8 березня

«Посмішка Мона Лізи», 2003

США XX століття. У суспільстві переважають патріархальні погляди, де для жінки головна мета — створити сім’ю. Однак Кетрін має іншу думку. Вона переїжджає до Массачусетсу, де стає викладачкою у місцевому коледжі. Героїня йде проти системи, бореться зі стереотипами та вчить своїх студенток пам’ятати про власний розвиток.

«Колетт», 2018

Колетт одружується з письменником та переїжджає до Парижа. Чоловік пропонує головній героїні написати історії з її дитинства під його ім’ям — так з’являється роман «Клодіна», який приносить славу чоловіку. Розкривати правду про авторство він відмовляється, а Колетт більше не хоче творити приховано.

«Серфер душі», 2011

Бетані Гамільтон займається серфінгом та мріє про кар’єру спортсменки. У 13 років на неї нападає акула — дівчина залишається без руки. Спроби повернутись до улюбленої справи супроводжуються зневірою та втратою впевненості в собі. Однак бажання досягти мрії сильніше за труднощі. Найбільше захоплює те, що це реальний досвід із життя американської серферки.

«Говорять жінки», 2022

Боротися, мовчати чи піти — перед таким вибором стоять жінки з Болівії, які стали жертвами зґвалтувань уві сні. Спершу старійшини заперечують будь-які звинувачення. Згодом нападників все ж ув’язнюють, але за них збираються внести заставу. Героїні можуть боротися за свободу або змиритися з долею — і від цього вибору залежить їхнє подальше життя.

«Квітка пустелі», 2009

Фільм привертає увагу до проблеми жіночого обрізання, яке досі поширене у деяких країнах. Це — реальна історія дівчини із Сомалі, яка в 13 років втекла з дому. Їй вдалося стати успішною моделлю, однак вона не могла мовчати про те, що пережила. Варіс Діріе — перша жінка, яка привернула увагу суспільства до жіночого обрізання та стала спеціальним послом ООН.

«Джой», 2015

В основі стрічки — історія підприємиці Джой Мангано. Ще з дитинства дівчина мала потяг до винахідництва, але батьки не сприймали це серйозно. Бувши матір’ю-одиначкою, Джой створила річ, яка спростила життя мільйонам людей, — швабру, яку не потрібно віджимати руками. 

«Темпл Грандін», 2010

Головній героїні було чотири роки, коли їй діагностували аутизм. Темпл пройшла через самотність, бо була «іншою». Але це не завадило їй досягти успіху в науці та стати доктором тваринництва. Вона створила системи, які покращили умови утримання свійських тварин. 

«Кольорова кімната», 2021

Клариса Кліф — працівниця гончарної майстерні, яка вирізняється креативністю та винахідливістю. Дівчина попри ризики реалізовує свої ідеї, які допомагають покращити роботу фабрики. Стрічка про боротьбу жінки за можливість творити попри суспільні норми та стереотипи.

Авторка тексту: Альона Тихоненко

Фото: screendaily.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Як з’явилася ідея святкувати День жінок?

У другій половині ХІХ — на початку ХХ ст. на текстильних фабриках у США та Європі відбувалися періодичні страйки робітниць, пише історикиня Оксана Кісь. 28 лютого 1909 р. тисячі американок відзначали Національний день прав жінок під проводом Соціалістичної партії.

Пропозиція щорічно навесні відзначати день прав жінок на міжнародному рівні належить політичній діячці того часу Кларі Цеткін. Цю ідею вона висловила під час Другої Міжнародної конференції жінок-соціалісток у Копенгагені у серпні 1910 року. Тоді понад 100 делегаток з 17 країн одностайно її підтримали. І вже наступного року 19 березня понад мільйон жінок по усій Європі вийшли на вуличні акції, щоб заявити свої вимоги щодо рівноправ’я у політичній сфері та на ринку праці.

Коли в Україні уперше відзначили Жіночий день?

