В Україні запустили безоплатний курс з екстреного волонтерства. Як долучитися?

Що ще відомо? Навчання триває близько години. Курс розрахований на повнолітніх і не потребує попереднього досвіду волонтерства. Проходити його можна у власному темпі, а після завершення учасники отримають сертифікат. Також охочі зможуть долучитися до бази волонтерів екстреного реагування. 

Коли і навіщо в Україні почали переводити годинники? У 1981 році у СРСР запровадили сезонне переведення годинників. Причина — економія електроенергії. У 1996 році Кабінет Міністрів ухвалив постанову «Про порядок обчислення часу на території України», яка передбачає щорічне переведення годинників.

Які ще країни переводять годину? Загалом сезонного переведення годинників дотримуються близько 70 країн. Серед них країни ЄС, Велика Британія, Норвегія, Швейцарія, Молдова, Ізраїль і інші.

Що відомо про скасування переведення годинників в Україні? Скасувати переведення годинників в Україні намагаються вже не вперше. У 2021 році Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №4201 «Про обчислення часу в Україні», який передбачав запровадження єдиного часу без сезонних змін. Однак після цього він не просунувся далі.

16 липня 2024 року Рада ухвалила цей закон у цілому. Згідно з ним, востаннє Україна мала б перевести годинники 27 жовтня 2024 року. Однак Володимир Зеленський досі не підписав закон.

Що кажуть науковці про переведення годинників? Серед науковців, які займаються хронобіологією — наукою про біологічні ритми — вже досить багато років є майже одностайна думка про недоцільність переведення годинників через причини пов’язані зі здоров’ям. Про це в етері «Громадського радіо» повідомила кандидатка біологічних наук Ольга Маслова.

Водночас у липні 2024 року Академія наук вищої школи України закликала Президента ветувати закон про скасування сезонного переведення годинників. В організації стверджували, що немає авторитетних досліджень, які підтверджували б серйозний негативний вплив такого переведення на фізіологічний і психологічний стан людини.

Також, на думку академії, відмова від літнього часу збільшить витрати підприємств на вечірнє освітлення навесні, влітку й восени. Натомість ранкове сонячне світло, за їхніми словами, витрачатиметься марно. 

Що ще відомо? Іван Дрозд планує фінішувати в усіх шести марафонах World Marathon Majors. Чиказький марафон став для нього третім. Раніше Іван брав участь у забігах у Бостоні та Нью-Йорку.

Цитата. «Для мене важливо продовжувати бігти й втілювати свою мрію. Попереду ще три марафони з шести, і я налаштований подолати їх усі. Я біжу, щоб пам’ятати. Тож якщо потрібно буде пробігти сто світових марафонів, то я пробіжу сто», — каже захисник.

Що відомо про Івана Дрозда? Іван — ветеран російсько-української війни. Під час оборони Попасної він зазнав тяжкого поранення і втратив частину лівої руки. Згодом, перебуваючи на тривалій реабілітації, чоловік отримав звістку про загибель сина Андрія під час бойового завдання. 

Довідка. World Marathon Majors — серія з шести найвідоміших марафонів світу, які відбуваються в Токіо, Бостоні, Лондоні, Берліні, Чикаго й Нью-Йорку. Бігуни, які фінішують на всіх шести марафонах, отримують відзнаку Six Star Finisher.

Фото: надали організатори

Що відомо про перинатальні втрати? За оцінками серії досліджень у The Lancet, викидень трапляється у близько 15% підтверджених вагітностей, а це близько 23 мільйонів випадків на рік у світі. За даними ООН, у 2021 році у світі було близько 1,9 мільйона мертвонароджень після 28-го тижня вагітності.

В Україні мертвонародженням вважають смерть дитини в утробі від 22-го тижня вагітності до пологів. За даними Державної служби статистики, у 2016 році мертвими народилися 2244 дитини, проте окремі українські фахівці вважають офіційну статистику заниженою. Втрати до 22-го тижня до цієї статистики не входять, а з 2022 року збір даних ускладнила війна. 

За кожною цифрою стоїть родина, яка переживає втрату. Батькам важливо не лише отримати медичну допомогу, а й мати можливість проживати своє горе. Ось що згадує Анастасія Махнюк, мама, яка пережила втрату передчасно народженої дитини.

«Після смерті донечки мене ранило, як деякі близькі люди намагалися швидше “вилікувати” горе, відволікти на щось позитивне, наче наша дитина — це дрібниця й не варта сліз, або взагалі не згадувати про неї, ніби її не було. Але єдине, чого я хотіла, — це горювати. Мені допомогли групи підтримки, де в оточенні інших батьків дітей-янголів я змогла відкрито проживати свій біль, згадувати й називати ім’я своєї дочки стільки, скільки цього потребувала. З часом стало легше, і я знайшла в собі сили жити далі, зберігаючи пам’ять про свою донечку та підтримуючи інших жінок, які переживають втрату дитини».

У світовій практиці підтримка родин після такої втрати передбачає визнання їхнього досвіду, збереження пам’яті про дитину, доступ до психологічної і соціальної підтримки.

Де шукати підтримку в Україні? Жінки й чоловіки, які пережили перинатальну втрату, можуть звернутися по допомогу до організації «Опіка Ангела». Вона системно підтримує родини з 2018 року, а створили її батьки, які самі втратили дитину. Для тих, хто потребує:

– онлайн-групи підтримки у форматі «рівний рівному»
– лінія кризового психологічного консультування.

Також організація створила цифровий меморіальний онлайн-простір «Небо пам’яті». Тут батьки й інші близькі можуть запалити зірку на честь дитини, життя якої згасло надто рано.

Що ще відомо? 15 жовтня о 19:00 за місцевим часом можна долучитися до міжнародної акції пам’яті «Хвиля світла». Ініціатива пропонує запалити свічку на честь дітей, які пішли з життя передчасною. Так утворюється символічна хвиля світла, що проходить часовими поясами світу. Акція відбувається також онлайн під #WaveOfLight і #хвилясвітла.

Як почути? Форум відбудеться в Довженко-Центрі. Вхід — безплатний.

Про що говоритимуть? Фоторедактор журналу Reporters Данило Павлов і фоторедакторка Kyiv Independent Іринка Громоцька поговорять про те, як війна змінює вибір сюжетів, відбір світлин і рішення про їхню публікацію. Модеруватиме розмову редакторка видавництва The Ukrainians Publishing Віра Курико.

Що ще у програмі форуму? На відвідувачів чекають зустрічі з українськими й іноземними фотографами, дискусії про етику воєнної фотографії, збереження візуальних свідчень війни і вплив технологій на її висвітлення.

Зокрема, Єфрем Лукацький і Олександр Глядєлов розкажуть про досвід у висвітленні світових та локальних конфліктів. Також відбудеться розмова з французьким фотожурналістом Патріком Шовелем і показ фільму «Справа Макса Левіна — докази страти».

Переглянути повну програму можна за посиланням.

Що відомо про виставки? На форумі представлять дві виставки: «Фотографія війни та конфліктів в епоху глобальних змін» і «ВАШ СПРОТИВ. Наша спільна Історія». Вони триватимуть з 15 жовтня до 8 листопада.

Хто організатори? Форум організовує Український Дім Фотографії у співпраці з Французьким інститутом в Україні за підтримки Посольства Франції в Україні.