09:00
загальнонаціональна
хвилина памʼяті
Є такі думки, що фронт тримається виключно на безпілотниках, водночас у соцмережах деякі військові вважають, що професія оператора дрона не така важлива. Як ви прокоментуєте такі тези?
«Кожна з цих думок є помилковою: війна — це складний механізм, де кожна деталь відіграє свою роль. Заберіть хоча б одну — і механізм розсиплеться. Уявіть БпЛА без піхоти: можна знімати гарні відео та прикольні ураження, але хтось усе одно має тримати позиції. Бо якщо нікому їх утримувати — ці позиції вже не наші. Так само і піхота без БпЛА: вона може стояти й утримувати позицію, але, зважаючи на реалії сучасної війни, це триватиме, на жаль, недовго. Або ж БпЛА й піхота без логістики — це, можливо, закінчиться ще швидше, ніж попередні варіанти», — коментує такі тези боєць із позивним Мігрант, зовнішній пілот розвідувальних БпЛА.
З власного досвіду військовий каже, що найбільший вплив на хід бойових дій вносять піхота, БпЛА і логістика. Водночас, за словами Мігранта, «у результаті все одно за всіх вигрібає піхота».
Яка роль БпЛА у цій війні?
«Зараз БпЛА увійшли практично в усі сфери цієї війни й діють на всіх її рівнях — від тактичного до стратегічного. Ми впливаємо як на поле бою, так і на стратегічні завдання. Я вважаю, що БпЛА в сучасній війні — надзвичайно важливі. Без них ми вже не можемо воювати», — розповідає Мігрант.
Чи в батальйоні використовували технології штучного інтелекту і наскільки вони ефективні в бойових умовах?
«З мого досвіду використання це досить таки ефективно. Однак це не може стати панацеєю, тому що є певні складнощі при виробництві й з використанням. До того ж, на кожен меч завжди знайдеться щит. Проте в бригаді вже застосовують ці технології: вони допомагають щонайменше обходити певні ділянки, захищені РЕБом, та вражати цілі, недоступні для звичайних методів ураження», — розповідає про свій досвід Мігрант.
Чи поєднуєте ви повітряні та наземні безпілотні системи, і які з них використовуєте частіше?
«Наземні комплекси зазвичай використовуємо для евакуації поранених.
Є ділянки, де доводиться йти по “трьохсотого” — це можна зробити за допомогою робота. Якщо ж це роблять люди, то часто вони отримують поранення — ворог бачив їх і знову завдавав удару», — розповідає боєць із позивним Консул, штаб-сержант батальйону «Antares».
Росіяни фактично полюють на наші евакуаційні групи, щоб завдати повторного удару. «Був випадок: наші сусіди дістали поранення біля позицій, а росіяни постійно караулили із “мавіками” зі скидами. Вони робили так звані каруселі: чекали, поки хтось із наших підійде забрати поранених, скидали боєприпас, потім прилітав інший “мавік” — теж зі скидом, і вони так змінювалися групами».
Також у батальйоні використовують повітряні комплекси — «крила» і «бомбери». «Для дальньої розвідки та пошуку ворожої артилерії використовуємо ударні “крила”. Вони б’ють на значно більші відстані, ніж FPV-дрони. І ураження набагато сильніше — можна завдавати ударів навіть по артилерійських системах», — пояснює боєць.
«”Бомбери” несуть велику вагу і працюють по ворожих позиціях, бліндажах, і навіть можуть скинути теемки [міна – ред.]. Був випадок, коли під час штурму в Спірному БМП висаджувала ворожу піхоту, і наш побратим так влучно скинув теемки, що вся піхота — 10 людей, які висадилися — була уражена. Вони [росіяни – ред.] просто лягли».
Бійцю із позивним Консул — штаб-сержанту батальйону «Antares» — 24 роки. У війську він з березня 2020 року. Тоді пішов на контракт і служив у бригаді охорони дипломатичних представництв і консульських установ. Потрапивши до бригади «Рубіж» спершу служив в роті розвідки, а вже згодом перевівся до роти ударних безпілотників. Тож Консул може порівняти два різні досвіди служби.
