Зеленський

Що написав Трамп? «Відзначаючи цю важливу подію, знайте, що Сполучені Штати захоплюються вашим стійким духом, шанують ваші жертви і залишаються впевненими у вашому майбутньому як суверенної, процвітаючої нації. Давайте скористаємося цим моментом, щоб покласти край конфлікту та побудувати міцний, міцний мир, який розкриє величезний потенціал України для майбутніх поколінь», –– йдеться в привітанні Трампа.

Нагадаємо. У Києві до Дня Незалежності представили українське озброєння. Хрещатиком проїхали українські наземні роботизовані комплекси, Дніпром пропливли морські дрони, а в небі пролетіли українські бойові безпілотники.

Фото: Офіс Президента

Про Федорова. Зеленський упевнений, що Федоров залишатиметься в його команді. Згодом обговорять, «як це виглядатиме».

Нагадаємо, Володимир Зеленський запропонував Михайлу Федорову стати його радником, проте той відмовився. Про це під час брифінгу заявив Федоров. 

Про Клименка. Міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка розглядають як одного з кандидатів на посаду міністра оборони. Проте відповідні документи до Верховної Ради ще не подали. Зеленський вважає, що Клименко може вирішити питання мобілізації та ТЦК.

Про конфлікт між Генштабом і Міноборони. Зеленський назвав діалог між Міноборони та Генштабом складним на різних рівнях і додав, що питання не лише в особистостях. 

«Без мене вони не сідають. Президент під час війни не має обирати в такій ситуації. Я б дуже хотів єдності. Сторони її не знайшли. І в цьому проблема не лише сторін, а й моя. Я з себе відповідальності не знімаю», — сказав Зеленський. 

Про протести. Зеленський вважає, що навіть під час війни люди можуть продемонструвати своє волевиявлення.

«Я розумію, чую і навіть відповідаю. Навіть, я маю на увазі, на деякі речі, у які не хотів би занурюватись так детально», — сказав Зеленський.

Фото: скриншот з трансляції «Суспільного»

Що ще відомо? Після відставки прем’єр-міністерки Юлії Свириденко нардеп Ярослав Железняк писав, що Михайла Федорова розглядають на посаду прем’єр-міністра. Водночас низка медіа з посиланням на джерела називала серед можливих кандидатів на посаду міністра оборони очільника МВС Ігоря Клименка та керівника Офісу Президента Кирила Буданова. Офіційного рішення щодо кандидатури нового міністра оборони наразі немає.

Нагадаємо. 15 липня Сергій Корецький, якого називають кандидатом на посаду прем’єр-міністра України, зустрівся з фракцією «Слуга народу». Він назвав пріоритети роботи уряду. Докладніше про Сергія Корецького — читайте у новині НЗЛ. 

Контекст. 14 січня 2026 року Верховна Рада підтримала призначення Михайла Федорова міністром оборони України. Призначення міністра підтримали 277 депутатів, ще 9 — утрималися.

Про втрати. У травні Сили оборони вбили та важко поранили близько 30 тисяч росіян. Це число тримається щомісяця.

Про продовження війни. Українська розвідка знає про плани Путіна продовжувати війну у 2027 та 2028 роках, а також про спроби ще більше втягнути Білорусь у війну.

Про закінчення війни. У листі йдеться, що Україна пропонує Путіну закінчити війну.

Про зустріч. Зеленський запропонував Путіну зустрітися у третій країні. У листі йдеться, що згодом до започаткованого двостороннього треку можуть приєднатися інші визначені учасники — Європа та США.

Про припинення вогню. Україна готова повністю припинити вогонь на час перемовин.

Про обмін полоненими. Україна готова до обміну військовополоненими за принципом «усіх на всіх».

«Якщо ви особисто у своїх думках не прийдете до ідеї, що цю війну час завершувати, Україна продовжить боротися за своє існування. У нас будуть ті, хто нас підтримає. Але і вам доведеться значно більше боротися за ваше існування — не Росії, а ваше особисте. І це не погроза від мене чи України. Це факти російської історії, які ви добре знаєте: коли Росія втомлюється, відбуваються зміни», — такими словами Володимир Зеленський завершив лист.

Володимир Зеленський надіслав листа Дональду Трампу та Конгресу США із занепокоєнням щодо дефіциту засобів ППО в Україні. Зміст звернення опублікувало видання Kyiv Independent.

Що відомо? За даними видання, Україна просить США допомогти отримати ракети Patriot PAC-3 та додаткові системи ППО для захисту від російських балістичних ракет. У листі також йдеться про проблеми з постачанням озброєння через PURL та про те, що «нинішні темпи поставок не відповідають реальності загрози», з якою стикається Україна.

