія Орлова.
«Урбіно»
На початку жовтня видавництво повідомило, що шукає новий склад для своєї продукції через примусове виселення з попереднього приміщення. Через це протягом жовтня на всі книжки діє знижка 25 %. За три дні на сайті придбали 1,5 тисячі книжок — для невеликого видавництва це суттєва підтримка. А після російських атак на книжкові склади надходження від продажів в інтернет-магазині «Урбіно» зросли у 2,5 разу.
«Нового приміщення ми досі не знайшли. Книжки поки що перевозимо до нашого невеликого офісу», — каже менеджер з прав і комунікації Павло Івченко.
Через переїзд зі складу видавництву довелося змінити робочі плани. Зокрема, частину процесів пришвидшили, щоб раніше передати книжки до друку, інші — тимчасово призупинили. Також «Урбіно» зосереджується на комерційних книжках, щоб відновитися й мати гроші для поточної роботи.
«Ми маємо постійно балансувати: не брати забагато проєктів, але й не зупинятися. Можливо, це дещо наївно, проте ми відчуваємо певну відповідальність. Якщо зупинимося ми, то, можливо, зупиниться ще хтось, і так далі — цей ланцюг може продовжуватися», — ділиться думками Павло Івченко.
книголав#
Після російських атак #книголав довелося відновлювати втрачені наклади. Для цього команда намагалася взяти пільговий кредит за державною програмою «5–7–9 %», яка дозволяє бізнесу позичати гроші під нижчі відсотки. Однак через обмеження програми скористатися нею поки що не вдалося. Також до них зверталися різні міністерства з пропозицією допомогти.
«На жаль, більшість грантових програм орієнтовані на відновлення виробничих потужностей, складських приміщень, обладнання й іншої техніки. Вони не покривають потреби в оборотному капіталі, не передбачають компенсації за знищені книги і фактично не дають можливості застрахувати майбутні потенційні втрати у випадку нових атак», — каже в коментарі НЗЛ Максим Праздніков, СЕО #книголав.
Видавництво також перенесло 15–20 % нових видань, запланованих на цей рік, на 2027-й. У середньому їхній вихід затримається на три–чотири місяці.
Після атак #книголав отримало значну підтримку від читачів. Для них команда створила ініціативу — «Вогонь не дочитав», у межах якої продають книжки, пошкоджені під час пожежі. У видавництві пояснюють, що це був один із найпоширеніших запитів серед людей. Ініціатива допомагає повернути частину вартості втрачених накладів, а самі книжки залишаються свідченням того, що переживає українська культура під час війни.
Також видавництво активніше працює з електронними книжками. Це дозволяє швидше повертати видання у продаж, навіть якщо фізичні наклади потребують повторного друку або їх пошкодили росіяни.
Окремо у видавництві працюють над відновленням складської інфраструктури й шукають нове приміщення.
«Для видавництва, яке вже пережило знищення складів через російські атаки, це тепер не просто питання логістики, а питання існування бізнесу взагалі», — ділиться Максим Праздніков.
Ми запитали в міністерки культури, чи готують механізм компенсації за знищені книжки. Тетяна Бережна відповіла, що Міністерство економіки розширює програму компенсацій, щоб вона охоплювала всі постраждалі бізнеси.
«Багато українських бізнесів, зокрема видавництва, отримують сертифікати від торгово-промислових палат про розмір збитків. Для того щоб компенсувати збитки, треба розуміти їхній точний розмір. Це надзвичайно складно в час війни, коли Росія ще не виплачує репарацій. Наше домашнє завдання в будь-якому разі — документувати збитки», — додає Тетяна Бережна.
«Основи»
Підтримка людей, а також книгарень, через які «Основи» розповсюджують книжки, була своєчасною і достатньо тривалою, понад місяць.
«Декілька книгарень достроково погасили свої фінансові зобовʼязання перед нами, більшість книгарень зробили кількакратно більші замовлення, ніж зазвичай. Ця підтримка дала нам змогу продовжити роботу над усіма поточними проєктами, не зупиняючи і не відкладаючи їх», — розповідають у видавництві «Основи».
Через втрату складу видавництву довелося повністю перебудувати логістику. Тепер книжки зберігають у кількох місцях у трьох областях. Туди їх доставляють із друкарень, а звідти — відправляють замовникам. Така система суттєво збільшує транспортні витрати й час доставки.
«Ймовірно, найближчим часом нам доведеться переглядати умови співпраці з книгарнями. Оскільки ті умови, на яких ми наразі співпрацюємо і які є більш сприятливим для книгарень, ми навряд чи зможемо собі дозволити надалі — це стає для нас просто невигідним», — діляться у видавництві «Основи».
Минулоріч за видатний внесок в українське книговидання й літературу «Основи» отримали спеціальну відзнаку Франкфуртського книжкового ярмарку у межах Премії Читомо. Тож цьгоріч вони мали окремий стенду на ярмарку.