«Бригадна розвідка — це дуже складна робота, і хлопці, які нині її виконують, заслуговують на величезну повагу. Можливо, це читатимуть мої побратими: я щиро дякую їм за все, що вони зробили для мого розвитку. БпЛА може спостерігати за всім, завдавати ураження, але саме витягати хлопців, займати позиції, штурмувати ворожі укріплення — усе це робить бригадна розвідка», — каже військовий.
За словами Консула, в підрозділі БпЛА працюєш не стільки фізично, скільки інтелектуально: «Безумовно, і тут потрібні моральна стійкість та витримка, але все ж таки більше покладаєшся на власний розум».
Водночас військовий також каже, що багато хто вважає, ніби пілоти БпЛА «просто сидять в бліндажах і працюють». Але це не так: «Ми універсальні, коли треба взяти до рук зброю для ближнього бою — ми беремо. Місяць тому був випадок: наш побратим прийняв ближній бій і знищив окупанта, бо ті підійшли до позицій пілотів БпЛА. Тобто ми не лише прикриваємо інших — ми маємо захищати й себе».
Як безпілотниками збивають ворожі дрони?
«Скільки я був на ротаціях — дуже важко було протидіяти ворожим БпЛА Mavic, які коригували артилерію. Що ми тільки не робили: і шукали їх, і намагалися сісти на ці “мавіки”, але ж вони постійно рухаються. Спочатку навіть вдавалося — ми сідали, наш дрон накривав ворожий і навіть збивав його. Але ворог зрозумів, що ми його відстежуємо, і почав постійно рухатись, не зависати на одному місці. А от FPV-дрони типу ППО вже можуть збивати ці “мавіки”, бо, незалежно від того, як він маневрує, FPV усе одно влучить і його зіб’є», — розповідає Консул.
Яка ситуація з РЕБ?
Ще одним з елементів захисту від безпілотників противника є засоби радіоелектронної боротьби. Однак на окремих ділянках фронту росіяни почали дедалі частіше використовувати дрони на оптоволокні, проти яких український РЕБ безсилий. Водночас, як каже Консул, незабаром можуть зʼявитися рішення, які допоможуть нашим воїнам протидіяти навіть «оптоволоконним дронам».
Чи кожен може стати оператором БпЛА?
У безпілотні системи може бути залучений кожен, але це залежить від типу засобу, з яким працюєш, каже Махмуд, начальник штабу батальйону «Antares». Головне — це сама людина. Якщо вона має мотивацію та розуміння того, що хоче робити, тоді можна максимально ефективно обрати відповідну позицію.
«Багато хто сприймає службу в батальйоні безпілотних систем як спокійну роботу з чашкою кави та сигаретою, але насправді це не так. Людині доводиться концентрувати увагу по 8-10 годин на добу — і це найменше, що є. Крім того, часто необхідно переносити важке обладнання», — каже Махмуд.
Кого зараз найбільше потребує «Antares»?
Наразі в батальйоні відкрито посади для операторів Mavic, FPV, важких дронів, крил, а також для інженерів, які займаються розробкою, зв’язківців і водіїв.
«Звісно, потрібна певна гнучкість мислення, здатність швидко адаптуватися до певних процесів і, загалом, включеність у сучасні технології. БпЛА розвиваються семимильними кроками, тому треба встигати за цим», — розповідає Махмуд.
Начальник штабу закликає звертатися до батальйону «Antares», якщо ви цікавитеся БпЛА, і вам оберуть посаду.
Фото: колаж НЗЛ
Сьогодні, 1 жовтня, під час виконання бойового завдання загинув український пілот Марат Мамбетов. Літак підбила російська ракета. Пілот катапультувався, але не вижив. Про це повідомили в Повітряних силах ЗСУ.
Що ще відомо? На винищувачі МіГ-29 український пілот завдавав ракетно-бомбових ударів по росіянах на одному з напрямків фронту. У відомстві зазначили, що капітан Марат Мамбетов був командиром ланки 40-ї бригади тактичної авіації «Привид Києва».
Фото: Повітряні сили ЗСУ
Унаслідок атаки РФ 1 жовтня датацентр «Парковий» у Києві зазнав критичних пошкоджень та припинив роботу. Відновити сервіси на цій локації неможливо. Про це компанія повідомила у соцмережах.
Що ще відомо? У компанії зазначили, що серед працівників немає постраждалих, а дані клієнтів розгорнули на резервних майданчиках у країнах ЄС.
Нагадаємо. У «Новій пошті» заявили, що на системи компанії відбувається DDoS-атака. Там додали, що можливі незначні тимчасові складнощі в роботі сервісів.
Довідка. Датацентр — це місце, де розміщують сервери, на яких зберігаються дані та працюють сайти, застосунки й онлайн-сервіси.
У «Новій пошті» заявили, що на системи компанії відбувається DDoS-атака. Там додали, що можливі незначні тимчасові складнощі в роботі сервісів.
Що ще відомо? У компанії повідомили, що ситуація під контролем, а ІТ-фахівці вже запустили резервні схеми роботи та протидіють атаці.
Сьогодні, 1 жовтня, суд оголосив довічне ув’язнення В’ячеславу Зінченку за убивство Ірини Фаріон. Також суддя зобов’язав його виплатити відшкодування моральної шкоди розміром п’ять мільйонів гривень доньці Ірини Фаріон Софії. Вирок може бути оскаржений у апеляційному суді. Зінченко заперечував свою вину, а його адвокатка називала справу сфальсифікованою. Про це НЗЛ повідомляє із зали суду.
Що передувало? Сьогодні, 1 жовтня, у Львові з 10:30 тривало засідання щодо оголошення вироку В’ячеславу Зінченку у справі про вбивство Ірини Фаріон. Під судом зібралися люди з українськими прапорами й плакатами з написами «Зінченку — довічне!».
Під час засідання судді зачитали матеріали справи, зокрема листування Зінченка про купівлю зброї й нотатки про намір переховуватися у Дніпрі після вбивства. У його телефоні також знайшли особисті дані Ірини Фаріон, зокрема домашню адресу.
За словами судді, з 2022 року Зінченко долучався до Telegram-груп, де пропагували насильство, жорстокість і нетерпимість за расовою, національною й релігійною ознаками.
Нагадаємо. Прокурор Дмитро Петльований повідомив, що під час досудового розслідування провели понад 60 експертиз, допитали понад 1500 людей й опрацювали масив інформації з камер відеоспостереження. Обвинувальний акт передали до суду 26 грудня 2024 року. Увесь цей час Зінченко перебуває під вартою.
Контекст. 19 липня 2024 року близько 19:30 у Львові на вулиці Масарика вистрелили в Ірину Фаріон. 60-річну мовознавицю, професорку Львівської політехніки й колишню депутатку госпіталізували з пораненням голови, вона померла в реанімації. 25 липня 2024 року поліція затримала підозрюваного у вбивстві — 18-річного мешканця Дніпра.
Учора, 30 вересня, росіяни атакували Інститут ядерних досліджень Національної академії наук у Києві. На його території розташований дослідницький реактор. Про це повідомили у Держатомрегулюванні.
Що ще відомо? Унаслідок атаки виникла пожежа, яку згодом ліквідували. Минулося без постраждалих. Сам реактор і системи, важливі для безпеки, не зазнали пошкоджень. Змін радіаційного фону не зафіксували.
Нагадаємо. Сьогодні, 1 жовтня, два російські БпЛА вдарили поблизу опорної частини Південного мосту.
Оновлено. Станом на 14:41 рух наземного громадського транспорту через Південний міст відновлюють у звичайному режимі. Попередньо критичних пошкоджень не виявили. На Південному мосту тривають обстеження конструкцій метро. Про це повідомили в КМДА.
Сьогодні, 1 жовтня, два російські БпЛА вдарили поблизу опорної частини Південного мосту. Про це повідомив мер столиці Віталій Кличко.
Що відомо? Наразі рух метро й наземного громадського транспорту мостом зупинили. Фахівці обстежують стан споруди після влучань.
Нагадаємо. 1 жовтня у Києві росіяни атакували навчальний заклад у Солом’янському районі. Діти перебували в укритті.
Кошти, передбачені на програму «Ветеранський спорт» у 2026 році, закінчилися. Подати заявку в «Дії» та отримати виплату в розмірі 1500 гривень буде неможливо. Для запуску жовтневого етапу потрібне додаткове фінансування, однак наразі виділити його з держбюджету неможливо. Водночас міністерство планує продовжити програму у 2027 році та перевести її з експериментального формату на постійну основу. Про це повідомили в Міністерстві у справах ветеранів.
