09:00
загальнонаціональна
хвилина памʼяті
Уже від самої назви Зелених свят можна здогадатися про низку окремих свят, які присвячувалися культу природи, наприклад, квітам та деревам. Ці свята завершували весняний календарний цикл і розпочинали літній. Досі існує багато обрядів, які поєднали у собі фольклор з християнством. Народним традиціям вдалося зберегти головні фрагменти та звичаї, розповідає етнограф Степан Климник.
Чому це цікаво. Зелені свята — це велика урочистість літнього обрядового циклу. Ці святкування символізували розпал літа та буяння життя у повному його прояві. Християнська церква змінила назву та зміст свята на Трійцю, або П’ятдесятницю (50 днів після Воскресіння). Втім Зелені свята продовжують називати зеленими, а весь тиждень — русальним.
Контекст. Свята літнього обрядового циклу дохристиянської доби відображають первісну культуру слов’ян. Ці свята мали в собі духовну мету (єднання з природою, бажання пізнати себе) та практичну (самооборона перед незнаними духами, господарські потреби, щасливе родинне життя), йдеться у праці Степана Климника.
Походження. Зелені свята існували до Христа в усіх народів. У стародавніх римлян це свято називали Розалієм (святом квітів, рожі). Це були ті дні, з яких розпочиналося літо. Від римлян це свято перейшло на Балкани і вже звідти воно дійшло до України. З приходом християнства це свято стали відзначати у Святу Неділю — рівно через 50 днів після Воскресіння. Крім цього дня, відзначався тиждень перед самою Трійцею та кілька днів після.
Детальніше. Провідною думкою для святкування літнього циклу була віра у єдність людини з природою. Люди вірили в магічну силу слова у поєднанні з піснею, музикою, танцем та діями-ритуалами. У їхньому розумінні це об’єднане дійство надавало великої сили обрядам. У своїх проханнях люди намагалися задобрити видимі та невидимі сили, аби вони були прихильними до них та урожаю. У ці дні молоді хлопці та дівчата прагнули знайти собі пару; дівчата хотіли приворожити коханого; намагалися зазирнути у майбутнє. Також слід зазначити вияв глибокої філософської думки про сутність життя та смерті, а також повагу до культу померлих предків.
Степан Килимник, етнограф та педагог, зазначає у своїй книжці «Український рік у народніх звичаях в історичному освітленні, т. 4. Літній цикл» про основні дні зелених свят:
Усі ці дні були поділені на окремі святкування.
Приготування. Уся родина повинна була брати участь у приготуванні Зелених свят, йдеться у книзі Степана Килимника. Господиня та доньки мили хату, підводили глиною припічок, розвішували рушники та застеляли чисті скатертини на столи. Далі господня мала напекти традиційні сім страв, хліб та пиріжки. Головною стравою подавалося колово (наче кутя, але без маку) з медом та сушеними ягодами.
У цей час молоді дівчата йшли у квітники біля хати, щоб виполоти бур’яни та навести лад. Виконуючи роботу, дівчина читала молитву та наспівувала веснянки. Після цього дівчата зрізали квіти, щоб прикрасити ними хату, коли починає смеркати. Кожна квітка мала свою символіку, наприклад: любисток — символ кохання, бузок — символ молодого родинного життя, барвінок та півонії — розквіт дівочої краси, чорнобривці символізували чоловічу красу.
Тим часом хлопці йшли вдень на став рвати татарзілля (лепеху), щоб воно відганяло злих духів, а потім йшли в ліс та в поля за квітами. Господар з старшими синами йшов до лісу рубати клечання (цвітіння) дуба, клена, явора, липи та ясеня. Інших дерев рубати не можна було. Усім цим збором квітів та клечанням прикрашали подвір’я, хату, комори та стайні. Помившись та одягнувшись у чистий одяг, господар промовляв вітання до природи, після якого родина могла сідати за стіл, згадувати померлих та приступати до вечері.
Чому вносили зелень до хати на Зелені свята?
У дохристиянський період були вірування, що святі душі вселяються у дерева та квіти. Отже, хата, завдяки маюванню квітами, очищалася від злих сил. Відтоді добрі духи оберігали обійстя.
Чому саме в цей період шанували русалок?
За народними віруваннями, неприкаяні душі утоплених дівчат, хлопців, людей, які закінчили життя самогубством, нехрещених померлих дітей блукали саме на межі весни та літа. Тому їх намагалися умилостивити, щоби вони стали добрими до господарства та людей і відхиляли усі лиха.
Що ще? Християнська церква встановила у цей день поминальну суботу. Також є давня традиція українців вшановувати у ці дні захисників, які загинули у боротьбі за свою землю. Особливо активно із Зеленими святами проводили церковні служби біля могил воїнів УНР та УПА.
