Суспільство

Цитата. «Бійся прожити життя, не спробувавши. Я не дізнаюся, чи в мене вийде, чи не вийде, якщо не спробую. Якщо не піде — нічого страшного. Головне — спробувати», — каже Іван. 

Що відомо про ветерана? Іван служив у 24-й окремій механізованій бригаді імені короля Данила. Після звільнення з військової служби вирішив опанувати нову професію.

Фото: «Еспресо.Захід» / Зоряна Шейгец

Які сиптоми? 

• нове ущільнення в грудях або під пахвою;
• зміна форми, розміру чи вигляду грудей;
• втягнення або зміна форми соска;
• незвичні, зокрема кров’янисті, виділення із соска;
• почервоніння, набряк, зморщення шкіри чи «апельсинова кірка»;
• виразки, кірочки або лущення біля соска;
• збільшення лімфовузлів під пахвами чи над ключицями.

Які чинники підвищують ризик захворювання?

• вік: ризик зростає з роками;
• випадки раку молочної залози у близьких родичів або генетична схильність;
• рак молочної залози чи деякі інші її захворювання в минулому;
• опромінення ділянки грудної клітки в минулому;
• надмірна маса тіла, особливо після менопаузи;
• вживання алкоголю і недостатня фізична активність.

Коли проходити скринінг?

• У 21–29 років — раз на три роки проходити опитування про чинники ризику й можливі симптоми. Якщо є підозри, лікар може направити на мамографію.
• У 30–49 років — проходити таке опитування раз на два роки, а за наявності чинників ризику — щороку.
• Від 50 років — робити мамографію раз на два роки. Для жінок із груп ризику — від 40 років.

Що відомо про самообстеження? Жінкам від 20 років також рекомендують щомісяця самообстежувати груди — на 6–10 день менструального циклу. Під час самостійного огляду:

• станьте перед дзеркалом, опустіть руки вздовж тіла й уважно огляньте груди — їхню форму, симетричність, стан шкіри й колір сосків;
• підніміть руки й повторіть огляд спереду та з обох боків;
• заведіть ліву руку за голову, а правою круговими рухами промацайте ліву молочну залозу; звертайте увагу на припухлості й ущільнення; повторіть те саме з правою молочною залозою;
• обережно стисніть кожен сосок між великим і вказівним пальцями, щоб перевірити, чи немає виділень;
• ляжте на спину й ще раз промацайте молочні залози круговими рухами; перевірте, чи немає набряків або ущільнень;
• промацайте ділянки під пахвами з обох боків і перевірте, чи немає збільшених або болючих лімфовузлів.

Нагадаємо. Щороку в жовтні громадські організації, медіа, медичні установи і благодійні фонди нагадують про важливість ранньої діагностики раку молочної залози і регулярних обстежень. Цей період називають «Рожевим жовтнем». Символ місяця — рожева стрічка.

Фото: Pexels

Що ще відомо? Навчання триває близько години. Курс розрахований на повнолітніх і не потребує попереднього досвіду волонтерства. Проходити його можна у власному темпі, а після завершення учасники отримають сертифікат. Також охочі зможуть долучитися до бази волонтерів екстреного реагування. 

Що передувало? 6 жовтня народний депутат і голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин повідомив, що надішле новий запит до Президента про присвоєння звання Героя України журналістці Вікторії Рощиній. За його словами, Верховна Рада півтора року тому підтримала відповідне звернення, однак його досі не розглянули. 

Контекст. Вікторія Рощина зникла 3 серпня 2023 року на тимчасово окупованій території Запорізької області, де працювала над репортажем. У березні 2022 року її вже затримувала російська ФСБ на 10 днів, але тоді звільнила. У травні 2024 року Росія вперше підтвердила, що тримає її в полоні. Рощину утримували у виправній колонії №77 у Бердянську та слідчому ізоляторі №2 в Таганрозі — одному з найжорстокіших у РФ. Під час полону Рощина важила близько 30 кг, на її тілі були сліди ножових поранень і катувань.

Україна 10 жовтня 2024 року підтвердила смерть Вікторії Рощиної. 11 жовтня 2024 року українська прокуратура відкрила справу за фактом воєнного злочину, пов’язаного з умисним вбивством журналістки. Планували включити її до одного з обмінів полоненими та етапувати до московського СІЗО Лефортово для підготовки до повернення. За даними Медійної ініціативи за права людини, Вікторію утримували у Таганрозі з травня до вересня 2024 року в камері-одиночці, а напередодні обміну 13 вересня її вивезли з ізолятора.

Що відомо про перинатальні втрати? За оцінками серії досліджень у The Lancet, викидень трапляється у близько 15% підтверджених вагітностей, а це близько 23 мільйонів випадків на рік у світі. За даними ООН, у 2021 році у світі було близько 1,9 мільйона мертвонароджень після 28-го тижня вагітності.

