09:00
загальнонаціональна
хвилина памʼяті
Як з’явилася ідея святкувати День жінок?
У другій половині ХІХ — на початку ХХ ст. на текстильних фабриках у США та Європі відбувалися періодичні страйки робітниць, пише історикиня Оксана Кісь. 28 лютого 1909 р. тисячі американок відзначали Національний день прав жінок під проводом Соціалістичної партії.
Пропозиція щорічно навесні відзначати день прав жінок на міжнародному рівні належить політичній діячці того часу Кларі Цеткін. Цю ідею вона висловила під час Другої Міжнародної конференції жінок-соціалісток у Копенгагені у серпні 1910 року. Тоді понад 100 делегаток з 17 країн одностайно її підтримали. І вже наступного року 19 березня понад мільйон жінок по усій Європі вийшли на вуличні акції, щоб заявити свої вимоги щодо рівноправ’я у політичній сфері та на ринку праці.
Коли в Україні уперше відзначили Жіночий день?
У 1914 році. Тоді 8 березня члени Російської соціал-демократичної робітничої партії розповсюджували на вулицях міста прокламації, які закликали робітниць до страйку на знак протесту проти гноблення жіноцтва.
Чому обрали саме 8 березня?
Саме того дня у 1917 році за Григоріанським календарем (і 23 лютого за Юліанським) відбулася масова вулична демонстрація жінок у Петрограді із вимогами «Хліба і миру». З цієї акція почалася Лютнева революція у царській Росії, яка призвела до повалення монархії. Коли більшовики прийшли до влади, то були змушені віддячити жінкам за підтримку і визнати їхній внесок у революційні події.
Тому вони законодавчо закріпили рівні політичні, соціальні та громадянські права жінок у CРСР. Але насправді більшовики прагнули поставити жінок його під свій контроль та використати їх для посилення власного політичного впливу на суспільство.
Якщо свято 8 березня мало символізувати боротьбу за рівні права жінок із чоловіками, то чому його у СРСР відзначали по-іншому?
У 1920-х відзначення 8 березня ще мало зв’язок із забезпеченням рівних прав жінок. Цей день використовували як нагоду вказати на проблеми, з якими зіштовхувалися жінки у соціальній, освітній, політичній та інших сферах. Але згодом сенс цього дня почали підміняти. Акцент змістили з гендерної рівності на класову боротьбу.
Водночас жінок фактично позбавили ініціативи у питанні формату проведення та можливості організації масових заходів на відзначення Міжнародного жіночого дня. Ці повноваження перейшли до жінрад — спеціальних структур при партійних осередках, створених ще у 1919 році, задля ширшого залучення жінок на підтримку політики більшовиків.
У 1930-х роках 8 березня стає дуже офіційним. Урочисті збори трудових колективів та партійних осередків відбуваються за уніфікованими сценаріями, які «спускали» згори центральні органи. «Жіноче питання» в СРСР проголосили остаточно вирішеним. 8 березня перетворюється на огляд досягнень радянського жіноцтва, про кількісні та якісні виміри яких керівництво партії повідомляють у спеціальних звітах. Зникають можливості для обговорення проблем жінок і озвучення фактів їхньої дискримінації.
Чому 8 березня так часто згадують про матерів, якщо День матері в Україні відзначають у травні?
Тема материнства набирає обертів після Другої світової війни. Якщо раніше радянська влада хотіла «підтягнути жінку» до образу ідеальної людини, тобто робітника, то тепер акцент робили на схваленні гендерних відмінностей. Образ мужнього чоловіка-захисника вітчизни протиставляється образові турботливої, люблячої і вірної жінки-матері, а у візуальній пропаганді того часу зображення жінок стають щораз жіночнішими.
Чи завжди 8 березня було вихідним днем?
Ні. Недержавним вихідним у СРСР воно стало у 1965 році.
Звідки з’явилася традиція дарувати жінкам квіти на 8 березня?
За часів хрущовської «відлиги», коли свято стало вихідним, покращився добробут людей, стали доступними раніше недоступні речі, наприклад, косметика, предмети інтер’єру. Ймовірно, тоді виникла традиція вітати жінок 8 березня квітами, дарувати їм цукерки та інші речі.
