Суспільство
Скинути фільтрЄвропейський суд з прав людини визнав, що Україна порушила право на життя і свободу вираження поглядів активістки Катерини Гандзюк, на яку в липні 2018 року напали з сірчаною кислотою. Про це повідомили у відомстві.
Що відомо? Суд встановив, що напад на Катерину Гандзюк був пов’язаний з її громадською та політичною діяльністю, зокрема викриттям корупції та критикою місцевої влади. Метою нападу було залякати активістку й змусити її припинити цю діяльність. Суд також зазначив, що такий напад міг залякати інших журналістів і громадських активістів.
Водночас ЄСПЛ визнав розслідування неефективним. За висновком суду, правоохоронці недостатньо ретельно перевірили можливу причетність до нападу інших посадовців Херсонщини.
Україна має виплатити батькам Гандзюк спільно 40 тисяч євро компенсації, ще 40 тисяч — її партнеру. Також заявникам присудили чотири тисячі євро на відшкодування судових і юридичних витрат.
Нагадаємо. 26 червня 2023 року Дніпровський райсуд Києва ухвалив вирок у справі про вбивство громадської активістки Катерини Гандзюк. Колишнього голову Херсонської облради Владислава Мангера та експомічника депутата облради Олексія Левіна позбавили волі на 10 років. Наразі Мангер і Левін оскаржують рішення в Київському апеляційному суді.
Громадська ініціатива «Хто замовив Катю Гандзюк?» також заявляла, що захист Владислава Мангера та Олексія Левіна неодноразово затягував процес і тепер, після відставки судді, може вимагати розгляду справи спочатку.
Що відомо про Катерину Гандзюк? Катерина Гандзюк була громадською діячкою та волонтеркою. У Херсоні її знали завдяки проукраїнській позиції. 31 липня 2018 року Гандзюк облили сірчаною кислотою біля її дому. Вона отримала опіки понад 30 % тіла й потрапила до реанімації. 4 листопада 2018 року активістка померла в лікарні.
Журналісти та знайомі Катерини Гандзюк заявляли, що напад міг бути пов’язаний з її публічною діяльністю, а також боротьбою проти проросійських сил у регіоні, корумпованих політиків і представників силових структур.
Фото: «Хто замовив Катю Гандзюк?» / Facebook
Суд обрав Віктору Єні запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів без права внесення застави. Про це повідомляє «Суспільне». 2 листопада чоловік приїхав до будинку в Петропавлівській Борщагівці на автомобілі швидкої допомоги і представився його водієм.
Що відомо про чоловіка? «Телебачення Торонто» з’ясувало, що чоловік, який нібито був водієм швидкої, є 36-річним мешканцем Києва Віктором Єною. Журналісти не знайшли підтвердження його медичної освіти. Водночас із судового реєстру відомо, що проти чоловіка була відкрита кримінальна справа за СЗЧ і шахрайство. Окрім того, Єна має численні адмінправопорушення, серед яких дрібне хуліганство, вчинення ДТП, водіння у нетверезому стані і перебування у нетверезому стані у статусі військовослужбовця.
Нагадаємо. Командир військової частини 3121 1-го корпусу НГУ «Азов» Павло Курченко розповів, що сутички в Петропавлівській Борщагівці на Київщині розпочалися через чоловіка, який перебував у будинку «на карантині для адаптації після скоєння СЗЧ». За словами Курченка, вони пропонували одному з його військовослужбовців на місці хабар — той відмовився.
Контекст. Події в Петропавлівській Борщагівці сталися 2 листопада на території тимчасового пункту дислокації військової частини 3121, яка належить до 1-го корпусу НГУ «Азов».
За повідомленням корпусу, біля військового містечка почали збиратися цивільні з вимогою видати мобілізованих військовослужбовців, які перебували на території пункту. Після відмови вони заблокували роботу військового містечка й намагалися потрапити всередину.
Після того як на місце прибув командувач Національної гвардії України Олександр Півненко, він провів родичів деяких військовослужбовців на територію військового об’єкта й показав умови, у яких перебувають мобілізовані та військовослужбовці, затримані після СЗЧ. Четверо військовослужбовців, затриманих після СЗЧ, мали травми. Їх доправили до госпіталю на обстеження.
Докладніше про події у Петропавлівській Борщагівці — читайте у новині НЗЛ.