В Україні мертвонародженням вважають смерть дитини в утробі від 22-го тижня вагітності до пологів. За даними Державної служби статистики, у 2016 році мертвими народилися 2244 дитини, проте окремі українські фахівці вважають офіційну статистику заниженою. Втрати до 22-го тижня до цієї статистики не входять, а з 2022 року збір даних ускладнила війна. 

За кожною цифрою стоїть родина, яка переживає втрату. Батькам важливо не лише отримати медичну допомогу, а й мати можливість проживати своє горе. Ось що згадує Анастасія Махнюк, мама, яка пережила втрату передчасно народженої дитини.

«Після смерті донечки мене ранило, як деякі близькі люди намагалися швидше “вилікувати” горе, відволікти на щось позитивне, наче наша дитина — це дрібниця й не варта сліз, або взагалі не згадувати про неї, ніби її не було. Але єдине, чого я хотіла, — це горювати. Мені допомогли групи підтримки, де в оточенні інших батьків дітей-янголів я змогла відкрито проживати свій біль, згадувати й називати ім’я своєї дочки стільки, скільки цього потребувала. З часом стало легше, і я знайшла в собі сили жити далі, зберігаючи пам’ять про свою донечку та підтримуючи інших жінок, які переживають втрату дитини».

У світовій практиці підтримка родин після такої втрати передбачає визнання їхнього досвіду, збереження пам’яті про дитину, доступ до психологічної і соціальної підтримки.

Де шукати підтримку в Україні? Жінки й чоловіки, які пережили перинатальну втрату, можуть звернутися по допомогу до організації «Опіка Ангела». Вона системно підтримує родини з 2018 року, а створили її батьки, які самі втратили дитину. Для тих, хто потребує:

– онлайн-групи підтримки у форматі «рівний рівному»
– лінія кризового психологічного консультування.

Також організація створила цифровий меморіальний онлайн-простір «Небо пам’яті». Тут батьки й інші близькі можуть запалити зірку на честь дитини, життя якої згасло надто рано.

Що ще відомо? 15 жовтня о 19:00 за місцевим часом можна долучитися до міжнародної акції пам’яті «Хвиля світла». Ініціатива пропонує запалити свічку на честь дітей, які пішли з життя передчасною. Так утворюється символічна хвиля світла, що проходить часовими поясами світу. Акція відбувається також онлайн під #WaveOfLight і #хвилясвітла.

Що відомо про падіння поліцейської? До новини про затримання Любомира Дмитришина поліція Києва прикріпила відео, на якому видно, як поліцейська падає, ймовірно, втративши рівновагу. Згодом у неї діагностували черепно-мозкову травму і струс мозку.

За словами Любомира, він не бачив падіння поліцейської, бо в той момент правоохоронці обмежили його рух. Дмитришин також стверджує, що в матеріалах справи немає даних, які підтверджують, що поліцейська травмувалася через його дії. За його словами, вона вказала, що її штовхнула невідома людина. 

Що ще відомо? Під час обшуку в Любомира Дмитришина і його дружини забрали ноутбук і телефон. За його словами, техніку досі не повернули. Також він розповів, що йому спершу не дозволили викликати адвоката.

Нагадаємо. 7 жовтня суд призначив Любомиру Дмитришину нічний домашній арешт на 60 діб. 

6 жовтня шестеро поліцейських провели обшук у квартирі Любомира. Того ж дня його затримали без рішення суду. За даними правоохоронців, він організував і координував конфлікт із поліцією під час акції проти вирубки дерев на Теремках у Києві.

27 вересня в парку на Теремках відбувся протест проти вирубки дерев. За словами активістки Наталії Чернишової, правоохоронці застосували силу до учасників акції. 

Контекст. Ще у травні 2023 року «Теплоенерго» закупило послуги з розроблення проєкту перемички від районної котельні «Теремки» до тепломагістралі №4 від ТЕЦ-5. Очікувана вартість становила 6 млн гривень. За даними громадської ініціативи «Голка», у початковій тендерній специфікації тепломережу планували прокласти вздовж вулиці Теремківської. 

Нині маршрут проходить через паркову лісосмугу. У липні 2026 року у КМДА заявили про будівництво теплотраси для житлових масивів Теремки-1 та Теремки-2 у межах Плану стійкості столиці. 

Докладніше про будівництво на Теремках — читайте в новині НЗЛ.

Фото: Instagram-сторінка Любомира Дмитришина

Нагадаємо. Росіяни зламали українській журналістці Вікторії Рощиній потиличну кістку, коли утримували її в полоні в СІЗО у Таганрозі. Це з’ясували за результатами проведення судово-медичних експертиз. Про це повідомив заступник начальника управління Нацполіції Дмитро Шевчук.