Оновлено. Станом на 18:50 омбудсмен Дмитро Лубінець підтвердив заяву Меланії Трамп про гуманітарну місію в Олешках. За домовленістю, буде забезпечено режим тиші, доставлений гуманітарний вантаж і вільне пересування цивільного населення з міста.
Україна і Росія домовилися про тимчасове припинення бойових дій в Олешках на Херсонщині із 29 жовтня для забезпечення гуманітарної допомоги та підготовки евакуації цивільних. Про це повідомили в Білому домі.
Що ще відомо? Там додали, що домовленості вдалося досягнути за посередництва першої леді США Меланії Трамп.
Перша леді зазначила, що представники обох країн відвідуватимуть жителів удома, визначатимуть їхні потреби й допомагатимуть охочим евакуюватися до обраного місця. Процес супроводжуватиме американська медіаорганізація.
Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що максимальний рівень бронювання, зокрема для енергетики та оборонно-промислового комплексу (ОПК), більше не становитиме 100%. Підприємства зможуть просити про більший відсоток, якщо обґрунтують необхідність.
Що ще зміниться? Підприємства зможуть бронювати 100% працівників, якщо регулярно добровільно залучатимуть частину з них до військової служби. Працівник має заздалегідь знати, де й скільки служитиме. За ним зберігатимуть робоче місце та зарплату. Механізм мають розробити Міноборони й Мінекономіки разом із бізнесом до 1 грудня.
Статус критичного підприємства більше не залежатиме від його економічних показників. Галузеві та регіональні критерії переглянуть і перевірятимуть на зловживання.
Упродовж вересня росіяни пошкодили близько десяти українських датацентрів. Росія також посилює кібератаки на українські державні інформаційні системи та бізнес, зокрема використовує технології штучного інтелекту. Про це повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький.
Що ще відомо? Уряд доручив усім органам виконавчої влади терміново створити команди з кібербезпеки, закупити необхідне програмне забезпечення та запустити його в роботу.
За словами Корецького, ключові державні органи у цифровій сфері вже можуть протидіяти кібератакам із використанням штучного інтелекту. Такий рівень захисту мають забезпечити й інші державні установи.
Нагадаємо. 19 жовтня внаслідок російської балістичної атаки в Києві виведено з ладу обладнання й інфраструктуру датацентру «Датагруп». Його відновлення та подальша робота неможливі.
Унаслідок російської атаки на Чернігів одна людина загинула, ще 25 постраждали. Пошкоджено будівлі двох підприємств. Про це повідомили в ДСНС і обласній прокуратурі міста.
Що ще відомо? Унаслідок атаки виникла пожежа й сталися руйнування будівель.
Нагадаємо. РФ атакувала Полтавщину, Сумщину, Житомирщину і Дніпропетровщину.
Фото: ДСНС
Оновлено. До України повернули п’ятьох військових, які пережили російський теракт в Оленівці. Йдеться не про тих, кого вважали загиблими. Спочатку у першоджерелі — повідомленні на сторінці Володимира Зеленського — йшлося про загиблих. Проте зараз повідомлення оновили.
Оновлено. Станом на 15:24 омбудсман Дмитро Лубінець розповів, що вдалося повернути найбільшу кількість засуджених військових — 86. Також до України повернувся один військовослужбовець «Айдару».
З російського полону повернули 261 українського військового і дев’ятьох цивільних. Серед тих, хто повертається, п’ятеро людей, яких вважали загиблими під час російського теракту в Оленівці в липні 2022 року. Про це повідомив Володимир Зеленський.
Що ще відомо? До України повертаються військовослужбовці, які воювали на Донецькому, Луганському, Харківському, Запорізькому, Херсонському, Київському, Миколаївському та Чернігівському напрямках, а також оборонці ЧАЕС.
Серед звільнених — 38 офіцерів, бійці різних підрозділів, зокрема «Азову», а також військові, які потрапили в полон ще у 2018 та 2020 роках. Дев’ятеро повернених — важкохворі.
Фото: Володимир Зеленський / Telegram
Під час сьогоднішнього обміну до України вдалося повернути 61 військового 12-ї бригади «Азов». Серед них — 35 бійців окремого загону спеціального призначення «Азов», які боронили Маріуполь. Про це повідомив командир 1-го корпусу НГУ «Азов» Денис Прокопенко.
Що ще відомо? Денис Прокопенко зазначив, що в полоні ще залишаються понад 500 азовців.
Нагадаємо. Під час обміну 5 червня з російського полону повернули 33 бійців 1-го корпусу Нацгвардії «Азов». Серед них — два воїни окремого загону спеціального призначення «Азов», які боронили Маріуполь.
Контекст. Сьогодні, 23 жовтня, з російського полону повернули 261 українського військового і дев’ятьох цивільних. Серед тих, хто повертається, п’ятеро людей, яких вважали загиблими під час російського теракту в Оленівці в липні 2022 року.