Чому дівчат у школах теж вітають із 8 березня?
Відколи свято перенесли у приватну сферу, його почали віддаляти від суті: боротьби за права жінок. Поступово воно перетворюється на день вшанування усіх жінок. Наприкінці 1970-х практика привітання учнями своїх шкільних учительок доповнюється новою модою: хлопчики починають вітати дівчаток-однокласниць. Букетик підсніжників та м’яка іграшка стають невід’ємними атрибутами свята. «Омолодження» героїні свята супроводжується повним зникненням натяків на його політичну сутність (зрештою, маленька дівчинка аж ніяк не може бути активною у політичній площині).
Чому 8 березня називають «днем весни, краси та жіночності»?
Зв’язок із початковим значенням цього дня у СРСР втратили, коли з листівок повністю зникли будь-які згадки про жінок — і в зображеннях, і у тексті вітань. На листівках з’являються казкові та мультяшні персонажі й іграшкові звірята. Головною темою привітань і зображень стає весна. Весняні квіти й краєвиди більше асоціюються з пробудженням природи і менше — з правами жінок.
Таке позиціонування 8 березня було й у світі?
Ні. У 1970-х роках світом прокотилася так звана «друга хвиля фемінізму». Жіночі організації активно тиснули на уряди своїх країн, на міжнародні організації, вимагали забезпечити жінкам рівні права та можливості. У 1977 р. Генасамблея ООН запропонувала кожній із країн-учасниць відзначати Міжнародний День прав жінок.
З 1996 р. щорічні святкування Міжнародного дня прав жінок під егідою ООН відбуваються під певним гаслом, у якому наголошено на одній із проблем, із якими доводиться зіштовхуватися жінкам на шляху до рівноправності.
8 березня відзначають лише країни колишнього СРСР, а у світі про це свято не знають?
Ні. Підструктура ООН, UN Women, використовує 8 березня як нагоду привернути увагу урядів країн світу до проблем жіноцтва. Жінки у різних країнах у цей день проводять різні акції, щоб заявити про дискримінацію, озвучити вимоги, вимагати забезпечення своїх прав. Наприклад, 8 березня 2017 року у США відбулася масова загальнонаціональна акція — страйк під гаслом «День без жінок» на знак протесту проти сексистської поведінки і висловлювань президента Трампа. Жінок закликали не виходити на роботу, не купувати ніяких товарів та одягати червоний одяг на знак солідарності. Акцію підтримали по всьому світу.
Чи потрібен вихідний 8 березня?
Думки щодо цього розділяються, але прихильниці вихідного наголошують, що він потрібен тому, що «для багатьох жінок це може бути єдина можливість вийти на марші та інші публічні події, присвячені проблематиці жіночих прав. Для тих, хто працює повний робочий день на роботі, а потім і вдома так звану «третю зміну», вихідний зайвим не буває».
Чого НЕ варто і що варто бажати жінкам з нагоди 8 березня?
Ресурс «Гендер у деталях» підготував шпаргалку для усіх, хто хоче долучитися до привітання жінок 8 березня. Ось чого бажати не варто:
Як цьогоріч можна відзначити 8 березня в Україні?
У Києві у цей день о 13:00 відбудеться Марш жінок. Про подію можна більше довідатися тут.
У Львові о 13:00 відбудеться Феміністичний марш. Більше про нього можна дізнатися тут.
Фото: pexels.com
У застосунку «Дія» тепер можна зареєструвати шлюб онлайн за участі перекладача жестової мови. Послуга безплатна. Про це повідомили у «Дії».
Що ще відомо? Щоб залучити перекладача, під час подання заяви потрібно вказати, які потреби слід врахувати — порушення слуху та/або мовлення.
Нагадаємо. З вересня 2024 року українці можуть укласти шлюб по відеозв’язку в застосунку «Дія», а на початку вересня 2026-го у запрацювала онлайн послуга розірвання шлюбу.
У межах Bring Kids Back з тимчасово окупованої території вдалося повернути трьох дітей. Про це повідомили в організації.
