історія

Історія найбільшої гідроелектростанції України — ДніпроГЕС 

Ідея побудувати греблю з гідроелектростанціями на тому самому місці, де тепер стоїть ДніпроГЕС, виникла у 1905 році, тобто за понад 20 років до початку будівництва станції. Однак на заваді цьому стала Перша світова.

Проєкти майбутньої електростанції на Дніпрі пропонували один за одним, але всі вони залишилися лише на папері. Розробити інженерно-технічний проєкт найбільшої у Європі гідроелектростанції вдалося академіку Івану Александрову. Також він визначив місце її зведення — неподалік від острова Хортиця на ділянці з назвою «Вовче горло».

Офіційно будівництво ДніпроГЕС почалося у 1927 році в межах програми індустріалізації СРСР. Для країни, яка пережила участь у Першій світовій і багаторічну громадянську війну, зведення такого масштабного об’єкта вимагало величезної кількості матеріальних і людських ресурсів. У травні на підприємстві Дніпробуд, яке займалося будівництвом гідроелектростанцій на Дніпрі, працювало всього 2 тисячі людей, однак у червні ця кількість зросла до 6 тисяч, а в листопаді — аж до 127 тисяч. 

Через нестачу технічних засобів більшість робіт на початку виконували вручну. Потім до будівництва залучили механічні майстерні, лісопильню, завод з виробництва бетону, компресорні станції та транспортне господарство. Про техніку безпеки особливо не дбали, тому робітники часто отримували травми і гинули, а на будівництві постійно траплялися аварії. 

Та все ж завдяки численним жертвам і тяжкій праці ДніпроГЕС таки спорудили через п’ять років. 10 жовтня 1932 року відбулося урочисте відкриття Дніпровської ГЕС, яке стало подією не тільки для СРСР, але й для світової громадськості. 

Іноземець, який відіграв ключову роль у будівництві

До проєктування станції долучилися не тільки українські фахівці, а й іноземці. Під час розробки проєкту ДніпроГЕСу, в Радянського Союзу та Європи ну було досвіду і навичок у будівництві великих гідротехнічних споруд, тому українці звернулися за порадою до США. 

Так відбулося знайомство творців запорізької гідроелектростанції з Х’ю Купером — майбутнім консультантом будівництва першої ГЕС на Дніпрі. Він мав практичний досвід, який здобув на будівництві гідроелектростанцій на Міссісіпі і Ніагарі, тому суттєво допоміг при будівництві найзначнішого об’єкта першої радянської п’ятирічки. 

Окрім важливого внеску у технічне оснащення станції, американські фахівці ще й запропонували включити в проєкт можливість використання греблі для руху рейкового транспорту. Хоч спершу мова йшла про будівництво залізниці, урешті було вирішено побудувати лише гілку для трамвая. 

Хто і навіщо підірвав ДніпроГЕС у Другу світову?

Вперше Дніпрельстан (так тоді називали станцію), підірвали радянські війська ввечері 18 серпня 1941 року. Таке рішення ухвалили, щоб зупинити наступ німецької армії. Про те, що греблю можуть підірвати, було відомо завчасно. Для цього літаками з Москви завезли понад 20 тонн вибухівки. 16 серпня вони вже лежали в «тілі» греблі, тобто за два дні до вибуху. 

Це стало несподіванкою не стільки для німців, які наступали, скільки для червоноармійців, які відступали. Внаслідок вибуху загинули радянські солдати, які переправлялися через греблю, а також ті частини радянських військ, які перебували нижче за течією. 

Точно невідомо, скільки людей тоді загинуло. За версією істориків — від 20 до 100 тисяч жертв. Їх ніхто не підраховував, а спогади очевидців — фрагментарні.

Зруйновану частину греблі німці відновили доволі швидко, а нове енергообладнання везли з Німеччини. Улітку 1942 року ДніпроГЕС знову працювала.  

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

З чого все почалося

Економіка Радянського Союзу була направлена на військово-промисловий комплекс, через що виникав дефіцит елементарних побутових речей та продуктів. Керівну роль в житті суспільства тоді відгравала комуністична партія, а опозиція займала меншість. Рішучій молоді України це не подобалося, тому вона вирішила протестувати.

Як відбувалися протести

Масові акції почалися з ініціативи Української студентської спілки (УСС) та Львівського студентського братства. Тоді молодь з різних міст України зібралася на площі Жовтневої революції (зараз це Майдан Незалежності), щоб висловити свою непокору комуністичній владі. 

