Європа

Що відомо про результати перемовин?

Зеленський, відповідаючи на запитання журналістів про гарантії безпеки для України, сказав: «Ми розраховуємо на п’ять документів. Частина з них про гарантії безпеки. Legally binding, тобто проголосовані, затверджені Конгресом».

Цими днями Україна має доопрацювати документи, далі США можуть провести консультації з росіянами, після цього команди України та США зустрінуться знову. «Я думаю, наші перемовні команди зустрінуться в Сполучених Штатах Америки найближчим часом, думаю, може, навіть на вихідних [20-21 грудня — ред.]», — сказав Володимир Зеленський.

Україна та США підтримують ідею запропонованого німецьким канцлером Фрідріхом Мерцем тимчасового припинення вогню з РФ на час Різдва. Водночас Зеленський додав, що «багато речей залежать від політичної волі Росії».

Наразі досі немає компромісу в питанні Донбасу. Президент України Володимир Зеленський підтвердив, що російська сторона досі хоче в мирному плані забрати весь Донбас, але позиція України — не віддавати його. 

Які рішення ухвалили?

Лідери ЄС та десяти європейських країн опублікували спільну заяву за результатами дводенних мирних перемовин між США, Україною та європейськими партнерами. 

Які зобовʼязання: 

• Надавати Україні підтримку для розбудови Збройних сил, чисельність яких повинна залишатися на рівні 800 тисяч осіб у мирний час;
• створити під керівництвом Європи «багатонаціональні сили України» — вони сприятимуть відновленню Збройних сил України, забезпеченню безпеки повітряного простору України та підтримці безпеки на морі;
• моніторинг та перевірка режиму припинення вогню під керівництвом США за участю міжнародних організацій;
• юридичне зобов’язання, з урахуванням національних процедур, вживати заходів для відновлення миру та безпеки у разі майбутнього збройного нападу;
• інвестувати в майбутнє процвітання України;
• підтримати вступ України до Європейського Союзу.

Нагадаємо. 14 грудня у Берліні українська делегація на чолі з Президентом Володимиром Зеленським зустрілася з представниками США для обговорення мирного плану щодо закінчення російсько-української війни. 15 грудня в Берліні продовжилися переговори.

Що ще відомо? Україна та США опублікували спільну заяву після зустрічі в Женеві. У результаті консультацій підготовлено оновлену та доопрацьовану угоду мирного врегулювання. Остаточні рішення ухвалюватимуть президенти обох країн.

Що передувало? 23 листопада у Женеві відбулася зустріч представників України, країн Європи та США, де обговорили американський мирний план, а також українські та європейські пропозиції. 

Контекст. 20 листопада Офіс Президента повідомив, що Зеленський отримав від американської сторони проєкт мирного плану. Видання Axios пише, що він складається з 28 пунктів. 

Згодом у вечірньому зверненні президент наголосив, що Україна готова до «чіткої та чесної роботи» над досягненням миру. Водночас він зазначив, що окреслив американській стороні ключові принципи України.

Фото: Reuters/Emma Farge

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Що відомо? Польоти російських розвідувальних дронів зосереджені у німецькій землі Тюрингія. Щонайменше частина з цих дронів — іранського виробництва. Деякі безпілотники, як вважають у німецькій розвідці, злітають із кораблів у Балтійському морі. Німеччина у відповідь нарощує протидронові системи на своїх військових базах.

За словами Сета Джонса з Центру стратегічних та міжнародних досліджень, РФ намагається дізнатися, які компанії виробляють зброю для українців та яку саме зброю постачають через Польщу.

Нагадаємо. Раніше внаслідок російської кампанії саботажу були атаковані різноманітні об’єкти в Європі. Зокрема, підпалили склади у Великій Британії, атакували дамбу в Норвегії, а також здійснили спробу перерізати кабелі, що на дні Балтійського моря. У період між 2022 та 2023 роками кількість російських атак на Старому континенті зросла вчетверо, а ще через рік — потроїлася.