У 1914 році. Тоді 8 березня члени Російської соціал-демократичної робітничої партії розповсюджували на вулицях міста прокламації, які закликали робітниць до страйку на знак протесту проти гноблення жіноцтва.

Чому обрали саме 8 березня?

Саме того дня у 1917 році за Григоріанським календарем (і 23 лютого за Юліанським) відбулася масова вулична демонстрація жінок у Петрограді із вимогами «Хліба і миру». З цієї акція почалася Лютнева революція у царській Росії, яка призвела до повалення монархії. Коли більшовики прийшли до влади, то були змушені віддячити жінкам за підтримку і визнати їхній внесок у революційні події. 

Тому вони законодавчо закріпили рівні політичні, соціальні та громадянські права жінок у CРСР. Але насправді більшовики прагнули поставити жінок його під свій контроль та використати їх для посилення власного політичного впливу на суспільство. 

Якщо свято 8 березня мало символізувати боротьбу за рівні права жінок із чоловіками, то чому його у СРСР відзначали по-іншому?

У 1920-х відзначення 8 березня ще мало зв’язок із забезпеченням рівних прав жінок. Цей день використовували як нагоду вказати на проблеми, з якими зіштовхувалися жінки у соціальній, освітній, політичній та інших сферах. Але згодом сенс цього дня почали підміняти. Акцент змістили з гендерної рівності на класову боротьбу.

Водночас жінок фактично позбавили ініціативи у питанні формату проведення та можливості організації масових заходів на відзначення Міжнародного жіночого дня. Ці повноваження перейшли до жінрад — спеціальних структур при партійних осередках, створених ще у 1919 році, задля ширшого залучення жінок на підтримку політики більшовиків. 

У 1930-х роках 8 березня стає дуже офіційним. Урочисті збори трудових колективів та партійних осередків відбуваються за уніфікованими сценаріями, які «спускали» згори центральні органи. «Жіноче питання» в СРСР проголосили остаточно вирішеним. 8 березня перетворюється на огляд досягнень радянського жіноцтва, про кількісні та якісні виміри яких керівництво партії повідомляють у спеціальних звітах. Зникають можливості для обговорення проблем жінок і озвучення фактів їхньої дискримінації.

Чому 8 березня так часто згадують про матерів, якщо День матері в Україні відзначають у травні?

Тема материнства набирає обертів після Другої світової війни. Якщо раніше радянська влада хотіла «підтягнути жінку» до образу ідеальної людини, тобто робітника, то тепер акцент робили на схваленні гендерних відмінностей. Образ мужнього чоловіка-захисника вітчизни протиставляється образові турботливої, люблячої і вірної жінки-матері, а у візуальній пропаганді того часу зображення жінок стають щораз жіночнішими.

Чи завжди 8 березня було вихідним днем?

Ні. Недержавним вихідним у СРСР воно стало у 1965 році.

Звідки з’явилася традиція дарувати жінкам квіти на 8 березня?

За часів хрущовської «відлиги», коли свято стало вихідним, покращився добробут людей, стали доступними раніше недоступні речі, наприклад, косметика, предмети інтер’єру. Ймовірно, тоді виникла традиція вітати жінок 8 березня квітами, дарувати їм цукерки та інші речі.

Чому дівчат у школах теж вітають із 8 березня?

Відколи свято перенесли у приватну сферу, його почали віддаляти від суті: боротьби за права жінок. Поступово воно перетворюється на день вшанування усіх жінок. Наприкінці 1970-х практика привітання учнями своїх шкільних учительок доповнюється новою модою: хлопчики починають вітати дівчаток-однокласниць. Букетик підсніжників та м’яка іграшка стають невід’ємними атрибутами свята. «Омолодження» героїні свята супроводжується повним зникненням натяків на його політичну сутність (зрештою, маленька дівчинка аж ніяк не може бути активною у політичній площині).

Чому 8 березня називають «днем весни, краси та жіночності»?