Що ще відомо? Kyiv Independent зазначає, що посолка України у США Ольга Стефанішина передає звернення до Білого дому, спікера Палати представників Майка Джонсона та інших членів Конгресу.

Видання назвало Президента України «джокером у колоді». Також Politico згадало про сутичку Зеленського з Трампом в Овальному кабінеті, прийняття закону про ліквідацію незалежності антикорупційних органів НАБУ та САП та подальше скасування цих положень в законодавстві України.

Трамп та Путін. Очолив цей рейтинг Президент США. Видання зазначає, що цього року «ніхто не мав більшого впливу» в Європі чи на неї, ніж Трамп. 

Президент Росії у цьому списку зайняв п’яте місце. Politico назвало його «провокатором».

Хто ще увійшов? Зокрема до списку також потрапили, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, генеральний секретар НАТО Марк Рютте, премʼєр-міністр Угорщини Віктор Орбан, висока представниця ЄС Кая Каллас, президент Польщі Кароль Навроцький та інші.

Фото: ОП

Також Зеленський додав, що українці з європейцями допрацюють свій план і відправлять його американцям.

Обмін територіями. За словами Президента, є пропозиція від партнерів обміняти Запорізьку АЕС та частину тимчасово окупованих територій України на підконтрольні території Донецької області.

Зустріч у Лондоні. 8 грудня Зеленський поспілкувався з прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером, Президентом Франції Емманюелем Макроном та канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом. 

Вони узгодили спільну позицію щодо важливості гарантій безпеки, реконструкції, а також обговорили оборонну підтримку України та спільну дипломатичну роботу з американською стороною.

Нагадаємо. 8 грудня секретар РНБО Рустем Умєров розповів про переговори української делегації у США. За його словами, головним завданням було отримати інформацію про зустріч американців із росіянами та драфти актуальних пропозицій.

Контекст. 30 листопада в Маямі пройшла зустріч української та американської делегацій щодо мирного врегулювання російсько-української війни. За словами секретаря РНБО Рустема Умєрова, перемовини пройшли успішно.

25 листопада Bloomberg опублікувало запис телефонних розмов між спецпосланцем США Стівом Віткоффом та російським радником Юрієм Ушаковим. Під час розмови американський політик радив помічнику Путіна, як говорити з Трампом про «мирну угоду» між РФ та Україною.

23 листопада у Женеві відбулася зустріч представників України, країн Європи та США, де обговорили американський мирний план, а також українські та європейські пропозиції.

Україна та США опублікували спільну заяву після зустрічі в Женеві. У результаті консультацій підготовлено оновлену та доопрацьовану угоду мирного врегулювання. Остаточні рішення ухвалюватимуть президенти обох країн. 

20 листопада Офіс Президента повідомив, що Зеленський отримав від американської сторони проєкт мирного плану. Видання Axios пише, що він складається з 28 пунктів. 

Згодом у вечірньому зверненні президент наголосив, що Україна готова до «чіткої та чесної роботи» над досягненням миру. Водночас він зазначив, що окреслив американській стороні ключові принципи України.

Фото: Офіс Президента

Чи буде зустріч?

Попри всі наполягання Дональда Трампа, Москва досі відкрито не погодилася на прямі переговори між Зеленським та Путіним. Насправді презирство Путіна до українського президента є настільки глибоким, що він навіть не називає його імені, зазначає The New York Times. Чи можливі переговори за такої ситуації — велике питання. Росія всіляко уникає прямої відповіді: про можливу зустріч двох президентів майже не говорять ані чиновники, ані державні медіа.

Як вказує NYT, Путін чітко дав зрозуміти, що не вважає Україну «життєздатною державою». Відповідно Зеленського, як українського президента, він не сприймає за гідного співрозмовника. Навіть міністр зовнішніх справ РФ Сєрґєй Лавров, посилаючись на президента України, зневажливо використовує фрази на кшталт «цей персонаж» та «ця людина». У коментарях, які наводить NYT, російський чиновник Канстантін Затулін саму лише зустріч Путіна із Зеленським називає «компромісом» з боку РФ. Як пишуть оглядачі NYT, Путін може використати невизначеність у переговорах для затягування часу.