Фото: Володимир Зеленський / Telegram
На підконтрольну Україні територію повернули сімох цивільних з тимчасово окупованих територій. Серед них — 90-річна маломобільна жінка та 50-річна українка, яка перенесла інфаркт і інсульт. Водночас Україна повернула до Росії сімох людей. Про це повідомив омбудсман Дмитро Лубінець.
Що ще відомо? Також вдалося повернути матір із дитиною. На початку повномасштабного вторгнення вони опинилися в Маріуполі й через бойові дії та окупацію не могли повернутися до родини.
Нагадаємо. У межах Bring Kids Back з тимчасово окупованої території вдалося повернути трьох дітей.
Сили оборони України уразили місце зберігання, підготовки й пуску ударних БпЛА армії РФ у Донецьку, а також пункт управління російського підрозділу в Криму. Про це повідомили в Генштабі.
Що ще атакували? Українські військові також уразили склад боєприпасів і матеріально-технічних засобів росіян на Донеччині і Запоріжжі. Крім того, завдали удару по зосередженню живої сили підрозділу зі складу «Рубікон» в Запорізькій області.
Що ще відомо? У Генштабі також додали, що наразі ще фіксуються випадки втрат зв’язку у роботі Starlink/StarShield на певних швидкостях.
Нагадаємо. Дональд Трамп повідомив, що Ілон Маск зняв обмеження швидкості для військової версії Starlink в Україні. Однак він відмовився уточнити, чи телефонував особисто Маску з щодо цієї ситуації.
Оновлено. Станом на 12:14 у Міноборони наразі немає підтверджень, що обмеження роботи Starlink/Starshield зняли. Про це повідомили джерела «Суспільного» в міністерстві.
Дональд Трамп повідомив, що Ілон Маск зняв обмеження швидкості для військової версії Starlink в Україні. Однак він відмовився уточнити, чи телефонував особисто Маску з цього приводу. Про це повідомляє «Суспільне».
Що передувало? Учора, 22 жовтня, The Wall Street Journal писало, що Трамп зателефонував Маскові й попросив зняти обмеження на використання Starlink в Україні. За даними видання, Президент США сказав американському бізнесмену, що його не влаштовує обмеження швидкості, яке досі діє.
Нагадаємо. Майже 20 конгресменів США підписали груповий лист, у якому закликають дозволити Україні застосовувати Starlink для ураження місць запуску на території Росії.
Контекст. 14 жовтня запровадили обмеження швидкості роботи терміналів Starlink під час руху. Вони стосуються «військового пакету» послуг StarShield.
15 жовтня власник SpaceX Ілон Маск повідомив, що ліміти швидкості для військового пакета Starshield залежать не від його компанії, а від уряду США.
19 жовтня Володимир Зеленський заявив, що сигнал обмежити роботу Starlink на високих швидкостях надійшов від уряду США, а технічно це реалізувала SpaceX. Водночас міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що адміністрація Президента США не давала вказівок обмежувати роботу Starlink для України. Про це раніше також заявили Дональд Трамп і держсекретар Марко Рубіо.
21 жовтня The Wall Street Journal з посиланням на американських посадовців повідомило, що засновник SpaceX Ілон Маск розпорядився обмежити роботу військової версії Starlink.
Фото: Білий дім
Документальну українську стрічку To Die to Live відібрали до Балтійського конкурсу документального кіно 30-го Талліннського міжнародного кінофестивалю «Темні ночі». Про це повідомили в Держкіно.
Про що фільм? У сюжеті кінострічки To Die to Live — історія трьох українських добровольців: Шахти, Танцюриста та Гончара. У 2014 році вони без військового досвіду долучилися до ЗСУ. Після двох років на фронті чоловіки намагалися повернутися до мирного життя, однак після початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року знову приєдналися до війська.
Хто створив? Фільм створено в копродукції України, Латвії та Словаччини. Режисерка стрічки — Юлія Гонтарук. Загалом фільм знімали впродовж 12 років.
Довідка. Талліннський кінофестиваль — один із найбільших кінофестивалів Північної Європи. Його проводять у столиці Естонії з 1997 року. Щороку в програмі показують близько 250 повнометражних і 300 короткометражних фільмів з різних країн. У 2026 році фестиваль відбудеться з 6 до 22 листопада.
Фото: кадр з трейлеру
Запросіть друга до Спільноти
Вкажіть, будь ласка, контактні дані людини, яку хочете запросити
Придбайте для друга подарунок від TUM
Вкажіть, будь ласка, контактні дані цієї людини, щоби ми надіслали їй посилку
Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
Вхід в кабінет
Відновлення пароля
Оберіть рівень підтримки
Амбасадорський
digital & print
на 17% дешевше499 грн/міс
Амбасадорський
digital & print
на 17% дешевше416 грн/міс
499 грн/міс
При оплаті 4999 грн за рік
Вітаємо у спільноті!