Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
09:00
загальнонаціональна
хвилина памʼяті
Прем’єр королівства
Велика Британія — вона, так склалося, королівство. До того ж ще й сполучене з Північною Ірландією. Але керує нею демократично обраний прем’єр разом зі своїми міністрами за згодою і схваленням від короля Чарльза ІІІ. Такі традиції. Втім, обирає прем’єра, звісно, не королівська родина, а громадяни. Роблять вони це не напряму, не так як у нас обирають президента, а через вибори до парламенту. Уся Велика Британія поділена на виборчі округи і з кожного з них місцеві жителі обирають представника котроїсь з партій у Палату громад — так зветься нижня палата їхнього парламенту.
Останні 14 років всю повноту влади у Великій Британії тримала Консервативна партія, яку ще традиційно називають Торі. Вони — правоцентристи з усіма класичними наслідками в їхній ідеології: за традиційність, щоб усе було як звикло, за вільний ринок без сильного втручання держави, проти незалежності і надання більшої автономії Шотландії та Уельсу. Але, як і завжди, в партії є різні групи з різними поглядами. Підтримують консерваторів здебільшого підприємці, орендодавці, фермери і середній клас, особливо за межами міст. Торі стали біля керма держави ще в далекому 2010. Далі були дуже напружені часи.
Чотири країни в одній державі
Велика Британія — це, насправді, не одна країна, а цілих чотири. Англія, Шотландія, Уельс і Північна Ірландія є свого роду окремими в межах Сполученого Королівства. У всіх них є свої власні парламенти (хоча в Англії є тільки загальнобританський парламент) і подекуди навіть свої власні закони. Особливо це помітно в Шотландії — все ж ця країна була незалежною аж до 1707 року і об’єдналася з Англією мирним чином, а не через захоплення. Періодично в Шотландії все більше виникали голоси за відновлення незалежності. За це там виступає Шотландська національна партія (ШНП).
У 2011 році ШНП виграла вибори в Шотландський парламент і захотіла провести референдум про незалежність. Але для цього потрібна згода Лондона. Щоб заспокоїти незалежницькі настрої, уряд консерватора Девіда Кемерона вирішив погодитися. Референдум так референдум, от тільки Лондон буде агітувати проти незалежності. Він пройшов. 55,3% шотландців — майже мінімальна більшість, вирішили залишитися у складі Сполученого Королівства. Не останньою чергою тому, що в разі виходу, як їм казали, Шотландія буде змушена наново вступати в ЄС. Держава залишилася в повному складі, для консерваторів все пройшло успішно.
Референдум номер два
Але не тільки шотландців турбував дійсний стан справ. Багато британців з інших частин королівства були незадоволені членством в ЄС. Це ж треба віддавати частину грошей в спільний бюджет, дотримуватися якихось спільних правил і регуляцій. А що, як мігранти наїдуть? Там якраз війна в Сирії, біженців дуже багато. На таких позиціях паразитувала низка політиків, наприклад, колишній мер Лондона консерватор Боріс Джонсон. А потім ще й на виборах мала успіх Партія незалежності Сполученого Королівства — праві популісти під проводом харизматичного політика Найджела Фараджа, які теж були проти ЄС. Так вони відібрали голоси в консерваторів.
Можна провести ще один референдум. Спрацювало з Шотландією, може спрацювати й тут. Не спрацювало. На референдумі британці проголосували за вихід з ЄС — це назвали брекзитом. Прем’єр Кемерон подав у відставку і залишив розбиратися з тим своїх наступників. Це був шок і скандал. Ніхто не знав, як саме це організувати. Шотландці почали казати, що брекзит змінив стан справ і потрібен новий референдум про незалежність. Почали боятися, що у Північній Ірландії знову почнуться проблеми з тероризмом, бо виглядало, що тепер треба знову робити кордон між нею і власне Республікою Ірландія. Мороки було багато.