Протестувальники розгорнули там наметове містечко (попри попередження міліції цього не робити) та почали протести. Лідерами революції виступили Олексій Доній та Маркіян Іващишин. Перші переговори з владою не дали результатів, та вона все ж змушена була реагувати на вимоги студентів, тому що протести лише розросталися. Активісти виступали з промовами в київських університетах та виголошували свої вимоги.

Чого вимагали студенти

Молодь висунула такі вимоги:

– відкласти підписання нового союзного договору (він мав зберегти СРСР як оновлений союз);

– провести перевибори Верховної Ради УРСР на багатопартійній основі (до цього головною партією в Раді була комуністична);

– забезпечити можливість проходження служби українців лише на території республіки (до цього юнаків відправляли в різні регіони СРСР);

– націоналізувати майно Компартії України та Ленінської Комуністичної Спілки Молоді України (ЛКСМУ);

– відправити у відставку голову Ради Міністрів УРСР Віталія Масола;

Успіх революції 

15 жовтня відбувся багатотисячний мітинг біля стін Верховної Ради. Також студенти взяли під контроль червоний корпус Київського університету.

16 жовтня було створено ще одне наметове містечко, до молоді почали приєднуватися робітники підприємств та організацій. Мітинги стали всеукраїнськими, а влада змушене була йти на поступки.

17 жовтня Верховна Рада прийняла постанову «Про розгляд вимог студентів, які проводять голодування в м. Києві з 2 жовтня 1990 року». Так частину вимог було виконано.

Роль в української історії

Революція на граніті засвідчила прагнення українців до самостійного розвитку. Вона стала однією з перших революцій в сучасній Україні та поштовхом до розпаду Радянського Союзу. Так студенти стали однією з найвпливовіших сил, що допомогла досягти незалежності України. Протести показали, що змінювати країну може кожен: потрібна лише рішучість.

Текст підготував Арсеній Піпоян

Фото: uinp.gov.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Як проводили «вирішення української проблеми у Польщі»?

На початку квітня спеціальні служби Польщі підготували проєкт операції, яка тоді мала кодову назву «Схід». За планом мали виселити всіх етнічних українців, а також мішані польсько-українські сім’ї з південно-східного прикордоння на північно-західні землі Польщі та розселити їх там за принципом розпорошеності. 

Водночас планували ліквідацію «банд УПА, які повинні були безпощадно знищені після завершення евакуації». Для виконання завдань створили спеціальну оперативну групу з військових, безпекових та міліцейських підрозділів, за участі представників цивільної адміністрації. Для її здійснення відводився «максимально короткий строк (якщо це буде можливо, протягом 4-х тижнів)». 

Операція, яка розпочалася 28 квітня 1947 року, охопила значні території Лемківщини, Надсяння, Підляшшя і Холмщини. Польські військові частини брали села у кільце, а людям повідомляли про негайне переселення та давали лише кілька годин (від півгодини до чотирьох) для збору найнеобхідніших речей. 

Під конвоєм військових непідготовлене населення відправляли на так звані збірні пункти. Там співробітники держбезпеки проводили огляд «неблагонадійних» елементів, укладали реєстри депортованих та їхнього майна. Подекуди підозрювали цілі сім’ї у симпатіях до українського підпілля. Їх або відразу арештовували, або розселяли у кількості не більше однієї у кожному населеному пункті. Решту вивозили подалі від кордону для швидкої асиміляції із польським населенням.

Переселених обмежували у вільному пересуванні, а тих, хто намагався повернутися додому, затримували та розміщували в «транзитному таборі» у Явожному, де піддавали допитам і катуванням. Усього в результаті операції «Вісла» депортували понад 140 тисяч осіб.

Чи була «Вісла» геноцидом?

Стаття ІІ Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього та стаття 6 Римського статуту визначають суть злочину геноциду як «діяння, вчинені з метою знищити, повністю або частково, будь-яку національну, етнічну, расову або релігійну групу як таку». Статті Конвенції та Римського статуту також встановлюють вичерпний перелік геноцидних дій: убивство членів такої групи; заподіяння тяжких тілесних ушкоджень або розумового розладу; навмисне створення життєвих умов, які розраховані на цілковите або часткове фізичне знищення тощо. 

