Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
09:00
загальнонаціональна
хвилина памʼяті
«Схоже, вони справді прорахувалися»
Такою фразою прокоментував дії української влади неназваний західний дипломат, який перебуває в Києві, пишуть у британській The Guardian. Українські урядовці недооцінили силу реакції на обмеження незалежності НАБУ та САП. Масштабні вуличні протести та критика з боку західних партнерів змусила президента Зеленського дослухатися і подати новий законопроєкт про повернення самоврядування антикорупційним структурам.
Керівник САП Олександр Клименко коментував журналістам, що його офіс отримував повідомлення про підготовку заходів проти них. Втім, він не очікував, що це станеться так різко. Швидке проведення закону в The Guardian назвали «бліцкригом».
Збереження НАБУ та САП є ключовим для європейської інтеграції України, тож рішення українського уряду отримало обережну критику з боку партнерів з ЄС, які закликали Зеленського знайти вихід із кризи. «Для нього було важливо почути це від своїх колег», — сказав в коментарі для The Guardian неназваний дипломат.
Попри те, що українська влада відновила незалежність органів, закон №12414 вже міг завдати тривалої шкоди. Низка урядових інформаторів, які співпрацювали з антикорупційними структурами, вже припинила комунікації, остерігаючись викриття, повідомив міністр Клименко. Втім, протести проти дій влади, хоч і були обережними — з огляду на небезпеку політичної дестабілізації під час війни — показали, що українська демократія залишається сильною, попри відсутність виборів.
«Його крок загрожував завдати шкоди національній єдності»
Так про рішення уряду Зеленського обмежити незалежність антикорупційних органів написали в The New York Times. Європейські лідери тиснули на Зеленського, наголошуючи на важливості боротьби з корупцією. Водночас ЄС оголосив, що утримає 1,5 млрд євро з 4,5-мільярдного фонду, розподіл якого залежить від досягнення стандартів державного управління.
У 2019 році Зеленський виступав прихильником НАБУ та САП, пригадують у The New York Times. Він представляв себе як «нове обличчя», не пов’язане з вкоріненими інтересами, яке боротиметься з корупцією. Тож рішення щодо позбавлення основних антикорупційних органів незалежності критики президента сприйняли як зраду.
Це спричинило масштабні протести, до яких приєдналася значна частина молоді. У 2014 році ці люди ще були дітьми, а тепер вони бачать себе захисниками спадщини справедливості тодішньої революції. Водночас вимоги протестувальників чітко сфокусовані на ухваленні нового закону. Організатори протестів обережно зазначають, що не закликають до зміни президента чи уряду, адже під час війни необхідна стабільність.
Одній з організаторок протестів — Зінаїді Аверіній — лише 23 роки. Для неї все почалося з невеликого чату в Telegram, де вона координувалася з друзями. Ця бесіда швидко розрослася до близько 3000 учасників, ставши хабом для організації мітингів. Учасники повідомляли міську адміністрацію та поліцію про свої плани, організовували розподіл води та медичних послуг. Вони навіть створили окремі чати для мемів і знайомств.
Протестувальники стверджують, що боротьба з корупцією є життєво важливою як для воєнних зусиль України, так і для інтеграції країни до Європи, вказує The New York Times.
«Україна втрачає ключові активи»
Так про бойові дії на сході України написали в аналітичному матеріалі Reuters. Видання зазначає, що, на думку аналітиків, дефіцит фінансування в Україні наступного року лише зросте, якщо Росія продовжить свої інтенсивні атаки. Наразі український уряд витрачає більшість державних доходів на військо, тоді як соціальні та гуманітарні витрати покривають завдяки іноземній допомозі. Від лютого 2022 року міжнародна підтримка становить 139 млрд доларів США, відповідно до державних даних, зазначають у Reuters.
Очільник Нацбанку Андрій Пишний стверджує, що наразі вдалося узгодити надання близько третини з необхідних 65 млрд доларів США, які потрібні як для 2026, так і для 2027 року. Переговори щодо решти тривають. «Ключовим завданням для уряду зараз є пошук 10-15 млрд доларів на додаток до того обсягу допомоги, який партнери вже обіцяли на 2026 рік», — стверджують у фінансовій групі Investment Capital Ukraine.
Згадані перемовини ускладнилися через те, що Україна все ще не досягла ключових цілей — призначення більшої кількості суддів до антикорупційного суду, реформування агентства, відповідального за управління націоналізованими активами, та призначення керівника Бюро економічної безпеки. Негативно на переговори вплинуло і рішення уряду Зеленського посилити контроль над антикорупційними органами. Воно викликало масштабні протести — найбільші з початку повномасштабної війни — та критику європейських союзників. Це спонукало владу відмовитися від задуманого, але певної шкоди вже було завдано, зазначають в Reuters. Європа не відмовиться від підтримки України, але піддаватиме її значно пильнішому контролю, що призведе до затримок.