14 (не) консервативних років
Вийти з ЄС було складно, наступна після Кемерона прем’єрка,Тереза Мей, не впоралася. Справу довів до кінця тепер уже колишній прем’єр Боріс Джонсон. А потім була пандемія коронавірусу. А потім — повномасштабний російський напад на Україну. Це все тільки погіршувало ситуацію з економікою і соціальною сферою. Після Джонсона прем’єркою стала Ліз Трасс, але справи були настільки складними, що вона протрималася на посаді заледве пару тижнів. Популярним в інтернеті став мем про те, що зірваний качан салату протримався довше до псування, ніж Ліз Трасс в кабінеті голови уряду. Їй на зміну прийшов Ріші Сунак — перший британський прем’єр-міністр азійського походження.
Його урядування виявилося більш успішним, але британці втомилися. Економіка не росла, нелегальних мігрантів стало тільки більше (вихід з ЄС, вочевидь, не допоміг). До того ж медична система країни опинилася у складному становищі — вона нині працює настільки погано, що потрапити до лікаря — майже неможливо, на прийом треба чекати тижнями. Тож на нових виборах, які відбулися 4 липня, консерватори програли найгірше за останні кілька століть.
Нова влада
Тепер Великою Британією керують лейбористи. Це хто? Це — одна з двох основних партій у Сполученому Королівстві. Взагалі, партій у них багато, але традиційно при владі міняються дві згадані і так триває вже понад сотню років. Лейбористи (від англійського labour — праця) — це ліва партія. Вони виступають за права робітників, за соціальні гарантії і за державну регуляцію економіки. На минулих виборах такі погляди британців відлякали. Але з того часу лейбористів очолив новий лідер — Кір Стармер. Він повиганяв старих керівників і перевів партію на більш центристські позиції, словом, реформував увесь підхід. Все стало менш радикальним.
Це чудово спрацювало. Успіх лейбористів — просто феноменальний: понад 400 місць у парламенті. Лейбористи виграли в Англії, традиційно виграли в Уельсі і навіть виграли в Шотландії (місцева ШНП нещодавно мала кілька скандалів, тож дещо втратила популярності). Тепер Кір Стармер відправиться до короля Чарльза ІІІ, повідомить його величності, що готовий сформувати уряд. Король погодиться. І Стармер поїде на Даунінг стріт, 10 — у резиденцію британських прем’єрів, з якої до того часу вже має виїхати Сунак. Втратив посаду і державний дім водночас, такі правила.
Так що нам з того?
Лейбористи як і консерватори цілком і повністю підтримують Україну у війні проти Росії. Фактично, для України нічого не змінилося. Питання наразі стоїть лише в тому наскільки успішним буде урядування нового прем’єра. Бо ж якщо в Британії буде достатньо внутрішніх проблем, вони будуть менше допомагати нам. Але наразі нічого такого не передбачається.
Автор тексту: Дмитро Спорняк
Фото: pexels
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики
Оновлено. Станом на 18:50 омбудсмен Дмитро Лубінець підтвердив заяву Меланії Трамп про гуманітарну місію в Олешках. За домовленістю, буде забезпечено режим тиші, доставлений гуманітарний вантаж і вільне пересування цивільного населення з міста.
Україна і Росія домовилися про тимчасове припинення бойових дій в Олешках на Херсонщині із 29 жовтня для забезпечення гуманітарної допомоги та підготовки евакуації цивільних. Про це повідомили в Білому домі.
Що ще відомо? Там додали, що домовленості вдалося досягнути за посередництва першої леді США Меланії Трамп.
Перша леді зазначила, що представники обох країн відвідуватимуть жителів удома, визначатимуть їхні потреби й допомагатимуть охочим евакуюватися до обраного місця. Процес супроводжуватиме американська медіаорганізація.
Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що максимальний рівень бронювання, зокрема для енергетики та оборонно-промислового комплексу (ОПК), більше не становитиме 100%. Підприємства зможуть просити про більший відсоток, якщо обґрунтують необхідність.
Що ще зміниться? Підприємства зможуть бронювати 100% працівників, якщо регулярно добровільно залучатимуть частину з них до військової служби. Працівник має заздалегідь знати, де й скільки служитиме. За ним зберігатимуть робоче місце та зарплату. Механізм мають розробити Міноборони й Мінекономіки разом із бізнесом до 1 грудня.
Статус критичного підприємства більше не залежатиме від його економічних показників. Галузеві та регіональні критерії переглянуть і перевірятимуть на зловживання.
