Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
09:00
загальнонаціональна
хвилина памʼяті
Уже від самої назви Зелених свят можна здогадатися про низку окремих свят, які присвячувалися культу природи, наприклад, квітам та деревам. Ці свята завершували весняний календарний цикл і розпочинали літній. Досі існує багато обрядів, які поєднали у собі фольклор з християнством. Народним традиціям вдалося зберегти головні фрагменти та звичаї, розповідає етнограф Степан Климник.
Чому це цікаво. Зелені свята — це велика урочистість літнього обрядового циклу. Ці святкування символізували розпал літа та буяння життя у повному його прояві. Християнська церква змінила назву та зміст свята на Трійцю, або П’ятдесятницю (50 днів після Воскресіння). Втім Зелені свята продовжують називати зеленими, а весь тиждень — русальним.
Контекст. Свята літнього обрядового циклу дохристиянської доби відображають первісну культуру слов’ян. Ці свята мали в собі духовну мету (єднання з природою, бажання пізнати себе) та практичну (самооборона перед незнаними духами, господарські потреби, щасливе родинне життя), йдеться у праці Степана Климника.
Походження. Зелені свята існували до Христа в усіх народів. У стародавніх римлян це свято називали Розалієм (святом квітів, рожі). Це були ті дні, з яких розпочиналося літо. Від римлян це свято перейшло на Балкани і вже звідти воно дійшло до України. З приходом християнства це свято стали відзначати у Святу Неділю — рівно через 50 днів після Воскресіння. Крім цього дня, відзначався тиждень перед самою Трійцею та кілька днів після.
Детальніше. Провідною думкою для святкування літнього циклу була віра у єдність людини з природою. Люди вірили в магічну силу слова у поєднанні з піснею, музикою, танцем та діями-ритуалами. У їхньому розумінні це об’єднане дійство надавало великої сили обрядам. У своїх проханнях люди намагалися задобрити видимі та невидимі сили, аби вони були прихильними до них та урожаю. У ці дні молоді хлопці та дівчата прагнули знайти собі пару; дівчата хотіли приворожити коханого; намагалися зазирнути у майбутнє. Також слід зазначити вияв глибокої філософської думки про сутність життя та смерті, а також повагу до культу померлих предків.
Степан Килимник, етнограф та педагог, зазначає у своїй книжці «Український рік у народніх звичаях в історичному освітленні, т. 4. Літній цикл» про основні дні зелених свят:
Усі ці дні були поділені на окремі святкування.
Приготування. Уся родина повинна була брати участь у приготуванні Зелених свят, йдеться у книзі Степана Килимника. Господиня та доньки мили хату, підводили глиною припічок, розвішували рушники та застеляли чисті скатертини на столи. Далі господня мала напекти традиційні сім страв, хліб та пиріжки. Головною стравою подавалося колово (наче кутя, але без маку) з медом та сушеними ягодами.
У цей час молоді дівчата йшли у квітники біля хати, щоб виполоти бур’яни та навести лад. Виконуючи роботу, дівчина читала молитву та наспівувала веснянки. Після цього дівчата зрізали квіти, щоб прикрасити ними хату, коли починає смеркати. Кожна квітка мала свою символіку, наприклад: любисток — символ кохання, бузок — символ молодого родинного життя, барвінок та півонії — розквіт дівочої краси, чорнобривці символізували чоловічу красу.
Тим часом хлопці йшли вдень на став рвати татарзілля (лепеху), щоб воно відганяло злих духів, а потім йшли в ліс та в поля за квітами. Господар з старшими синами йшов до лісу рубати клечання (цвітіння) дуба, клена, явора, липи та ясеня. Інших дерев рубати не можна було. Усім цим збором квітів та клечанням прикрашали подвір’я, хату, комори та стайні. Помившись та одягнувшись у чистий одяг, господар промовляв вітання до природи, після якого родина могла сідати за стіл, згадувати померлих та приступати до вечері.
Чому вносили зелень до хати на Зелені свята?
У дохристиянський період були вірування, що святі душі вселяються у дерева та квіти. Отже, хата, завдяки маюванню квітами, очищалася від злих сил. Відтоді добрі духи оберігали обійстя.
Чому саме в цей період шанували русалок?
За народними віруваннями, неприкаяні душі утоплених дівчат, хлопців, людей, які закінчили життя самогубством, нехрещених померлих дітей блукали саме на межі весни та літа. Тому їх намагалися умилостивити, щоби вони стали добрими до господарства та людей і відхиляли усі лиха.
Що ще? Християнська церква встановила у цей день поминальну суботу. Також є давня традиція українців вшановувати у ці дні захисників, які загинули у боротьбі за свою землю. Особливо активно із Зеленими святами проводили церковні служби біля могил воїнів УНР та УПА.