Російські вимоги не зменшуються

До того ж немає ознак, що РФ послабила свої вимоги до України, які озвучувала в червні під час переговорів між українською та російською делегаціями, пише The Washington Post. Серед них: здача Україною частини своєї території РФ, навіть тієї, яку війська Москви не контролюють; міжнародне визнання належності окупованих регіонів до Росії; нейтральний статус України та заборона вступу до союзів; обмеження української армії. Крім того, РФ вимагає зняття західних санкцій.

На переговорах із Трампом президент України та лідери низки європейських держав обговорювали можливі гарантії безпеки: розміщення європейських військ в Україні, надання їм американської підтримки з повітря тощо. За словами Білого дому, Москва погоджується на гарантії безпеки лише за умови, що вони не передбачають вступу України до НАТО. Втім, заяви самого Кремля неодноразово це спростовували. РФ чітко виступає проти залучення будь-яких іноземних військ на боці українців.

Водночас українські військові не вважають можливі поступки Росії розумним кроком. Втрата українцями фортифікованих позицій у Донецькій області лише відкрила б РФ нові напрямки для наступу: на Харків, Дніпро і Запоріжжя, які не є добре укріпленими. «Це була б величезна та жахлива втрата позицій», — каже про можливе передання російським силам решти Донеччини український командир батальйону Денис Брижатий у коментарі для The Guardian. Інші українські військові вважають дипломатичні переговори звичайним відволікаючим фактором. «Який сенс віддавати Донеччину Росії?», — каже вояк з позивним Оптімус. «Після всіх жертв, які ми принесли, людей, яких ми втратили? Якби ми збиралися це зробити, ми могли б зробити це на самому початку війни».

Європа не вірить у мирні переговори

Лідери європейських держав не вважають, що перемовини з Владіміром Путіним до чогось призведуть, але підігрують Дональду Трампу, щоб наочно продемонструвати російський блеф. Про це пише Politico. На думку європейців, це виграшна стратегія: якщо вдасться досягти мирної угоди — це добре, але основний план полягає в тому, щоб вивести російський обман на чисту воду.

«Чи думаю я, що президент Путін хоче миру? Відповідь — ні», — каже про перемовини президент Франції Емманюель Макрон, який раніше неодноразово контактував з російським президентом, намагаючись попередити війну проти України.

На думку п’яти неназваних дипломатів, які коментували ситуація для Politico, європейські лідери вкрай скептично ставляться до можливості Кремля вести переговори, але мають оптимізм щодо того, чи каратиме Вашингтон Росію, якщо побачить, що Путін є головною перепоною до миру. 

«Костюм», лист і карта

Перед загальною зустріччю Трампа з європейськими лідерами відбулися особисті переговори між американським та українським президентами. Вони почалися з помітно вищої ноти порівняно з минулою зустріччю в Білому домі. Цього разу Дональд Трамп похвалив одяг Зеленського — чорні жакет та сорочка, що нагадували класичний костюм. Отримав комплімент Зеленський і від репортера Браяна Гленна, якого The Guardian називає «протрампівським» і який минулого разу публічно критикував президента. Коли Трамп звернув увагу на те, що це той самий журналіст, який раніше атакував одяг українського лідера, Зеленський віджартувався: «Я переодягся, а ви — ні», звертаючись до репортера.

Жарти та сміх неодноразово лунали під час публічної частини зустрічі. Наприклад, перед початком спільного раунду з європейцями Зеленський згадав про карту бойових дій в Україні, яка стояла в Овальному кабінеті під час розмови: «Дякую за карту, до речі. Вона була чудова. Я думаю, як би забрати її собі», — сказав український президент, викликавши сміх Дональда Трампа. Не лише гумор покращував атмосферу. На початку зустрічі Зеленський подякував дружині Трампа за переданий Путіну лист із проханням повернути українських дітей. Президент України натомість вручив листа від Олени Зеленської для Меланії Трамп: «Це не для вас, це для вашої дружини», — сказав він Трампу, що, судячи з широкої усмішки, дуже сподобалося американському лідеру.

Команда «Європа»

Так делегацію зі Старого континенту під час розмови з Трампом назвав президент Фінляндії Александр Стубб. На відміну від зустрічей, які відбувалися протягом останніх шести місяців, на цей саміт прибула ціла команда європейських лідерів. Там був не лише Зеленський, але й канцлер Німеччини Мерц, президент Франції Макрон, президент Фінляндії Стубб, прем’єр Великої Британії Стармер, прем’єр-міністерка Італії Мелоні, а також генсек НАТО Рютте і президентка Єврокомісії фон дер Ляєн. «Я справді дуже, дуже вдячний усім їм за те, що вони так швидко організували цю поїздку до Вашингтона», — сказав Зеленський про європейських союзників.