Упродовж вересня росіяни пошкодили близько десяти українських датацентрів. Росія також посилює кібератаки на українські державні інформаційні системи та бізнес, зокрема використовує технології штучного інтелекту. Про це повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький.
Що ще відомо? Уряд доручив усім органам виконавчої влади терміново створити команди з кібербезпеки, закупити необхідне програмне забезпечення та запустити його в роботу.
За словами Корецького, ключові державні органи у цифровій сфері вже можуть протидіяти кібератакам із використанням штучного інтелекту. Такий рівень захисту мають забезпечити й інші державні установи.
Нагадаємо. 19 жовтня внаслідок російської балістичної атаки в Києві виведено з ладу обладнання й інфраструктуру датацентру «Датагруп». Його відновлення та подальша робота неможливі.
Унаслідок російської атаки на Чернігів одна людина загинула, ще 25 постраждали. Пошкоджено будівлі двох підприємств. Про це повідомили в ДСНС і обласній прокуратурі міста.
Що ще відомо? Унаслідок атаки виникла пожежа й сталися руйнування будівель.
Нагадаємо. РФ атакувала Полтавщину, Сумщину, Житомирщину і Дніпропетровщину.
Фото: ДСНС
Оновлено. До України повернули п’ятьох військових, які пережили російський теракт в Оленівці. Йдеться не про тих, кого вважали загиблими. Спочатку у першоджерелі — повідомленні на сторінці Володимира Зеленського — йшлося про загиблих. Проте зараз повідомлення оновили.
Оновлено. Станом на 15:24 омбудсман Дмитро Лубінець розповів, що вдалося повернути найбільшу кількість засуджених військових — 86. Також до України повернувся один військовослужбовець «Айдару».
З російського полону повернули 261 українського військового і дев’ятьох цивільних. Серед тих, хто повертається, п’ятеро людей, яких вважали загиблими під час російського теракту в Оленівці в липні 2022 року. Про це повідомив Володимир Зеленський.
Що ще відомо? До України повертаються військовослужбовці, які воювали на Донецькому, Луганському, Харківському, Запорізькому, Херсонському, Київському, Миколаївському та Чернігівському напрямках, а також оборонці ЧАЕС.
Серед звільнених — 38 офіцерів, бійці різних підрозділів, зокрема «Азову», а також військові, які потрапили в полон ще у 2018 та 2020 роках. Дев’ятеро повернених — важкохворі.
Фото: Володимир Зеленський / Telegram
Під час сьогоднішнього обміну до України вдалося повернути 61 військового 12-ї бригади «Азов». Серед них — 35 бійців окремого загону спеціального призначення «Азов», які боронили Маріуполь. Про це повідомив командир 1-го корпусу НГУ «Азов» Денис Прокопенко.
Що ще відомо? Денис Прокопенко зазначив, що в полоні ще залишаються понад 500 азовців.
Нагадаємо. Під час обміну 5 червня з російського полону повернули 33 бійців 1-го корпусу Нацгвардії «Азов». Серед них — два воїни окремого загону спеціального призначення «Азов», які боронили Маріуполь.
Контекст. Сьогодні, 23 жовтня, з російського полону повернули 261 українського військового і дев’ятьох цивільних. Серед тих, хто повертається, п’ятеро людей, яких вважали загиблими під час російського теракту в Оленівці в липні 2022 року.
Фото: Володимир Зеленський / Telegram
На підконтрольну Україні територію повернули сімох цивільних з тимчасово окупованих територій. Серед них — 90-річна маломобільна жінка та 50-річна українка, яка перенесла інфаркт і інсульт. Водночас Україна повернула до Росії сімох людей. Про це повідомив омбудсман Дмитро Лубінець.
Що ще відомо? Також вдалося повернути матір із дитиною. На початку повномасштабного вторгнення вони опинилися в Маріуполі й через бойові дії та окупацію не могли повернутися до родини.
Нагадаємо. У межах Bring Kids Back з тимчасово окупованої території вдалося повернути трьох дітей.