Торік українська економіка зросла на 2,9%. Прогноз Нацбанку на цей рік знизили до 2,1%, очікуючи, що війна продовжуватиметься й у 2026 році. Серед слабких місць української економіки дослідниця Інституту економічних досліджень Олександра Бетлій називає гірничодобувну промисловість та сільське господарство. Оскільки просування російських військ руйнує інфраструктуру, а також нищить можливості видобування газу. Водночас Україна не може знизити свої витрати на оборону, враховуючи, що РФ лише продовжує збільшувати воєнний бюджет, зазначають в Reuters.
Фото: колаж НЗЛ
Оновлено. Станом на 18:06 росіяни знову атакували Південний міст у Києві. Унаслідок попередніх атак міст закритий для руху транспорту та метро. Про це повідомив мер столиці Віталій Кличко.
Уночі росіяни втретє ударили по Південному мосту в Києві. Наразі міст повністю перекритий для руху транспорту в обох напрямках. Також повністю обмежили рух транспорту мостом Патона з правого на лівий берег. Про це повідомив мер столиці Віталій Кличко.
Що ще відомо? Також частково обмежили рух до однієї смуги на мосту Метро з лівого на правий берег. Громадський транспорт перенаправляють через Дарницький і Подільський мости.
Нагадаємо. 1 жовтня два російські БпЛА вдарили поблизу опорної частини Південного мосту.
Фото: ДСНС
Оновлено. Станом на 17:35 кількість загиблих у Харкові зросла до двох. Також відомо про 31 постраждалого. Серед них — двоє дітей. Про це повідомив очільник Харківської ОВА Олег Синєгубов.
У Немишлянському районі Харкова внаслідок російської атаки загинула одна людина. Є влучання у приватну забудову. Загалом у місті відомо про дев’ятьох постраждалих. Про це повідомив мер Харкова Ігор Терехов.
Що ще відомо? За однією з адрес повністю зруйновано житловий будинок. Під завалами може перебувати людина. У Слобідському районі також зафіксували влучання у приватну забудову.
Фото: Олег Синєгубов / Telegram
Під час пілотного етапу програми «Ветеранський спорт» траплялися випадки, коли деякі учасники знімали кошти готівкою та витрачали їх не за призначенням. У відомстві наголосили, що програму доопрацюють і продовжать на постійній основі у 2027 році. Про це заявили у Міністерстві у справах ветеранів.
Що ще відомо? У відомстві також зазначили, що не можуть перерозподіляти на «Ветеранський спорт» кошти з інших важливих програм. Зокрема, за їхніми словами, ресурс потрібен для виплати одноразової грошової допомоги ветеранам.
Нагадаємо. Кошти, передбачені на програму «Ветеранський спорт» у 2026 році, закінчилися. Подати заявку в «Дії» та отримати виплату в розмірі 1500 гривень буде неможливо. Для запуску жовтневого етапу потрібне додаткове фінансування, однак наразі виділити його з держбюджету неможливо. Водночас міністерство планує продовжити програму у 2027 році та перевести її з експериментального формату на постійну основу.
Російські спецслужби готують гібридні операції, спрямовані на підрив допомоги Україні та послаблення спроможностей Альянсу. Серед ймовірних цілей РФ — приймальні станції супутникового інтернету Starlink, розташовані в європейських державах. Про це повідомляє ГУР.
Що ще відомо? У ГУР кажуть, що Росія планує залучати до таких операцій завербованих агентів у Європі. Українська розвідка попередила партнерів про підготовку Росії до таких операцій.
28 вересня на старому Голосківському кладовищі у Львові завершили ексгумаційні роботи з пошуку останків вояків Війська Польського. Вони тривали з 25 серпня 2026 року. Під час досліджень виявили 113 останків військовослужбовців Війська Польського, які загинули у вересні 1939 року, а також останки 17 військових Вермахту. Про це сьогодні, 2 жовтня, повідомили в Українському інституті національної пам’яті.
Що ще відомо? Під час робіт також знайшли окремі розрізнені останки. Ймовірно, вони належать двом людям. Крім того, під час ексгумації виявили солдатські жетони, медальйони, ґудзики та інші частини уніформи, особисті речі й гільзи.
Хто проводив дослідження? Роботи проводило товариство з обмеженою відповідальністю «Українська пам’ять» за участі польських фахівців з Інституту національної пам’яті Польщі та Вроцлавського медичного університету.
Довідка. За даними УІНП, у вересні 1939 року на території села Голоско Велике біля Львова відбулися бої між підрозділами Вермахту та Війська Польського. Загиблих у бою вояків Війська Польського поховали у братській могилі на території сільського кладовища. У 1958 році село Голоско Велике увійшло до складу Львова.
Фото: УІНП
Україна отримала 2,9 мільярда євро від Європейського Союзу у межах програми Ukraine Facility. Це частина вже передбаченого фінансування. Отримати його вдалося після того, як Україна виконала десять умов у банківській сфері, енергетиці, аграрній політиці, транспорті та інших галузях. Три з них Україна виконала достроково. Про це повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький.
Що ще відомо? Водночас прем’єр-міністр наголосив, що потреба у фінансуванні залишається критичною. За його словами, уряд разом із парламентом працює над якнайшвидшим ухваленням необхідних законопроєктів.