Зв’язок із початковим значенням цього дня у СРСР втратили, коли з листівок повністю зникли будь-які згадки про жінок — і в зображеннях, і у  тексті вітань. На листівках з’являються казкові та мультяшні персонажі й іграшкові звірята. Головною темою привітань і зображень стає весна. Весняні квіти й краєвиди більше асоціюються з пробудженням природи і менше — з правами жінок.

Таке позиціонування 8 березня було й у світі?

Ні. У 1970-х роках світом прокотилася так звана «друга хвиля фемінізму». Жіночі організації активно тиснули на уряди своїх країн, на міжнародні організації, вимагали забезпечити жінкам рівні права та можливості. У 1977 р. Генасамблея ООН запропонувала кожній із країн-учасниць відзначати Міжнародний День прав жінок.

З 1996 р. щорічні святкування Міжнародного дня прав жінок під егідою ООН відбуваються під певним гаслом, у якому наголошено на одній із проблем, із якими доводиться зіштовхуватися жінкам на шляху до рівноправності.

8 березня відзначають лише країни колишнього СРСР, а у світі про це свято не знають?

Ні. Підструктура ООН, UN Women, використовує 8 березня як нагоду привернути увагу урядів країн світу до проблем жіноцтва. Жінки у різних країнах у цей день проводять різні акції, щоб заявити про дискримінацію, озвучити вимоги, вимагати забезпечення своїх прав. Наприклад, 8 березня 2017 року у США відбулася масова загальнонаціональна акція — страйк під гаслом «День без жінок» на знак протесту проти сексистської поведінки і висловлювань президента Трампа. Жінок закликали не виходити на роботу, не купувати ніяких товарів та одягати червоний одяг на знак солідарності. Акцію підтримали по всьому світу.

Чи потрібен вихідний 8 березня?

Думки щодо цього розділяються, але прихильниці вихідного наголошують, що він потрібен тому, що «для багатьох жінок це може бути єдина можливість вийти на марші та інші публічні події, присвячені проблематиці жіночих прав. Для тих, хто працює повний робочий день на роботі, а потім і вдома так звану «третю зміну», вихідний зайвим не буває».

Чого НЕ варто і що варто бажати жінкам з нагоди 8 березня?

Ресурс «Гендер у деталях» підготував шпаргалку для усіх, хто хоче долучитися до привітання жінок 8 березня. Ось чого бажати не варто:

1. краси. Це суб’єктивне поняття. Коли ви бажаєте жінці бути красивою, то спонукаєте її відповідати чужим стандартам привабливого. Тому краще побажати любові до себе;
2. материнства. Бо це вибір, а не обов’язок жінки. Коли бажаєте «діток і сімейного щастя» жінці, то обмежуєте її у праві вибору і чините репродуктивний тиск, бо не усі жінки вважають за щастя мати сім’ю. Побажайте краще ліпшого розуміння того, що робить жінку щасливою, і ресурсів для досягення цього щастя;
3. ніжності. Це почуття, а не обов’язковий атрибут жіночності. Коли ви бажаєте жінці бути ніжною, то ви бажаєте їй бути поступливою та «зручною» для інших. Краще побажайте впевненості у собі;
4. усмішки. Це рух обличчя, який виражає готовність до сміху, а не постійний стан жінки. Коли ви бажаєте жінці частіше усміхатися, то спонукаєте її приховувати свої емоції. Але ж жінки можуть бути роздратованими, сумними чи просто не усміхатися. Побажайте краще турботи про свій емоційний стан та ментальне здоров’я;
5. чоловіка. Це людина, а не вирішення усіх проблем у житті жінки. Коли ви бажаєте жінці «хорошого чоловіка», то виключаєте можливість бути щасливою та самодостатньої наодинці, а також, можливо, виражаєте неповагу до її сексуальної орієнтації. Тому побажайте краще рівної з чоловіками зарплати та особистої незалежності.

Як цьогоріч можна відзначити 8 березня в Україні?

У Києві у цей день о 13:00 відбудеться Марш жінок. Про подію можна більше довідатися тут.

У Львові о 13:00 відбудеться Феміністичний марш. Більше про нього можна дізнатися тут.

Фото: pexels.com