Фото: «Суспільне» / Ліля Гончарук
15 листопада о 12:00 у Києві й Львові відбудеться щорічна правозахисна акція «Порожні стільці» на підтримку журналістів, письменників, діячів культури та правозахисників, які зникли безвісти, були ув’язнені чи перебувають у неволі через війну Росії проти України. Також подію планують провести в інших країнах. Про це повідомили організатори.
Як долучитися? Для того, аби долучитися до акції потрібно зареєструватися за посиланням. У Львові подія відбудеться на площі Ринок, а локацію у Києві повідомлять учасникам після реєстрації.
Як відбувається акція? Під час події організатори встановлять символічну інсталяцію з порожніх стільців із іменами незаконно ув’язнених, полонених та зниклих безвісти авторів, медійників, митців і правозахисників.
Хто організовує? Ініціатори події — Український ПЕН, Центр громадянських свобод, Премія імені Георгія Ґонґадзе, Львівський медіафорум та INDEX: Інститут документування і взаємодії.
Довідка. День ув’язненого письменника, або День порожніх стільців (Empty Chair Day), відзначають 15 листопада. З 2018 року в Україні цього дня проводять акцію «Порожні стільці». За даними Інституту масової інформації, станом на жовтень 2026 року Росія утримує в неволі щонайменше 27 цивільних українських медійників, а також одного журналіста-військовослужбовця.
Фото: Центр громадянських свобод / Instagram
Командир військової частини 3121 1-го корпусу НГУ «Азов» Павло Курченко розповів, що сутички в Петропавлівській Борщагівці на Київщині розпочалися через чоловіка, який перебував у будинку «на карантині для адаптації після скоєння СЗЧ». За словами Курченка, вони пропонували одному з його військовослужбовців на місці хабар — той відмовився. Про це повідомляє «Українська правда».
Що ще відомо? Командир також розповів, що у будинку — тимчасовому пункті дислокації військової частини 3121, яка належить до 1-го корпусу НГУ «Азов», — перебували 26 мобілізованих військовослужбовців. Серед них були двоє, яких повернули після СЗЧ. Також у будівлі проживала частина особового складу підрозділу.
Що відомо про постраждалих? Один із них, за словами командира, перебував у будинку «на карантині для адаптації» після самовільного залишення частини. Інший — мобілізований, який, за словами Курченка, перебував під дією наркотиків і кидався на людей у будинку.
Ще один військовослужбовець під час проходження базової загальновійськової підготовки, за словами Курченка, травмував спину, коли спускався в укриття під час повітряної тривоги. Командир додав, що у лікарні він часто порушував правила поведінки, тому його примусово виписали та доставили до пункту тимчасової дислокації.
Четвертий мобілізований, за словами командира, на одному з військових об’єктів закликав інших до втечі, а згодом сам вчинив СЗЧ. Після цього його затримали військові.
Що передувало? Учора, 4 листопада, суд відправив під варту на два місяці двох жінок — Тетяну Кірєєву і Валентину Молоду, які фігурували у сутичках в Павлівській Борщагівці.
Нагадаємо. «Слідство.Інфо» з’ясувало, що інформацію про «незаконне» утримання військових у Петропавлівській Борщагівці поширила жінка, яка представилась власницею компанії «Мед-престиж». Йдеться про Валентину Молоду, яка насправді працює у клініці пластичної та естетичної хірургії «Молода-я».
Водночас вона не є власницею приватної клініки «Мед-престиж». Компанія припинила роботу ще у 2023 році, а автомобіль швидкої, який приїхав у Петропавлівську Борщагівку, продали у 2024-му.
«Телебачення Торонто» з’ясувало, що чоловік, який нібито був водієм швидкої, є 36-річним мешканцем Києва Віктором Єною. Журналісти не знайшли підтвердження його медичної освіти. Водночас із судового реєстру відомо, що проти чоловіка була відкрита кримінальна справа за СЗЧ і шахрайство. Окрім того, Єна має численні адмінправопорушення, серед яких дрібне хуліганство, вчинення ДТП, водіння у нетверезому стані і перебування у нетверезому стані у статусі військовослужбовця.
Контекст. Події в Петропавлівській Борщагівці сталися 2 листопада на території тимчасового пункту дислокації військової частини 3121, яка належить до 1-го корпусу НГУ «Азов».