Контекст. Вікторія Рощина зникла 3 серпня 2023 року на тимчасово окупованій території Запорізької області, де працювала над репортажем. У березні 2022 року її вже затримувала російська ФСБ на 10 днів, але тоді звільнила. У травні 2024 року Росія вперше підтвердила, що тримає її в полоні. Рощину утримували у виправній колонії №77 у Бердянську та слідчому ізоляторі №2 в Таганрозі — одному з найжорстокіших у РФ. Під час полону Рощина важила близько 30 кг, на її тілі були сліди ножових поранень і катувань.

Україна 10 жовтня 2024 року підтвердила смерть Вікторії Рощиної. 11 жовтня 2024 року українська прокуратура відкрила справу за фактом воєнного злочину, пов’язаного з умисним вбивством журналістки. Планували включити її до одного з обмінів полоненими та етапувати до московського СІЗО Лефортово для підготовки до повернення. За даними Медійної ініціативи за права людини, Вікторію утримували у Таганрозі з травня до вересня 2024 року в камері-одиночці, а напередодні обміну 13 вересня її вивезли з ізолятора.

Що відомо ще? Наприкінці лютого 2025 року тіло журналістки повернули в Україну в рамках обміну. Родина замовила кілька ДНК-експертиз в Україні та за кордоном, щоб упевнитися в особі. Про її повернення зберігали тишу до квітня, бо росіяни часто застосовують тактику підміну тіл, і не було певності, що це саме Вікторія.

Що передувало? Сьогодні, 1 жовтня, у Львові з 10:30 тривало засідання щодо оголошення вироку В’ячеславу Зінченку у справі про вбивство Ірини Фаріон. Під судом зібралися люди з українськими прапорами й плакатами з написами «Зінченку — довічне!». 

Під час засідання судді зачитали матеріали справи, зокрема листування Зінченка про купівлю зброї й нотатки про намір переховуватися у Дніпрі після вбивства. У його телефоні також знайшли особисті дані Ірини Фаріон, зокрема домашню адресу.

За словами судді, з 2022 року Зінченко долучався до Telegram-груп, де пропагували насильство, жорстокість і нетерпимість за расовою, національною й релігійною ознаками.

Нагадаємо. Прокурор Дмитро Петльований повідомив, що під час досудового розслідування провели понад 60 експертиз, допитали понад 1500 людей й опрацювали масив інформації з камер відеоспостереження. Обвинувальний акт передали до суду 26 грудня 2024 року. Увесь цей час Зінченко перебуває під вартою.

Контекст. 19 липня 2024 року близько 19:30 у Львові на вулиці Масарика вистрелили в Ірину Фаріон. 60-річну мовознавицю, професорку Львівської політехніки й колишню депутатку госпіталізували з пораненням голови, вона померла в реанімації. 25 липня 2024 року поліція затримала підозрюваного у вбивстві — 18-річного мешканця Дніпра. 

Що відомо про засідання? Судді зачитують матеріали справи, зокрема листування Зінченка про купівлю зброї й нотатки про намір переховуватися у Дніпрі після вбивства. У його телефоні також знайшли особисті дані Ірини Фаріон, зокрема домашню адресу.

За словами судді, з 2022 року Зінченко долучався до Telegram-груп, де пропагували насильство, жорстокість і нетерпимість за расовою, національною й релігійною ознаками.

Що ще відомо? Під час судового розгляду Зінченко свою вину заперечував, а також він відмовився від останнього слова. Водночас слідчі вимагали довічне ув’язнення для нього. 

Нагадаємо. Прокурор Дмитро Петльований повідомив, що під час досудового розслідування провели понад 60 експертиз, допитали понад 1500 людей й опрацювали масив інформації з камер відеоспостереження. Обвинувальний акт передали до суду 26 грудня 2024 року. Увесь цей час Зінченко перебуває під вартою.

Контекст. 19 липня 2024 року близько 19:30 у Львові на вулиці Масарика вистрелили в Ірину Фаріон. 60-річну мовознавицю, професорку Львівської політехніки й колишню депутатку госпіталізували з пораненням голови, вона померла в реанімації. 25 липня 2024 року поліція затримала підозрюваного у вбивстві — 18-річного мешканця Дніпра. 

Як долучитися? Українські бізнеси, бренди й медіа можуть долучитися до ініціативи благодійного фонду «Добробюро» протягом усього жовтня. Докладніше про деталі кампанії — читайте на сторінці організаторів.

Нагадаємо. У 2025 році у межах «Рожевого жовтня» вдалося зібрати понад 500 тисяч гривень на допомогу та обладнання для Львівського онкологічного центру.

Контекст. У світі жовтень присвячують підвищенню обізнаності про рак грудної залози. Упродовж місяця нагадують про важливість раннього виявлення захворювання, своєчасної діагностики та доступного лікування.