«Несподівано для нас усі витрати, повʼязані з участю у ярмарку, ми повинні були профінансувати самі. На жаль, повноцінно взяти участь у цьогорічному Франкфурті наша команда не змогла. Але наш стенд не був порожнім: він маніфестував присутність без присутності і привертав увагу до стану книговидання в Україні, що виник внаслідок російської збройної агресії», — підсумовують у видавництві.
«Хто це?»
Після російських атак видавництво «Хто це?» повідомило, що не відновлюватиме роботу. Воно втратило весь товар і було змушене розпустити команду. Крім того, видавництво досі очікує на частину виплат від магазинів, які продавали його книжки.
Зараз на сайті «Хто це?» доступні три книжки. Купуючи їх, ви допомагаєте видавництву покривати операційні витрати й закривати борги.
BookChef
Росіяни тричі атакували видавництво BookChef. Загалом було втрачено понад 900 тисяч примірників. У команді кажуть, що відновити весь втрачений асортимент неможливо й економічно недоцільно. Тож довелося переглянути пріоритети. Багато видань, за словами команди, уже не вдасться відновити, тож обирають з огляду на попит та інтерес читачів. Першочергове завдання — додрукувати найпопулярніші книжки.
Нині BookChef повернувся до звичної роботи, зокрема продовжує додруковувати книжки й випускати всі заплановані новинки, а також продовження книжкових серій. Свої склади команда перенесла за межі Києва, що допомогло покращити логістику та пришвидшити доставлення книжок для продажу. Водночас BookChef тимчасово відмовилося від акцій. Наразі пріоритет — відновити асортимент і додрукувати найпопулярніші книжки.
«Для нас найважливіше — щоб люди обирали українські книги не лише в моменти трагедій, а й у звичайні буденні дні», — каже керівниця департаменту маркетингу BookChef Анна Вертегел.
Попри те, що деяким видавництва буквально немає де зберігати свої книжки, хтось, попри атаки і всі витрати, фінансує свою участь у міжнародному ярмарку. Усі видавництва, з яким ми поговорили, кажуть про важливість підтримки читачів після атак. Для когось це були сотні замовлень, для когось — можливість не зупиняти роботу чи швидше відновлювати втрачені наклади.
Підтримувати українські видавництва можна й у найпростіший спосіб — читати їхні книжки. Тому в The Ukrainians Media замість листопада тепер Читень. Це місяць якого завгодно читання: громадськотранспортного, обідньоперервного, підковдрового, собакогуляльного і будь-якого ще — обираєте ви.
Щодня із 1 до 30 читня надсилаємо листа, де розповідаємо, як уперше або знову зробити читання своєю звичкою, а ще рекомендуємо книжки і не тільки. Залишайте свою пошту на сайті.
Текст: Соломія Михайлюньо
Фото: Данило Павлов
Лідер Демократичної партії у Палаті представників Хакім Джеффріс повідомив, що партія розгляне резолюцію про імпічмент міністра оборони Піта Гегсета. Розгляд відбудеться 10 листопада. Про це пише Bloomberg.
Що ще відомо? За словами Джеффріса, міністр оборони зловжив своїми повноваженнями та підірвав національну безпеку США. Він також звинуватив його в розвʼязанні війни в Ірані, яка, за його словами, призвела до зростання цін для американців і зробила країну менш безпечною.
Нагадаємо. За результатами проміжних виборів у США, Демократична партія здобула більшість в обох палатах Конгресу.
Фото: Білий дім
Росіяни атакували житловий масив у Кременчуці на Полтавщині, а також приватне підприємство. Відомо про сімох постраждалих. Також вдалося врятувати 15 людей. Про це повідомили в ДСНС.
Харківщина. В області відомо про 14 постраждалих. Серед них — двоє дітей. Пошкоджено житлові будинки, складські приміщення, магазини й електромережі.
Черкащина. Унаслідок атаки РФ у Черкасах пошкоджено будинки, підприємство й обʼєкт критичної інфраструктури. Минулося без постраждалих.
Хмельниччина. Унаслідок атаки російського безпілотника в області пошкоджено житлову забудову. Виникла пожежа в приватних житлових будинках.
Фото: ДСНС
У лікарні помер 24-річний чоловік, який 7 листопада влаштував стрілянину в центрі Кракова і вбив шістьох людей. Про це повідомила Малопольська поліція.
Що сталося? 7 листопада в центрі Кракова чоловік, який є громадянином Польщі, влаштував стрілянину, унаслідок якої загинули шестеро людей, ще 15 дістали поранення. Серед постраждалих — двоє поліцейських. Поліція відкрила вогонь по нападнику. Він дістав поранення, після чого його доставили до лікарні.