За повідомленням корпусу, біля військового містечка почали збиратися цивільні з вимогою видати мобілізованих військовослужбовців, які перебували на території пункту. Після відмови вони заблокували роботу військового містечка й намагалися потрапити всередину.
Після того як на місце прибув командувач Національної гвардії України Олександр Півненко, він провів родичів деяких військовослужбовців на територію військового об’єкта й показав умови, у яких перебувають мобілізовані та військовослужбовці, затримані після СЗЧ. Четверо військовослужбовців, затриманих після СЗЧ, мали травми. Їх доправили до госпіталю на обстеження.
Докладніше про події у Петропавлівській Борщагівці — читайте у новині НЗЛ.
Город може початися з кількох грядок біля підʼїзду або теплиці за парканом. Для людей, чиї історії зібрали в тексті, земля стала місцем, де можна вирощувати їжу для себе й інших, вчитися нового, працювати разом із сусідами й потроху облаштовувати життя.
Після початку повномасштабного вторгнення Юлія і Євген Моїсеєви виїхали з Київщини до Стрия на Львівщині. Хоча родина й сама вимушено покинула домівку, вона почала допомагати іншим людям, які також переїхали через війну: шукала для них житло, збирала речі й готувала безплатні обіди для близько 200 людей.
Спочатку людям вистачало даху над головою і наявноі їжі, проте бойові дії тривали, і подружжя почало думати, як далі годувати стільки людей.
Юлія і Євген знайшли 16 гектарів землі на закинутій фермі в селі Горішньому на Львівщині — це майже 22 футбольні поля. Люди, яких вони годували, допомогли відновити будівлі й облаштувати ферму. Улітку 2022 року подружжя зібрало перший урожай.
Згодом господарство почало розростатися: на фермі з’явилися тварини й теплиця, а землю зорали. Зараз там працюють близько 30 сімей, а ще приблизно 300 родин господарство підтримує.
Людям, які через війну залишили свої домівки, ця земля дала змогу знову господарювати, працювати й забезпечувати продуктами себе та інших.
Світлана і Володимир Петрови хоча все життя прожили в місті, давно хотіли мати город і самостійно вирощувати хоча б частину овочів та фруктів. Власна земля означала для них меншу залежність від магазинів і цін на продукти. Зрештою вони знайшли недорогий старий будинок у Гранові на Вінниччині, оселилися там, знайшли роботу й почали господарювати.
За кілька років у обох зʼявилися проблеми зі здоров’ям: лікарі заборонили чоловікові важку фізичну працю, а Світлані стало складніше працювати на землі. Відмовлятися від городу вони не хотіли, тож почали думати про теплицю й мотоблок, які могли б полегшити роботу. На їхнє придбання Світлана отримала 40 тисяч гривень у межах програми «Урожайний шлях».
З теплицею довелося розбиратися довше — перший урожай довелося вирощувати методом спроб і помилок. Помідори там росли помітно краще, ніж просто неба, але родині бракувало знань, як за ними доглядати. Тоді Світлана почала вчитися разом із сусідкою Оленою.
Олена Овчіннікова у серпні 2014 року виїхала з Єнакієвого на Донеччині до Одеси. Синові тоді було чотири роки, а сама Олена була вагітна другою дитиною. Родина планувала провести в Одесі два тижні, але до Єнакієвого вони більше не повернулися. У 2016 році придбали будинок у Гранові, а ще через два роки в родині народилася третя дитина.
З часом біля будинку з’явилася теплиця, у якій родина тепер вирощує овочі для себе. Саме тоді Олена із сусідкою Світланою почали шукати, де навчитися, і розбиратися, як вирощувати овочі в теплиці.
У Боярці є дві ініціативи, які з приватних подвір’їв зробили спільний город. Одну з них започаткувала Людмила Тюрменко. Вона зібрала побажання мешканців свого багатоквартирного будинку, а згодом сусіди облаштували грядки біля під’їздів і почали вирощувати там їжу для себе. Тепер люди, які можуть не мати власної землі, мають спільну ділянку, а разом з нею і спільну відповідальність за те, що на ній росте.
Для людей, які не мають власної землі, ці грядки стали місцем, де можна вирощувати щось своє просто біля дому. Водночас спільний город потребує спільних рішень: мешканцям потрібно домовлятися, що садити, як доглядати за рослинами та як розподіляти врожай.