Що ще відомо? На початку повномасштабного вторгнення хлопці жили з батьками в рідному місті, яке невдовзі окупували російські війська. За словами мами, у школі дітей змушували співати російський гімн, а навчання було наповнене російською пропагандою. Також батьків змушували оформити російські паспорти.
Нагадаємо. У межах Bring Kids Back упродовж тижня вдалося повернути 23 дітей і підлітків з тимчасово окупованих територій.
НАБУ і САП оголосили підозру ще одному фігуранту справи «Карфаген». Йдеться про колишнього очільника одного з департаментів Офісу Генерального прокурора. Про це повідомили у відомстві.
Імені фігуранта справи не вказують, однак «Центр протидії корупції» пише, що йдеться про колишнього начальника Департаменту інформаційних технологій Офісу генпрокурора Івана Тимошенка.
Що відомо? Посадовець був одним із ключових учасників схеми. Він контактував із представниками нелегальних кол-центрів і регулярно отримував від них гроші. Також відповідав за безпеку учасників організації та залучав до схеми інших людей.
Загальна сума задокументованої неправомірної вигоди перевищує один мільярд гривень.
Контекст. 5 вересня НАБУ і САП викрили організацію, учасники якої систематично отримували гроші від шахрайських кол-центрів та легалізовували мільйонні статки. За даними слідства, організатором схеми був один із керівників підрозділів Офісу генпрокурора, який створив організацію в середині 2025 року та залучив до неї працівників прокуратури й наближених осіб. Учасники отримували хабарі за те, що не перешкоджали роботі шахрайських кол-центрів, від дій яких страждали українці та іноземці. Отримані гроші легалізовували за різними схемами.
Докладніше про спецоперацію «Карфаген» — читайте у новині НЗЛ.
Фінляндія оголосила про виділення двох мільйонів євро на гуманітарну допомогу Україні. Гроші спрямують на підтримку продовольчої безпеки, допомогу евакуйованим та внутрішньо переміщеним особам, а також на підготовку до зимового періоду. Про це повідомили в МЗС Фінляндії.
Що ще відомо? Зокрема, один мільйон євро передадуть через Всесвітню продовольчу програму ООН, яка доставляє гуманітарні вантажі. Ще мільйон євро передадуть Управлінню Верховного комісара ООН у справах біженців.
Нагадаємо. В’єтнам виділив Україні новий пакет допомоги у розмірі 500 тисяч доларів США.
Оновлено. Станом на 15:33 Володимир Зеленський повідомив, що вночі 22 жовтня росіяни застосували проти Києва, зокрема, три балістичні ракети з касетними боєголовками. Особливість цих ракет у тому, що вони вибухають у повітрі, заходячи на ціль, і уражають усе навколо в радіусі 400 метрів. Одна з таких ракет ударила по території між Києво-Печерською лаврою та Свято-Введенським монастирем. Пошкоджено будівлі монастиря, звичайні будинки, магазини та кафе.
Росіяни завдали удару по шести районах Києва. Унаслідок атаки відомо про одного загиблого і 22 постраждалих. Серед поранених — четверо дітей. Про це повідомили в ДСНС.
Які наслідки? У Печерському районі пошкоджено будівлю станції швидкої допомоги. Також унаслідок обстрілу пошкоджено частину інфраструктури метрополітену на Південному мосту. Рух транспорту тимчасово перекритий у напрямку з правого берега на лівий.
Яка ситуація зі світлом? У Києві й області сьогодні, 22 жовтня, діятимуть графіки відключення світла. Через удари РФ по енергооб’єктах у частині регіонів України також будуть графіки відключення світла з 06:00 до 23:59.
Фото: ДСНС
ВАКС зняв електронний браслет з колишнього міністра енергетики Германа Галущенка. Однак йому на два місяці продовжив інші процесуальні обов’язки. Зокрема, ексміністр має залишатися в Києві та області, не спілкуватися з визначеними людьми, здати паспорти для виїзду за кордон і прибувати на виклики слідства й суду. Про це повідомили у ВАКС.
Нагадаємо. 1 вересня САП попросило суд арештувати 150 мільйонів гривень, які внесли як заставу за колишнього міністра енергетики Германа Галущенка. За даними слідства, ці кошти могли бути отримані злочинним шляхом і легалізовані через внесення застави.