В будинку нападника також знайшли мертвими двох жінок і чоловіка. Ймовірно, це його найближчі родичі. Про це заявив прем’єр Польщі Дональд Туск під час пресконференції.
Нагадаємо. У МЗС України повідомили, що, за інформацією польської поліції, українських громадян немає серед постраждалих унаслідок стрілянини.
Сьогодні, 9 листопада, у Києві запровадять резервні схеми транспортного сполучення між лівим і правим берегами. Зокрема, через міст Патона та Південний і Північний мости. Про це повідомили в МВС.
Що відомо про схему руху?
- Міст Патона. Тут запровадять реверсивний рух: з 07:00 до 10:00 три з пʼяти смуг працюватимуть у напрямку правого берега, а з 16:00 до 20:00 — у напрямку лівого.
- Північний міст. Вантажівки на підʼїздах до мосту спрямовуватимуть в обʼїзд через Подільський мостовий перехід. Водночас відновлять рух громадського транспорту з лівого берега на правий, а легкового й громадського транспорту — з правого на лівий.
- Південний міст. Вантажівки, які їдуть з лівого берега на правий, скеровуватимуть через Дарницький міст. Для легкових автомобілів і громадського транспорту обмежень не буде.
Що ще відомо? Станом на 8 листопада у столиці частково відновлюють рух Північним мостом. Рух з лівого на правий берег здійснюватиметься однією смугою лише для пасажирського транспорту, а з правого на лівий — двома смугами для пасажирського транспорту та легкових автомобілів. Рух автобусів мостом відновлять.
Учора, 8 листопада, Володимир Зеленський також доручив премʼєр-міністру Сергію Корецькому представити програму безплатного проїзду в міському наземному транспорті і достатнього резерву автобусів для Києва.
Нагадаємо. 7 листопада росіяни влучили в Північний міст у Києві. Пошкоджено дорожнє полотно, контактна тролейбусна лінія, а також лінія електропередач.
Унаслідок російської атаки на Харківщині загинули пʼятеро жінок, які працювали у філії Харківського обласного центру контролю та профілактики хвороб. Про це повідомили в МОЗ. У міністерстві додали, що після деокупації міста жінки власноруч розчищали пошкоджені приміщення, прибирали скло та відновлювали роботу лабораторій.
Що відомо про загиблих?
- Вікторія Прокопенко — завідувачка санітарно-гігієнічною лабораторії;
- Юлія Довженко— лаборантка бактеріологічної лабораторії;
- Валентина Прус — лаборантка санітарно-гігієнічної лабораторії;
- Анжела Прохорцева — бухгалтерка;
- Олена Грищенко — прибиральниця службових приміщень.
У межах Bring Kids Back упродовж тижня вдалося повернути 13 дітей і підлітків з тимчасово окупованих територій. Про це повідомили в організації.
Кого повернули? Серед них — 13-річний хлопець, якого змусили навчатися в російській школі. Також на підконтрольну Україні територію повернувся 18-річний юнак, будинок якого захопили росіяни. Після досягнення повноліття окупаційна влада надіслала йому повістку.
Нагадаємо. У межах ініціативи Bring Kids Back вдалося вивезти трьох молодих людей з тимчасово окупованих територій.
Вищий антикорупційний суд обирає запобіжний захід першому заступнику начальника Департаменту захисту національної державності СБУ Сергію Дуці. Його затримали в межах операції «Карфаген». На плівках НАБУ він фігурує як Акім. Про це повідомляє «Суспільне».
Що ще відомо? Засідання перенесли до іншої зали, куди не пустили журналістів. Суддя вирішив, що прокурор виступатиме у закритому режимі, а виступи сторони захисту будуть частково відкритими. Прокурор САП заявив про відвід судді. За його словами, підставою для закриття засідання став лист СБУ про нібито загрозу теракту, однак стороні обвинувачення не дали з ним ознайомитися.
За словами прокурора, 72 години від затримання Дуки минають завтра, 7 листопада, о 13:00. Якщо до цього часу не обрати запобіжний захід підозрюваному, його доведеться звільнити з-під варти. Прокурор зазначив, що фігурант справи може втекти.
Також прокурор зазначив, що САП просить обрати Дуці запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави розміром 100 мільйонів гривень.
У чому підозрюють Дуку? За даними слідства, він знав про діяльність злочинної організації і допомагав її учасникам розв’язувати питання у СБУ й Офісі генерального прокурора.
Нагадаємо. Станом на 15:41 ВАКС обрав запобіжний захід Олександру Дем’янчуку — заступнику начальника відділу Управління карного розшуку ГУНП на Київщині, якого викрили в межах операції «Карфаген». Йдеться про тримання під вартою без альтернативи внесення застави. На плівках НАБУ він фігурує як Консультант.
