Слідство.Інфо

Про що йдеться в розслідуванні? У розслідуванні згадується, що нерухомість купували за балансовою вартістю, значно нижчою за ринкову. За даними журналістів, у липні 2018 року Сухачов придбав 30 квартир у харківському житловому комплексі за 24–49 тисяч гривень кожна, а за два дні — ще 28 квартир. Загалом за другу угоду він заплатив менше 33 тисячі доларів США. У матеріалі зазначається, що нині Олександр Сухачов уже не володіє майже всіма 143 квартирами і офісами.

Також журналісти дослідили кримінальне провадження щодо законності діяльності забудовника цих ЖК. Спочатку його розслідувала поліція, а потім ДБР, однак підозр нікому не оголосили. Згодом справу передали поліції Чернігівщини, де її закрили. Провадження поновили після того, як фігуранти розслідування отримали журналістські запити.

Нагадаємо. 17 липня низка українських медіа опублікувала розслідування про 143 об’єкти нерухомості брата директора Державного бюро розслідувань (ДБР) Олексія Сухачова.

Контекст. 6 липня Печерський суд Києва заборонив виданню «Слідство.Інфо» публікувати розслідування про майно, угоди та інвестиції харківського бізнесмена Олександра Сухачова — брата директора ДБР Олексія Сухачова. Журналіст «Слідство.Інфо» Максим Савчук, на якого не поширюється заборона суду, передав цей текст низці інших медіа для публікації.

Про що йдеться в розслідуванні? У розслідуванні згадується, що нерухомість купували за балансовою вартістю, значно нижчою за ринкову. За даними журналістів, у липні 2018 року Сухачов придбав 30 квартир у харківському житловому комплексі (ЖК) за 24–49 тисяч гривень кожна, а за два дні — ще 28 квартир. Загалом за другу угоду він заплатив менше 33 тисячі доларів США. У матеріалі зазначається, що нині Олександр Сухачов уже не володіє майже всіма 143 квартирами і офісами.

Також журналісти дослідили кримінальне провадження щодо законності діяльності забудовника цих ЖК. Спочатку його розслідувала поліція, а потім ДБР, однак підозр нікому не оголосили. Згодом справу передали поліції Чернігівщини, де її закрили. Провадження поновили після того, як фігуранти розслідування отримали журналістські запити.

Хто опублікував розслідування? Матеріал одночасно оприлюднили вісім українських медіа — «Українська правда», Суспільне, «Схеми» («Радіо. Свобода»), «Громадське», «Дзеркало тижня», NV, Bihus.Info та «Телебачення Торонто». Журналісти назвали рішення суду проявом цензури, а синхронну публікацію — актом солідарності з колегами, які висвітлюють суспільно важливі теми.

Що передувало? Раніше журналістка ЦПК надіслала запити на коментар директору ДБР Олексію Сухачову. Також автори надіслали подібний запит до компанії ТОВ «Парковий-2», яку вони повʼязують з Олександром Сухачовим. Компанія на запит не відповіла, але 3 липня подала до суду на «Слідство.Інфо». У ЦПК зазначили, що вбачають у такому рішенні бажання представників влади заборонити журналістам викривати корупцію. «Слідство.Інфо» та ЦПК заявили, що оскаржуватимуть рішення суду та домагатимуться публікації розслідування.

Нагадаємо. У грудні 2021 року Олексій Сухачов став директором Державного бюро розслідувань.