Контекст. 15 лютого 2026 року ексміністра енергетики Германа Галущенка затримали під час перетину держкордону. НАБУ та САП оголосили йому підозру у справі «Мідас».
НАБУ та САП викрили й задокументували діяльність злочинної організації, до складу якої входили чинні та колишні посадовці енергетичної сфери, відомий бізнесмен та інші особи. За даними слідства, її учасники вибудували масштабну корупційну схему впливу на діяльність стратегічних підприємств державного сектору, зокрема «Енергоатома». На опублікованих записах розмов згадуються, зокрема, міністр юстиції Герман Галущенко, який раніше обіймав посаду міністра енергетики.
Фото: Герман Галущенко / Facebook
У Лозовій на Харківщині внаслідок російського удару по ринку загинули двоє людей, ще 34 — постраждали. Про це повідомили в ДСНС.
Що ще відомо? Унаслідок атаки виникла пожежа в будівлі магазину, пошкоджено інші торговельні об’єкти, багатоквартирний і приватний житлові будинки, а також легкові автомобілі.
Нагадаємо. РФ атакувала Харківщину, Сумщину, Полтавщину, Одещину і Вінниччину.
Фото: ДСНС
Сьогодні, 22 жовтня, до України повернули тіла 252 загиблих, які, за твердженням росіян, належать громадянам України, зокрема військовослужбовцям. Про це повідомили у Координаційному штабі.
Що відомо? Слідчі правоохоронних органів разом із представниками експертних установ проведуть необхідні заходи для ідентифікації тіл.
В Україні створили перший цифровий «Путівник мілітарними традиціями». У ньому зібрали матеріали про історію українського воїнства, традиції сучасних підрозділів, військове повсякдення, символіку, ритуали, ветеранський досвід і культуру пам’яті. Про це НЗЛ повідомили творці проєкту.
Видання можна завантажити безплатно за посиланням.
Про що йдеться? До прикладу, в путівнику 1-й окремий центр безпілотних систем розповів про скіфську стрілу на своїй нарукавній емблемі та її зв’язок із Deep Strike — ураженням цілей далеко за лінією фронту.
26-та окрема артилерійська бригада імені генерал-хорунжого Романа Дашкевича описала посвяту в гармаші. Після першого пострілу новачка символічно приймають до артилерійського розрахунку за допомогою ритуалу з піропатроном і сажею.
Що ще відомо? Наприкінці путівника є форма, через яку військові, підрозділи, дослідники й інституції можуть додати інформацію про інші традиції. Команди проєктів планують оновлювати видання.
Хто працював над путівником? Цифрове видання разом з істориками, дослідниками та бойовими підрозділами створили проєкти «Витоки» і «Гальт».
Загалом над проєктом працювали 30 експертів, серед яких історики, етнографи, антропологи, журналісти і люди з військовим досвідом. Історичні матеріали також доповнили своїми традиціями й практиками близько 30 сучасних підрозділів ЗСУ.
Фото: надали організатори
«Укрзалізниця» запустила новий флагманський потяг Київ — Холм, який отримав ім’я українського історика Михайла Грушевського. Про це повідомили в компанії.
Що ще відомо? Також запускають рейси Київ — Перемишль і Дніпро — Перемишль, де пасажири зможуть пересісти на поїзди до міст Німеччини, Чехії та інших країн Європи.
Нагадаємо. У Києві й області «Укрзалізниця» встановила 33 мобільні укриття на залізничних об’єктах. Загалом компанія планує встановити ще 128 таких укриттів в області, а ще 650 — в інших регіонах України.
Запросіть друга до Спільноти
Вкажіть, будь ласка, контактні дані людини, яку хочете запросити
Придбайте для друга подарунок від TUM
Вкажіть, будь ласка, контактні дані цієї людини, щоби ми надіслали їй посилку
Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
Вхід в кабінет
Відновлення пароля
Оберіть рівень підтримки
Амбасадорський
digital & print
на 17% дешевше499 грн/міс
Амбасадорський
digital & print
на 17% дешевше416 грн/міс
499 грн/міс
При оплаті 4999 грн за рік
Вітаємо у спільноті!