За кілька кілометрів, на території районної лікарні, створили інший громадський город — «Сади здоров’я». Поки що тут є чотири підвищені грядки, двосекційний компостер та інструменти. Ініціатива поєднує вирощування їжі з гарденотерапією — роботою із землею та рослинами, яка допомагає психологічно розвантажитися.
Важливий тут не так майбутній урожай, як сам процес: посадити рослину, доглядати за нею, спостерігати, як вона росте, і знаходити спокій у звичній праці.
Усі ці історії об’єднує бажання людей мати свою землю й вирощувати на ній їжу для себе та інших. Тож вони віднаходять способи це зробити: хтось разом із сусідами шукає, де навчитися, інші діляться досвідом, а комусь вдається отримати грант на розвиток господарства.
Текст: Данило Четверіков
Фото: проєкт «Урожайний шлях»
Керівник Офісу Президента Кирило Буданов повідомив, що жінку, яка вчора, 2 листопада, першою приїхала на автомобілі швидкої допомоги до будинку в Петропавлівській Борщагівці, затримали. Йдеться про Валентину Молоду. Про це він сказав у коментарі ТСН.
Що відомо? За словами Буданова, жінка й водій швидкої допомоги за щонайменше три доби до подій провели розвідку будинку в Петропавлівській Борщагівці. Він додав, що це підтверджують її листування з адміністраторами «певних Telegram-каналів», а також фото, які знайшли у її телефоні.
Кирило Буданов також зазначив, що люди, які потребували медичної допомоги, перебувають у лікарні. Водночас, за його словами, більшість з тих, хто був у будинку, її не потребував.
Що відомо про жінку і чоловіка, які приїхали на швидкій на місце події? «Слідство.Інфо» з’ясувало, що інформацію про «незаконне» утримання військових у Петропавлівській Борщагівці поширила жінка, яка представилась власницею компанії «Мед-престиж». Йдеться про Валентину Молоду, яка насправді працює у клініці пластичної та естетичної хірургії «Молода-я».
Водночас вона не є власницею приватної клініки «Мед-престиж». Компанія припинила роботу ще у 2023 році, а автомобіль швидкої, який приїхав у Петропавлівську Борщагівку, продали у 2024-му.
«Телебачення Торонто» з’ясувало, що чоловік, який нібито був водієм швидкої, є 36-річним мешканцем Києва Віктором Єною. Журналісти не знайшли підтвердження його медичної освіти. Водночас із судового реєстру відомо, що проти чоловіка була відкрита кримінальна справа за СЗЧ і шахрайство. Окрім того, Єна має численні адмінправопорушення, серед яких дрібне хуліганство, вчинення ДТП, водіння у нетверезому стані і перебування у нетверезому стані у статусі військовослужбовця.
Нагадаємо. Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження через можливе перевищення повноважень військовим посадовцем. Слідчі також з’ясують, як військові опинилися в будинку, в яких умовах перебували та чи застосовували до них примус. Також встановлять, чому почався конфлікт і як він розвивався. Окрім мобілізованих, там перебували військові, які пройшли бої за Маріуполь, «Азовсталь», російський полон і повернулися до служби.
Контекст. Події в Петропавлівській Борщагівці сталися 2 листопада на території тимчасового пункту дислокації військової частини 3121, яка належить до 1-го корпусу НГУ «Азов».
За повідомленням корпусу, біля військового містечка почали збиратися цивільні з вимогою видати мобілізованих військовослужбовців, які перебували на території пункту. Після відмови вони заблокували роботу військового містечка й намагалися потрапити всередину.
Після того як на місце прибув командувач Національної гвардії України Олександр Півненко, він провів родичів деяких військовослужбовців на територію військового об’єкта й показав умови, у яких перебувають мобілізовані та військовослужбовці, затримані після СЗЧ. Четверо військовослужбовців, затриманих після СЗЧ, мали травми. Їх доправили до госпіталю на обстеження.
Докладніше про події у Петропавлівській Борщагівці — читайте у новині НЗЛ.
Фото: «Слідство.Інфо»
У пункті дислокації військової частини у Петропавлівській Борщагівці, окрім мобілізованих, перебували військові, які пройшли бої за Маріуполь, «Азовсталь», російський полон і повернулися до служби. Про це повідомила військова омбудсманка Ольга Решетилова.