Порівняно з минулим роком кількість спроб російського саботажу знизилася завдяки посиленню заходів безпеки в Європі та роботі європейських і американських розвідувальних служб. Важливу роль також відіграє дипломатична активність щодо можливих переговорів про війну РФ проти України, пише NYT. 

Що передувало?

У п’ятницю, 15 серпня, на Алясці відбувся саміт американського та російського президентів. Остаточної угоди на зустрічі не досягли, але за її результатами Дональд Трамп заявив, що війна в Україні має завершитися «обміном територіями». Водночас він відмовився від вимоги оголосити перемир’я перед безпосередніми мирними переговорами — на цьому раніше наполягали лідери країн Європи, зокрема й Україна. Цікаво, що до зустрічі з Путіним цю вимогу підтримував і сам Трамп.

Після саміту Трампа і Путіна лідери низки країн ЄС та України разом узгодили свою позицію. Як зазначає The New York Times, європейці, зокрема й українці, озвучили такі червоні лінії: оголошення перемир’я перед проведенням переговорів щодо територій; відмову від передачі РФ територій, які та не окуповує; відмова від юридичного визнання російської окупації, бо це порушення міжнародного законодавства; гарантії безпеки для України. Настав час особистої зустрічі.

Про що говорили на саміті?

Жодної остаточної угоди у Вашингтоні не досягли. Але під час брифінгу, який відбувся після зустрічі, Володимир Зеленський повідомив, що під час дискусії про гарантії безпеки йшлося про закупівлю Україною американської зброї на 90 млрд доларів США через європейських партнерів, а також про закупівлю Штатами українських дронів. Також президент України сказав, що Трамп погодився взяти участь у підготовці обміну «всіх на всіх», зокрема й політв’язнями.

Більшість перемовин між лідерами відбувалася у закритому режимі, без доступу журналістів. Під час відкритої частини натомість фокус тримався на трьох позиціях: європейські лідери, зокрема й президент України, говорили про важливість досягнення перемир’я; про необхідність надання Україні гарантій безпеки «в стилі 5 статті НАТО» та про повернення викрадених Росією українських дітей. Дональд Трамп скептично поставився до питання перемир’я, декілька разів зазначивши, що припиняти вогонь перед остаточним миром необов’язково. Натомість стосовно гарантій безпеки, американський президент запевнив, що США допоможуть Україні та європейцям.

Ще одним рішенням саміту стала згода учасників на організацію прямої зустрічі між Зеленським і Путіним, а також подальшої тристоронньої — за участю президентів України, Росії та США. Саме для можливих переговорів із Путіним залишили розмови щодо території, на Вашингтонському саміті публічно про конкретику щодо «обміну територіями» не домовлялися. Як зазначили учасники саміту, а також оглядачі західних медіа, зустріч минула загалом успішно. Втім, як вказують у своєму аналізі саміту The Guardian, попри загальну згоду між лідерами, жодної конкретики не було оприлюднено.

В Іспанії від вогню загинула одна людина. Пожежі палають також в Португалії, Албанії, Чорногорії, Хорватії та Туреччині. Температура повітря піднімається вище позначки 40 градусів Цельсія також на півдні Франції та в Італії, де від теплового удару загинула одна дитина.

Водночас сезон лісових пожеж в Канаді вже оголосили другим найгіршим за всю історію спостережень. Цьогоріч у країні згоріло вже понад 7 млн гектарів землі — це на 78% більше за середньорічний показник минулих п’яти років, але менше, ніж у 2023 році, коли згоріло понад 17 млн гектарів землі. Вчені зазначають, що руйнування та вимушені евакуації є не єдиними проблемами, які спричиняють пожежі. Дим від вогнів також значно погіршує якість повітря. За даними науковців, зміни клімату подовжують та посилюють пожежі.

Вибори можуть перевернути все з ніг на голову

У прийдешньому році у світі відбудеться понад 70 великих виборів. Сумарне населення всіх країн, де вони проходитимуть, складає близько 4,2 млрд людей — це понад половина населення планети. І хоч багато з цих виборів, скоріш за все, не будуть демократичними чи чесними, вони все ж мають значний потенціал для змін.

