ДБР

Що ще відомо? У ДБР також заперечили інформацію про те, що директор відомства Олексій Сухачов давав вказівку працівникам передавати такі дані російській стороні. Зокрема, поширення таких тверджень назвали спробою дискредитації ДБР та його керівництва.

Що передувало? Раніше колишній народний депутат Ігор Мосійчук оприлюднив у своєму Telegram-каналі скріншоти з фотографіями та особистими даними людей, яких він назвав затриманими співробітниками 5-го управління Департаменту контррозвідки СБУ. За його твердженням, вони причетні до стрілянини за участю співробітників СБУ та військових ГУР. Частина одного зі скріншотів була заблюрена. Згодом блогер Ігор Лаченков опублікував відредаговану версію зображення та припустив, що скріншот може бути витягом, сформованим на запит ДБР.

Нагадаємо. Учора, 3 вересня, Державне бюро розслідувань повідомило про підозру співробітнику СБУ та військовослужбовцю ГУР за фактами застосування вогнепальної зброї. Йдеться про збройний конфлікт між військовослужбовцями СБУ та ГУР, який стався 1 вересня у Києві. 

Що відомо? За даними слідства, під час проведення мобілізаційних заходів вони застосовували силу до громадян, били їх, використовували сльозогінний газ і примусово доставляли до ТЦК.

Чотирьом підозрюваним у катуванні обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави. Шістьом підозрюваним суд обрав цілодобовий домашній арешт.

Які ще результати операції «Чесний призов»? ДБР повідомило про підозру тимчасовому виконувачу обов’язків начальника одного з районних ТЦК та СП Тернопільщини. За даними слідства, він вносив до реєстру неправдиві відомості про нібито мобілізованих громадян, щоб штучно покращити показники виконання мобілізаційного плану. Насправді ці люди вже проходили військову службу в інших підрозділах.

Контекст. ДБР разом з Генштабом ЗСУ проводить масштабну спецоперацію «Чесний призов». Слідчі дії тривають у понад 100 територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки різних рівнів у більшості регіонів України.

Що відомо? За попередньою інформацією, літак виконував бойове завдання зі знищення російських безпілотників.

За інформацією ДБР, під час роботи винищувача сталася нештатна ситуація, внаслідок чого літак загорівся, а пілот втратив керування, але встиг катапультуватися. 

Нагадаємо. 10 серпня під час виконання бойового завдання в Березівському районі Одеської області розбився винищувач МіГ-29. Пілот встиг катапультуватися.

ДБР затримало двох військовослужбовців 425-го полку «Скеля». Їх підозрюють у побитті та незаконному утриманні двох побратимів на Кіровоградщині. Обом бійцям повідомили про підозру. Їм загрожує до десяти років ув’язнення. Про це повідомили в ДБР.

Що з’ясувало слідство? За даними ДБР, у травні 2026 року двох військовослужбовців виписали з лікарні через порушення режиму та направили до медичної частини підрозділу. За версією слідства, після цього двоє інших військових побили побратимів і зачинили їх у господарській будівлі. Один із потерпілих знепритомнів. Обох згодом госпіталізували з черепно-мозковими травмами, забоями та іншими ушкодженнями. За даними слідства, одного з них незаконно утримували майже добу.

Що ще відомо? У межах провадження слідчі ДБР також перевіряють окремі повідомлення про можливі факти неналежного поводження з військовослужбовцями у місцях розподілу та навчання полку.

Нагадаємо. 10 липня ДБР затримало військовослужбовця, якого підозрюють у побитті двох бійців під час служби у 425-му полку «Скеля».

Контекст. 23 червня журналісти «Бабеля» опублікували матеріал, у якому йдеться про небойові смерті щонайменше 26 новобранців полку від кінця 2025 року до весни 2026-го. За даними медіа, більшість із них померла від пневмонії, серцево-судинних захворювань та інших хвороб невдовзі після мобілізації. 

24 червня у ДБР розпочали досудове розслідування щодо можливих неправомірних дій щодо військовослужбовців 425-го окремого штурмового полку «Скеля».  

26 червня командування 425-го окремого штурмового полку «Скеля» ЗСУ підтвердило загибель 25 військовослужбовців, про яких ішлося в матеріалі «Бабеля».

Що ще відомо? У відомстві зазначили, що окремо перевіряють повідомлення про побиття та катування військовозобов’язаних. У ДБР наголосили, що спецоперація спрямована на очищення системи, а не пов’язана лише з одним резонансним випадком. 

За результатами обшуків можливі затримання фігурантів і повідомлення їм про підозру в різних регіонах України.

Що ще відомо? Суддя відхилив аргументи ЦПК та «Слідства.Інфо» про незаконність цього рішення. На його думку, організації не довели, що потреба в забороні зникла. Він також назвав «неспроможними» твердження про обмеження журналістської діяльності, оскільки, за його словами, ухвалене ним рішення не забороняє журналістам працювати.

Що передувало? 17 липня розслідування про 143 об’єкти нерухомості брата директора ДБР Олексія Сухачова одночасно оприлюднили вісім українських медіа — «Українська правда», Суспільне, «Схеми» («Радіо. Свобода»), «Громадське», «Дзеркало тижня», NV, Bihus.Info та «Телебачення Торонто».

Нагадаємо. 6 липня Печерський суд Києва заборонив виданню «Слідство.Інфо» публікувати розслідування про майно, угоди та інвестиції харківського бізнесмена Олександра Сухачова — брата директора ДБР Олексія Сухачова. Журналіст «Слідство.Інфо» Максим Савчук, на якого не поширюється заборона суду, передав цей текст низці інших медіа для публікації.

Про що йдеться в розслідуванні? У розслідуванні згадується, що нерухомість купували за балансовою вартістю, значно нижчою за ринкову. За даними журналістів, у липні 2018 року Сухачов придбав 30 квартир у харківському житловому комплексі (ЖК) за 24–49 тисяч гривень кожна, а за два дні — ще 28 квартир. Загалом за другу угоду він заплатив менше 33 тисячі доларів США. У матеріалі зазначається, що нині Олександр Сухачов уже не володіє майже всіма 143 квартирами і офісами.

Також журналісти дослідили кримінальне провадження щодо законності діяльності забудовника цих ЖК. Спочатку його розслідувала поліція, а потім ДБР, однак підозр нікому не оголосили. Згодом справу передали поліції Чернігівщини, де її закрили. Провадження поновили після того, як фігуранти розслідування отримали журналістські запити.

Хто опублікував розслідування? Матеріал одночасно оприлюднили вісім українських медіа — «Українська правда», Суспільне, «Схеми» («Радіо. Свобода»), «Громадське», «Дзеркало тижня», NV, Bihus.Info та «Телебачення Торонто». Журналісти назвали рішення суду проявом цензури, а синхронну публікацію — актом солідарності з колегами, які висвітлюють суспільно важливі теми.

Що передувало? Раніше журналістка ЦПК надіслала запити на коментар директору ДБР Олексію Сухачову. Також автори надіслали подібний запит до компанії ТОВ «Парковий-2», яку вони повʼязують з Олександром Сухачовим. Компанія на запит не відповіла, але 3 липня подала до суду на «Слідство.Інфо». У ЦПК зазначили, що вбачають у такому рішенні бажання представників влади заборонити журналістам викривати корупцію. «Слідство.Інфо» та ЦПК заявили, що оскаржуватимуть рішення суду та домагатимуться публікації розслідування.

Нагадаємо. У грудні 2021 року Олексій Сухачов став директором Державного бюро розслідувань.  

Що з’ясувало слідство? За даними ДБР, у травні 2025 року в Ізюмському районі на Харківщині підозрюваний кілька разів ударив військового капелана, коли той намагався владнати конфлікт між військовими. Потерпілого госпіталізували зі струсом головного мозку та переломом щелепи.

У червні 2025 року у Барвінковому, за даними слідства, підозрюваний напав на підполковника. У ДБР розповіли, що молодший сержант збив офіцера з ніг, після чого почав завдавати йому ударів руками та ногами по голові й тулубу, внаслідок чого зламав потерпілому ребро.

Що ще відомо? Затриманому військовому оголосили підозру у порушенні статутних правил взаємовідносин, а також у насильстві щодо начальника в умовах воєнного стану. Санкції статей передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років.

Нагадаємо. Станом на 8 липня у «Скелі» відреагували на інформацію про смерть ще сімох мобілізованих під час навчань у полку. Там зазначили, що троє військовослужбовців померли в лікарні, троє — природною смертю. Ще один військовий покінчив життя самогубством.

Контекст. 23 червня журналісти «Бабеля» опублікували матеріал, у якому йдеться про небойові смерті щонайменше 26 новобранців полку від кінця 2025 року до весни 2026-го. За даними медіа, більшість із них померла від пневмонії, серцево-судинних захворювань та інших хвороб невдовзі після мобілізації. 

24 червня у ДБР розпочали досудове розслідування щодо можливих неправомірних дій щодо військовослужбовців 425-го окремого штурмового полку «Скеля».  

26 червня командування 425-го окремого штурмового полку «Скеля» ЗСУ підтвердило загибель 25 військовослужбовців, про яких ішлося в матеріалі «Бабеля».

Печерський суд Києва заборонив виданню «Слідство.Інфо» публікувати розслідування про майно, угоди та інвестиції харківського бізнесмена Олександра Сухачова — брата директора Державного бюро розслідувань (ДБР) Олексія Сухачова. Рішення суду з’явилося 6 липня. Зокрема, журналісти знайшли інформацію про 143 квартири та офісні приміщення, які належали чи належать Олександру Сухачову.  Про це повідомили у виданні.

Що відомо? За словами «Слідство.Інфо», близько двох тижнів тому журналістка ЦПК надіслала запити на коментар директору ДБР Олексію Сухачову. Також автори надіслали подібний запит до компанії ТОВ «Парковий-2», яку вони повʼязують з Олександром Сухачовим. Компанія на запит не відповіла, але 3 липня подала до суду на «Слідство.Інфо».

Що кажуть журналісти? У ЦПК зазначили, що вбачають у такому рішенні бажання представників влади заборонити журналістам викривати корупцію. «Слідство.Інфо» та ЦПК заявили, що оскаржуватимуть рішення суду та домагатимуться публікації розслідування.

Цитата. «Суддя Вовк вирішив, що публікація в Інтернеті про майновий стан брата Олексія Сухачова, деталі набуття ним об’єктів нерухомості та джерела їх фінансування може завдати фізичній особі невідворотної шкоди, яку буде неможливо виправити після виходу матеріалу. Крім того, на думку суду, це порушить комерційну таємницю ТОВ «Парковий-2». Із рішення суду випливає, що брат директора ДБР не надав дозволу на розголошення інформації про свої 143 об’єкти нерухомості», — розповіли у «Слідство.Інфо».

Нагадаємо. У грудні 2021 року Олексій Сухачов став директором Державного бюро розслідувань. 

Що ще відомо? Слідство перевіряє версію, що ціну могли завищувати, додаючи до собівартості виробничі, адміністративні та інші витрати. У схемі могли використовувати понад 150 ФОПів. Серед них — майстри манікюру, студенти та працівники магазинів. Частину з них вже допитали як свідків. Вони розповіли, що не займалися підприємницькою діяльністю, а за гроші передали стороннім людям документи для реєстрації ФОПів.

Що каже Олексій Бабенко? Учора, 7 липня, під час пресконференції Олексій Бабенко заявив, що обшуки провели на понад 40 локаціях, зокрема в компанії та у його родичів. За його словами, ухвали суду на проведення обшуків не було. В офісі знайшли 40 мільйонів гривень готівкою — Бабенко каже, що це гроші на зарплати працівникам компанії. За його словами, компанія використовує готівку задля безпеки, щоб банки не мали списків співробітників. Він стверджує, що гроші є легальними, а компанія надала ДБР відповідні документи.

Також власник Vyriy Industries зазначив, що вартість FPV від компанії на 20% нижча, ніж на ринку безпілотників. Щодо ФОПів, про які згадували у ДБР, то Бабенко заявив, що вони є виробниками компонентів для дронів.

Що ще відомо? Крім того, Олексій Бабенко зазначив, що не вважає, що штурмовий полк «Скеля» причетний до обшуків. Водночас у полку також спростували будь-який зв’язок між публікацією розслідування та обшуками в Олексія Бабенка.

Нагадаємо. За даними «Бабеля» після розслідування про ймовірні катування в полку «Скеля» на анонімних телеграм-каналах і сторінках у Facebook почалася кампанія з дискредитації видання та Олексія Бабенка. За їхніми словами, в десятках публікацій і відео йшлося про те, що матеріал опублікували на замовлення Бабенка, який таким чином воює з Генштабом. Кілька днів тому на анонімних телеграм-каналах зʼявилося повідомлення про обшуки в Бабенка — з фейковим фото та інформацією про те, що у нього вдома слідчі знайшли п’ять мільйонів доларів США.

Контекст.  23 червня журналісти «Бабеля» опублікували матеріал, у якому йдеться про небойові смерті щонайменше 26 новобранців полку від кінця 2025 року до весни 2026-го. За даними медіа, більшість із них померла від пневмонії, серцево-судинних захворювань та інших хвороб невдовзі після мобілізації.