28 вересня на старому Голосківському кладовищі у Львові завершили ексгумаційні роботи з пошуку останків вояків Війська Польського. Вони тривали з 25 серпня 2026 року. Під час досліджень виявили 113 останків військовослужбовців Війська Польського, які загинули у вересні 1939 року, а також останки 17 військових Вермахту. Про це сьогодні, 2 жовтня, повідомили в Українському інституті національної пам’яті.
Що ще відомо? Під час робіт також знайшли окремі розрізнені останки. Ймовірно, вони належать двом людям. Крім того, під час ексгумації виявили солдатські жетони, медальйони, ґудзики та інші частини уніформи, особисті речі й гільзи.
Хто проводив дослідження? Роботи проводило товариство з обмеженою відповідальністю «Українська пам’ять» за участі польських фахівців з Інституту національної пам’яті Польщі та Вроцлавського медичного університету.
Довідка. За даними УІНП, у вересні 1939 року на території села Голоско Велике біля Львова відбулися бої між підрозділами Вермахту та Війська Польського. Загиблих у бою вояків Війська Польського поховали у братській могилі на території сільського кладовища. У 1958 році село Голоско Велике увійшло до складу Львова.
Фото: УІНП
Україна отримала 2,9 мільярда євро від Європейського Союзу у межах програми Ukraine Facility. Це частина вже передбаченого фінансування. Отримати його вдалося після того, як Україна виконала десять умов у банківській сфері, енергетиці, аграрній політиці, транспорті та інших галузях. Три з них Україна виконала достроково. Про це повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький.
Що ще відомо? Водночас прем’єр-міністр наголосив, що потреба у фінансуванні залишається критичною. За його словами, уряд разом із парламентом працює над якнайшвидшим ухваленням необхідних законопроєктів.
Нагадаємо. Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що ситуація з державними фінансами залишається складною, зокрема через затримку міжнародного фінансування, оскільки Україна не виконала частину зобов’язань перед партнерами. Держава насамперед фінансуватиме оборону, пенсії та соціальні виплати, а також зарплати вчителям, лікарям та іншим працівникам бюджетної сфери. Натомість відкладатимуть видатки, які не є критично важливими.
Сили оборони України уразили нафтопереробний завод «Лукойл-Волгограднефтепереработка» у Волгограді, а також лінійно-виробничу диспетчерську станцію «Самара» в Самарській області РФ. Про це повідомили у Генштабі.
Що ще уразили? Володимир Зеленський повідомив, що українські військові також атакували аеродроми, підприємства, НПЗ, ракетно-космічний центр та склад боєприпасів росіян.
Нагадаємо. Сили оборони України уразили російський склад БпЛА в Донецькій області. На Луганщині також атакували командно-спостережний пункт і ремонтну базу.
Центр громадянських свобод відкрив номінування на Премію імені Ігоря Козловського. До 1 листопада можна висунути на премію людину, ініціативу, проєкт або організацію, які у 2026 році зробили внесок в утвердження людської гідності. Номінувати можна представників різних сфер — культури, освіти, бізнесу, медіа, науки, громадського сектору, війська та інших. Про це НЗЛ повідомили організатори.
Подати заявку на номінацію може будь-хто за посиланням. Також можна самономінуватися.
Кого можна номінувати? На премію можна висунути:
Як обиратимуть лауреата? Кандидатів оцінюватимуть за тим, наскільки важливим був їхній внесок у 2026 році, як він вплинув на утвердження людської гідності, а також за новаторством і тривалістю результатів. Лауреата оголосять 10 грудня.
Хто такий Ігор Козловський? Ігор Козловський — український релігієзнавець і громадський діяч. Після початку російської окупації Донецька він залишився у місті. У 2016 році його ув’язнили російська окупаційна влада. У російській неволі Козловський провів близько 700 днів. У 2023 році Ігор Козловський помер.
Нагадаємо. Першим лауреатом Премії імені Ігоря Козловського у 2025 році став ветеран Олексій Ануля. Він провів майже десять місяців у російському полоні, а після звільнення видав книжку Jingle Bellz.
Фото: надали організатори
В Україні оголосили переможців першого фестивалю AI-реклами AAAIF. Учасники створювали рекламний ролик тривалістю 30–45 секунд для одного із шести вигаданих продуктів. Для роботи вони використовували інструменти штучного інтелекту. Про це НЗЛ розповіли організатори.
Що ще відомо про фестиваль? Участь брали незалежні AI-креатори, працівники креативних і рекламних агенцій і команди авторів. Роботи оцінювали за ідеєю, технічною якістю, відповідністю брифу й загальним враженням. Троє переможців розділили 100 тисяч гривень.