Документальні джерела свідчать, що метою операції не було повне або часткове знищення української національної групи на території Польщі. Це було насамперед примусове переміщення членів цієї групи з їхньої етнічної території та розселення на північних та західних польських землях задля прискорення асиміляції і створення умов, які б перешкоджали поверненню назад. Крім того, залишки українського підпілля, а саме ОУН та УПА, мали опору в українського населення. Так влада позбавила повстанський рух сенсу. 

Копайте глибше:

• У мережі зʼявився у вільному доступі документальний фільм «Вкрадена вітчизна». Документальну стрічку присвячено темі депортації українців із території Польщі у 1945–1947 роках згідно договору між УРСР і Польським комітетом національного визволення.

Фото: zbruc.eu

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Що відбулося 14 лютого?

За легендою, Валентин був християнським священником і жив у ІІІ столітті за часів імператора Клавдія. У той час римські воїни не мали права одружуватися й створювати сім`ю ― імператор вважав, що це заважає їм воювати. Валентин попри заборону вінчав солдатів та їхніх обраниць.

Також є легенда, згідно з якою Валентин повернув зір незрячій дочці одного з офіцерів, у яку закохався. Після того її родина прийняла християнство. Саме за це йому, нібито, відтяли голову 14 лютого. Однак існувало ще як мінімум троє Валентинів, яких вшановує католицька церква, тому легенд довкола постаті покровителя закоханих — чимало.

Відколи 14 лютого ― День закоханих?

496 року Папа Римський Геласій I замінив святкування язичницького свята луперкалій (на честь бога Фавна або на честь богині шлюбу та сім’ї Юнони) на День святого Валентина. Однак справді популярним у Європі воно стало після XV століття.

Згідно з переказами, першу відому валентинку створив племінник короля Карла Божевільного Карл, герцог Орлеанський. Він, сидячи в лондонській в’язниці, писав своїй дружині: «Я втомився без кохання, моя солодка Валентина».

День святого Валентина як комерційний хід

Відколи День закоханих став популярним, на ньому стали заробляти виробники продукції, яку купують лише з цієї нагоди, як-от листівки-валентинки й різні речі у вигляді сердець чи квіток. Не завжди це речі потрібні й не всім подобаються саме такі подарунки.

Аналітики YouControl, посилаючись на дослідження ресурса Picodi, зазначили, що 2019 року українці витрачали на подарунки своїм коханим до Дня святого Валентина приблизно 52 долари, тобто майже півтори тисячі гривень. Найбільше з 38 країн, у яких провели опитування, з цієї нагоди витрачають в Ірландії. У середньому на романтичні подарунки вони готові віддати 132 долари ― понад 3,5 тисяч гривень.

Також цікавими є дані про те, скільки українці витрачають на День закоханих, від платіжної системи Mastercard. За аналізом грошових транзакцій вдалося з’ясувати, що «економіка любові» зростає уп’ятеро швидше, ніж світова економіка. З 2017 року витрати на подарунки до Дня святого Валентина у світі зросли на 17%, а в Україні ― на 122%. 

За 2019 рік українці витратили на подарунки подарунки понад 400 мільйонів гривень, якщо брати до уваги лише витрати, зафіксовані Mastercard. Зросли витрати на квіти, ювелірні вироби, листівки-валентинки, романтичні подорожі, походи до ресторанів. Окрім цього, більше людей купують подарунки онлайн. Маємо для вас кілька порад, як зробити шопінг в інтернеті правильним і безпечним.

Сайт ckp.ua зібрав поради юриста про те, як зробити шопінг в інтернеті правильним і безпечним:

• перевірте, чи вказана фізична адреса магазину на сайті. Також там мають бути вказані кілька номерів телефонів. Відсутність контактних даних викликає підозри, не варто купувати в такому магазині навіть за найвигідніших цін. Зателефонуйте та з’ясуйте, як можна повернути товар у разі, якщо він вам не підійде.
• Перевірте, які способи оплати існують на сайті. Зазвичай покупцеві пропонують кілька способів на вибір, і принаймні один із них повинен дозволяти платити після отримання товару. Якщо усі перелічені способи вимагають передоплату – це підозріло.
• Звертайте увагу на гарантійний талон. Зазвичай, гарантію надає компанія-виробник. Якщо гарантія надається безпосередньо магазином – це ризик, адже ви не зможете звернутись до сервісного центру за безкоштовним ремонтом. Також печатка про гарантію ставиться на гарантійному талоні, а не на жодному іншому документі. Тільки талон з печаткою може бути приводом для гарантійного техобслуговування.

