припинення вогню

Що ще відомо? Трамп додав, що «більше не хоче мати справу з ними [ред., — Іраном]». Він також заявив, що Іран не повинен отримати ядерну зброю.

Що передувало? 7 липня США завдали ударів по Ірану. За словами американських військових, це була відповідь на іранські атаки на три комерційні судна, що проходили через Ормузьку протоку. Водночас Міністерство фінансів США оголосило про припинення дії ліцензії, яка дозволяла здійснювати доставку, продаж та інші операції з нафтою й нафтопродуктами з Ірану.

Нагадаємо. 18 червня Президент США Дональд Трамп і Президент Ірану Масуд Пезешкіан дистанційно підписали угоду, яка має зупинити війну на Близькому Сході. Згідно з документом, обидві сторони зобовʼязалися дотримуватися повного та остаточного припинення воєнних дій і офіційно розпочинають 60-денний переговорний період.

Про втрати. У травні Сили оборони вбили та важко поранили близько 30 тисяч росіян. Це число тримається щомісяця.

Про продовження війни. Українська розвідка знає про плани Путіна продовжувати війну у 2027 та 2028 роках, а також про спроби ще більше втягнути Білорусь у війну.

Про закінчення війни. У листі йдеться, що Україна пропонує Путіну закінчити війну.

Про зустріч. Зеленський запропонував Путіну зустрітися у третій країні. У листі йдеться, що згодом до започаткованого двостороннього треку можуть приєднатися інші визначені учасники — Європа та США.

Про припинення вогню. Україна готова повністю припинити вогонь на час перемовин.

Про обмін полоненими. Україна готова до обміну військовополоненими за принципом «усіх на всіх».

«Якщо ви особисто у своїх думках не прийдете до ідеї, що цю війну час завершувати, Україна продовжить боротися за своє існування. У нас будуть ті, хто нас підтримає. Але і вам доведеться значно більше боротися за ваше існування — не Росії, а ваше особисте. І це не погроза від мене чи України. Це факти російської історії, які ви добре знаєте: коли Росія втомлюється, відбуваються зміни», — такими словами Володимир Зеленський завершив лист.

Цитата. «Україна неодноразово заявляла, що ми готові до дзеркальних кроків. Ми пропонували цього року припинення вогню на час великодніх свят і будемо діяти відповідно. Людям потрібен Великдень без загроз та реальний рух до миру, і в Росії є шанс не повертатися до ударів і після Великодня», — заявив Зеленський.

Що відбулося? Лідер РФ оголосив великоднє перемир’я з 16:00 11 квітня до закінчення доби 12 квітня. Про це свідчить рішення, опубліковане на сайті Кремля.

Нагадаємо. 2 квітня Зеленський заявив, що Україна передала США пропозицію про припинення вогню на Великдень. Раніше, 31 березня, Зеленський повідомив, що Україна запропонувала Росії запровадити режим припинення вогню на період Паски. 

Як було торік? У 2025 році Росія 2935 разів порушила великоднє перемирʼя, про яке напередодні, 19 квітня, заявив очільник Кремля Путін.

Що відбувається?

Від часу свого повернення на посаду президента Дональд Трамп намагається знайти підходи до Владіміра Путіна, бажаючи завершити війну РФ проти України. Для цього американський президент спершу намагався йти на поступки Москві та навіть тиснути на Україну. У відповідь російський диктатор лише затягував час та відмовлявся від будь-яких кроків назустріч.

Тоді Дональд Трамп, заявивши, що розчарований, поставив Росії ультиматум: або вона погоджується на припинення вогню протягом 50 днів, або будуть наслідки. Про які саме наслідки говорив Трамп — незрозуміло, але оглядачі заявляли про масштабні санкції проти РФ. Незадовго до завершення цього терміну до Кремля полетів представник США Стів Віткофф. Після цього здійнялася ціла лавина заяв від Вашингтона, Москви, Києва та європейських столиць.

Якими можуть бути переговори?

