Голодомор

Детальніше. Шість епізодів серіалу оповідають про відомих тиранів: Адольфа Гітлера, Саддама Хусейна, Аміна Дада, Сталіна, Каддафі та північнокорейську династію Кімів. Також тут кілька разів згадують український Голодомор 1932-33 років. Цю сторінку української історії творці серіалу подають як один із найбільш брехливих епізодів правління Йосипа Сталіна.

Голодомор згадують тут не як невдалий наслідок сталінської політики, а як спосіб придушити повстання та бажання самостійності у людей. Голодомор творці серіалу позиціонують не просто як жорстоке ставлення до людей, а як класичний геноцид українського народу.

Автори згадують і журналіста Волтера Дюранті, який заперечував у своїх текстах Голодомор й отримав Пулітцерівську премію — одну з найпрестижніших нагород у журналістиці. Так само критикують і тих представників світової еліти, які закривали очі на звірства радянської репресивної машини, ненавиділи капіталізм і воліли бачити лише хороше у соціалістичній дійсності.

Такими людьми були Джордж Бернард Шоу, Герберт Веллс чи Жан-Поль Сартр. Згадують також і Габріеля Гарсію Маркеса, який підтримував Фіделя Кастро. А ще Едуарда VIII з дружиною, які допомагали та фотографувалися з Адольфом Гітлером. Усі шість епізодів тісно перегукуються з сучасністю: наприклад, із диктатурою комунізму в Китаї чи культом Путіна в Росії.

Дізнайтеся більше про Netflix:

• Другий сезон Відьмака вийде на Netflix 17 грудня. У восьми епізодах ітиметься про те, як розвивалися стосунки відьмака Геральта та його вихованки Цірі після того, як вони зустрілися. Юну відьмачку намагатимуться вистежити вороги. У той час Цірі опановуватиме чари ― їй допомагатиме чаклунка Йеннефер. Тизер другого сезону серіалу вийшов на стримінговій платформі Netflix.

Фото: nv.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Сьогодні о 16:00 триватиме загальнонаціональна хвилина мовчання. Після неї відбувається акція «Свічка у вікні». Автором ідеї є Джеймс Мейс — історик та дослідник голодомору в Україні. Саме завдяки його дослідженням світ дізнався про Голодомор в Україні.

Три голодомори в Україні. Цьогоріч 28 листопада згадують саме День пам’яті жертв голодоморів. Таке формулювання використовують тому, що за часів окупації України СРСР відбулося три голодомори. Перший — у 1921-1923 роках. Він був спричинений конфіскацією у селян хліба та вивезенням його з території України на територію Росії. Проте тоді радянській владі не вдалося приховати свої злочини, інші держави надсилали у країну продовольство.

Другий голодомор, наймасштабніший, відбувся у 1932-1933 роках. Приводом стало небажання українських селян створювати колгоспи, а причиною — намагання радянської влади придушити національно-визвольний рух та фізично знищити частину українських селян. Відповідальним за цей голодомор в Україні вважають Лазара Кагановича.

Третій голодомор відбувся у 1946-1947 роках. Він був спричинений не так повоєнним неврожаєм, як спланованою акцією влади забрати в селян залишки зерна і продати чи подарувати його братнім режимам у соціалістичному таборі (тодішній Румунії, Чехословаччині, Польщі).

Контекст. У 1932-1933 роках Комуністична партія та уряд СРСР організували штучний голод на території України та Кубані. За кілька місяців у 1932-1933 роках в Україні загинули мільйони людей. Історики досі сперечаються про точну кількість жертв. За даними науково-демографічної експертизи, загальна кількість людських втрат від Голодомору становить 3 мільйони 941 тисяча осіб. За даними слідства визначили, що втрати українців у частині ненароджених становлять 6 мільйонів 122 тисячі осіб. Довгий час цей злочин замовчували, у СРСР його не розслідували, ніхто із винуватців не був покараний.

Довідка. Геноцид — це цілеспрямовані дії з метою знищення повністю або частково окремих груп населення чи цілих народів за національними, етнічними, расовими, корисними або релігійними мотивами. 

Що ще варто знати про цю трагедію:

«Непораховані з 1932» ― українці створили онлайн-ресторан пам’яті жертв Голодомору. У ресторані пропонують страви з трави, бур’янів, залишків овочів, кори дерев. Це була єдина доступна українцям їжа в час Голодомору. Багатьом ці, на перший погляд, неїстівні продукти зберегли життя. Ресторан створила Українська академія лідерства спільно з комунікаційною агенцією Gres Todorchuk PR.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: pexels.com

Детальніше. Ґарет Джонс у 1933 році вирушив у відрядження до Радянського Союзу, щоб взяти інтерв’ю у Йосипа Сталіна, але поспілкуватися їм не вдалося. Але, попри погрози спецслужб СРСР, він розпочинає власне розслідування Голодомору. У той час Ґарет став першим, хто розповів світу про цю трагедію, але тоді йому ніхто не повірив. Згодом, відкриття журналіста стали підґрунтям для написання алегоричного роману «Колгосп тварин» (1945) Джорджа Орвелла.