Як українці ставляться до Дня святого Валентина?

Для 43% опитаних українців важливіше бути коханими, ще 38% ― кохати самим. Для   молоді,   чоловіків і людям,  у яких стосунки тривають менше ніж  три  роки, важливіше кохати самим. А от жінкам більше хочеться бути коханими. 55%  респондентів даруватимуть щось своїм половинці до Дня закоханих.  У 2019 році таких було 49%. А ще 43% українців не планують робити подарунки.

Опитування упродовж 6-8 лютого 2021 року проводила соціологічної групи Рейтинг. У ньому взяли участь 2500 респондентів віком 18 років, які живуть в Україні. Їх опитували методом CATI (Computer Assisted TelephoneInterviewing ― телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера. Помилка репрезентативності дослідження складає не більше 2,0%.

Святкувати чи ні?

У різних країнах світу цей день святкують по-різному: дарують солодощі, ювелірні прикраси, листівки, влаштовують романтичні побачення, роблять сюрпризи. Святкувати чи ні ― особисте рішення кожного. Якщо це для вас можливість провести чудовий день з коханим чи коханою ― чому б і ні? Та нагадаємо, що 14 лютого також Міжнародний день дарування книжок. Його можуть святкувати всі. А можна й об’єднати обидва свята. Маємо для вас добірку книжкових новинок, які можна подарувати своїм близьким. А ще можете піти в кіно на фільми, які вийшли в лютому. Дізнатися про них детальніше й подивитися трейлери можна тут.

Важливо пам’ятати про першопочатковий сенс цього дня ― бути з коханою людиною, проявити свою любов та увагу. Однак для цього не обов’язково гнатися за модними подарунковими тенденціями.

Фото: pexels.com

Контекст. Ось як Борис Ґудзяк, єпископ Української греко-католицької церкви, описує роки перед початком Першої світової: «західна цивілізація з великою самовпевненістю увігналася у ХХ століття. Світові та локальні імперії впевнено і навіть пихато проштовхували свої інтереси. Великобританія, Австро-Угорщина, Німеччина, Франція, Росія, Османська імперія були на піку слави та могутності. Крім політичної і військової певності панувала певність модерності, велика віра в прогрес. Мовляв, людина може розумом проникнути і опанувати все.

Минула індустріальна революція, поїхали паровози, поплили пароплави, метро переставало бути диковинкою, злетіли в небо перші літаки, вакцинація давали надію на подолання хворіб, що століттями косили європейців. Фройд амбітно взявся розгадувати закони людської підсвідомості. У 1910 році почав діяти Фонд міжнародного миру Карнеґі, перший експертний центр, що працював над проєктом тривалого миру з вірою, що міжнародні організації здатні назавжди відвернути небезпеку війни. Люди вірили у стабільність і непохитність свого світу та його засад».

Детальніше. У Комп’єнському лісі у залізничному салон-вагоні французького маршала Фоша німецькій делегації продиктували умови перемир’я (загалом 34 статті): припинення воєнних дій, виведення німецьких військ з окупованих територій і з лівого берега Рейну, здача частини озброєнь, створення на правому березі Рейну демілітаризованої зони тощо. Перемир’я набрало чинності об 11 годині ранку. Німеччина визнала себе переможеною. Будь-які воєнні дії припинялися. Але тоді Європа завершила війну без належних висновків. Санкції на Німеччину були покладені велетенські, країна озлобилася. І через одне покоління війна повернулася.

Щодо України, то 11 листопада 1918 року з’явився наказ головнокомандувача німецьким Східним фронтом про евакуацію німецьких військ з України (це була майже 500-тисячна армія). Гетьман Павло Скоропадський оголосив воєнний стан у Чернігівській, Полтавській та Київській губерніях. Україна стояла на порозі чергової гострої політичної кризи і зміни влади, швидкими темпами втрачала свою ледь здобуту незалежність. Попереду країну чекало сталінське ярмо, Голодомор та Друга світова війна.

Мовою цифр. Перша світова війна стала першим військовим конфліктом світового масштабу. У ній було залучено 38 з наявних на той час 59 незалежних держав. За час тієї війни було мобілізовано 73,5 млн осіб, загинуло 10 і поранено близько 20 млн військових. День закінчення Першої світової війни у багатьох країнах колишньої антинімецької коаліції є державним святом. Він присвячений всім ветеранам воєн, живим і вбитим на полях боїв.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: institutfrancais-ukraine.com

Детальніше. Хрещення Київської Русі відзначається в Україні щороку 28 липня. Водночас Православна церква вшановує пам’ять рівноапостольного князя Володимира — хрестителя Русі.