Сили оборони України уразили місце зберігання, підготовки й пуску ударних БпЛА армії РФ у Донецьку, а також пункт управління російського підрозділу в Криму. Про це повідомили в Генштабі.
Що ще атакували? Українські військові також уразили склад боєприпасів і матеріально-технічних засобів росіян на Донеччині і Запоріжжі. Крім того, завдали удару по зосередженню живої сили підрозділу зі складу «Рубікон» в Запорізькій області.
Що ще відомо? У Генштабі також додали, що наразі ще фіксуються випадки втрат зв’язку у роботі Starlink/StarShield на певних швидкостях.
Нагадаємо. Дональд Трамп повідомив, що Ілон Маск зняв обмеження швидкості для військової версії Starlink в Україні. Однак він відмовився уточнити, чи телефонував особисто Маску з щодо цієї ситуації.
Оновлено. Станом на 12:14 у Міноборони наразі немає підтверджень, що обмеження роботи Starlink/Starshield зняли. Про це повідомили джерела «Суспільного» в міністерстві.
Дональд Трамп повідомив, що Ілон Маск зняв обмеження швидкості для військової версії Starlink в Україні. Однак він відмовився уточнити, чи телефонував особисто Маску з цього приводу. Про це повідомляє «Суспільне».
Що передувало? Учора, 22 жовтня, The Wall Street Journal писало, що Трамп зателефонував Маскові й попросив зняти обмеження на використання Starlink в Україні. За даними видання, Президент США сказав американському бізнесмену, що його не влаштовує обмеження швидкості, яке досі діє.
Нагадаємо. Майже 20 конгресменів США підписали груповий лист, у якому закликають дозволити Україні застосовувати Starlink для ураження місць запуску на території Росії.
Контекст. 14 жовтня запровадили обмеження швидкості роботи терміналів Starlink під час руху. Вони стосуються «військового пакету» послуг StarShield.
15 жовтня власник SpaceX Ілон Маск повідомив, що ліміти швидкості для військового пакета Starshield залежать не від його компанії, а від уряду США.
19 жовтня Володимир Зеленський заявив, що сигнал обмежити роботу Starlink на високих швидкостях надійшов від уряду США, а технічно це реалізувала SpaceX. Водночас міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що адміністрація Президента США не давала вказівок обмежувати роботу Starlink для України. Про це раніше також заявили Дональд Трамп і держсекретар Марко Рубіо.
21 жовтня The Wall Street Journal з посиланням на американських посадовців повідомило, що засновник SpaceX Ілон Маск розпорядився обмежити роботу військової версії Starlink.
Фото: Білий дім
Документальну українську стрічку To Die to Live відібрали до Балтійського конкурсу документального кіно 30-го Талліннського міжнародного кінофестивалю «Темні ночі». Про це повідомили в Держкіно.
Про що фільм? У сюжеті кінострічки To Die to Live — історія трьох українських добровольців: Шахти, Танцюриста та Гончара. У 2014 році вони без військового досвіду долучилися до ЗСУ. Після двох років на фронті чоловіки намагалися повернутися до мирного життя, однак після початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року знову приєдналися до війська.
Хто створив? Фільм створено в копродукції України, Латвії та Словаччини. Режисерка стрічки — Юлія Гонтарук. Загалом фільм знімали впродовж 12 років.
Довідка. Талліннський кінофестиваль — один із найбільших кінофестивалів Північної Європи. Його проводять у столиці Естонії з 1997 року. Щороку в програмі показують близько 250 повнометражних і 300 короткометражних фільмів з різних країн. У 2026 році фестиваль відбудеться з 6 до 22 листопада.
Фото: кадр з трейлеру
Запросіть друга до Спільноти
Вкажіть, будь ласка, контактні дані людини, яку хочете запросити
Придбайте для друга подарунок від TUM
Вкажіть, будь ласка, контактні дані цієї людини, щоби ми надіслали їй посилку
Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
Вхід в кабінет
Відновлення пароля
Оберіть рівень підтримки
Амбасадорський
digital & print
на 17% дешевше499 грн/міс
Амбасадорський
digital & print
на 17% дешевше416 грн/міс
499 грн/міс
При оплаті 4999 грн за рік
Вітаємо у спільноті!