Після зустрічі Віткоффа з російським президентом почалися розмови про прямі переговори між Путіним, Трампом та Зеленським. Кремль швидко оголосив, що не погоджується на зустріч з українським президентом, але готовий переговорити з Трампом. Сам американський президент заперечив повідомлення про те, що Путін отримає доступ до нього лише за умови згоди на зустріч із Зеленським.

Тоді почалися з’являтися повідомлення про те, що саміт США-РФ може відбутися на Алясці 15 серпня. Як зазначає The New York Times, сам факт зустрічі з президентом Трампом є дипломатичною перемогою Кремля, адже протягом кількох років російське керівництво було ізольоване від лідерів Заходу. Ба більше, з’явилася інформація про можливі теми переговорів: Трамп заявив, що «відбудеться певний обмін територіями» між РФ та Україною. Уточнень щодо того, про які території йдеться, він не надавав.

Чи бере в цьому участь Україна?

Президент Зеленський майже одразу після заяв керівництва США відкинув ідею здачі територій РФ. Відбулося це в суботу. Того ж дня неподалік Лондона відбулася зустріч високопосадовців з України, ЄС та США. Як зазначають у The New York Times, європейці намагалися з’ясувати, що саме обговорював Стів Віткофф з Путіним під час візиту до Москви. Як видається, РФ вимагає визнання російського контролю над окупованими територіями України, а в обмін готова погодитися на припинення вогню.

Після цього у неділю лідери семи європейських країн оприлюднили спільну заяву, в якій оголосили, що «шлях до миру в Україні не може бути визначений без України». Позиція Європи та України полягає в тому, що переговори можуть розпочатися лише після оголошення перемир’я, а не навпаки. Україна наголошує, що готова до припинення вогню, демонструючи свої мирні наміри для американської адміністрації, вказують в NYT. До того ж Україна і ЄС заперечують можливість зміни кордонів, тобто виступають проти обміну територіями.

Що про переговори кажуть на Заході?

Наразі кожна зі сторін намагається досягти своїх цілей, часто без огляду на інших. Адміністрація Трампа понад усе прагне досягти миру між Україною та Росією — виконання цього було однією з передвиборчих обіцянок американського президента, вказує NYT. РФ вкотре намагається домогтися повної капітуляції України на переговорах в обхід самої України та ЄС. «Трамп — нерозумно — намагається укласти мирну угоду, тоді як Путін — як завжди — намагається нав’язати йому “угоду”, яка вимагає капітуляції України», — прокоментував події колишній британський військовий аташе у Москві Джон Форман. 

Україна та ЄС натомість намагаються домогтися включення України до переговорів та врахування європейської позиції про те, що переговорам має передувати припинення вогню, пишуть в The Guardian. «Найнадійнішою гарантією безпеки була б відсутність обмежень щодо Українських збройних сил та підтримки України третіми країнами», — сказав у коментарі для Reuters неназваний посадовець Єврокомісії.

Контекст. 24 липня між Таїландом та Камбоджею почалися прикордонні перестрілки, які переросли в обстріли між країнами. Обидві сторони звинувачують один одного в початку конфлікту. Зіткненням передували тижні напруги між країнами.

До 1953 року Камбоджа була колонією Франції. Відколи вона стала незалежною, між Камбоджею та сусіднім Таїландом почалися суперечки щодо прикордонних територій. Час від часу, вони спалахували у збройній формі. Зокрема, у 2008 році Камбоджа намагалася внести стародавній храм, який знаходиться в зоні, на яку претендують обидві держави, до списку спадщини ЮНЕСКО, що спровокувало сутички.

При цьому, чотири десятиліття Камбоджею керував авторитарний лідер Хун Сен. Він передав владу своєму синові Хун Манету лише у 2023 році, але й досі має величезний вплив. Як зазначають оглядачі The Guardian, бойові дії можуть бути спробою Хун Сена підкріпити позиції свого сина при владі.

Фото: Reuters