БПЛА

Що відомо ще? У Генштабі зазначили, що Росія використовує цей порт як ключовий логістичний пункт для постачання військових вантажів з Ірану. Результати ураження уточнюють.

Нагадаємо. Вночі 14 серпня підрозділи Сил безпілотних систем, Головного управління розвідки у взаємодії з іншими складовими Сил оборони атакували ТОВ «Лукойл-Волгограднафтопереробка» у Волгоградській області, Росія. Він постачає нафтопродукти російській армії.

Що відомо ще? Через обстріл поїзд №66/65 —166/165 Умань — Черкаси — Харків уже прямує об’їзним маршрутом. Інші поїзди краматорського напрямку також курсуватимуть в обхід — рух під резервним тепловозом спричинить затримки до однієї години. Пасажирів з і до Лозової перевозитимуть автобусами до станції Панютине.

Контекст. Уночі 5 серпня росіяни завдали масованого удару 30 безпілотниками типу «Герань-2» по Лозовій. Внаслідок ударів загинуло дві людини, ще 10 отримали поранення. Серед постраждалих — 13-річна дівчинка та 14-річний хлопець. Дрони влучили в об’єкти транспортної інфраструктури, зруйнували кілька будівель, спричинили шість пожеж. Загорілися адміністративна, виробнича, складська споруди, дах вокзалу та інші об’єкти. Частина міста наразі без електропостачання.

Фото: Telegram-канал ДСНС України

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

У Харкові внаслідок влучання дрону загорілася одноповерхова, неексплуатована будівля. Вогонь також пошкодив станцію техобслуговування, багатоквартирний будинок, нежитлову та адміністративну будівлі, а також зупинку громадського транспорту. Постраждалих немає. 

У Шевченківській громаді Куп’янського району ворожі дрони вдарили по території двох агропідприємств у селах Борівське та Волоська Балаклія. Загорілися складські приміщення та тюки сіна. Поранення отримали троє людей.

Фото: ДСНС

Російські обстріли зруйнували житлові будинки в історичному центрі Одеси, а також пошкодили дитячий садок й інклюзивний центр. Триває ліквідація наслідків атаки — на місці працюють усі профільні служби. Правоохоронці фіксують черговий воєнний злочин Росії проти мирного населення Одещини.

Яка загальна ситуація? Президент Володимир Зеленський повідомив, що Росія атакувала Україну понад 440 дронами та 32 ракетами. Один із наймасштабніших ударів прийшовся на Київ — зруйновано під’їзд житлового будинку, є загиблі та поранені, під завалами шукають людей. Загалом у столиці постраждали будинки у восьми районах. Також під ударом були Одеса, Запоріжжя, Чернігівщина, Житомирщина, Кіровоградщина, Миколаївщина та Київщина. Відомо про 15 загиблих і 75 поранених. Рятувальники продовжують працювати.

Цитата. «Путін це робить виключно тому, що може собі дозволити продовжувати війну. Він хоче війни й надалі. Погано, коли сильні світу цього заплющують на це очі. Контактуємо з усіма партнерами на всіх можливих рівнях, щоб була належна відповідь», — зазначив Зеленський.

Фото: Telegram-канал голови ОВА Олега Кіпера

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Є такі думки, що фронт тримається виключно на безпілотниках, водночас у соцмережах деякі військові вважають, що професія оператора дрона не така важлива. Як ви прокоментуєте такі тези?

«Кожна з цих думок є помилковою: війна — це складний механізм, де кожна деталь відіграє свою роль. Заберіть хоча б одну — і механізм розсиплеться. Уявіть БпЛА без піхоти: можна знімати гарні відео та прикольні ураження, але хтось усе одно має тримати позиції. Бо якщо нікому їх утримувати — ці позиції вже не наші. Так само і піхота без БпЛА: вона може стояти й утримувати позицію, але, зважаючи на реалії сучасної війни, це триватиме, на жаль, недовго. Або ж БпЛА й піхота без логістики — це, можливо, закінчиться ще швидше, ніж попередні варіанти», — коментує такі тези боєць із позивним Мігрант, зовнішній пілот розвідувальних БпЛА.

З власного досвіду військовий каже, що найбільший вплив на хід бойових дій вносять піхота, БпЛА і логістика. Водночас, за словами Мігранта, «у результаті все одно за всіх вигрібає піхота».

Яка роль БпЛА у цій війні?

«Зараз БпЛА увійшли практично в усі сфери цієї війни й діють на всіх її рівнях — від тактичного до стратегічного. Ми впливаємо як на поле бою, так і на стратегічні завдання. Я вважаю, що БпЛА в сучасній війні — надзвичайно важливі. Без них ми вже не можемо воювати», — розповідає Мігрант.

Чи в батальйоні використовували технології штучного інтелекту і наскільки вони ефективні в бойових умовах?

«З мого досвіду використання це досить таки ефективно. Однак це не може стати панацеєю, тому що є певні складнощі при виробництві й з використанням. До того ж, на кожен меч завжди знайдеться щит. Проте в бригаді вже застосовують ці технології: вони допомагають щонайменше обходити певні ділянки, захищені РЕБом, та вражати цілі, недоступні для звичайних методів ураження», — розповідає про свій досвід Мігрант.

Чи поєднуєте ви повітряні та наземні безпілотні системи, і які з них використовуєте частіше?

«Наземні комплекси зазвичай використовуємо для евакуації поранених.

Є ділянки, де доводиться йти по “трьохсотого” — це можна зробити за допомогою робота. Якщо ж це роблять люди, то часто вони отримують поранення — ворог бачив їх і знову завдавав удару», — розповідає боєць із позивним Консул, штаб-сержант батальйону «Antares».

Росіяни фактично полюють на наші евакуаційні групи, щоб завдати повторного удару. «Був випадок: наші сусіди дістали поранення біля позицій, а росіяни постійно караулили із “мавіками” зі скидами. Вони робили так звані каруселі: чекали, поки хтось із наших підійде забрати поранених, скидали боєприпас, потім прилітав інший “мавік” — теж зі скидом, і вони так змінювалися групами».

Також у батальйоні використовують повітряні комплекси — «крила» і «бомбери». «Для дальньої розвідки та пошуку ворожої артилерії використовуємо ударні “крила”. Вони б’ють на значно більші відстані, ніж FPV-дрони. І ураження набагато сильніше — можна завдавати ударів навіть по артилерійських системах», — пояснює боєць. 

«”Бомбери” несуть велику вагу і працюють по ворожих позиціях, бліндажах, і навіть можуть скинути теемки [міна – ред.]. Був випадок, коли під час штурму в Спірному БМП висаджувала ворожу піхоту, і наш побратим так влучно скинув теемки, що вся піхота — 10 людей, які висадилися — була уражена. Вони [росіяни – ред.] просто лягли».

Бійцю із позивним Консул — штаб-сержанту батальйону «Antares» — 24 роки. У війську він з березня 2020 року. Тоді пішов на контракт і служив у бригаді охорони дипломатичних представництв і консульських установ. Потрапивши до бригади «Рубіж» спершу служив в роті розвідки, а вже згодом перевівся до роти ударних безпілотників. Тож Консул може порівняти два різні досвіди служби.

«Бригадна розвідка — це дуже складна робота, і хлопці, які нині її виконують, заслуговують на величезну повагу. Можливо, це читатимуть мої побратими: я щиро дякую їм за все, що вони зробили для мого розвитку. БпЛА може спостерігати за всім, завдавати ураження, але саме витягати хлопців, займати позиції, штурмувати ворожі укріплення — усе це робить бригадна розвідка», — каже військовий. 

За словами Консула, в підрозділі БпЛА працюєш не стільки фізично, скільки інтелектуально: «Безумовно, і тут потрібні моральна стійкість та витримка, але все ж таки більше покладаєшся на власний розум».

Водночас військовий також каже, що багато хто вважає, ніби пілоти БпЛА «просто сидять в бліндажах і працюють». Але це не так: «Ми універсальні, коли треба взяти до рук зброю для ближнього бою — ми беремо. Місяць тому був випадок: наш побратим прийняв ближній бій і знищив окупанта, бо ті підійшли до позицій пілотів БпЛА. Тобто ми не лише прикриваємо інших — ми маємо захищати й себе».

Як безпілотниками збивають ворожі дрони? 

«Скільки я був на ротаціях — дуже важко було протидіяти ворожим БпЛА Mavic, які коригували артилерію. Що ми тільки не робили: і шукали їх, і намагалися сісти на ці “мавіки”, але ж вони постійно рухаються. Спочатку навіть вдавалося — ми сідали, наш дрон накривав ворожий і навіть збивав його. Але ворог зрозумів, що ми його відстежуємо, і почав постійно рухатись, не зависати на одному місці.  А от FPV-дрони типу ППО вже можуть збивати ці “мавіки”, бо, незалежно від того, як він маневрує, FPV усе одно влучить і його зіб’є», — розповідає Консул.

Яка ситуація з РЕБ?

Ще одним з елементів захисту від безпілотників противника є засоби радіоелектронної боротьби. Однак на окремих ділянках фронту росіяни почали дедалі частіше використовувати дрони на оптоволокні, проти яких український РЕБ безсилий. Водночас, як каже Консул, незабаром можуть зʼявитися рішення, які допоможуть нашим воїнам протидіяти навіть «оптоволоконним дронам».

Чи кожен може стати оператором БпЛА? 

У безпілотні системи може бути залучений кожен, але це залежить від типу засобу, з яким працюєш, каже Махмуд, начальник штабу батальйону «Antares». Головне — це сама людина. Якщо вона має мотивацію та розуміння того, що хоче робити, тоді можна максимально ефективно обрати відповідну позицію.

«Багато хто сприймає службу в батальйоні безпілотних систем як спокійну роботу з чашкою кави та сигаретою, але насправді це не так. Людині доводиться концентрувати увагу по 8-10 годин на добу — і це найменше, що є. Крім того, часто необхідно переносити важке обладнання», — каже Махмуд.

Кого зараз найбільше потребує «Antares»? 

Наразі в батальйоні відкрито посади для операторів Mavic, FPV, важких дронів, крил, а також для інженерів, які займаються розробкою, зв’язківців і водіїв.

«Звісно, потрібна певна гнучкість мислення, здатність швидко адаптуватися до певних процесів і, загалом, включеність у сучасні технології. БпЛА розвиваються семимильними кроками, тому треба встигати за цим», — розповідає Махмуд.

Начальник штабу закликає звертатися до батальйону «Antares», якщо ви цікавитеся БпЛА, і вам оберуть посаду.

Фото: колаж НЗЛ