Разом вони обсипали Дональда Трампа компліментами за його зусилля з урегулювання війни, але водночас просували свої ключові позиції: необхідність укладення перемир’я перед переговорами, важливість надання Україні гарантій безпеки та потребу повернення викрадених Росією українських дітей. Як зазначає NYT, на саміті Трампа з Путіним американський президент фактично прийняв позицію російського — почав стверджувати, що перемир’я не є потрібним для остаточного припинення війни. Та й жодних гарантій безпеки Україні він раніше не збирався надавати — хіба лише коштом європейців.

Тож на саміті у Вашингтоні європейські лідери вирішили просувати кожну важливу позицію, з якою Трамп не погоджується, спільними зусиллями — і в супроводі компліментів. Більшість наголошувала на тому, якого величезного прогресу у врегулюванні війни досяг Дональд Трамп, після чого говорили про важливість гарантій безпеки. Окремо згадували й сильні сторони України — так, Джорджа Мелоні говорила про зупинку російського наступу в зоні бойових дій завдяки сміливості українців.

Натомість Урсула фон дер Ляєн почала зі згадки про «найбільшу торговельну угоду в історії», яку уклали ЄС та США, після чого перейшла до важливості гарантій безпеки — «на кшталт 5 статті НАТО» [про колективну оборону, відповідно до якої напад на одного члена альянсу означає напад на всіх – ред.]. Також окремо президентка виконавчої гілки влади ЄС наголосила на потребі повернення українських дітей, зауваживши, що для неї це важливо як для матері та бабусі. На тлі цього м’якого тиску Трамп всіляко намагався не погодитися з потребою попереднього припинення вогню, але прямо заперечувати європейські вимоги також не став. Хоч ніякої конкретики досягти не вдалося, але й скандалу чи повного розриву відносин вдалося уникнути.

Автор тексту: Дмитро Спорняк

Фото: колаж НЗЛ

Що передувало?

У п’ятницю, 15 серпня, на Алясці відбувся саміт американського та російського президентів. Остаточної угоди на зустрічі не досягли, але за її результатами Дональд Трамп заявив, що війна в Україні має завершитися «обміном територіями». Водночас він відмовився від вимоги оголосити перемир’я перед безпосередніми мирними переговорами — на цьому раніше наполягали лідери країн Європи, зокрема й Україна. Цікаво, що до зустрічі з Путіним цю вимогу підтримував і сам Трамп.

Після саміту Трампа і Путіна лідери низки країн ЄС та України разом узгодили свою позицію. Як зазначає The New York Times, європейці, зокрема й українці, озвучили такі червоні лінії: оголошення перемир’я перед проведенням переговорів щодо територій; відмову від передачі РФ територій, які та не окуповує; відмова від юридичного визнання російської окупації, бо це порушення міжнародного законодавства; гарантії безпеки для України. Настав час особистої зустрічі.

Про що говорили на саміті?

Жодної остаточної угоди у Вашингтоні не досягли. Але під час брифінгу, який відбувся після зустрічі, Володимир Зеленський повідомив, що під час дискусії про гарантії безпеки йшлося про закупівлю Україною американської зброї на 90 млрд доларів США через європейських партнерів, а також про закупівлю Штатами українських дронів. Також президент України сказав, що Трамп погодився взяти участь у підготовці обміну «всіх на всіх», зокрема й політв’язнями.

Більшість перемовин між лідерами відбувалася у закритому режимі, без доступу журналістів. Під час відкритої частини натомість фокус тримався на трьох позиціях: європейські лідери, зокрема й президент України, говорили про важливість досягнення перемир’я; про необхідність надання Україні гарантій безпеки «в стилі 5 статті НАТО» та про повернення викрадених Росією українських дітей. Дональд Трамп скептично поставився до питання перемир’я, декілька разів зазначивши, що припиняти вогонь перед остаточним миром необов’язково. Натомість стосовно гарантій безпеки, американський президент запевнив, що США допоможуть Україні та європейцям.

Ще одним рішенням саміту стала згода учасників на організацію прямої зустрічі між Зеленським і Путіним, а також подальшої тристоронньої — за участю президентів України, Росії та США. Саме для можливих переговорів із Путіним залишили розмови щодо території, на Вашингтонському саміті публічно про конкретику щодо «обміну територіями» не домовлялися. Як зазначили учасники саміту, а також оглядачі західних медіа, зустріч минула загалом успішно. Втім, як вказують у своєму аналізі саміту The Guardian, попри загальну згоду між лідерами, жодної конкретики не було оприлюднено.