Що ще відомо? У міністерстві зазначили, що у 2026 році на «Ветеранський спорт» заклали 600 мільйонів гривень і розраховували приблизно на 100 тисяч учасників програми кожні три місяці.
Однак за дев’ять місяців програмою скористалися понад 800 тисяч разів замість очікуваних 300 тисяч. Через це протягом року на неї додатково спрямовували гроші. Загальна сума виплат перевищила 1,2 мільярда гривень.
Нагадаємо. У проєкті держбюджету на 2027 рік на ветеранську політику загалом передбачили 20,5 мільярда гривень. Це на три мільярди гривень більше, ніж у 2026 році.
Довідка. «Ветеранський спорт» — державна ініціатива, яка пропонує ветеранам та ветеранкам щоквартальну фінансову підтримку — 1500 грн для занять спортом у спортивних закладах.
Сьогодні, 1 жовтня, у Львові з 10:30 триває оголошення вироку В’ячеславу Зінченку у справі про вбивство Ірини Фаріон. Під судом зібралися люди з українськими прапорами й плакатами з написами «Зінченку — довічне!».
Що відомо про засідання? Судді зачитують матеріали справи, зокрема листування Зінченка про купівлю зброї й нотатки про намір переховуватися у Дніпрі після вбивства. У його телефоні також знайшли особисті дані Ірини Фаріон, зокрема домашню адресу.
За словами судді, з 2022 року Зінченко долучався до Telegram-груп, де пропагували насильство, жорстокість і нетерпимість за расовою, національною й релігійною ознаками.
Що ще відомо? Під час судового розгляду Зінченко свою вину заперечував, а також він відмовився від останнього слова. Водночас слідчі вимагали довічне ув’язнення для нього.
Нагадаємо. Прокурор Дмитро Петльований повідомив, що під час досудового розслідування провели понад 60 експертиз, допитали понад 1500 людей й опрацювали масив інформації з камер відеоспостереження. Обвинувальний акт передали до суду 26 грудня 2024 року. Увесь цей час Зінченко перебуває під вартою.
Контекст. 19 липня 2024 року близько 19:30 у Львові на вулиці Масарика вистрелили в Ірину Фаріон. 60-річну мовознавицю, професорку Львівської політехніки й колишню депутатку госпіталізували з пораненням голови, вона померла в реанімації. 25 липня 2024 року поліція затримала підозрюваного у вбивстві — 18-річного мешканця Дніпра.
З 1 жовтня «Укрзалізниця» довозитиме пасажирів автобусами на визначених прифронтових ділянках, щоб зберегти сполучення на Сумщині й Харківщині. Про це повідомили в компанії.
Що відомо? У дні, коли поїзд з міркувань безпеки не може проїхати безпосередньо до пункту призначення або з нього, буде організовано комбіноване сполучення «поїзд + автобус». У разі затримок вони чекатимуть один на одного, а моніторингові центри «Укрзалізниці» відстежуватимуть загрози.
Як отримати квиток? Пересадкові квитки вже зʼявилися у застосунку «Укрзалізниці». Такий формат не впливатиме на доступність і вартість повного квитка.
Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) ухвалила резолюцію щодо виборів до Державної думи РФ, які відбулися 18–20 вересня. Рішення підтримали 59 голосами. Про це повідомила депутатка України і членкиня української делегації у ПАРЄ Євгенія Кравчук.
Що відомо? Серед того, що проголосувала ПАРЄ:
Нагадаємо. 18 вересня у Росії розпочалося триденне голосування на виборах до Державної думи. Голосування тривало до 20 вересня. На тимчасово окупованих територіях України воно стартувало раніше.
Запросіть друга до Спільноти
Вкажіть, будь ласка, контактні дані людини, яку хочете запросити
Придбайте для друга подарунок від TUM
Вкажіть, будь ласка, контактні дані цієї людини, щоби ми надіслали їй посилку
Майже готово
Вкажіть ще, будь ласка, своє ім’я та емейл.
Дякуємо і до зв’язку незабаром!
Вхід в кабінет
Відновлення пароля
Оберіть рівень підтримки
Амбасадорський
digital & print
на 17% дешевше499 грн/міс
Амбасадорський
digital & print
на 17% дешевше416 грн/міс
499 грн/міс
При оплаті 4999 грн за рік
Вітаємо у спільноті!