Найбільшу увагу привернуть вибори президента США у листопаді 2024 року. І хоч поки найбільш впливова країна планети тільки обирає кандидатів, оглядачі та виборці очікують другого раунду боротьби між Байденом і Трампом. Через політичну колотнечу вже затримують допомогу Україні, тож напруга може зростати й далі. 

Результати американських виборів визначать становище США у світі на наступні чотири роки: чи буде країна підтримувати свою ключову роль на планеті, чи сфокусується на внутрішніх проблемах. Якщо переможе другий варіант — світового хаосу може побільшати. У такому разі все більша відповідальність лягатиме на плечі ЄС та країн Глобального Півдня (Китай, Індія, Бразилія, Мексика, арабські держави, країни Африки тощо).

Європа буде змінюватися

В умовах, коли залучення США в європейські справи слабне, вплив ЄС зростає. Війна в Україні, бойові дії між Ізраїлем та ХАМАСом, наплив мігрантів — ці проблеми змушують об’єднану Європу діяти активніше. У 2023-му ЄС нарощував підтримку України та ухвалював нову міграційну політику. Але в цьому Союзу заважала його широка бюрократична структура.

Інтеграція з такою великою країною як Україна є великим викликом для єдиної Європи. Лише її початок викликав протести фермерів в східних країнах-членах. Далі буде лише складніше, тож потреба в реформі ЄС зростає. Втім у таких змінах не зацікавлені кілька гравців всередині ЄС, передусім угорський прем’єр Орбан. Як впоратися із внутрішнім саботажем та підготувати європейські структури до вступу України — ці питання очікують відповідей у 2024-му.

Зміни будуть помітні і на рівні окремих країн. Після перемоги опозиції під проводом Дональда Туска на виборах у Польщі країну-сусідку України очікують масштабні реформи. Польща ставатиме більш відкритою до ЄС та ближчою до України. Протилежні події відбуватимуться в Словаччині, де уряд належить проросійським політикам, та в Нідерландах, де євроскептична партія набрала найбільшу кількість голосів на виборах.

Політика ставатиме все гарячішою

У 2023 році світ бачив багато боїв, кровопролиття та трагедій. На жаль, велика частина з них досі триває. Російсько-українська війна продовжується, протистояння Ізраїлю з ХАМАСом далеке від фіналу, багатостороння громадянська війна в М’янмі палає на кількох напрямках водночас. Усі ці трагедії триватимуть і в прийдешньому році.

Водночас африканський регіон Сахель на півдні від пустелі Сахара потопає в тероризмі, бойових діях та військових переворотах. Конфлікт Венесуели з Гаяною призупинили, але загроза війни залишається. Наростає напруга в Південнокитайському морі, де КНР все більш жорстко конфліктує з Філіппінами. А понад усе велике занепокоєння викликає можливий конфлікт навколо Тайваню, адже в нього залучені дві світові суперсили: Китай та США.

Нова холодна війна між цими країнами продовжиться і в 2024 році. У світі формуються кілька нових полюсів сили: альянс авторитарних Китаю, РФ та Ірану діє все активніше, ЄС стає сильнішим, а країни Глобального Півдня, передовсім Індія, набирають все більшої ваги. З більшою кількістю гравців світова політика буде більш насиченою. Як саме — побачимо в 2024 році.

А щось хороше буде?

Так. Світова економіка продовжує зростати, оклигуючи після пандемії коронавірусу. Це дозволяє країнам Заходу підтримувати Україну в її боротьбі за свободу. Очікується, що така економічна ситуація продовжиться і в 2024 році. Не зупиняється і прогрес технологій. Штучний інтелект та дрони допомагали людству розв’язувати проблеми цьогоріч, а в наступному році робитимуть це ще активніше.

У 2024 році буде посилюватися співпраця України з демократичними союзниками, що рано чи пізно призведе до повної інтеграції нашої країни в структури розвиненого світу. І хоч світ завершує 2023 рік посеред загроз та небезпек, 2024 рік обіцяє бути цікавим і багатим на події та рішення, які увійдуть в історію.

Фото: Колаж НЗЛ

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики