розслідування

Що відомо про квартиру? За даними журналістів, у 2025 році компанія «Медиа Группа», яка належить дружині Віталія Кіма, придбала квартиру площею понад сто квадратних метрів і паркомісце в житловому комплексі «Новопечерські Липки» в Києві. Журналісти стверджують, що квартира й паркомісце могли коштувати 350 тисяч доларів. Витрат на придбання житла в декларації Кіма немає.

У коментарі Bihus.Info Кім заявив, що не користується квартирою й паркомісцем у «Новопечерських Липках». За його словами, квартиру в кредит придбала компанія дружини. Водночас журналісти зазначають, що фінансова звітність цієї фірми в YouControl роками була нульовою або взагалі була відсутня. Кім відповів, що дохід був у ФОП дружини, а кошти зазначені в декларації.

Що відомо про автомобіль? Також журналісти виявили на паркомісці компанії «Медиа Группа» автомобіль Porsche. У 2024 році Юлія Кім отримала штраф, коли керувала цим автомобілем. Машина зареєстрована на будівельну компанію «С-Девелоп» Романа Сербенова.

Водночас Кім заявив Bihus.Info, що його дружина орендувала автомобіль менш ніж 180 днів, тому його не потрібно було вказувати в декларації під час звільнення з ОВА.

Що відомо про дохід Кіма? За даними журналістів, у 2025 році заощадження родини Кіма зросли приблизно на 6,5 мільйона гривень порівняно з 2024 роком. Водночас офіційний річний дохід сімʼї становив майже сім мільйонів гривень до сплати податків.

Довідка. Віталій Кім став міністром у справах ветеранів України 16 липня 2026 року. До цього з 2020 року очолював Миколаївську обласну державну адміністрацію, а після початку повномасштабного вторгнення — Миколаївську обласну військову адміністрацію.

Фото: Віталій Кім / Instagram

Печерський суд Києва заборонив виданню «Слідство.Інфо» публікувати розслідування про майно, угоди та інвестиції харківського бізнесмена Олександра Сухачова — брата директора Державного бюро розслідувань (ДБР) Олексія Сухачова. Рішення суду з’явилося 6 липня. Зокрема, журналісти знайшли інформацію про 143 квартири та офісні приміщення, які належали чи належать Олександру Сухачову.  Про це повідомили у виданні.

Що відомо? За словами «Слідство.Інфо», близько двох тижнів тому журналістка ЦПК надіслала запити на коментар директору ДБР Олексію Сухачову. Також автори надіслали подібний запит до компанії ТОВ «Парковий-2», яку вони повʼязують з Олександром Сухачовим. Компанія на запит не відповіла, але 3 липня подала до суду на «Слідство.Інфо».

Що кажуть журналісти? У ЦПК зазначили, що вбачають у такому рішенні бажання представників влади заборонити журналістам викривати корупцію. «Слідство.Інфо» та ЦПК заявили, що оскаржуватимуть рішення суду та домагатимуться публікації розслідування.

Цитата. «Суддя Вовк вирішив, що публікація в Інтернеті про майновий стан брата Олексія Сухачова, деталі набуття ним об’єктів нерухомості та джерела їх фінансування може завдати фізичній особі невідворотної шкоди, яку буде неможливо виправити після виходу матеріалу. Крім того, на думку суду, це порушить комерційну таємницю ТОВ «Парковий-2». Із рішення суду випливає, що брат директора ДБР не надав дозволу на розголошення інформації про свої 143 об’єкти нерухомості», — розповіли у «Слідство.Інфо».

Нагадаємо. У грудні 2021 року Олексій Сухачов став директором Державного бюро розслідувань. 

Що передувало? У ДБР розпочали досудове розслідування щодо можливих неправомірних дій щодо військовослужбовців 425-го окремого штурмового полку «Скеля». 23 червня журналісти «Бабеля» опублікували матеріал, у якому йдеться про небойові смерті щонайменше 26 новобранців полку від кінця 2025 року до весни 2026-го. За даними медіа, більшість із них померла від пневмонії, серцево-судинних захворювань та інших хвороб невдовзі після мобілізації. 