Що ще відомо? Очільник Офісу Президента Кирило Буданов заявив, що сутички 2 листопада в Петропавлівській Борщагівці відбулися «не без впливу». За його словами, конкретних ініціаторів обов’язково встановлять і покарають, а в силових структурах зроблять висновки.
Що ще відомо про медикиню, яка була на місці подій? Журналіст hromadske опинився у машині швидкої допомоги, яка забрала чотирьох військових із будинку в Петропавлівській Борщагівці. Разом із ним до лікарні їхали Валентина, яка поширила інформацію про нібито незаконне утримання людей у будинку. Вона називала себе власницею компанії «Мед-престиж», яка насправді вже не працює.
Згодом вона заявила, що її затримує поліція. Однак журналіст спростував повідомлення про затримання. За його словами, жінку повезли до управління поліції для надання пояснень
Нагадаємо. Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження через можливе перевищення повноважень військовим посадовцем. Слідчі також з’ясують, як військові опинилися в будинку, в яких умовах перебували та чи застосовували до них примус. Також встановлять, чому почався конфлікт і як він розвивався.
Контекст. Події в Петропавлівській Борщагівці сталися на території тимчасового пункту дислокації військової частини 3121, яка належить до 1-го корпусу НГУ «Азов».
За повідомленням корпусу, біля військового містечка почали збиратися цивільні з вимогою видати мобілізованих військовослужбовців, які перебували на території пункту. Після відмови вони заблокували роботу військового містечка й намагалися потрапити всередину.
Після того як на місце прибув командувач Національної гвардії України Олександр Півненко, він провів родичів деяких військовослужбовців на територію військового об’єкта й показав умови, у яких перебувають мобілізовані та військовослужбовці, затримані після СЗЧ. Четверо військовослужбовців, затриманих після СЗЧ, мали травми. Їх доправили до госпіталю на обстеження.
Докладніше про події у Петропавлівській Борщагівці — читайте у новині НЗЛ.
Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження через можливе перевищення повноважень військовим посадовцем. Слідчі також з’ясують, як військові опинилися в будинку, в яких умовах перебували та чи застосовували до них примус. Також встановлять, чому почався конфлікт і як він розвивався. Про це повідомили у відомстві.
Що передувало? Командувач 1-го корпусу НГУ «Азов» Денис Прокопенко заявив, що події у Петропавлівській Борщагівці та їхнє висвітлення «грають на руку» Росії, яка, за його словами, зацікавлена в розколі українського суспільства та дискредитації військових. Він назвав дії учасників акції провокацією й закликав або долучатися до захисту країни на фронті, або допомагати війську в тилу.
Нагадаємо. Події в Петропавлівській Борщагівці сталися на території тимчасового пункту дислокації військової частини 3121, яка належить до 1-го корпусу НГУ «Азов».
Станом на 21:30 2 листопада у Нацгвардії повідомили, що людей вивезли з будівлі. Усім, хто цього потребує, нададуть необхідну допомогу. У відомстві також повідомили, що натовп розходиться.
Усі військовослужбовці перебувають у безпеці, їм надають медичну допомогу. Про це повідомила військова омбудсманка Ольга Решетилова. У Нацгвардії повідомили, що проведуть службове розслідування для з’ясування обставин.
Контекст. За повідомленням 1-го корпусу НГУ «Азов», біля військового містечка почали збиратися цивільні з вимогою видати мобілізованих військовослужбовців, які перебували на території пункту. Після відмови вони заблокували роботу військового містечка й намагалися потрапити всередину.
Після того як на місце прибув командувач Національної гвардії України Олександр Півненко, він провів родичів деяких військовослужбовців на територію військового об’єкта й показав умови, у яких перебувають мобілізовані та військовослужбовці, затримані після СЗЧ.
Четверо військовослужбовців, затриманих після СЗЧ, мали травми. Їх доправили до госпіталю на обстеження.
Докладніше про події у Петропавлівській Борщагівці — читайте у новині НЗЛ.
Командувач 1-го корпусу НГУ «Азов» Денис Прокопенко заявив, що події у Петропавлівській Борщагівці та їхнє висвітлення «грають на руку» Росії, яка, за його словами, зацікавлена в розколі українського суспільства та дискредитації військових. Він назвав дії учасників акції провокацією й закликав або долучатися до захисту країни на фронті, або допомагати війську в тилу.
Що ще відомо? Міністр внутрішніх справ Іван Вигівський заявив, що 2 листопада доручив провести службове розслідування, зокрема щодо умов перебування військових.
Рідним військовослужбовців Нацгвардії, які перебували в будівлі, дали можливість поспілкуватися з ними. Також, за його словами, до приміщення запросили медиків і кількох представників громадськості.
Що відомо про медикиню, яка була на місці подій? «Слідство.Інфо» з’ясувало, інформацію про «незаконне» утримання військових у Петропавлівській Борщагівці поширила жінка, яка представилась власницею компанії «Мед-престиж». Йдеться про Валентину Молоду, яка насправді працює у клініці пластичної та естетичної хірургії «Молода-я».
Водночас вона не є власницею приватної клініки «Мед-престиж». Компанія припинила роботу ще у 2023 році, а автомобіль швидкої, який приїхав у Петропавлівську Борщагівку, продали у 2024-му.
Що відомо про підлітка? На місці події знайшли підлітка. За його словами, йому 14 років і він прийшов туди «з якимись пацанами». Хлопця вивели з будівлі. Згодом у телеграм-каналах поширили відео, на якому видно, що перед цим підліток заліз на паркан і нецензурно кричав.
Нагадаємо. Станом на 21:30 у Нацгвардії повідомили, що людей вивезли з будівлі. Усім, хто цього потребує, нададуть необхідну допомогу. У відомстві також повідомили, що натовп розходиться. Водночас «Суспільне» з місця події повідомляє про постріли біля будівлі.
Контекст. За повідомленням 1-го корпусу НГУ «Азов», біля військового містечка почали збиратися цивільні з вимогою видати мобілізованих військовослужбовців, які перебували на території пункту. Після відмови вони заблокували роботу військового містечка й намагалися потрапити всередину.
Після того як на місце прибув командувач Національної гвардії України Олександр Півненко, він провів родичів деяких військовослужбовців на територію військового об’єкта й показав умови, у яких перебувають мобілізовані та військовослужбовці, затримані після СЗЧ.
Четверо військовослужбовців, затриманих після СЗЧ, мали травми. Їх доправили до госпіталю на обстеження.
Усі військовослужбовці перебувають у безпеці, їм надають медичну допомогу. Про це повідомила військова омбудсманка Ольга Решетилова. У Нацгвардії повідомили, що проведуть службове розслідування для з’ясування обставин.
Оновлено. На місці події знайшли підлітка. За його словами, йому 14 років і він прийшов туди «з якимись пацанами». Його вже вивели з будівлі. Також до Петропавлівської Борщагівки приїхав керівник ОП Буданов. Про це з місця події повідомляє УНІАН.
Події в Петропавлівській Борщагівці сталися на території тимчасового пункту дислокації військової частини 3121, яка належить до 1-го корпусу НГУ «Азов». Про це повідомили в корпусі.
Що сталося? За повідомленням корпусу, біля військового містечка почали збиратися цивільні з вимогою видати мобілізованих військовослужбовців, які перебували на території пункту. Після відмови вони заблокували роботу військового містечка й намагалися потрапити всередину.
Після того як на місце прибув командувач Національної гвардії України Олександр Півненко, він провів родичів деяких військовослужбовців на територію військового об’єкта й показав умови, у яких перебувають мобілізовані та військовослужбовці, затримані після СЗЧ.
Що відомо про травмованих? Четверо військовослужбовців, затриманих після СЗЧ, мали травми. Їх доправили до госпіталю на обстеження.
Що далі? Командування НГУ разом із правоохоронними органами контролює розслідування обставин події.
Що ще відомо? Станом на 21:30 у Нацгвардії повідомили, що людей вивезли з будівлі. Усім, хто цього потребує, нададуть необхідну допомогу. У відомстві також повідомили, що натовп розходиться. Водночас «Суспільне» з місця події повідомляє про постріли біля будівлі.
На місці сутичок у Петропавлівській Борщагівці працюють Офіс військового омбудсмана і командування Нацгвардії. Усі військовослужбовці перебувають у безпеці, їм надають медичну допомогу. Про це повідомила військова омбудсманка Ольга Решетилова. У Нацгвардії повідомили, що проведуть службове розслідування для з’ясування обставин.