Режисеркою фільму стала Агнешка Голланд, яка раніше тричі ставала номінанткою премії Оскар. Стрічка «Ціна правди» вийшла у співпраці України, Польщі та Великої Британії. Зйомки фільму відбувалися в Україні, Польщі та Шотландії. Для зображення Москви у трилері використали Харків.

Героїв стрічки зіграли відомі українські, британські та американські актори: Джеймс Нортон, Ванесса Кірбі, Пітер Сарсгаард, Кеннет Кренем, Олег Драч та інші. Знімали фільм англійською мовою, а для українського прокату його дублювали. В оригіналі стрічка вийшла під назвою «Mr. Jones», проте офіційна назва українською — «Ціна правди».

Загальний бюджет стрічки — 262,2 мільйони гривень, з яких приблизно 25,9 млн гривень надало Держкіно. Найдорожчими були зйомки у шотландському Единбурзі. Фільм «Ціна правди» уже відзначили на міжнародних фестивалях, зокрема на 44-му Фестивалі польських художніх фільмів «Золоті Леви».

Сніг у кадрі справжній, адже на початку весни 2018 його випало багато. Тож Джеймс Нортон провів кілька тижнів в Україні, зйомки були дуже інтенсивними. Продюсер фільму Єгор Олесов розповідає: «Для зйомок було холодно, десь -20 градусів, але для кадру — потужно і драматично. Це були справжні замети й Джеймс Нортон у них провалювався. Під час зйомок він замерз і навіть трохи прихворів, але роботу не припинив».
Офіційний трейлер фільму можна переглянути на YouTube.

→ В Україні адаптували для незрячих і нечуючих фільм «Ціна правди». Ця стрічка, разом із документальним фільмом «Вдивляючись у темряву», стали першими в Україні картинами, під час виробництва яких застосована технологія тифлокоментування (додаткова аудіодоріжка, яка пояснює, що відбувається у конкретних сценах сюжету відеоконтенту, щоб це було зрозуміло для людей з порушенням зору). Для того, аби переглянути стрічки з додатковою аудіодоріжкою у кінотеатр, потрібно скачати додатки Earcatch або Subcatch, які доступні для операційних систем Android та iOS, завантажити аудіодоріжку до фільму та приєднати навушник. Тифлокоментар для фільму зробила ініціатива Доступне Кіно. Озвучив текст Володимир Бєглов. Трейлер до історичного трилера «Ціна правди» із субтитрами та тифлокоментарем можна переглянути за посиланням.

→Що переглянути у кінотеатрах на вихідних. Щоб урізноманітнити перші вихідні грудня, можна сходити в кіно. Ми підібрали для вас кілька фільмів:
– «Додому» режисера Нарімана Алієва. У стрічці йдеться про кримського татарина Мустафу. Головний герой дізнається, що його первісток загинув, тому їде в Київ, щоб повернути молодшого сина додому, а старшого поховати на рідній землі в Криму за мусульманськими традиціями. Трейлер до фільму можна переглянути за посиланням.
– «Захар Беркут». Українсько-американський художній фільм режисерів Ахтема Сеїтаблаєва та Джона Вінна. Екранізація однойменної історичної повісті «Захар Беркут» Івана Франка.Трейлер до фільму можна переглянути за посиланням.
– «Чаклунка: Повелителька темряви» з Анджеліною Джолі в головній ролі. Продовження фентезі-історії розповідає про те, як змінилося життя чарівного лісу та його мешканців після того, як Чаклунка наклала закляття на королеву Аврору. До речі, у першій частині історії роль короля Генрі зіграв шотландський актор Кеннет Кренем, який окрім цього з’являється у фільмі «Ціна правди». Трейлер до фільму можна переглянути за посиланням.
– «Крижане серце II». Продовження історії про сестер Ельзу та Анну від компанії Disney. Лише за перший вікенд світового прокату картина встановила рекорд за зборами серед мультфільмів. За перші три дні «Крижане серце II» зібрало 358 мільйонів доларів. Це побило недавній рекорд мультфільму «Історія іграшок 4» від студії Pixar, який складав 240,9 мільйона доларів. Про це пише журнал The Guardian. Трейлер до фільму можна переглянути за посиланням.

Фото: style.nv.ua