Хто переміг? Перше місце посіла Олена Павліді з роботою «До Смерті Смачно», друге — Олександр Сайфуллін із Krapka, третє — Валерія та Сергій Артеменки з The Anaconda Effect.
Переглянути роботи переможців можна за посиланням.
Хто організував фестиваль? AAAIF провела and action — студія рекламного продакшену й анімації, яка створює рекламні кампанії, відеоконтент і візуальні рішення для брендів.
Міністерство фінансів США запровадили санкції проти російської мережі А7. Росія використала цю систему для проведення оплат через міжнародні банки у 2024 та 2025 роках. Про це повідомили в американському відомстві.
Що відомо про систему А7? Наприкінці 2024 року молдовський проросійський олігарх Ілан Шор та російський державний Промзв’язокбанк заснували фінансову мережу А7.
Зокрема, мережа використовувала компанії-посередники, підроблені документи та неправдиві описи товарів, щоб маскувати платежі, пов’язані з підсанкційними людьми та компаніями.
Хто такий Ілан Шор? Ілан Шор — молдовський олігарх та проросійський політик. У 2019 році він утік з Молдови: спершу до Ізраїлю, а згодом — до Росії. У 2023 році його заочно засудили в Молдові на 15 років у справі про «крадіжку мільярда» з банківської системи та відмивання коштів. Його партію «Шор» заборонили в Молдові у червні 2023 року.
Більше про те, як Росія втручалася у вибори в Молдові і до чого тут Шор — читайте у спецпроєкті The Ukrainians Media та НЗЛ у партнерстві з Центральною виборчою комісією.
Одна людина загинула внаслідок влучання РФ в 25-поверховий будинок у Дарницькому районі Києва. Також відомо про двох постраждалих. Унаслідок атаки виникла пожежа на 24–25 поверхах. Про це повідомили в ДСНС.
Харківщина. В області відомо про шістьох постраждалих унаслідок атаки РФ. Пошкоджено приватні будинки, електромережі й автомобілі.
Дніпропетровщина. Унаслідок удару РФ в області постраждала одна людина. Росіяни майже 20 разів атакували три райони Дніпропетровщини безпілотниками.
Фото: ДСНС
Уночі росіяни втретє ударили по Південному мосту в Києві. Наразі міст повністю перекритий для руху транспорту в обох напрямках. Також повністю обмежили рух транспорту мостом Патона з правого на лівий берег. Про це повідомив мер столиці Віталій Кличко.
Що ще відомо? Також частково обмежили рух до однієї смуги на мосту Метро з лівого на правий берег. Громадський транспорт перенаправляють через Дарницький і Подільський мости.
Нагадаємо. 1 жовтня два російські БпЛА вдарили поблизу опорної частини Південного мосту.
Фото: ДСНС
Сьогодні, 1 жовтня, під час виконання бойового завдання загинув український пілот Марат Мамбетов. Літак підбила російська ракета. Пілот катапультувався, але не вижив. Про це повідомили в Повітряних силах ЗСУ.
Що ще відомо? На винищувачі МіГ-29 український пілот завдавав ракетно-бомбових ударів по росіянах на одному з напрямків фронту. У відомстві зазначили, що капітан Марат Мамбетов був командиром ланки 40-ї бригади тактичної авіації «Привид Києва».
Фото: Повітряні сили ЗСУ
Унаслідок атаки РФ 1 жовтня датацентр «Парковий» у Києві зазнав критичних пошкоджень та припинив роботу. Відновити сервіси на цій локації неможливо. Про це компанія повідомила у соцмережах.
Що ще відомо? У компанії зазначили, що серед працівників немає постраждалих, а дані клієнтів розгорнули на резервних майданчиках у країнах ЄС.
Нагадаємо. У «Новій пошті» заявили, що на системи компанії відбувається DDoS-атака. Там додали, що можливі незначні тимчасові складнощі в роботі сервісів.
Довідка. Датацентр — це місце, де розміщують сервери, на яких зберігаються дані та працюють сайти, застосунки й онлайн-сервіси.
Запросіть друга до Спільноти
Вкажіть, будь ласка, контактні дані людини, яку хочете запросити
Придбайте для друга подарунок від TUM
Вкажіть, будь ласка, контактні дані цієї людини, щоби ми надіслали їй посилку
Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
Вхід в кабінет
Відновлення пароля
Оберіть рівень підтримки
Амбасадорський
digital & print
на 17% дешевше499 грн/міс
Амбасадорський
digital & print
на 17% дешевше416 грн/міс
499 грн/міс
При оплаті 4999 грн за рік
Вітаємо у спільноті!