Контекст. 4 листопада НАБУ і САП викрили організацію, яка платила правоохоронцям за прикриття шахрайських кол-центрів і іншого незаконного бізнесу. Організація мала мережу з 52 шахрайських колцентрів, де працювали 2700 людей. За даними слідства, до схеми були залучені посадовці СБУ, Офісу генпрокурора, Нацполіції та представники кримінального середовища.
Город може початися з кількох грядок біля підʼїзду або теплиці за парканом. Для людей, чиї історії зібрали в тексті, земля стала місцем, де можна вирощувати їжу для себе й інших, вчитися нового, працювати разом із сусідами й потроху облаштовувати життя.
Після початку повномасштабного вторгнення Юлія і Євген Моїсеєви виїхали з Київщини до Стрия на Львівщині. Хоча родина й сама вимушено покинула домівку, вона почала допомагати іншим людям, які також переїхали через війну: шукала для них житло, збирала речі й готувала безплатні обіди для близько 200 людей.
Спочатку людям вистачало даху над головою і наявноі їжі, проте бойові дії тривали, і подружжя почало думати, як далі годувати стільки людей.
Юлія і Євген знайшли 16 гектарів землі на закинутій фермі в селі Горішньому на Львівщині — це майже 22 футбольні поля. Люди, яких вони годували, допомогли відновити будівлі й облаштувати ферму. Улітку 2022 року подружжя зібрало перший урожай.
Згодом господарство почало розростатися: на фермі з’явилися тварини й теплиця, а землю зорали. Зараз там працюють близько 30 сімей, а ще приблизно 300 родин господарство підтримує.
Людям, які через війну залишили свої домівки, ця земля дала змогу знову господарювати, працювати й забезпечувати продуктами себе та інших.
Світлана і Володимир Петрови хоча все життя прожили в місті, давно хотіли мати город і самостійно вирощувати хоча б частину овочів та фруктів. Власна земля означала для них меншу залежність від магазинів і цін на продукти. Зрештою вони знайшли недорогий старий будинок у Гранові на Вінниччині, оселилися там, знайшли роботу й почали господарювати.
За кілька років у обох зʼявилися проблеми зі здоров’ям: лікарі заборонили чоловікові важку фізичну працю, а Світлані стало складніше працювати на землі. Відмовлятися від городу вони не хотіли, тож почали думати про теплицю й мотоблок, які могли б полегшити роботу. На їхнє придбання Світлана отримала 40 тисяч гривень у межах програми «Урожайний шлях».
З теплицею довелося розбиратися довше — перший урожай довелося вирощувати методом спроб і помилок. Помідори там росли помітно краще, ніж просто неба, але родині бракувало знань, як за ними доглядати. Тоді Світлана почала вчитися разом із сусідкою Оленою.
Олена Овчіннікова у серпні 2014 року виїхала з Єнакієвого на Донеччині до Одеси. Синові тоді було чотири роки, а сама Олена була вагітна другою дитиною. Родина планувала провести в Одесі два тижні, але до Єнакієвого вони більше не повернулися. У 2016 році придбали будинок у Гранові, а ще через два роки в родині народилася третя дитина.
З часом біля будинку з’явилася теплиця, у якій родина тепер вирощує овочі для себе. Саме тоді Олена із сусідкою Світланою почали шукати, де навчитися, і розбиратися, як вирощувати овочі в теплиці.
У Боярці є дві ініціативи, які з приватних подвір’їв зробили спільний город. Одну з них започаткувала Людмила Тюрменко. Вона зібрала побажання мешканців свого багатоквартирного будинку, а згодом сусіди облаштували грядки біля під’їздів і почали вирощувати там їжу для себе. Тепер люди, які можуть не мати власної землі, мають спільну ділянку, а разом з нею і спільну відповідальність за те, що на ній росте.
Для людей, які не мають власної землі, ці грядки стали місцем, де можна вирощувати щось своє просто біля дому. Водночас спільний город потребує спільних рішень: мешканцям потрібно домовлятися, що садити, як доглядати за рослинами та як розподіляти врожай.
За кілька кілометрів, на території районної лікарні, створили інший громадський город — «Сади здоров’я». Поки що тут є чотири підвищені грядки, двосекційний компостер та інструменти. Ініціатива поєднує вирощування їжі з гарденотерапією — роботою із землею та рослинами, яка допомагає психологічно розвантажитися.
Важливий тут не так майбутній урожай, як сам процес: посадити рослину, доглядати за нею, спостерігати, як вона росте, і знаходити спокій у звичній праці.
Усі ці історії об’єднує бажання людей мати свою землю й вирощувати на ній їжу для себе та інших. Тож вони віднаходять способи це зробити: хтось разом із сусідами шукає, де навчитися, інші діляться досвідом, а комусь вдається отримати грант на розвиток господарства.
Текст: Данило Четверіков
Фото: проєкт «Урожайний шлях»