Нагадаємо. 23 червня у полку заявили, що 18 із 26 згаданих у матеріалі смертей сталися в лікарнях або дорогою до них і були пов’язані із хворобами чи поганим станом здоров’я мобілізованих. Також у «Скелі» наголосили, що підрозділ не бере участі в процесі мобілізації військовозобов’язаних. Водночас там зазначили, що такі заяви потребують перевірки та не можуть розглядатися як достовірні без документальних підтверджень і результатів офіційних розслідувань.  

Детальніше. Генеральна прокурорка України змінили обов’язки прокурорів. Цим рішенням вона усунула від справи Катерини Гандзюк генерала СБУ Віктора Трепака. Батько загиблої та громадські активісти кажуть, що завдяки його праці вдалося знайти і затримати підозрюваного в організації вбивства — Олексія Левіна (Москаленка). Віктор Трепак каже, що його усунули якраз тоді, як розслідування вийшло на фінішну пряму.

Після скарг батька Каті Венедіктова замість вибачень дала команду обласному прокуророві Херсонської області терміново привезти Віктора Гандзюка у Київ на зустріч з нею та народними депутатами. Він відмовив через карантин, але на нього продовжують тиснути.

В Офісі генеральної прокурорки поки ніяк не прокоментували заяву Віктора Гандзюка. Ірина Венедіктова на своїй сторінці у Facebook поширила допис дворічної давності, який стосувався загибелі Каті Ганзюк. Тоді теперішня генпрокурорка писала, що держава має дбати про безпеку громадян та покарання винних. Зараз Венедіктова додала коментар до допису: «Моя думка не змінилася».

Батько Катерини Гандзюк уже звернувся до Президента. Він висловив обурення через відсторонення Трепака, який, за його словами, перший серйозно взявся за справу та повернув в Україну кримінального авторитета Левіна, та призначив нового куратора по справі.

Контекст. Зазначимо, що родини Героїв Небесної Сотні також звернулись до Президента з вимогою повернути кураторство департаментом у справах Майдану Віктору Трепаку і усунути від справ Майдану новопризначеного Андрія Любовича, який займає «антимайданівську позицію».

Довідка. Катерина Гандзюк була громадською діячкою та волонтеркою. Вона була відома у Херсоні своєю проукраїнською позицією. Катерина -— депутатка двох скликань міськради. 31 липня 2018 року Гандзюк облили сірчаною кислотою біля її дому. Опіки становили понад 30% тіла. Активістка потрапила до реанімації. 4 листопада жінка померла у лікарні. Журналісти і знайомі Катерини Гандзюк переконані, що напад пов’язаний з її публічною діяльністю і боротьбою проти проросійських сил в регіоні та корумпованих політиків і представників силових структур. У Гандзюк вже були конфлікти з місцевими правоохоронними органами та деякими державними службовцями.

Копайте глибше:

• Безкарність вбиває. Ким була і за що боролася Катерина Гандзюк («Українська правда»)
• Катерина Гандзюк: що робила за життя і чому загинула (ВВС)
• Порука («Дзеркало тижня»)
• Топ-5 кричущих фактів у справі Гандзюк, які ніхто не бере до уваги («Дзеркало тижня»)
• «Традиції» безкарності (газета «День»)

Фото: svoboda.org

Детальніше. Ґарет Джонс у 1933 році вирушив у відрядження до Радянського Союзу, щоб взяти інтерв’ю у Йосипа Сталіна, але поспілкуватися їм не вдалося. Але, попри погрози спецслужб СРСР, він розпочинає власне розслідування Голодомору. У той час Ґарет став першим, хто розповів світу про цю трагедію, але тоді йому ніхто не повірив. Згодом, відкриття журналіста стали підґрунтям для написання алегоричного роману «Колгосп тварин» (1945) Джорджа Орвелла.

Режисеркою фільму стала Агнешка Голланд, яка раніше тричі ставала номінанткою премії Оскар. Стрічка «Ціна правди» вийшла у співпраці України, Польщі та Великої Британії. Зйомки фільму відбувалися в Україні, Польщі та Шотландії. Для зображення Москви у трилері використали Харків.

Героїв стрічки зіграли відомі українські, британські та американські актори: Джеймс Нортон, Ванесса Кірбі, Пітер Сарсгаард, Кеннет Кренем, Олег Драч та інші. Знімали фільм англійською мовою, а для українського прокату його дублювали. В оригіналі стрічка вийшла під назвою «Mr. Jones», проте офіційна назва українською — «Ціна правди».

Загальний бюджет стрічки — 262,2 мільйони гривень, з яких приблизно 25,9 млн гривень надало Держкіно. Найдорожчими були зйомки у шотландському Единбурзі. Фільм «Ціна правди» уже відзначили на міжнародних фестивалях, зокрема на 44-му Фестивалі польських художніх фільмів «Золоті Леви».

Сніг у кадрі справжній, адже на початку весни 2018 його випало багато. Тож Джеймс Нортон провів кілька тижнів в Україні, зйомки були дуже інтенсивними. Продюсер фільму Єгор Олесов розповідає: «Для зйомок було холодно, десь -20 градусів, але для кадру — потужно і драматично. Це були справжні замети й Джеймс Нортон у них провалювався. Під час зйомок він замерз і навіть трохи прихворів, але роботу не припинив».
Офіційний трейлер фільму можна переглянути на YouTube.

→ В Україні адаптували для незрячих і нечуючих фільм «Ціна правди». Ця стрічка, разом із документальним фільмом «Вдивляючись у темряву», стали першими в Україні картинами, під час виробництва яких застосована технологія тифлокоментування (додаткова аудіодоріжка, яка пояснює, що відбувається у конкретних сценах сюжету відеоконтенту, щоб це було зрозуміло для людей з порушенням зору). Для того, аби переглянути стрічки з додатковою аудіодоріжкою у кінотеатр, потрібно скачати додатки Earcatch або Subcatch, які доступні для операційних систем Android та iOS, завантажити аудіодоріжку до фільму та приєднати навушник. Тифлокоментар для фільму зробила ініціатива Доступне Кіно. Озвучив текст Володимир Бєглов. Трейлер до історичного трилера «Ціна правди» із субтитрами та тифлокоментарем можна переглянути за посиланням.

→Що переглянути у кінотеатрах на вихідних. Щоб урізноманітнити перші вихідні грудня, можна сходити в кіно. Ми підібрали для вас кілька фільмів:
– «Додому» режисера Нарімана Алієва. У стрічці йдеться про кримського татарина Мустафу. Головний герой дізнається, що його первісток загинув, тому їде в Київ, щоб повернути молодшого сина додому, а старшого поховати на рідній землі в Криму за мусульманськими традиціями. Трейлер до фільму можна переглянути за посиланням.
– «Захар Беркут». Українсько-американський художній фільм режисерів Ахтема Сеїтаблаєва та Джона Вінна. Екранізація однойменної історичної повісті «Захар Беркут» Івана Франка.Трейлер до фільму можна переглянути за посиланням.
– «Чаклунка: Повелителька темряви» з Анджеліною Джолі в головній ролі. Продовження фентезі-історії розповідає про те, як змінилося життя чарівного лісу та його мешканців після того, як Чаклунка наклала закляття на королеву Аврору. До речі, у першій частині історії роль короля Генрі зіграв шотландський актор Кеннет Кренем, який окрім цього з’являється у фільмі «Ціна правди». Трейлер до фільму можна переглянути за посиланням.
– «Крижане серце II». Продовження історії про сестер Ельзу та Анну від компанії Disney. Лише за перший вікенд світового прокату картина встановила рекорд за зборами серед мультфільмів. За перші три дні «Крижане серце II» зібрало 358 мільйонів доларів. Це побило недавній рекорд мультфільму «Історія іграшок 4» від студії Pixar, який складав 240,9 мільйона доларів. Про це пише журнал The Guardian. Трейлер до фільму можна переглянути за посиланням.

Фото: style.nv.ua