Цьогоріч святкування відбуваються переважно онлайн через карантинні обмеження. О 13.00 Митрополит Епіфаній звершить молебень біля пам’ятника святому Володимиру. До онлайн-богослужіння можна буде долучитися на сторінках ПЦУ та Митрополита Епіфанія у Facebook або на YouTube-каналі.

«Хрещення князя Володимира, а потім його підданих і його держави знаменувало прихід на ці терени європейської цивілізації. Для князя та інших можновладців хрещення, перехід у християнство означало орієнтацію на політичні й культурні традиції і «тренди» того часу, пов’язані з Візантією.

Хрещення — це не тільки нова віра чи нова релігія – це дещо ширше: наприклад, це архітектура, бо ж треба було християнські храми, церкви будувати», — розповідає історик Вадим Арістов у коментарі Радіо Свобода.

Серед усіх реформ Володимира Великого найважливішою є релігійна, тобто хрещення Київської Русі. Спочатку князь намагався реформувати язичництво, проте з того нічого не вийшло, адже стара релігія, ознаками якої були багатобожжя, багатоженство й криваві жертви, цілковито себе вичерпала.

Тому Володимир прийняв християнство з Візантії та запровадив його як державну релігію на Русі. За літописом, Володимир охрестив своїх підданих у 988 році, у Києві, на річці Почайна, притоці Дніпра.

Після зміни державної релігії Володимир запровадив церковно-адміністративну реформу за зразком Візантії. Згодом утворили Київську митрополію, яка у переліку православних церков Константинопольського патріархату була найбільшою. Крім того, в очах Візантії прийняття Руссю християнства остаточно закріпило легітимність київських князів. Прийняття християнства зміцнило зв’язки між окремими землями Русі та з європейськими країнами. 

Коментар. «Хрещення Київської Русі-України стало поворотним для нашої історії. Рівноапостольний князь Володимир Великий приніс на київські землі християнство, що стало основою наших духовних та культурних традицій. Ця знаменна подія задала вектор розвитку нашого народу на тисячоліття вперед», — написав у своєму Telegram-каналі прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. 

«1032 роки тому рівноапостольний князь Володимир Великий заклав фундамент єдності нашої держави, її подальшого розвитку та процвітання. Саме утвердження християнських цінностей — ідеалів добра, справедливості та миру — стало важливим дороговказом на шляху українського народу до здобуття незалежності. І саме ці цінності гартують наш народ у боротьбі за територіальну цілісність та суверенітет України», — написав Офіс Президента на своїй сторінці у Фейсбуці.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня.

Фото: 24tv.ua

Детальніше. Гурт ТНМК представив новий ролик «Історія України за 5 хвилин». Слова цієї пісні написав письменник Артем Полежака, музика та вокал – Олег «Фагот» Михайлюта. Анімацію створив художник Сашко Даниленко.

Пісня є частиною проекту «Так працює пам’ять», у якому українські музиканти присвячують свої нові треки пам’яті Данила Дідика, 15-річного українського активіста, який загинув у лютому 2015 року під час теракту у Харкові. Відео створили за сприяння Міністерства інформаційної політики України.

⟶ Все більше українців вважають Голодомор 1932-33 рр. геноцидом — результати соцопитування. 82% громадян України вважають, що Голодомор 1932-33 років був геноцидом українського народу. 11% не підтримують це твердження, 7% — вагаються.

Для порівняння, у 2018 році Голодомор визнавали геноцидом 79% опитаних, у 2017 р. – 77%, у 2016 р. – 72%, а в 2011 році так вважали 58%. Про це свідчить соціологічне опитування групи «Рейтинг».

⟶ «Мамин суп»: Alyona Alyona презентувала новий кліп про українські традиції. Співачка розповіла: «На перший погляд простий трек, але режисер дуже круто його iнтерпретував. Ми весело варили борщ з акторами, слухали той незвичний дiалог i смiялися до слiз iз чоловiка, який заглядав до нас у вiкно. Насправді у кліпі показані нашi традицiї, підіймається питання того, що визначає нас як українцiв. «Мамин суп» об’єднав нас усiх на знiмальному майданчику і ось такі плоди тепер доступнi всiм у мережі».

Фото: gordonua.com