Нагадаємо. Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що ситуація з державними фінансами залишається складною, зокрема через затримку міжнародного фінансування, оскільки Україна не виконала частину зобов’язань перед партнерами. Держава насамперед фінансуватиме оборону, пенсії та соціальні виплати, а також зарплати вчителям, лікарям та іншим працівникам бюджетної сфери. Натомість відкладатимуть видатки, які не є критично важливими.
Сили оборони України уразили нафтопереробний завод «Лукойл-Волгограднефтепереработка» у Волгограді, а також лінійно-виробничу диспетчерську станцію «Самара» в Самарській області РФ. Про це повідомили у Генштабі.
Що ще уразили? Володимир Зеленський повідомив, що українські військові також атакували аеродроми, підприємства, НПЗ, ракетно-космічний центр та склад боєприпасів росіян.
Нагадаємо. Сили оборони України уразили російський склад БпЛА в Донецькій області. На Луганщині також атакували командно-спостережний пункт і ремонтну базу.
Центр громадянських свобод відкрив номінування на Премію імені Ігоря Козловського. До 1 листопада можна висунути на премію людину, ініціативу, проєкт або організацію, які у 2026 році зробили внесок в утвердження людської гідності. Номінувати можна представників різних сфер — культури, освіти, бізнесу, медіа, науки, громадського сектору, війська та інших. Про це НЗЛ повідомили організатори.
Подати заявку на номінацію може будь-хто за посиланням. Також можна самономінуватися.
Кого можна номінувати? На премію можна висунути:
Як обиратимуть лауреата? Кандидатів оцінюватимуть за тим, наскільки важливим був їхній внесок у 2026 році, як він вплинув на утвердження людської гідності, а також за новаторством і тривалістю результатів. Лауреата оголосять 10 грудня.
Хто такий Ігор Козловський? Ігор Козловський — український релігієзнавець і громадський діяч. Після початку російської окупації Донецька він залишився у місті. У 2016 році його ув’язнили російська окупаційна влада. У російській неволі Козловський провів близько 700 днів. У 2023 році Ігор Козловський помер.
Нагадаємо. Першим лауреатом Премії імені Ігоря Козловського у 2025 році став ветеран Олексій Ануля. Він провів майже десять місяців у російському полоні, а після звільнення видав книжку Jingle Bellz.
Фото: надали організатори
В Україні оголосили переможців першого фестивалю AI-реклами AAAIF. Учасники створювали рекламний ролик тривалістю 30–45 секунд для одного із шести вигаданих продуктів. Для роботи вони використовували інструменти штучного інтелекту. Про це НЗЛ розповіли організатори.
Що ще відомо про фестиваль? Участь брали незалежні AI-креатори, працівники креативних і рекламних агенцій і команди авторів. Роботи оцінювали за ідеєю, технічною якістю, відповідністю брифу й загальним враженням. Троє переможців розділили 100 тисяч гривень.
Хто переміг? Перше місце посіла Олена Павліді з роботою «До Смерті Смачно», друге — Олександр Сайфуллін із Krapka, третє — Валерія та Сергій Артеменки з The Anaconda Effect.
Переглянути роботи переможців можна за посиланням.
Хто організував фестиваль? AAAIF провела and action — студія рекламного продакшену й анімації, яка створює рекламні кампанії, відеоконтент і візуальні рішення для брендів.
Міністерство фінансів США запровадили санкції проти російської мережі А7. Росія використала цю систему для проведення оплат через міжнародні банки у 2024 та 2025 роках. Про це повідомили в американському відомстві.
Що відомо про систему А7? Наприкінці 2024 року молдовський проросійський олігарх Ілан Шор та російський державний Промзв’язокбанк заснували фінансову мережу А7.
Зокрема, мережа використовувала компанії-посередники, підроблені документи та неправдиві описи товарів, щоб маскувати платежі, пов’язані з підсанкційними людьми та компаніями.
Хто такий Ілан Шор? Ілан Шор — молдовський олігарх та проросійський політик. У 2019 році він утік з Молдови: спершу до Ізраїлю, а згодом — до Росії. У 2023 році його заочно засудили в Молдові на 15 років у справі про «крадіжку мільярда» з банківської системи та відмивання коштів. Його партію «Шор» заборонили в Молдові у червні 2023 року.
Більше про те, як Росія втручалася у вибори в Молдові і до чого тут Шор — читайте у спецпроєкті The Ukrainians Media та НЗЛ у партнерстві з Центральною виборчою комісією.
Запросіть друга до Спільноти
Вкажіть, будь ласка, контактні дані людини, яку хочете запросити
Придбайте для друга подарунок від TUM
Вкажіть, будь ласка, контактні дані цієї людини, щоби ми надіслали їй посилку
Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
Вхід в кабінет
Відновлення пароля
Оберіть рівень підтримки
Амбасадорський
digital & print
на 17% дешевше499 грн/міс
Амбасадорський
digital & print
на 17% дешевше416 грн/міс
499 грн/міс
При оплаті 4999 грн за рік
Вітаємо у спільноті!
